Рішення

від 19.06.2018 по справі 161/635/17

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/635/17

Провадження № 2/161/87/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі: головуючого судді Гриня О.М.,

при секретарі Муригіній А.І.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом реалізації на прилюдних торгах.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28 жовтня 2011 року між ПАТ ОТП Банк та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №А00/3617/11 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого банк надав, а позичальник прийняв кредит у розмірі 350 000 грн. із цільовим призначенням - для придбання нерухомого майна, з датою остаточного повернення кредиту - до 25 жовтня 2021 року. Того ж дня між ПАТ ОТП Банк та ОСОБА_4 укладено та нотаріально посвідчено Договір іпотеки №А00/3617/11 (далі - Договір іпотеки), відповідно до умов якого для забезпечення повного і своєчасного виконання іпотекодавцем боргових зобов'язань, іпотекодавець надав іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно. Предметом іпотеки є житловий будинок, загальною площею 110,6 кв.м та житловою площею 53,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до п.3.2.1 іпотечного договору, в іпотеку також було надано земельну ділянку, на якій знаходиться вищевказаний будинок, загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер: НОМЕР_3, із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану в с. Боратин Луцького району Волинської області. 04 червня 2013 року в зв'язку з тривалим невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, між ПАТ ОТП Банк та ОСОБА_4 укладено Додатковий договір №1 до Кредитного договору №А00/3617/11 від 28 листопада 2011 року. Відповідно до умов даного договору сторони домовились, що позичальник 04 червня 2013 року зобов'язується погасити боргові зобов'язання в розмірі 320 000 грн. За умови належного виконання позичальником умов Кредитного договору та додаткового договору, сторони договору домовились, що банк здійснює анулювання боргу в розмірі 57 426 грн. і позичальник буде вважатись таким, що погасив боргові зобов'язання перед банком в повному обсязі. Однак, відповідач не виконала своїх зобов'язань, не погасила борг у зазначений день. Того ж дня, на прохання відповідача, ОСОБА_3 сплатив на користь ПАТ ОТП Банк 320 000 грн., чим погасив борг ОСОБА_4 перед банком в повному обсязі. У зв'язку з цим, 04 червня 2013 року між ПАТ ОТП Банк , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено два тристоронні договори: догорів відступлення права вимоги за Кредитним договором №А00/3617/11 від 28 листопада 2011 року та нотаріально посвідчений Договір про відступлення права вимоги за Договором іпотеки №А00/3617/11 від 28 листопада 2011 року. Набувши прав кредитора у зобов'язаннях ОСОБА_4 за кредитним та іпотечним договорами, 05 червня 2013 року ОСОБА_3 повідомив відповідача про необхідність повернення боргу у тридцяти денний термін із дня отримання вимоги. Вказану вимогу відповідач проігнорувала та не здійснила жодних платежів в рахунок погашення боргу.

В обґрунтування визначення розміру заборгованості позивач зазначає, що основна сума заборгованості за Кредитним договором становить 320 000 грн. На підставі пп. 4.1.1 Кредитного договору, з урахуванням строків позовної давності, нарахована пеня в розмірі 1% від суми несвоєчасного виконання боргових зобов'язань за кожен день прострочки, що становить 1168000,00 грн. Окрім того, згідно пп. 4.1.2 Кредитного договору за прострочення виконання зобов'язань понад 15 днів позичальник додатково сплачує штраф у розмірі 0,01 % від суми прострочених боргових зобов'язань, але не менше 25 грн., а згідно пп. 4.1.3 Кредитного договору за прострочення виконання зобов'язань понад 30 днів позичальник додатково сплачує штраф у розмірі 0,02 % від суми прострочених боргових зобов'язань, але не менше 50 грн. Таким чином, сума штафних санкцій становить 96 грн. Нарахування процентів за користування кредитом позивачем здійснено у відповідності до ст. 1048 ЦЦ України, що склало 365 865,80 грн. Також позивачем визначено інфляційні втрати, що за його розрахунком становлять 282 768,46 грн. та три відсотки річних - 28 826,30 грн. Загальна сума заборгованості ОСОБА_4 становить 2 165 556,56 грн.

