Вирок
від 02.07.2018 по справі 243/6363/17
СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 1-кп/243/159/2018

Номер справи 243/6363/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«02» липня 2018 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

- секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

- прокурора ОСОБА_3 ,

- обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

- захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 19 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017050000000401 від 05 травня 2017 року з Обвинувальним актом та додатками, яке надійшло з Відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області 18 липня 2017 року по обвинуваченню:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська Донецької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого на посаді начальника Відділу контрольно-перевірочної роботи Управління податків і зборів з фізичних осіб Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, інвалідом не являється, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 368 ч. 3, 366 ч.1 КК України.

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Слов`янська Донецької області, українки, громадянки України, з вищою освітою, працюючої на посаді головного державного ревізора-інспектора сектору координації звітності та аналізу управління податкового аудиту Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, одруженої, має на утриманні неповнолітню дитину, інвалідом не являється, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 368 ч. 3, 366 ч.1 КК України.

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_4 було пред"явлено обвинувачення у вчиненні умисних дій, які виразились у тому, що будучи службовою особою, за попередньою змовою з ОСОБА_11 та ОСОБА_5 одержав для себе та вказаних осіб неправомірну вигоду за не вчинення в інтересах особи, яка надала таку неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища, а також будучи службовою особою, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.368тач. 1 ст. 366 КК України.

За висновком слідчих органів, кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

Наказом № 8-о від 18 лютого 2016 року, ОСОБА_4 призначений на посаду начальника Відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.

Згідно Положення про Відділ контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, на відділ покладені у тому числі функції проведення (участі в проведенні) документальних перевірок юридичних осіб з питань: своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску та державного мита, а також казенних підприємств пробірного контролю з питань сплати (утримання) збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Начальник відділу має право безпосередньо здійснювати всі необхідні організаційні і методичні заходи для забезпечення своєчасного і якісного виконання всіма працівниками покладених на відділ завдань та функцій. Начальник відділу має право підписувати офіційні документи у тому числі довідки та документи інформаційного, аналітичного або довідкового характеру. За невиконання або неналежне виконання покладених на відділ завдань та функцій начальник відділу повною мірою несе відповідальність згідно чинного законодавства.

Таким чином, ОСОБА_4 , займаючи посаду начальника Відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, відповідно до примітки № 1 до ст. 364 КК України є службовою особою, представником влади та працівником правоохоронного органу, який зобов`язаний діяти у відповідності та у межах, передбачених нормативними актами України.

Органами досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що у порушення покладених на нього обов`язків, вирішив використати надані йому владу та службові повноваження у корисних інтересах, а саме для одержання неправомірної вигоди від представника ТОВ «Транс-Логістіка» (ЄДРПОУ 38152785) ОСОБА_12 , за попередньою змовою групою осіб.

З цією метою, у невстановлену досудовим розслідуванням дату, він вступив у злочинну змову зі службовими особами ГУ ДФС у Донецькій області Головним державним ревізором-інспектором організаційно-аналітичного Відділу управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_11 та Головним державним ревізором інспектором сектору координації, звітності та аналізу управління аудиту Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_5 .

На початку липня 2016 року, більш точна дата слідством не встановлена, ОСОБА_11 , яка на той час займала посаду Головного державного ревізора-інспектора Відділу перевірок платників податків управління аудиту Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, одержала інформацію про звернення ОСОБА_12 - представника ТОВ «Транс-Логістіка» (ЄДРПОУ 38152785), зареєстрованого у Держреєстратора Волноваського районного управління та перебуваючого на обліку, як платник податків у Слов`янській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, до органів ДФС із заявою про ліквідацію зазначеного підприємства та проведення у зв`язку з цим позапланової документальної невиїзної перевірки зазначеного підприємства на підставі п. п. 78.1 та 78.1.7 статті 78 ПК України.

Через деякий час, приблизно наприкінці вересня 2016 року, більш точна дата не встановлена, ОСОБА_11 , будучи ознайомленою з частиною документів, що стосуються проведення перевірки ТОВ «Транс-Логістіка» (ЄДРПОУ 38152785), наявних у Слов`янській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, зателефонувала ОСОБА_12 та повідомила, що у підприємства наявна заборгованість з податку на прибуток та наявний борг по кредиту перед ПАТ КБ «Приватбанк» у зв`язку з чим ліквідувати підприємство не виявиться можливим, і запропонувала йому зустрітись особисто.

У подальшому, Наказом начальника ГУ ДФС у Донецькій області № 228-0 від 03 жовтня 2016 року ОСОБА_11 переведено на посаду Головного державного ревізора-інспектора організаційно-аналітичного Відділу управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Донецькій області.

На виконання свого злочинного умислу, приблизно на початку листопада 2016 року, більш точна дата не встановлена, ОСОБА_11 , працюючи Головним державним ревізором-інспектором ОАВ УВБ ГУ ДФС у Донецькій області, являючись службовою особою правоохоронного органу, умисно зловживаючи службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди, повідомила ОСОБА_12 , що у разі передачі їй особисто у якості неправомірної вигоди грошових коштів у сумі 2 тисячі доларів США, вона, використовуючи своє службове становище, може вирішити питання щодо проведення посадовими особами Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС України в Донецькій області позапланової документальної перевірки ТОВ «Транс-Логістіка» (ЄДРПОУ 38152785) без необхідності надання всіх передбачених ПК України документів та не відображення в Довідці за результатами перевірки вищевказаної заборгованості по кредиту та інших порушень, що дозволить безперешкодно ліквідувати підприємство, у разі не передачі неправомірної вигоди, перевірка не буде проведена, що не дозволить закрити підприємство.

16 листопада 2016 року ОСОБА_12 , розуміючи незаконність вимог ОСОБА_11 , звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів та у подальшому діяв під їх контролем.

15 грудня 2016 року під час особистої зустрічі, яка відбулась в приміщенні Слов`янської ОДПI ГУ ДФС України в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, ОСОБА_11 , діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , повідомила ОСОБА_12 , що грошові кошти в гривневому еквіваленті 2 тисячам доларів США він повинен зарахувати на рахунок банківської картки на її ім`я, при цьому вона повідомила, що у такому разі ОСОБА_12 одержить Довідку за результатами перевірки ТОВ «Транс- Логістіка» (ЄДРПОУ 38152785) без будь-яких виявлених порушень.

22 грудня 2016 року під час особистої зустрічі, яка відбулась в приміщенні Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС України в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, ОСОБА_11 , діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , завела його до службового кабінету ОСОБА_4 , де останній повідомив ОСОБА_12 про необхідність написання листа на ім`я начальника Слов`янської ОДПІ про зайняття директором ТОВ «Транс-Логістіка» (ЄДРПОУ 38152785) ще й посади бухгалтера на цьому підприємстві.

В подальшому, у цей день та за цією адресою в своєму службовому кабінеті ОСОБА_11 , діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , повідомила ОСОБА_12 , що неправомірну вигоду у вищевказаній сумі він повинен зарахувати на рахунок банківської платіжної картки на її ім`я № НОМЕР_1 ПАТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) у строк до 26 грудня 2016 року включно, та тільки після цього він повинен звернутись до службової особи Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС України в Донецькій області ОСОБА_5 , якій відомі вказані обставини проведення перевірки, та яка видасть йому Довідку за результатами перевірки підприємства.

26 грудня 2016 року ОСОБА_12 , знаходячись у приміщенні відділення 58 Краматорської філії ПАТ КБ «Приватбанк», в м. Краматорську Донецької області, виконуючи незаконні вимоги ОСОБА_11 , яка діяла за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та за її безпосередніх вказівок, здійснив зарахування на рахунок банківської платіжної картки № НОМЕР_1 , яка зареєстрована на ОСОБА_11 , грошових коштів на суму 54 тисячі 222 гривні у якості неправомірної вигоди за проведення посадовими особами Слов`янської ОДПI ГУ ДФС України в Донецькій області позапланової документальної перевірки ТОВ «Транс-Логістіка» (ЄДРПОУ 38152785) без надання всіх передбачених ПК України документів та не відображення в Довідці за результатами перевірки заборгованості по кредиту та інших порушень, що дозволить безперешкодно ліквідувати підприємство.

ОСОБА_12 прибув до приміщення Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС України в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, де зателефонував ОСОБА_11 та повідомив, що грошові кошти згідно її вказівки ним зараховані на її банківську картку, після чого його на вході до Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС України в Донецькій області зустрів начальник Відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ОСОБА_4 , який завів його до свого службового кабінету, де діючи умисно, з метою реалізації спільного умислу на одержання неправомірної вигоди, з`ясувавши, що документи, передбачені п.п. 75.1.2. ст. 75 ПК України, необхідні для проведення перевірки, а саме: оборотно-сальдові відомості, касові книги, накази по кадрам, трудові книжки, табелі обліку робочого часу, штатний розклад, звіт 1 ДФ, особові рахунки працівників, розрахункові відомості, платіжні документи, картки з особових рахунків, банківські виписки, звіти про суми нарахованої заробітної плати в оригіналах за період з 01 жовтня 2013 року до 23 грудня 2016 року, відсутні взагалі, в порушення вимог п. 44.5. ст. 44 ПК України, не вимагав від ОСОБА_12 поновити відсутні документи, а з метою реалізації спільного з ОСОБА_11 та ОСОБА_5 умислу на одержання неправомірної вигоди, запропонував йому написати опис, згідно з яким він начебто надав для перевірки оригінали вказаних документів.

Після цього, у вказаний день за вказаною адресою, ОСОБА_12 знаходячись в службовому кабінеті ОСОБА_5 , яка діяла на виконання заздалегідь узгоджених домовленостей із ОСОБА_13 та ОСОБА_4 , на її вимогу поставив печатку ТОВ «Транс-Логістіка» (ЄДРПОУ 38152785) та свій підпис на фінансових звітах, податкових деклараціях з податку та прибуток вказаного підприємства за період з 2014 року по 2016 рік, які ОСОБА_5 у його присутності роздрукувала за допомогою свого персонального комп`ютера, розташованого в її службовому кабінеті. Після цього, ОСОБА_5 передала йому довідку за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Транс-Логістіка» (ЄДРПОУ 38152785) № 65/12-02-38152785 від 26 грудня 2016 року.

Крім того, 26 грудня 2016 року, точний час слідством не встановлений, знаходячись в приміщенні Слов`янської ОДПI ГУ ДФС України в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_13 та ОСОБА_5 , з метою реалізації спільного умислу на одержання неправомірної вигоди від представника ТОВ «Транс-Логістіка» (ЄДРПОУ 38152785) ОСОБА_12 за проведення посадовими особами Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС України в Донецькій області позапланової документальної перевірки ТОВ «Транс- Логістіка» (ЄДРПОУ 38152785) без надання всіх передбачених ПК України документів та не відображення в Довідці за результатами перевірки заборгованості по кредиту та інших порушень, що дозволить безперешкодно ліквідувати підприємство, завідомо знаючи, що документи вказаного підприємства, передбачені п.п. 75.1.2. ст. 75 ПК України, необхідні для проведення перевірки, а саме: оборотно-сальдові відомості, касові книги, накази по кадрам, трудові книжки, табелі обліку робочого часу, штатний розклад, звіт 1 ДФ, особові рахунки працівників, розрахункові відомості, платіжні документи, картки з особових рахунків, банківські виписки, звіти про суми нарахованої заробітної плати в оригіналах за період з 01 жовтня 2013 року до 23 грудня 2016 року, відсутні взагалі, в порушення вимог п. 44.5. ст. 44 ПК України, не вимагав від ОСОБА_12 поновити відсутні документи, натомість вніс до офіційного документу - Довідки № 65/12-02-38152785 від 26 грудня 2016 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Логістіка» (код за ЄДРПОУ 38152785) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на територіальні органи ДФС за період з 01 жовтня 2013 року по 23 грудня 2016 року, з питань оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування податку на доходи фізичних осіб та інших податків за період з 01 жовтня 2013 року по 23 грудня 2016 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 березня 2012 року по 23 грудня 2016 року» завідомо неправдиві відомості про те, що вказані документи використані при проведенні перевірки, підписавши вказаний офіційний документ.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 було пред"явлено обвинувачення у вчиненні умисних дій, які виразились у тому, що будучи службовою особою, за попередньою змовою з ОСОБА_11 та ОСОБА_4 одержала для себе та вказаних осіб неправомірну вигоду за не вчинення в інтересах особи, яка надала таку неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, а також будучи службовою особою, внесла до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.368тач. 1 ст. 366 КК України.

У період з серпня 2016 року до 06 січня 2017 року ОСОБА_5 працювала на посаді Головного державного ревізора-інспектора сектору координації, звітності та аналізу управління податкового аудиту Слов`янської ОДПI ГУ ДФС у Донецькій області.

Згідно Посадової інструкції Головного державного ревізора-інспектора сектору координації, звітності та аналізу управління аудиту Слов`янської ОДПI ГУ ДФС у Донецькій області від 11 листопада 2016 року основними завданнями та обов`язками Головного державного ревізора-інспектора, крім іншого, є проведення документальних (планових та позапланових) перевірок, зустрічних звірок юридичних осіб, складання програм здійснення перевірок з урахуванням особливостей їх діяльності.

Таким чином, ОСОБА_5 , займаючи посаду Головного державного ревізора-інспектора сектору координації, звітності та аналізу управління аудиту Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, відповідно до примітки № 1 до ст. 364 КК України є службовою особою, представником влади та працівником правоохоронного органу, який зобов`язаний діяти у відповідності та у межах, передбачених нормативними актами України.

Органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що у порушення покладених на неї обов`язків, ОСОБА_5 вирішила використати надані їй владу та службові повноваження у корисних інтересах, а саме для одержання неправомірної вигоди від представника ТОВ «Транс-Логістіка» (ЄДРПОУ 38152785) ОСОБА_12 , за попередньою змовою групою осіб.

З цією метою, у невстановлену досудовим розслідуванням дату, вона вступила у злочинну змову зі службовими особами ГУ ДФС у Донецькій області головним державним ревізором-інспектором організаційно-аналітичного Відділу управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_14 та начальником Відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_4 .

На початку липня 2016 року, більш точна дата слідством не встановлена, ОСОБА_11 , яка на той час займала посаду Головного державного ревізора-інспектора Відділу перевірок платників податків управління аудиту Слов`янської ОДПI ГУ ДФС у Донецькій області, одержала інформацію про звернення ОСОБА_12 - представника ТОВ «Транс-Логістіка» (ЄДРПОУ 38152785), зареєстрованого у Держреєстратора Волноваського районного управління та перебуваючого на обліку, як платник податків у Слов`янській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, до органів ДФС із заявою про ліквідацію зазначеного підприємства та проведення у зв`язку з цим позапланової документальної невиїзної перевірки зазначеного підприємства на підставі п.п. 78.1 та 78.1.7 статті 78 ПК України.

Через деякий час, приблизно наприкінці вересня 2016 року, більш точна дата не встановлена, ОСОБА_11 , будучи ознайомленою з частиною документів, що стосуються проведення перевірки ТОВ «Транс-Логістіка» (ЄДРПОУ 38152785), наявних у Слов`янській ОДПI ГУ ДФС у Донецькій області, зателефонувала ОСОБА_12 та повідомила, що у підприємства наявна заборгованість з податку на прибуток та наявний борг по кредиту перед ПАТ КБ «Приватбанк» у зв`язку з чим ліквідувати підприємство не виявиться можливим, і запропонувала йому зустрітись особисто.

На виконання свого злочинного умислу, приблизно на початку листопада 2016 року, більш точна дата не встановлена, ОСОБА_11 , працюючи Головним державним ревізором-інспектором ОАВ УВБ ГУ ДФС у Донецькій області, являючись службовою особою правоохоронного органу, умисно зловживаючи службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди, повідомила ОСОБА_12 , що у разі передачі їй особисто у якості неправомірної вигоди грошових коштів у сумі 2 тисячі доларів СІІІА, вона, використовуючи своє службове становище, може вирішити питання щодо проведення посадовими особами Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС України в Донецькій області позапланової документальної перевірки ТОВ «Транс-Логістіка» (ЄДРПОУ 38152785) без необхідності надання всіх передбачених ПК України документів та не відображення в Довідці за результатами перевірки вищевказаної заборгованості по кредиту та інших порушень, що дозволить безперешкодно ліквідувати підприємство, у разі не передачі неправомірної вигоди, перевірка не буде проведена, що не дозволить закрити підприємство.

15 грудня 2016 року під час особистої зустрічі, яка відбулась в приміщенні Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС України в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, ОСОБА_11 , діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , повідомила ОСОБА_12 , що грошові кошти в гривневому еквіваленті 2 тисячам доларів США він повинен зарахувати на рахунок банківської картки на її ім`я, при цьому вона повідомила, що у такому разі ОСОБА_12 одержить Довідку за результатами перевірки ТОВ «Транс-Логістіка» (ЄДРПОУ 38152785) без будь-яких виявлених порушень.

26 грудня 2016 року ОСОБА_12 , знаходячись у приміщенні відділення 58 Краматорської філії ПАТ КБ «Приватбанк», в м. Краматорську Донецької області, виконуючи незаконні вимоги ОСОБА_11 , яка діяла за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та за її безпосередніх вказівок, здійснив зарахування на рахунок банківської платіжної картки № НОМЕР_1 , яка зареєстрована на ОСОБА_11 , грошових коштів на суму 54 тисячі 222 гривні у якості неправомірної вигоди за проведення посадовими особами Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС України в Донецькій області позапланової документальної перевірки ТОВ «Транс-Логістіка» (ЄДРПОУ 38152785) без надання всіх передбачених ПК України документів та не відображення в Довідці за результатами перевірки заборгованості по кредиту та інших порушень, що дозволить безперешкодно ліквідувати підприємство.

26 грудня 2016 року ОСОБА_12 прибув до приміщення Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС України в Донецькій області та адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, де зателефонував ОСОБА_11 та повідомив, що грошові кошти згідно її вказівки ним зараховані на її банківську картку, після чого його на вході до Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС України в Донецькій області зустрів начальник Відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ОСОБА_4 , який завів його до свого службового кабінету, де діючи умисно, з метою реалізації спільного умислу на одержання неправомірної вигоди, з`ясувавши, що документи, передбачені п.п. 75.1.2. ст. 75 ПК України, необхідні для проведення перевірки, а саме: оборотно-сальдові відомості, касові книги, накази по кадрам, трудові книжки, табелі обліку робочого часу, штатний розклад, звіт 1 ДФ, особові рахунки працівників, розрахункові відомості, платіжні документи, картки з особових рахунків, банківські виписки, звіти про суми нарахованої заробітної плати в оригіналах за період з 01 жовтня 2013 року до 23 грудня 2016 року, відсутні взагалі, в порушення вимог п. 44.5. ст. 44 ПК України, не вимагав від ОСОБА_12 поновити відсутні документи, і з метою реалізації спільного з ОСОБА_11 та ОСОБА_5 умислу на одержання неправомірної вигоди, запропонував йому написати опис, згідно з яким він начебто надав для перевірки оригінали вказаних документів.

Після цього, у вказаний день за вказаною адресою, ОСОБА_12 знаходячись в службовому кабінеті ОСОБА_5 , яка діяла на виконання заздалегідь узгоджених домовленостей із ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , на її вимогу поставив печатку ТОВ «Транс-Логістіка» (ЄДРПОУ 38152785) та свій підпис на фінансових звітах, податкових деклараціях з податку на прибуток вказаного підприємства за період з 2014 року по 2016 рік, які ОСОБА_5 у його присутності роздрукувала за допомогою свого персонального комп`ютера, розташованого в її службовому кабінеті. Після цього, ОСОБА_5 передала йому Довідку за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Транс-Логістіка» (ЄДРПОУ 38152785) № 65/12-02-38152785 від 26 грудня 2016 року.