Враховуючи наявність заборгованості відповідача за Кредитним договором, позивач має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 39 ЗУ Про іпотеку .

З огляду на наведене та враховуючи заяву про зміну предмету позову, просить стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 заборгованість за Кредитним договором №А00/3617/11 від 28 листопада 2011 року, Додатковим договором №1 від 04 червня 2013 року в розмірі 2 165 556,56 грн. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ОСОБА_3 в розмірі 2 165 556,56 грн., з яких 320 000 грн. - сума основного боргу; 1 168 00,00 грн. - сума пені; 96,00 грн. - штраф; 365 865,80 грн. - проценти за користування чужими коштами; 282 768,46 грн. - інфляційні втрати; 28 826,30 грн. - три відсотки річних, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок , загальною площею 110,6 кв.м та житловою площею 53,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук І.В. 28 жовтня 2011 року за реєстровим номером №5150; та земельну ділянку, загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер: НОМЕР_3, що розташована в с. Боратин Луцького району Волинської області та належить ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук І.В. 28 жовтня 2011 року за реєстровим номером №5149, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, встановивши початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, які зазначені в позовній заяві та заяві про зміну предмета позову, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав, що зазначені відповідачем в письмових запереченнях. Просив в позові відмовити.

Матеріали справи містять письмові заперечення відповідача, які обґрунтовано тим, що даний позов є передчасним, оскільки вона не отримувала вимогу про усунення порушень у відповідності до ст. 35 ЗУ Про іпотеку , а датою остаточного погашення кредиту є 25 жовтня 2021 року. Посилання позивача на те, що нею ніби то отримано 05 червня 2013 року письмову вимогу про усунення перешкод, якою ОСОБА_3 вимагав повернення боргу в тридцяти денний термін є неправдивою. В наданий позивачем до позовної заяви копії повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні та вимоги про усунення порушень, на яких у верхньому лівому куті наявний підпис, не є її особистим підписом, що свідчить про підробку підпису. Крім того, відповідач не погоджується з проведенням нарахування пені в розмірі 1 168 000,00 грн., оскільки ОСОБА_3 не є юридичною особою та фізичною особою-підприємцем, які відповідно до ЗУ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України. Відповідач вважає неправомірним нарахування позивачем процентів в сумі 365 865,80 грн. за користування коштами на підставі ст.ст. 1046-1048 ЦК України, оскільки правовідносини між нею та позивачем виникли з договору, за умовами якого визначено, що за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 16 % річних, а з 25 жовтня 2012 року до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка. Також відповідач вказує, що неодноразово зверталась до позивача з метою з'ясування його банківських реквізитів, на які можна було б перераховувати кошти на погашення боргу, однак не отримала жодної відповіді. А тому, вважає незаконним нарахування позивачем трьох відсотків річних та інфляційний втрат. Позовні вимоги про одночасне стягнення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки вважає стягненням в подвійному розмірі, а тому не можуть бути задоволені. Просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПАТ ОТП Банк та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №А00/3617/11, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 350 000 грн. із цільовим призначенням - для придбання нерухомого майна. Сума першочергового внеску - 42,07 % від вартості нерухомого майна у відповідності до Договору купівлі-продажу або інвестиційного договору чи від вартості Товарів/Послуг у відповідності до договору купівлі-продажу чи іншого правочину. Дата остаточного повернення кредиту - 25 жовтня 2021 року.

28 жовтня 2011 року між ПАТ ОТП Банк та ОСОБА_4 укладено Договір іпотеки №А00/3617/11, предметом якого є нерухоме майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 110,6 кв.м та житловою площею 53,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до п.3.2.1 іпотечного договору, в іпотеку також було надано земельну ділянку, на якій знаходиться вищевказаний будинок, загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер: НОМЕР_3, із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану в с. Боратин Луцького району Волинської області (а.с.15-18). Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук І.В., зареєстровано в реєстрі за №5152.