Крім того, 26 грудня 2016 року, точний час слідством не встановлений, знаходячись в приміщенні Слов`янської ОДПI ГУ ДФС України в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , з метою реалізації спільного умислу на одержання неправомірної вигоди від представника ТОВ «Транс-Логістіка» (ЄДРПОУ 38152785) ОСОБА_12 за проведення посадовими особами Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС України в Донецькій області позапланової документальної перевірки ТОВ «Транс-Логістіка» (ЄДРПОУ 38152785) без надання всіх передбачених ПК України документів та не відображення в Довідці за результатами перевірки заборгованості по кредиту та інших порушень, що дозволить безперешкодно ліквідувати підприємство, завідомо знаючи, що документи вказаного підприємства, передбачені п. п. 75.1.2. ст. 75 ПК України, необхідні для проведення перевірки, а саме: оборотно-сальдові відомості, касові книги, накази по кадрам, трудові книжки, табелі обліку робочого часу, штатний розклад, звіт 1 ДФ, особові рахунки працівників, розрахункові відомості, платіжні документи, картки з особових рахунків, банківські виписки, звіти про суми нарахованої заробітної плати в оригіналах за період з 01 жовтня 2013 року до 23 грудня 2016 року, відсутні взагалі, в порушення вимог п. 44.5. ст. 44 ПК України, не вимагала від ОСОБА_12 поновити відсутні документи, натомість внесла до офіційного документу - Довідки № 65/12-02-38152785 від 26 грудня 2016 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Логістіка» (код за ЄДРПОУ 38152785) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на територіальні органи ДФС за період з 01 жовтня 2013 року по 23 грудня 2016 року, з питань оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування податку на доходи фізичних осіб та інших податків за період з 01 жовтня 2013 року по 23 грудня 2016 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 березня 2012 року по 23 грудня 2016 року» завідомо неправдиві відомості про те, що вищевказані документи використані при проведенні перевірки та підписала вказаний офіційний документ.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не визнав свою провину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 368 ч. 3, 366 ч.1 КК України та суду пояснив, що станом на грудень місяць 2016 року він займав посаду Начальника Відділу контрольно - перевірочної роботи податків та зборів фізичних осіб. До нього надійшла Службова записка з Відділу аудиту юридичних осіб, де повідомлялося, що підприємство ТОВ «Транс- Логістіка» подало заяву про ліквідацію підприємства і вони просять призначити спеціаліста для залучення до проведення позапланової перевірки. Він подивився об`єм роботи і встановив, що об`єм роботи невеликий. На той час була вказівка від керівництва про максимальну кількість закриття підприємств. На підприємстві ТОВ «Транс- Логістіка» був один працівник і він вирішив здійснити перевірку самостійно. Він спілкувався з ОСОБА_12 на предмет наявності документів, так як підприємство знаходилося на непідконтрольній Україні території. Окрім того, частина документів була надана в оригіналах, а частина в копіях. Він цікавився де знаходяться документи. Не вистачало документів зі сплати ЄСВ, так як перевірялася виплата заробітної плати. Він здійснив запит до Лиманського Відділення Пенсійного фонду України, оскільки не вистачало документів. Лиманське Відділення Пенсійного фонду України надали відповідь та інформацію, а також документи, яких йому не вистачало для проведення перевірки. Йому направили всі документи, які були необхідні і на підставі цих документів він здійснив перевірку. ОСОБА_12 писав заяву, що всі необхідні документи надає. Складена ним Довідка є складовою частиною Комплексного акту. Така Довідка платнику податків не видається.

ОСОБА_12 він бачив один чи два рази, більше не зустрічався та ніяких розмов не вів.

З ОСОБА_11 він знайомий, але з якого саме часу, точно вказати не може. ОСОБА_11 перевелася до них на роботу з непідконтрольної території і працювала у Відділі аудиту юридичних осіб. Відносини між ними були тільки службові. Йому не відомо, коли саме ОСОБА_12 звернувся з Заявою, для нього підставою для проведення перевірки є тільки Службова записка. Він при проведенні перевірки використовував всю інформацію, яка в нього була. З ОСОБА_11 справи ТОВ «Транс -Логістіка» не обговорювали і вона до нього з цього приводу не зверталася.

Документи, які були вказані у Довідці і документи, які були ОСОБА_12 вказані у Заяві були у наявності частина - оригінали, а частина копії. Частину документів йому передали з Відділу аудиту юридичних осіб, частину приніс ОСОБА_12 , частину він отримав від Лиманського Відділення Пенсійного фонду України.

Довідки за № 65/12-02-38152785 від 26 грудня 2016 року в матеріалах справи немає. Комплексну довідку, яку забрав ОСОБА_12 він не виготовляє. Він ставив свій підпис у Комплексному акті за свою частину роботи. Довідку він формував на підставі перевірки виплати заробітної плати та правильності перерахування податків. В Комплексній довідці вказані ним відомості цілком відповідають дійсності. При здійсненні перевірки до нього ніхто не звертався з питаннями неправомірного характеру.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 не визнала свою провину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 368 ч. 3, 366 ч. 1 КК України та суду пояснила, що в грудні місяці 2016 року вона працювала ревізором - інспектором. Отримала документи на перевірку від начальника. ОСОБА_11 працювала в Слов`янській ОДПІ, але вона з нею стосовно ТОВ «Транс Логістіка» не контактувала.

Вини за собою не визнає. Вона ніколи нікому, в тому числі і ОСОБА_15 , не говорила, не вимагала, ніяк не натякала про гроші чи будь-які привілеї. Ні з ким у змову не вступала. Вона виконувала свою роботу.

У період з серпня 2016 року по 06 січня 2017 року вона працювала на посаді головного державного ревізора-інспектора сектору координації, звітності та аналізу управління податкового аудиту Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.

Згідно Посадової інструкції головного державного ревізора - інспектора сектору координації, звітності та аналізу управління податкового аудиту Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області основними завданнями та обов`язками, крім іншого, є проведення документальних (планових та позапланових) перевірок, зустрічних звірок юридичних осіб, складання програм здійснення перевірок з урахуванням особливостей їх діяльності.

На адресу Слов`янської ОДПІ в 2016 році (конкретно дату не пам`ятає) надійшли відомості від Державного реєстратора про припинення за рішенням власника (власників) ТОВ «Транс- Логістіка» та заява ліквідатора підприємства про проведення перевірки.

Відповідно до своїх службових обов`язків нею було здійснено запити до Оперативного управління ДПІ у м. Краматорську про можливі порушення норм чинного законодавства ТОВ «Транс-Логістіка», відділів Держгеокадастру про наявність у ТОВ «Транс-Логістіка» земельних ділянок, Територіального сервісного центру №1443 Регіонального сервісного центру Донецької області МВС України про наявність у ТОВ «Транс- Логістіка» автомототранспортних засобів, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Від Оперативного управління ДНІ у м. Краматорську отримано листа про відсутність інформації про можливі порушення норм чинного законодавства ТОВ «Транс-Логістіка». Згідно довідок відділів Держгеокадастру у підприємства відсутні будь-які земельні ділянки. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна по ТОВ «Транс-Логістіка» відомості відсутні. Згідно листа Територіального сервісного центру №1443 Регіонального сервісного центру Донецької області МВС України відповідно до комп`ютерних баз даних РИС та НАІС ТСЦ № 1443 за ТОВ «Транс-Логістіка» автомототранспортних засобів не зареєстровано.

На підставі повідомлення та наказу Слов`янської ОДПІ відповідно до вимог Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Транс-Логістіка» за період з 01.10.2013року по 23.12.2016 року. Повідомлення та копію наказу було вручено ліквідатору підприємства ОСОБА_12 .

Ліквідатор ТОВ «Транс-Логістіка» надав пояснення, що за період, який перевіряється, підприємство фінансово-господарської діяльності не здійснювало.

Згідно баз даних, наявних у Слов`янської ОДПІ, за період з 01.01.2014 року по 23.12.2016 року податкових декларацій з податку на прибуток підприємств ТОВ «Транс-Логістіка» до Слов`янської ОДПІ не надавало. Про це службовою запискою було повідомлено Відділ адміністрування податку на прибуток Слов`янської ОДПІ (м. Жданівка).

Згідно баз даних, наявних у Слов`янської ОДПІ, ТОВ «Транс- Логістіка» не було зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Згідно банківських документів, наданих ліквідатором для перевірки, ТОВ «Транс-Логістіка» за період, що перевірявся, не здійснював фінансово-господарської діяльності та фінансових операцій, жодних залишків на рахунках згідно банківських документів у підприємства не значилося.

Ліквідатора ТОВ «Транс-Логістіка» ОСОБА_12 бачила один-два рази в робочій обстановці. В присутності ОСОБА_12 з ОСОБА_11 не спілкувалася. ОСОБА_11 жодних наказів щодо перевірки їй не давала. Перевірка проходила у звичайному режимі, як передбачає посадова інструкція та нормативні акти. Щодо слів ОСОБА_12 , що ОСОБА_11 викликала її до себе, не було такого. Ніхто її нікуди не викликав. Вона такого не пам`ятає. На аудіо та відеозаписах цього ніде немає.

Щодо слів ОСОБА_12 , що ОСОБА_11 надавала їй якісь розпорядження або накази, не було такого. Жодних розпоряджень та наказів щодо перевірки ТОВ «Транс-Логістіка» ОСОБА_11 їй не надавала. На аудіо та відеозаписах цього ніде немає. Взагалі жодних протиправних чи протизаконних розпоряджень та наказів щодо перевірки ТОВ «Транс-Логістіка» вона не отримувала. Жодних протиправних чи протизаконних дій при перевірці ТОВ «Транс- Логістіка» вона не здійснювала. Вона виконувала свою роботу - здійснювала перевірку підприємства.

Згідно листа ліквідатора ТОВ «Транс-Логістіка» ОСОБА_12 підприємство за період, який перевірявся, фінансово-господарської діяльності не здійснювало. Це підтвердив і сам ліквідатор, коли надавав пояснення у суді. На момент перевірки у ТОВ «Транс- Логістіка» не значилося жодної заборгованості. Підприємство не є платником податку на додану вартість.

Взагалі документів, наданих для перевірки, було небагато, оскільки у підприємства була відсутня діяльність за період, який перевірявся. Раніше перевірку ТОВ «Транс-Логістіка» було розписано на ОСОБА_11 .. Після того, як ОСОБА_11 перейшла до УВБ ГУ ДФС у Донецькій області, документи для перевірки, які були у ОСОБА_11 , передали їй. Іншу частину документів для перевірки власноруч передав ОСОБА_12 .. Повний перелік документів, використаних при перевірці, вона не пам`ятає: накази про призначення та звільнення посадових осіб, статутні документи, пояснювальні листи, оборотно-сальдові відомості, банківські документи, касові документи та інше. Про відсутність діяльності у ТОВ «Транс-Логістіка» за період з 2013 року підтвердив у своїх свідченнях ліквідатор ОСОБА_12 .. Також, від нього було отримано листа про відсутність фінансово-господарської діяльності за період, що перевірявся - лист додано до довідки перевірки. Перелік документів, наданих для перевірки, зафіксовано у довідці перевірки. Після закінчення перевірки разом з довідкою перевірки ТОВ «Транс-Логістіка» ліквідатору ОСОБА_12 було повернуто всі документи, які він надавав.

Вся інформація, викладена у довідці перевірки, відповідає дійсності.

Щодо слів ОСОБА_12 , що вона його зустріла на першому поверсі Слов`янської ОДПІ і надрукувала квитанції - не було такого. Вона його ніколи не зустрічала на першому поверсі Слов`янської ОДПІ та квитанцій не друкувала.

В банківських документах та інших документах, наданих ОСОБА_12 для перевірки, жодної інформації про кредит не значилося. На адресу Слов`янської ОДПІ не надходила інформація про заборгованість по банківському кредиту ТОВ «Транс- Логістіка».

Жодних документів чи звітності для ТОВ «Транс-Логістіка» чи ОСОБА_12 , які не стосуються її посадових обов`язків, вона не готувала. Також, вона не надавала та не готувала довідок про відсутність заборгованості.

Жодних обіцянок про підготовку документів для ТОВ «Транс- Логістіка» вона нікому не давала. Жодних документів для ТОВ «Транс-Логістіка», окрім довідки перевірки з додатками, що передбачає її посадова інструкція, вона не готувала.

Щодо того чи дзвонила ОСОБА_11 з приводу реєстратора - вона не пам`ятає такої розмови. Телефон у неї було вилучено під час обшуку. Але згідно протоколів він не є речовим доказом. Номер телефону схожий на той, який у неї було вилучено, але вона вже не пам`ятає точно номер. В будь-якому разі, якщо вона їй й телефонувала з приводу реєстратора, то ОСОБА_11 не говорила для чого їй це потрібно, а вона не запитувала. Вона в цьому не бачить нічого протизаконного. ОСОБА_11 не місцева - переміщена особа. Вона не дізнавалася для чого ОСОБА_11 потрібна адреса реєстратора.

Після перевірки в податковій підписується обхідний лист. У підприємства, на скільки вона пам`ятає, залишилися не закриті банківські рахунки. Але їй не відомо чи підписали обхідний лист, оскільки її було переведено до Відділу матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Слов`янської ОДПІ.

Аналізуючи пояснення обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у сукупності з іншими по справі доказами, суд приходить до переконання, що їх пояснення про відомі їм події по справі, є достовірними, оскільки вони не суперечливі, послідовні, логічно пов`язані, узгоджуються в деталях не тільки між собою, а і з іншими доказами, в тому числі частково з показаннями ОСОБА_12 , а також відповідають встановленим фактичним обставинам справи.

В судовому засіданні представником органу обвинувачення у належний спосіб також не спростовані пояснення обвинувачених в тій частині, що перед проведенням перевірки вони зверталися до державних та інших установ з метою отримати необхідні документи для перевірки та отримали їх, а також інформацію, викладену в отриманих документах було використано при проведенні перевірки. Вказані документи, як і інформація, яку вони містили не викликала жодних сумнівів.

Відповідно дост. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

За правилами ч. 1ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ч. 2ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

У п.274 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Нечипорук і Йонкало проти України зазначено: якість доказів також береться до уваги, а також те, чи породжують обставини, за яких вони були здобуті, будь-які сумніви щодо їхньої надійності й точності.

У п. 65 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Коробов проти України, п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі Кобець проти України зазначено: при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Суд при оцінці доказів має керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Органами досудового слідства в основу обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покладено в якості доказів показання свідків, зокрема:

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 це йому малознайомі люди. Ніяких відносин з ними не має, був знайомий тільки по роботі. ОСОБА_16 це володілець ТОВ «Транс Логістіка». Йому у 2016 році запропонували представляти інтереси цього підприємства в податковій та інших установах на підставі довіреності. Було відомо, де знаходилося підприємство Донецька область м. Жданівка. ОСОБА_16 йому пояснив, що підприємство займалося вантажними перевезеннями до кінця 2013 року. Чому ОСОБА_17 звернувся саме до нього, не знає. Він повинен був підготувати документи для ліквідації даного підприємства, йому повинні були надати необхідні для цього документи. На момент їх спілкування ОСОБА_17 повідомив, що підприємство не працює. Директором підприємства була ОСОБА_18 і йому повідомили, що контактувати йому потрібно з нею. На той час він мешкав у м. Маріуполь. Довіреність і інші документи оформлювала ОСОБА_19 та передавала йому. Це були Довіреність на його ім`я; ОСОБА_20 підприємства, Наказ про призначення директора підприємства і бухгалтера. Йому потрібно було для ліквідації підприємства перереєструвати підприємство у м. Волноваха і потім вже займатися його ліквідацією. На початку серпня 2016 року він звернувся до Виконавчого комітету м. Волноваха до державного реєстратора, щоб зареєструвати підприємство. З`ясувалося, що у зв`язку з переводом питання ліквідації відноситься до відома Слов`янської ОДПІ. В середині серпня місяця 2016 року він приїхав до Слов`янської ОДПІ і потрапив в кабінет до аудиторів з метою перевести підприємство у м. Волноваха. Йому повідомили, що потрібно написати заяву і протягом трьох діб підприємство буде переведено у м. Волноваха. В той день, після подачі заяви, він поїхав. Через три дні йому зателефонували з м. Волноваха і повідомили, що підприємство не перевели. Він зателефонував у м. Слов`янськ, де його повідомили, що у них проводиться реорганізація і вони можуть здійснити перевід тільки у січні місяці 2017 року. Він приїхав до м. Слов`янська з метою уточнення чи можливо у них закрити підприємство і які потрібно документи. В кабінеті у аудиторів, який знаходиться на 2 чи 3 поверсі спілкувався з ОСОБА_21 . Повідомив, що підприємство не займається діяльністю з 2013 року і його слід закрити. Йому запропонували залишити документи, вони обмінялися телефонами і він повернувся до м. Маріуполь. Прізвище ОСОБА_22 Жолніна. Він не пам`ятає хто саме кому телефонував, але через два тижні ОСОБА_11 повідомила, що можливо проводити перевірку і потрібно надати документи рух по рахункам, авансові відомості, весь пакет документів. У нього були тільки ті документи, які йому надали раніше. Він повідомив ОСОБА_11 , що зателефонує директору і йому нададуть всі необхідні документи. ОСОБА_19 надала йому частину документів. Зустрілися в середині вересня місяця. До цього ОСОБА_19 надала йому Наказ про звільнення директора і головного бухгалтера, Протокол зборів. Зустрівся з ОСОБА_11 в приміщенні ОДПІ, на 2 поверсі, в кабінеті, в якому відбувався ремонт. Зайшли до кабінету і ОСОБА_11 повідомила, що пакет документів не повний. Також вона пообіцяла подумати, що можливо зробити. ОСОБА_11 також повідомила його про заборгованість підприємства по НДВ, сума виявилася значною. Також повідомила про кредит на підприємстві перед банком «Приватбанк» Сказала, що подумає, що можливо зробити. Він намагався повідомити ОСОБА_23 про ці борги. ОСОБА_19 наявності цього боргу не заперечувала. Через тиждень ОСОБА_11 зателефонувала і повідомила, що вона та керівництво готові допомогти йому і це буде коштувати 2000 доларів США. Спочатку вона повідомила про це по телефону, а потім при зустрічі. Про цю її пропозицію він повідомив ОСОБА_23 , яка платити відмовилася і сказала, що це незаконно. Після цього він звернувся в поліцію м. Маріуполя, написав офіційну заяву. В поліції йому повідомили, що відтепер всі свої дії він повинен узгоджувати з ними, вони все беруть під контроль. Потім він продовжував вести діалог з ОСОБА_24 . Зустрічі з ОСОБА_11 і всі подальші його дії відбувалися під контролем правоохоронних органів. Зустрічі фіксувалися при допомозі відео фіксації. На ньому знаходилася відеоапаратура. Зустрілися в приміщенні Слов`янської ОГНІ на 2 поверсі в кабінеті, який розташований поряд з кабінетом внутрішньої безпеки і пройшли в сусідній кабінет. ОСОБА_11 казала, що збирається переходити на роботу до внутрішньої безпеки. В кабінеті вона на аркуші паперу написала номер картки «Приватбанку», разом проговорили ці цифри і вона покликала до себе співробітницю на ім`я ОСОБА_25 . ОСОБА_11 дала ОСОБА_5 вказівки, що потрібно робити з приводу підприємства. Потрібно було готувати відомості, довідку, заяву на проведення перевірки. ОСОБА_5 після цього зразу пішла, а він і ОСОБА_11 залишилися в кабінеті. Не пам`ятає чи представляла його ОСОБА_11 . ОСОБА_5 чи ні. Строки передачі грошей 2000 доларів США в той день не обговорювалися. Спочатку процедура дії в ОДПІ, а коли потрібні будуть гроші, то йому скажуть. Якщо були питання він звертався до ОСОБА_26 . Та надавала йому банківські виписки, ніяких інших документів по працівникам, табелів, відомостей не давала. Потім у жовтні 2016 року зустрівся з ОСОБА_11 , потрібно було написати декілька заяв, проставити дати, печатки. Печатка підприємства у нього була. Заяви, які писав, він адресував до Слов`янської ОДПІ. Зустріч відбувалася в кабінеті на першому поверсі, де був ОСОБА_4 . В кабінеті було два стола, але ОСОБА_4 був в кабінеті один. ОСОБА_11 представила його, як представника підприємства, сказала писати з ОСОБА_4 всі документи і вийшла. Він залишився в кабінеті, писав заяви, ОСОБА_4 диктував йому зміст заяв. ОСОБА_4 цікавився документами, які необхідні були для проведення перевірки. Він повідомив, що документів немає. Це було до перерахування грошових коштів. Він написав заяви, підписав, поставив печатку. Потім у грудні місяці він зателефонував ОСОБА_11 і поцікавився справою. Вона повідомила, що необхідно приїхати, щоб сплатити невеликі штрафи за несвоєчасне наданні звітів. Він приїхав до м. Слов`янська у середині грудня місяця, зателефонував ОСОБА_11 , повідомив про це. В приміщенні Слов`янської ОДПІ за ним вийшла ОСОБА_5 і вони прийшли в кабінет на 4 поверсі. В кабінеті було декілька працівників, йому вручили квитанції на оплату штрафів. Вручала квитанції не ОСОБА_27 штрафів він не пам`ятає, квитанцій було три, слід було сплатити до кінця року. Після цього він поїхав. Через два дні, наприкінці грудня місяця 2016 року, він сам зателефонував ОСОБА_11 і вона повідомила, що після перевірки, через декілька днів, довідка буде готова. Це вона повідомила в телефонній розмові. Все це було під контролем, він зміст усих розмов повідомляв працівникам поліції. Гроші йому передали працівники поліції. Вручення йому грошових коштів відбулося в м. Слов`янську, в автомобілі біля приміщення установи «Приватбанк», який розташований біля Слов`янської ОДПІ. Автомобіль «Тайота» номер 0555 сірого кольору, але кому належить, він не знає. На 26 грудня 2016 року між ним та ОСОБА_11 була домовленість про переказ грошових коштів, про що він повідомив у правоохоронні органи і разом з працівниками правоохоронних органів приїхав 26 грудня до м. Слов`янська. Працівники поліції під Протокол вручили йому грошові кошти еквівалент 2000 доларів США. В присутності працівників поліції він підійшов до каси «Приватбанку», зателефонував ОСОБА_28 , передав касиру аркуш паперу з номером картки, разом з касиром перевірили цифри. Касир повідомила, що картка оформлена на ОСОБА_11 . Він зателефонував ОСОБА_11 та перевірив цю інформацію. Потім передав гроші касиру, який повідомив про комісію. Він уточнив суму, яка буде отримана на карточку та повідомив про це ОСОБА_29 . Потім ОСОБА_30 сказала, що зателефонує коли потрібно буде забирати Довідку та інші документи. Довідка буде підтверджувати, що відсутня заборгованість у підприємства за податками, але точно не пам`ятає. Після переказу грошових коштів він чекав і йому зателефонували. Після переказу грошових коштів він з ОСОБА_21 більше не зустрічався. Після переказу грошей ще був у Слов`янській ОДПІ, але коли саме, не пам`ятає. Зустрічався з ОСОБА_5 коли забирав пакет документів. Він піднявся на 4 поверх і в кабінеті вона вручила йому пакет документів. Це була довідка і ще документи. Чиї були підписи в Довідці та в документах, він не знає, там були і його підписи. Він ставив підписи в документах, коли забирав їх у ОСОБА_5 . Було три екземпляри документів.