04 червня 2013 року між ПАТ ОТП Банк та ОСОБА_4 укладено Додатковий договір до Кредитного договору №А00/3617/11 від 28 жовтня 2011 року, відповідно до якого ОСОБА_4 зобов'язалась погасити боргові зобов'язання в розмірі 320 000 грн. 04 червня 2013 року. За умови належного виконання позичальником умов Кредитного договору та додаткового договору, сторони домовились, що банк здійснює анулювання боргу в розмірі 57 426 грн. і позичальник буде вважатись таким, що погасив боргові зобов'язання перед банком в повному обсязі (а.с.14).

Крім того, 04 червня 2013 року між ПАТ ОТП Банк , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір про відступлення права вимоги за Кредитним договором №А00/3617/11 від 28 жовтня 2011 року. Зі змісту даного договору слідує, що ОСОБА_3 станом на 04 червня 2013 року сплатив в повному обсязі ПАТ ОТП Банк суму в розмірі 320 000 грн., з огляду на що до ОСОБА_3 перейшли права кредитора за Кредитним договором (а.с.22).

З копії договору про відступлення права вимоги за Договором іпотеки №А00/3617/11 від 28 жовтня 2011 року, укладеного 04 червня 2013 року між ПАТ ОТП Банк , ОСОБА_3 та ОСОБА_4, встановлено, що ПАТ ОТП Банк передає та відступає ОСОБА_3 сукупність прав, належних первісному кредитору за Договором забезпечення, включаючи, але не обмежуючись, право стягнення на заставне майно. За цим договором новому кредитору переходять всі права первісного кредитора як сторони за Договором забезпечення в обсягах та на умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором та відповідно до норм чинного законодавства (а.с.23). Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук І.В., зареєстровано в реєстрі за №1644.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), згідно з ст. 514 вказаного Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Таким чином, до ОСОБА_3 перейшли всі права ПАТ ОТП Банк щодо права вимоги до відповідача за кредитним договором № №А00/3617/11 від 28 жовтня 2011 року та Договором іпотеки №А00/3617/11 від 28 жовтня 2011 року.

Відповідно до ст. ст. 526, 527,530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Пунктом 1 ст. 1054 ЦК України, встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В порушення умов Кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України ОСОБА_4 борг за Кредитним договором не погасила.

Встановлено, 05 червня 2013 року відповідач була ознайомлена з письмовою вимогою ОСОБА_3 про усунення порушень, за змістом якої позивач, у відповідності до ст. 35 ЗУ Про іпотеку , повідомляє відповідача про необхідність повернення боргу у тридцяти денний термін із дня отримання вимоги.

Заперечення відповідача щодо неотримання даної вимоги та підробку її підпису, який проставлено у верхньому лівому куті, спростовується висновком експерта №57 від 16 квітня 2018 року, наданого за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи. Експертизою встановлено, що підписи від імені ОСОБА_4 в лівому верхньому куті лицевої сторони двох примірників Повідомлення про зміну кредитора у зобов'язанні за кредитним договором №А00/3617/11 від 28 жовтня 2011 року та договором іпотеки №А00/3617/11 від 28 жовтня 2011 року - виконані ОСОБА_4 Підпис від імені ОСОБА_4 в лівому верхньому куті лицевої сторони Вимоги про усунення порушень від 05 червня 2013 року - виконаний ОСОБА_4 (а.с.148-154).

Тож, відповідач порушила умови Кредитного договору, не виконувала зобов'язання здійснити погашення суми кредиту та відсотків за користування кредитними коштами в обумовлені кредитним договором строки, через що утворилася заборгованість за кредитним договором, яка підлягає стягненню на користь позивача.

З представленого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 16 січня 2017 року загальна сума заборгованості за Кредитним договором становить 2 165 556,56 грн., з яких 320 000 грн. - сума основного боргу; 1 168 00,00 грн. - сума пені, згідно Договору; 96,00 грн. - штраф; 365 865,80 грн. - проценти за користування чужими коштами; 282 768,46 грн. - інфляційні втрати; 28 826,30 грн. - три відсотки річних.

При цьому суд не погоджується зі здійсненим позивачем розрахунком нарахування процентів за користування кредитом з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Зі змісту даної норми Закону вбачається, що визначення розміру процентів за користування позикою на рівні облікової ставки Національного банку України можливо лише за умови, якщо договором не встановлений розмір процентів.