ОСОБА_4 цікавився у нього наявністю конкретних документів, але він пояснив, що їх немає. Написав декілька заяв, ОСОБА_4 попросив дату на них не ставити. Ще потрібно було поставити печатку. Заборгованість по НДВ, кредити, як пояснила ОСОБА_30 , можливо приховати. Довідку та документи, які йому вручили в ОДПІ він передав працівникам поліції. Йому не відомо, чи готували працівники ОДПІ документи по підприємству, яких не було. Звіт за період з 2013 року по 2016 рік він не надавав. Штрафи за квитанціями, які йому видали в ОДПІ, було сплачено в 20-х числах грудня. Сплачували квитанції на штрафні санкції працівники поліції. Надавав до ОДПІ наказ про звільнення директора ОСОБА_26 . Документи, які потрібно було надати до ОДПІ, йому передавала ОСОБА_31 . Із Протоколу зборів йому було відомо про прийняте рішення про припинення підприємства ліквідацію. Його було призначено ліквідатором підприємства ТОВ «Транс Логістіка», видано Довіреність на представлення інтересів підприємства, яку видала ОСОБА_31 . Він, як ліквідатор підприємства не вживав заходів про стягнення дебіторської заборгованості і нічого йому не відомо в подальшому про ліквідацію підприємства. Боржників про припинення діяльності юридичної особи не повідомляв, вимог і позовів не заявляв. Ніяких позовів та претензій йому не надсилали, ніяких рахунків підприємства він не закривав. Також не вживав заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, діяльність якої припиняється. Він також не звільняв працівників, йому тільки надали накази про звільнення бухгалтера та директора. Також він не надавав документи до державних установ для перевірки, звітність за останній період не подавав. Проміжний ліквідаційний баланс після 15 вересня 2015 року не складав, в ОДПІ повідомили, що все підготують самі. Також не здійснював оплату сум кредиторам юридичної особи. Не складав та не затверджував Ліквідаційний баланс його учасниками. Не передавав архівній установі документи, які підлягають обов`язковому зберіганню. Не подавав реєстраційні документи реєстратору про ліквідацію підприємства. Перереєстрував підприємство в м. Волноваха та повідомив там, що підприємство буде ліквідовано. Не звертався про визнання підприємства банкрутом, отримав за весь час заробітну плату у розмірі 400 доларів США. С початку намагався виконувати свою роботу ліквідатора, є ліквідатором підприємства з 13 липня 2016 року по теперішній час. Оскільки було вчинено злочин, то він вирішив, що в подальшому виконувати свої обов`язки не потрібно. Йому не відомо чи було використано отриману в ОДПІ Довідку потім при ліквідації підприємства. Як ліквідатор, він тільки звернувся до податкової інспекції, більше ніяких дій не вчиняв. В м. Маріуполі звернувся до Управління захисту економіки з заявою. Його спочатку допитали в м. Маріуполі у поліції, а потім в Прокуратурі м. Маріуполя.

Він бачив ОСОБА_4 , але скільки разів не пам`ятає. Коли передавав документи в ОДПІ, то не знав, достатньо їх чи ні. Документи про проведення позапланової перевірки передавав по переліку, який дала ОСОБА_11 , не розуміючи достатньо їх чи ні. Про те, що працівники податкової підготують недостаючи документи йому повідомила ОСОБА_11 . Він не знає, яких саме документів не вистачало. Повідомив правоохоронні органи, що частина документів у нього є. Потрібно було передати 2000доларів США, щоб не було заборгованості, кредиту, вся заборгованість приховається. Буде проведено перевірку, заборгованості не буде, отримає документи для закриття підприємства. Він передавав гроші ОСОБА_11 за те, щоб йому підготували всі документи для ліквідації підприємства. Передати ОСОБА_11 гроші і вона видасть Довідки для закриття підприємства. Він повідомив працівників правоохоронних органів, що ОСОБА_11 буде займатися ліквідацією підприємства. Відеокамера була вмонтована в сумку, яку йому дали працівники поліції в м. Маріуполі. Також пояснили, як її одягати, а в м. Слов`янську йому вручали цю сумку, включали, давали йому, а потім виключали і сумку забирали. Записи оглянути йому не давали, сумка йому не належить, носія інформації він не бачив. Протоколів не підписував. Грошові кошти йому вручили в автомобілі працівники правоохоронного органу. Він їхав з ними з м. Маріуполя, в автомобілі було двоє понятих чоловіки чи жінки, не пам`ятає. В автомобілі приїхали: він та три працівники поліції із м. Маріуполя. Де взялися поняті, він не знає, їх особами він не цікавився. Працівники поліції вручили йому грошові кошти, які він потім перерахував. Склали Протокол в автомобілі в м. Слов`янську. Все було після 9 години. До Протоколу додавалися переписані номери грошових купюр.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 йому нічого за гроші не казали, грошей у нього не вимагали і він їм грошей не передавав. Окрім кабінету ОДПІ, він з ОСОБА_4 ніколи більше не спілкувався, його контактного телефону не має. Всі отримані в ОДПІ документи він передав працівникам поліції, які приїхали з ним і йому не відомо, що на теперішній час стало з підприємством. Він спочатку надав ОСОБА_11 документи, які в нього були, а потім надав ОСОБА_5 додаткові документи. ОСОБА_4 також брав для огляду документи. Документи переглядали всі, але залишив він їх ОСОБА_11 .

ОСОБА_11 вимагала гроші за те, що буде займатися закриттям підприємства. Гроші брали у нього за те, що підготують всі документи для закриття підприємства. Це була неправомірна вигода за надання послуг по закриттю підприємства.

Точну дату звернення з заявою про проведення перевірки для закриття підприємства не пам`ятає до звернення в поліцію чи після. Коли подав документи, то ОСОБА_11 повідомила, що документами буде займатися ОСОБА_5 . Між ним та ОСОБА_11 була співбесіда до подачі заяви. Заяву подав після того, як звернувся до поліції. Став співпрацювати з ОСОБА_11 ще до звернення з заявою. ОСОБА_11 сама вийшла на контакт.

ОСОБА_5 бачив тричі один раз в кабінеті, де проходила зустріч з ОСОБА_11 , потім в приміщенні Слов`янської ОДПІ, коли вона його проводила писати заяву за несвоєчасну подачу звітності і коли вже передавала йому документи. Документи, які дала йому ОСОБА_5 , він всі передав працівникам поліції, а також ті, які підписував у ОСОБА_5 .

Штрафи за квитанціями сплачували працівники поліції, вони давали йому гроші, а він сплачував штрафи.

Поняті з`явилися вже у м. Слов`янську, коли йому вручали гроші, як саме з`явилися, не знає. При підписанні Протоколу частина людей з автомобілю вийшла.

Раніше він ліквідацією підприємств не займався, освіти спеціальної не має.

Свідок ОСОБА_32 суду пояснив, що він працює старшим оперуповноваженим по ОВД УЗЕ. В рамках цього кримінального провадження проводили НСРД. Було відповідне доручення прокурора та слідчого. Проводили зняття інформації з електронних засобів зв`язку, аудіо, відео контроль особи. Проводився контроль за вчиненням злочину при передачі грошових коштів. За результатами було складено Протокол. Залучався до проведення цих заходів оперативно технічний відділ. Учасниками були фахівці оперативно технічного відділу, який надавав апаратуру, а також приймав участь заявник. Працівники оперативно - технічного відділу надали заявнику спеціальну техніку для фіксування інформації. Вказана техніка здійснює аудіо, відео контроль особи. Джерелом запису є технічний прилад, на який здійснюється аудіо, відео контроль, а потім виготовляється запис. Вручення грошових коштів ОСОБА_12 відбувалося, згідно Протоколу огляду, в м. Маріуполі. Ідентифікація грошових коштів не була проведена, хоча доручення слідчого на проведення ідентифікації було. Грошові кошти для передачі ОСОБА_12 були отримані через касу Департаменту, де був присутній його керівник. Він особисто грошові кошти для передачі в касі не отримував. Він самостійно вийшов за рамки доручення слідчого самостійно встановив номери банківських карток ОСОБА_11 . Це є порушенням банківської таємниці. Але номер однієї банківської картки ОСОБА_11 сама написала на аркуші паперу та передала ОСОБА_12 . Номер другої банківської карти він встановив оперативним шляхом, отримав усно від заявника. Як ОСОБА_12 став відомий номер другої карти ОСОБА_11 він не знає.

Відео та аудіо диски були виготовлені оперативно технічним відділом.

Аналізуючи показання свідка ОСОБА_33 у сукупності з іншими по справі доказами, суд наголошує, що показання свідка ОСОБА_33 в тій частині, що грошові кошти для передачі ОСОБА_11 свідку ОСОБА_12 були вручені в м. Маріуполі протиречать показанням свідка ОСОБА_12 , який в суді вказав, що грошові кошти для передачі йому було вручено в м. Слов`янську.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» від 29.06.1990 року (зі змінами, внесеними згідно доПостанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.1993 р., № 12 від 03.12.1997 р. та № 6 від 30.12.2008 р.), в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. При постановленні вироку суд повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених уст. 368 КПК України.

Заслухавши в судовому засіданні показання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , свідків, дослідивши надані сторонами кримінального провадження докази, а також оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 62 Конституції Українизакріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в Законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так, згідно обвинувального акту ОСОБА_4 було пред"явлено обвинувачення у вчиненні умисних дій, які виразились у тому, що будучи службовою особою, за попередньою змовою з ОСОБА_11 та ОСОБА_5 одержав для себе та вказаних осіб неправомірну вигоду за не вчинення в інтересах особи, яка надала таку неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 було пред"явлено обвинувачення у вчиненні умисних дій, які виразились у тому, що будучи службовою особою, за попередньою змовою з ОСОБА_11 та ОСОБА_4 одержала для себе та вказаних осіб неправомірну вигоду за не вчинення в інтересах особи, яка надала таку неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Таке твердження органу досудового слідства не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні та спростовується наступним.

Відповідно до ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

У відповідності до ст.91КПК України у кримінальному проваджені підлягають доказуванню: 1)подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Обов`язок доказування, відповідно до ст. 92 КПК України, обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках,- на потерпілого.

Згідно ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

В силу положень ч. 3 ст.62Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У п. 146 справи «Барбера, Мессегуэ и Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Так, відповідно до п.п.2, 6 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» № 5 від 26 квітня 2002 року, відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу. Давання хабара полягає в передачі службовій особі майна, права на майно або вчиненні на її користь дій майнового характеру за виконання чи невиконання дії, яку та повинна була або могла виконати з використанням службового становища чи наданої їй влади.

Відповідно до Постанови судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 05 вересня 2013 року, кваліфікація діяння за ознаками одержання хабара (основний склад злочину, передбаченийстаттею 368 КК) завжди потребує встановлення спеціального суб`єкта злочинуслужбової особи, визначення якої дається у примітці достатті 364 КК, предмета злочину будь-якої матеріальної вигоди, способу одержання хабара, який може бути будь-яким, причинного зв`язку між незаконною винагородою та згодою службової особи використати свої службові повноваження чи становище, залежності між оплаченим хабарем результатом та спроможністю і/або реальним застосуванням або ж незастосуванням службових повноважень чи можливостей суб`єкта злочину.

Згідно п. 1 примітки дост. 364 КК України, службовими особами у статтях364,368,368-2,369цьогоКодексує особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Об`єктивна сторона злочину передбаченого ст.368КК України полягає в одержанні хабара у будь-якому вигляді. Одержання хабара означає прийняття службовою особою незаконної винагороди за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Відповідальність за одержання хабара настає тільки за умови, якщо службова особа одержала його за виконання або невиконання в інтересах того, хто дає хабара, або третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. При цьому важливо, щоб вона одержала незаконну винагороду за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади або організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або хоч і не мала повноважень вчинити відповідні дії, але завдяки своєму службовому становищу могла вжити заходів до їх вчинення іншими службовими особами.

Суб`єктивна сторона одержання хабара характеризується лише прямим умислом і наявністю корисливого мотиву. Особливістю суб`єктивної сторони складу цього злочину є тісний зв`язок між умислом хабарника і умислом хабародавця. Змістом умислу першого повинно охоплюватися, крім іншого, усвідомлення того, що хабародавець розуміє сутність того, що відбувається, і усвідомлює факт незаконного одержання службовою особою винагороди. Якщо особа, надаючи службовій особі незаконну винагороду з тих чи інших причин не усвідомлює, що вона дає хабар (наприклад, у зв`язку з обманом чи зловживанням довірою), вона не може нести відповідальність за давання хабара, а службова особа - за одержання хабара. Дії останньої за наявності для того підстав можуть кваліфікуватися як зловживання владою чи службовим становищем, обман покупців чи замовників, шахрайство тощо.

Суд вважає, що в діях обвинувачених відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено об`єктивну і суб`єктивну сторону даного правопорушення.

Обов`язковою ознакою злочину, передбаченого ст. 368 КК України, є його предмет хабар, який являє собою незаконну винагороду матеріального (майнового) характеру. Стороною обвинувачення не доведено обов`язкову ознаку одержання неправомірної вигоди, а саме те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як службовими особами, приймались гроші за виконання якої-небудь дії в інтересах того хто надавав неправомірну вигоду чи в інтересах третьої особи.

Під час судового слідства судом досліджено письмові матеріали кримінального провадження:

Із Посадової інструкції Головного державного ревізора-інспектора сектору координації, звітності та аналізу управління аудиту Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області вбачається, що основними завданнями та обов`язками Головного державного ревізора-інспектора, крім іншого, є проведення документальних (планових та позапланових) перевірок, зустрічних звірок юридичних осіб, складання програм здійснення перевірок з урахуванням особливостей їх діяльності (т.1, а.п.140-143).

Із Положення про Відділ контрольно-перевірочної роботи управління доходів і зборів з фізичних осіб Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області вбачається, що на відділ покладені у тому числі функції проведення (участі в проведенні) документальних перевірок юридичних осіб з питань: своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску та державного мита, а також казенних підприємств пробірного контролю з питань сплати (утримання) збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Начальник відділу має право безпосередньо здійснювати всі необхідні організаційні і методичні заходи для забезпечення своєчасного і якісного виконання всіма працівниками покладених на відділ завдань та функцій. Начальник відділу має право підписувати офіційні документи у тому числі довідки та документи інформаційного, аналітичного або довідкового характеру. За невиконання або неналежне виконання покладених на відділ завдань та функцій начальник відділу повною мірою несе відповідальність згідно чинного законодавства (т.1, а.п.152-168).

Із Наказу Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 8-о від 18 лютого 2016 року вбачається, що призначити 18 лютого 2016 року в порядку переведення 1.7.5 до Відділу контрольно-перевірочної роботи ОСОБА_4 на посаду Начальника Відділу, з посадовим окладом згідно штатного розпису, звільнивши з посади начальника Відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб (т.1, а.п.151).

Із Наказу Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 26-о від 03 квітня 2017 року вбачається, що звільнити ОСОБА_4 03 квітня 2017 року з посади начальника Відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб по п.п. 2 п. 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу» в порядку переведення до Головного управління ДФС у Донецькій області. Підстава: Заява ОСОБА_4 від 03 квітня 2017 року, Лист Головного управління ДФС у Донецькій області від 28 березня 2017 року № 2430/7/05-99-04-01-39 (т.1, а.п.172-173).

Із Наказу Головного управління ДФС у Донецькій області № 90-о від 03 квітня 2017 року вбачається, що призначити з 04 квітня 2017 року ОСОБА_4 в порядку переведення із Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на посаду Головного державного ревізора-інспектора Відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб з посадовим окладом відповідно до штатного розпису. Підтвердити раніше присвоєне спеціальне звання радника податкової та митної справи ІІ рангу. Підстава: Заява ОСОБА_4 від 29 березня 2017 року (т.1, а.п.176).

Із Наказу Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 2-о від 06 січня 2017 року вбачається, що перевести ОСОБА_5 10 січня 2017 року на посаду Головного державного інспектора Відділу матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури, з посадовим окладом згідно штатного розпису, звільнивши її з посади Головного державного ревізора-інспектора сектору координації, звітності та аналізу управління податкового аудиту. Підстава: Заява ОСОБА_5 від 06 січня 2017 року (т.1, а.п.144).

Із Наказу Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 53-с від 17 травня 2016 року вбачається, що призначити 17 травня 2016 року в порядку переведення до управління аудиту до сектору координації, звітності та аналізу ОСОБА_5 на посаду Головного державного ревізора-інспектора, з посадовим окладом згідно штатного розпису, звільнивши з посади Головного державного ревізора-інспектора Відділу перевірки платників податків цього ж управління (т.1, а.п.174-175).

Із Постанови про виділення матеріалів досудового розслідування» від 05 травня 2017 року вбачається, що на підставі вказаної Постанови з кримінального провадження № 42016050000001222 від 16 листопада 2016 року виділені матеріали відносно підозрюваних за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 368 ч.3, 366 ч.1 КК України ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в окреме провадження з визначенням конкретних документів. ( том 1 а.п. 126-128).

Із Заяви від 16 листопада 2016 року на ім`я начальника Управління захисту економіки Донецької області від ОСОБА_12 вбачається, що він повідомляє про вчинення кримінального правопорушення. В заяві ОСОБА_12 про вчинення злочину, зазначено, що він попереджений про кримінальну відповідальність за ст. ст. 383,384 КК України, однак не зазначено, ким прийнята ця заява, яка саме особа попереджала його про кримінальну відповідальність, на заяві відсутня резолюція посадової особи правоохоронного органу про доручення окремому працівнику проводити будь які слідчі чи інші дії, приймати рішення щодо внесення відомостей до ЄРДР, встановлення правової кваліфікації злочину. Також немає жодного документу який підтверджує факт надання вказаної заяви до прокуратури Донецької області. ( том 1 а.п.129).