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору сторони домовилися, що на період з 28 жовтня 2011 року до 24 жовтня 2012 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 16,00 % річних. Згідно ж п. 3.2 даного договору на період з 25 жовтня 2012 року до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка в розмірі: фіксований процент (3% річних) + UIRD (український індекс ставок за депозитами фізичних осіб - індикативна ставка, що розраховується в системі Thomson Reuters на основі номінальних ставок по строкових депозитах фізичних осіб у гривні на строк в 12 місяців з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору, що діють в 20 найбільших українських банках за розміром депозитного портфелю фізичних осіб. Джерело інформації - офіційний сайт НБУ) (а.с.19).

В зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що здійснений позивачем розрахунок заборгованості по процентах за користування кредитними коштами не відповідає умовам Кредитного договору, а тому позов частині стягнення нарахованих таким чином процентів до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок заборгованості в частині визначення суми основного боргу, суми пені, штрафу, інфляційних втрат та трьох відсотки річних є таким, що відповідає умовам Кредитного договору та Закону.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідача, а саме в розмірі 1 799 690,76 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 575 ЦК України та ст. 1 Закону України Про іпотеку , іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, ч. 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене у статті 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України Про іпотеку , звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Таким чином, позивачу як іпотекодержателю належить право на звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником умов основного зобов'язання. Отже, банк вправі за рахунок предмета іпотеки задовольнити всі свої вимоги за кредитним договором.

Звертаючись до суду з позовними вимогами ОСОБА_3 обрав судовий спосіб захисту порушених прав кредитодавця щодо виконання позичальником грошових зобов'язань, забезпечених іпотекою, та просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України Про іпотеку .

За змістом ч.1 ст. 39 Закону України Про іпотеку , в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, в рішенні суду зазначається, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч.6 ст.38 Закону України Про іпотеку , ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Отже, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України Про іпотеку , резолютивна частина рішення суду повинна відповідати вимогам статей 38, 39 Закону та положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України, і в ній повинна зазначатись, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту поняття ціна , як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України Про іпотеку можна зробити висновок, що у розумінні норми статті 39 Закону України Про іпотеку встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Частиною 2 ст. 43 Закону України Про іпотеку визначено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Разом з тим відповідно до статей 19, 57 Закону України Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо наприклад, така вартість майна змінилася.

Велика Палата Верхового Суду в постанові від 21 березня 2018 року (справа № 235/3619/15-ц) дійшла висновку про те, що у спорах цієї категорії, лише не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення, та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки згідно Закону України Про виконавче провадження з початковою ціною продажу предмету іпотеки, встановленою на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

При цьому, безпідставними є посилання відповідача на те, що задоволення вимог про стягнення заборгованості з одночасним задоволенням вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки зумовить подвійне стягнення за основним зобов'язанням, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається в рахунок погашення заборгованості.

За таких обставин суд, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позову.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. 11, 16, 509, 512-514, 516, 526, 527, 530, 546, 549, 551, 572, 574-575, 610 - 612, 625, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 1, 7, 12, 33-39 Закону України Про іпотеку суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_4, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт серії НОМЕР_5 РНОКПП НОМЕР_2) заборгованість в сумі 1 799 690 гривень 76 копійок.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_4, РНОКПП НОМЕР_1) за Кредитним договором № А00/3617/11 від 28 жовтня 2011 року в сумі 1 799 690 гривень 76 копійок, звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 28 жовтня 2011 року № А00/3617/11, посвідченим приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Дехтярук І.В., зареєстрованим в реєстрі за №5152,

Житловий будинок (А-1), загальна площа 110,6 кв.м., житлова площа 53,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,

Земельна ділянка площею 0,1200 га, що розташована в селі Боратин, Луцького району Волинської області, кадастровий номер НОМЕР_3

які належить ОСОБА_4 на праві власності, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки згідно Закону України Про виконавче провадження з початковою ціною продажу предмету іпотеки, встановленою на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_4, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт серії НОМЕР_5 РНОКПП НОМЕР_2) судові витрати у сумі 8000 гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Луцького міськрайонного суду Гринь О.М.

Волинської області