Відповідно до Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженоїНаказом МВС України 19.11.2012 № 1050, якщо письмова заява або повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення надійшли до органу внутрішніх справ при особистому зверненні заявника, то водночас з його реєстрацією в журналі ЄО в черговій частині органу внутрішніх справ оперативний черговий оформляє талон-повідомлення. Датою подання заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події до органів внутрішніх справ вважається дата реєстрації такої заяви чи повідомлення в журналі ЄО органу внутрішніх справ. Однак, на заяві відсутні жодні відмітки про її реєстрацію в журналі ЄО, резолюції, а стороною обвинувачення суду не надано доказів такої реєстрації чи оформлення талону - повідомлення.

В порушення ст. 214 КПК України в матеріалах кримінального провадження відсутнє Повідомлення слідчого прокурору про початок досудового розслідування за наслідками вказаної заяви, не визначено на підставі якого документу чи доручення відомості до ЄРДР вносилися саме слідчім ОСОБА_34 , а також немає взагалі будь яких відомостей щодо внесення до ЄРДР будь якої інформації з цього приводу, не визначено коло слідчих, прокурорів, які можуть проводити слідчі та процесуальні дії по вказаному провадженню.

Із Протоколу огляду від 26 грудня 2016 року вбачається, що в кабінеті № 18 УЗЕ в Донецькій області ДЗЕ НПУ знаходиться громадянин ОСОБА_12 , особа якого посвідчено, який заявив про вимагання з нього неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США співробітником Головного управління ДФС у Донецькій області ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за проведення позапланової перевірки для закриття підприємства, без виявлення правопорушення. Грошові кошти ОСОБА_12 , повинен передати ОСОБА_36 , 26 грудня 2016 року шляхом переказу 54600 грн., в еквіваленті 2000 доларів США, на картку банку «Приватбанк» відділення якого розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Університетська (Леніна), 58. ОСОБА_12 , погодився брати участь у заходах по викриттю у скоєнні злочину ОСОБА_37 .. Згідно підпункту 9 пункту 3 розділу 19 Інструкції, затвердженої Наказом ВС України № 07 від 05 травня 2016 року, з метою імітування обстановки злочину, документування фактів хабарництва та затримання фігурантів «на гарячому» Управлінням отримано фінансове забезпечення за видатками спеціального призначення, а саме кошти в сумі 54600 гривень (що еквівалентно сумі 2000 доларів США) для подальшого їх використання у якості предмета неправомірної вигоди. Отримані грошові кошти у сумі 54600 гривень України: купюрами номіналом 500 гривень України у кількості 109 штук, купюра номіналом 100 гривень у кількості 1 штука. Всі зазначені грошові кошти оглянуті під впливом ультрафіолетових променів за допомогою приладів люмінесцентної лампи, в ході чого встановлено, що вищевказані грошові кошти не мають на своїй поверхні чужорідних люминісцируючих нашарувань, крім обов`язкових спеціальних захисних елементів, виконаних при їх виготовленні. Після огляду вказані купюри в сумі 54600 гривень України передано ОСОБА_12 для подальшої передачі ОСОБА_38 . Протокол прочитаний, записаний вірно. Зауважень та доповнень не надійшло. (т.1, а.п.134-135).

Однак, в вказаному протоколі не вказано в якій установі та на підставі якого документу отримувались вказані кошти, немає їх огляду для ідентифікації, номерів купюр та їх ксерокопіювання. Тобто неможливо провести їх ідентифікацію як на момент огляду і вручення так і в подальшому.

Вказаний документ суперечить «Постанові про виділення матеріалів досудового розслідування» від 05 травня 2017 року ( том 1 а.п. 126-128) у зв`язку з відсутністю вказаного документа у переліку виділених матеріалів з кримінального провадження № 42016050000001222 від 16 листопада 2016 року і в судовому засіданні представник органу обвинувачення не вказав з яких саме джерел потрапив у матеріали кримінального провадження № 42017050000000401 від 05 травня 2017 року.

Допитаний в судовому засіданні заявник ОСОБА_12 пояснив, що вказані грошові кошти при ньому не ідентифікувалися, гроші він отримав в автомобілі в м. Слов`янськ, а не в м. Маріуполь в кабінеті, як вказано в протоколі. Також він не може сказати чи були взагалі присутні поняті при проведені вказаної слідчої дії і яким чином та ким саме були запрошені.

Окрім того, органом досудового розслідування не надано суду жодного документу, який би підтверджував походження даних грошових коштів, а саме: де, коли, в якій установі та за яких обставин вони були отримані, кому належать. Під час досудового розслідування грошові кошти у розмірі 54600 грн., як предмет злочину, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України не вилучені. Будь- які, передбачені законом докази, які підтверджують факт передачі чи отримання будь-якою особою вказаних грошових коштів в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Також, згідно Протоколу «кошти ОСОБА_12 , повинен передати ОСОБА_39 , 26 грудня 2016 року шляхом переказу 54600 грн., в еквіваленті 2000 доларів США, на картку банку «Приватбанк» відділення якого розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Університетська (Леніна), 58», а згідно Обвинувального акту « ОСОБА_12 здійснив зарахування грошей на банківську картку, знаходячись у приміщенні відділення 58 Краматорської філії ПАТ КБ «Приватбанк» в м. Краматорську Донецької області» ( том 1 а.п.5).

Таким чином, вказані пояснення ОСОБА_12 , на думку суду, повністю спростовують відомості, які викладені в Протоколі огляду від 26 грудня 2016 року.

Із Ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06 січня 2017 року вбачається, що дозволено проведення обшуку в службовому кабінеті № 110 Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС України в Донецькій області за адресою м. Слов`янськ, площа Соборна, 3 за місцем роботи ОСОБА_4 ( том 1 а.п.177-178).

При цьому в ухвалі вказано, що надається дозвіл на проведення обшуку слідчому ОСОБА_34 , а також уповноваженим ним службовим особам.

Із Протоколу обшуку від 16 січня 2017 року вбачається, що вказана слідча дія проводилась оперуповноваженим УЗЄ в Донецькій області ОСОБА_40 в кабінеті №111( а не №110) Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС України в Донецькій області за адресою - м. Слов`янськ, площа Соборна,3 .

В ході проведення обшуку в кабінеті № 111 за адресою м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3 було вилучено:

Довідка про результати позапланової перевірки ТОВ «Транс-Логістіка» № 37/05-22-13-04-38152785 від 26 грудня 2016 року на 11 (одинадцяти) аркушах; Додаток до результатів перевірки щодо сплати суми єдиного внеску одночасно з виплатою сум заробітної плати, на суми якої нараховується єдиний внесок на 2 (двох) аркушах; Опис наданих документів для проведення позапланової перевірки ТОВ «Транс-Логістіка» з 01 жовтня 2013 року по 23 грудня 2016 року на 1 (одному) аркуші; Довіреність на представництво інтересів ТОВ «Транс-Логістіка» на ОСОБА_12 на 1 (одному) аркуші; Довідка про відсутність заборгованості по заробітній платі ТОВ «Транс-Логістіка» видана ліквідатором ОСОБА_12 від 23 грудня 2016 року на 1 (одному) аркуші; Витяг з Наказу «Про припинення повноважень директора ТОВ «Транс-Логістіка» № 10 від 30 березня 2016 року на 1 (одному) аркуші. Усі вищезазначені документи упаковано у поліетиленовий пакет та скріплено контрольною биркою із засвідченням понятих та учасників обшуку (т.1, а.п.179-181).

Згідно матеріалів кримінального провадження оперуповноважений УЗЄ в Донецькій ДЗЄ НП України області ОСОБА_40 не вказаний у Витягу з ЄРДР як особа, що проводить досудове розслідування, також в матеріалах провадження, у порушення вимог ст. 236 КПК України відсутнє доручення слідчого чи прокурора яким дозволяється проведення слідчих дій - обшуку саме вказаною особою, також відсутня Постанова про створення слідчої чи слідчо-оперативної групи для проведення слідчих дій.

Також в Ухвалі слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06 січня 2017 року ( том 1 а.п. 177-178) вказана особа якій дозволяється проведення обшуку, а саме слідчій ОСОБА_34 , чи уповноважені ним особи. Як вбачається з матеріалів провадження слідчим не визначалася особа, яка б наділялась правом проводити слідчу дію, а саме обшук.

Участь оперуповноваженого УЗЄ в Донецькій області ОСОБА_40 при проведенні обшуку не підтверджена дорученням слідчого, що є порушенням ч.2 п.3 ст.40,2ст.41 КПК України, а тому всі процесуальні дії вчинені цією особою та прийняті ним рішення є недопустимими доказами по даному кримінальному провадженню.

Згідно вимог ч. 5ст. 104 КПК України, протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Порушення правил складання і засвідчення протоколу слідчої та іншої процесуальної дії викликає сумнів у вірогідності викладених у ньому відомостей і тягне за собою недопустимість використання їх як доказу у кримінальному провадженні за самостійними підставами.

Виходячи з наведеного вище, суд не може прийняти у якості допустимого доказу вини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого правопорушення протокол обшуку від 16 січня 2017 року ( том 1 а.п. 177-178).

Також в Ухвалі слідчого судді дозволяється проведення обшуку в кабінеті № 110 по площі Соборній, 3 м. Слов`янська, але оперуповноважений УЗЄ в Донецькій ДЗЄ НП України області ОСОБА_40 здійснив обшук в іншому місці, а саме в кабінеті № 111 пл. Соборна, 3 м. Слов`янськ. Тобто особою проведено обшук без дозволу слідчого судді.

На підставі ст. 233 КПК України «Проникнення до житла чи іншого володіння особи» - Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якої метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті. В частині 3 статті вказано: Слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

Згідно до положень ст. 234 КПК України «З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

В ч. 2 ст. 234 КПК України «Обшук», вбачається, що «обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді».

Залежно від об`єкта обшук поділяється на три види:

1. Обшук приміщень: а) житла чи іншого володіння особи; б) службових і виробничих приміщень підприємств, установ, організацій. 2. Обшук місцевості. 3. Обшук особи.

За змістомрішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року,визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Статтями7,22 КПК Українипередбачено, що однією із засад кримінального судочинства є змагальність сторін та свобода у поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно дост. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Встатті 87 КПК Українизазначено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 3) порушення права особи на захист.

Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

У пункті 4Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997р. № 7 «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина», наголошено на тому, що згідно з ч. 3ст. 62 Конституції, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. У зв`язку з цим судам при розгляді кожної справи необхідно перевіряти, чи були докази, якими органи досудового слідства обґрунтовують висновки про винність особи у вчиненні злочину, одержані відповідно до нормКПК. Якщо буде встановлено, що ті чи інші докази були одержані незаконним шляхом, суди повинні визнавати їх недопустимими і не враховувати при обґрунтуванні обвинувачення у вироку.

В даному випадку обшук кабінету № 111 по пл.. Соборній, 3 м. Слов`янська був здійснений оперуповноваженим УЗЄ в Донецькій ДЗЄ НП України області ОСОБА_40 в порушення вимог ст. 233, 234, 236 КПК України, тобто без дозволу власника чи суду. В матеріалах кримінального провадження, а також в реєстрі матеріалів до нього відсутні данні про існування письмового дозволу власника чи уповноваженої особи підприємства, установи організації чи Ухвали слідчого судді, на підставі чого було надано слідчому дозвіл на проведення слідчої дії, а саме обшуку в кабінеті 111 пл. Соборній, 3 м. Слов`янська.

Таким чином, дозволу на проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_4 в кабінеті №111 Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС України в Донецькій області за адресою - м. Слов`янськ, площа Соборна,3 судом, у встановленому законом порядку, не надавалось. Обшук за даною адресою проведений без Ухвали слідчого судді, а тому являється незаконним, а здобуті під час нього докази:

- Довідка про результати позапланової перевірки ТОВ «Транс - Логістіка» № 37/05-22-13-04-38152785 від 26 грудня 2016 року;

- Додаток до результатів перевірки щодо сплати суми єдиного внеску одночасно з виплатою сум заробітної плати на суму якої зараховано єдиний внесок;

- Опис наданих документів на проведення позапланової перевірки ТОВ «Транс -Логістіка» з 01 жовтня 2013року по 23 грудня 2016 року;

- Довіреність;

- Довідка про відсутність заборгованості по заробітній платі видана ліквідатором ОСОБА_12 ;

- Витяг з Наказу про припинення повноважень директора ТОВ «Транс-Логістіка».

є неналежними і недопустимими, та на підставі ст.ст. 87, 89 КПК України визнаються судом як неналежні і недопустимі докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини у кримінальному провадженні.

Відповідно до частини 2 статті 89 КПК України відомості, отримані внаслідок проведення цієї слідчої дії ( обшуку 16 січня 2017 року), слід визнати недопустимими доказами, що тягне за собою припинення їх дослідження у судовому засіданні та неможливість використання цих відомостей під час подальшого доказування у справі.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, висловленої в п.66 Рішення у справі «Яременко проти України» від 30 квітня 2015 року, яке набуло статусу остаточного 30.07.2015 року та у справі «Гефген проти Німеччини» від 30.06.2008 року було застосоване поняття «плоди отруйного дерева» - юридична метафора, введена Верховним судом США для опису доказів, здобутих за допомогою незаконно отриманих відомостей. Вона має на увазі, що якщо джерело доказів «дерево» є неналежним, то всі докази, отримані за його допомогою «плоди», будуть такими ж неналежними.

І таким чином, ЄСПЛ визнавав порушення ст.6 Конвенції у випадках коли суди брали як докази відомості, які були отримані з незаконно здобутих джерел доказів.

Суд не приймає, як належний та допустимий доказ, у відповідності до вимог ст.ст.87-89 КПК України Постанову про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів провадження від 21 лютого 2017 року, з якої вбачається, що визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження № 42016050000001222 ( том 1 а.п. 200 -201), оскільки вказаний документ суперечить «Постанові про виділення матеріалів досудового розслідування» від 05 травня 2017 року ( том 1 а.п. 126-128) у зв`язку з відсутністю вказаного документа у переліку виділених матеріалів з кримінального провадження № 42016050000001222 від 16 листопада 2016 року і органом обвинувачення в суді не доведено правомірність використання даного документу при розгляді кримінального провадження № 42017050000000401 від 05 травня 2017 року.

Також в Постанові вказані документи вилучені під час проведення обшуку 16 січня 2017 року в кабінеті 111 по пл.. Соборній, 3 м. Слов`янська, який проводився без ухвали слідчого судді, не уповноваженою на проведення обшуку особою та по вилученим документом не було звернення до слідчого судді про визнання їх вилучення в порядку встановленому ст.ст. 233,234 КПК України.

Відповідно до частини 2 статті 89 КПК України відомості, отримані внаслідок проведення слідчої дії ( Обшуку 16 січня 2017 року), слід визнати недопустимими доказами, що тягне за собою припинення їх дослідження у судовому засіданні та неможливість використання цих відомостей під час подальшого доказування у справі.

Із Заяви ОСОБА_12 від 29 грудня 2016 року на ім`я слідчого ОСОБА_34 про надання документів. В заяві вказано, що ОСОБА_12 надає слідчому документи, а саме:

Довідку про результати перевірки ТОВ «Транс-Логістіка» від 26.12.2017 г.;

Записку ОСОБА_11 з номером її банківської картки;

Чек від 26.12.2016 г. на підставі якого ОСОБА_12 поклав на рахунок ОСОБА_11 гроші в сумі 54322,07 грн. ( том 1 а.п. 202);

Однак, в заяві не вказано хто саме з посадових осіб отримав заяву, яким чином Заява потрапила в матеріали кримінального провадження, відсутні вказівки прокурора, чи/або керівника слідчого підрозділу про долучення заяви та документів до кримінального провадження. В матеріалах провадження відсутній огляд вказаних документів для встановлення їх ідентифікації в подальшому і належність до окремих подій по кримінальному провадженню.

Вказаний документ суперечить «Постанові про виділення матеріалів досудового розслідування» від 05 травня 2017 року ( том 1 а.п. 126-128) у зв`язку з відсутністю вказаного документа у переліку виділених матеріалів з кримінального провадження № 42016050000001222 від 16 листопада 2016 року і представником органу обвинувачення в суді не доведено законність використання вказаного документу при розгляді матеріалів кримінального провадження № 42017050000000401 від 05 травня 2017 року.

Жодний з вказаних документів які начебто надав слідчому ОСОБА_12 ( том 1 а.п. 202) відсутній в матеріалах даного кримінального провадження.

Із Заяви ОСОБА_12 про здійснення перевірки про закриття ТОВ «Транс-Логістіка», з якої вбачається, що ОСОБА_12 у зв`язку з ліквідацією ТОВ «Транс Логістіка» просить здійснити перевірку на закриття. Оскільки у підприємства відсутні офісні приміщення, зазначену перевірку просить провести в Слов`янській ОДПІ ( том 1 а.п. 203).

Органом досудового розслідування не встановлено яким чином вказана заява з резолюціями посадових осіб взагалі могла в подальшому потрапити до ОСОБА_12 та правомірність знаходження її у ОСОБА_12 .

Із Довідки (складова частина до довідки перевірки) «Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Логістіка» (код за ЄДРПОУ 38152785) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та інших податків за період з 01 жовтня 2013 року по 23 грудня 2016 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 березня 2012 року по 23 грудня 2016 року» № 37/05-22-13-04-38152785 від 26 грудня 2016 року вбачається, що документальною перевіркою з питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску порушень не встановлено (т.1, а.п.205-216).

В Довідці вказано порядок перевірки ТОВ «Транс-Логістіка» та надані документи для проведення перевірки.

Вказаний документ суперечить «Постанові про виділення матеріалів досудового розслідування» від 05 травня 2017 року ( том 1 а.с. 126-128) у зв`язку з відсутністю вказаного документа у переліку виділених матеріалів з кримінального провадження № 42016050000001222 від 16 листопада 2016 року і представником органу обвинувачення не вказано з яких саме джерел потрапив у матеріали кримінального провадження № 42017050000000401 від 05 травня 2017 року. В Постанові вказано, що виділяється оригінал вказаної довідки, а в матеріалах знаходиться копія документу.

Окрім того,відповідно до частини 2 статті 89 КПК України відомості, отримані внаслідок проведення слідчої дії ( Обшуку 16 січня 2017 року), слід визнати недопустимими доказами, що тягне за собою припинення їх дослідження у судовому засіданні та неможливість використання цих відомостей під час подальшого доказування у справі. Тому суд у відповідності до вимог статті 89 КПК України визнає Довідку (складова частина до довідки перевірки) «Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Логістіка» (код за ЄДРПОУ 38152785) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та інших податків за період з 01 жовтня 2013 року по 23 грудня 2016 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 березня 2012 року по 23 грудня 2016 року» № 37/05-22-13-04-38152785 від 26 грудня 2016 року неналежним і недопустимим доказом.

Виходячи з вимог ст. ст.258,260,263,269 КПК України, ч. 2ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», застосування технічних засобів отримання інформації, що пов`язане із втручанням у приватне спілкування людини та негласною фіксацією розмов, дій, обстановки, допускається виключно за вмотивованою ухвалою слідчого судді, в якій зазначаються: точна назва заходу, термін його застосування, особа щодо якої має здійснюватися такий захід, та орган, якому надано відповідний дозвіл.

«Протокол про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем)» № 688 т від 13 березня 2017 року виконаний о/у з ОВС ДЗЕ в Донецькій області ОСОБА_41 ( том 1 а.п. 219-220).

Вказаний протокол не міститься в « Клопотанні про використання результатів НСРД» від 15 травня 2017 року та не міститься в Ухвалі слідчого судді Апеляційного суду Донецької області від 16 травня 2017 року в переліку матеріалів на які судом надано можливість використання в іншому кримінальному провадженні ( том 1 а.п. 217).

Вказана негласна слідча дія, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) проводилась з істотним порушенням Конституції України та КПК України без дозволу Апеляційного суду, в вказаному Протоколі зафіксовано, проведення негласної слідчої дій саме 13 березня 2017 року, так як Ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Донецької області від 28 листопада 2016 року надано дозвіл на проведення НСРД по кримінальному провадженню на 60 діб тобто до 27 січня 2017 року ( том 1 а.п. 233) та порушено ч. 3 ст. 254 КПК України на підставі якої забороняється виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається.

Із Протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) № 689т від 13 березня 2017 року, виконаний о/у з ОВС ДЗЕ в Донецькій області ОСОБА_41 ( том 1 а.п. 221-231) вбачається, що у ході процесуальної дії встановлена розмова між ОСОБА_11 (Ж) та ОСОБА_12 (Л) 29 грудня 2016 року о 14 годині 27 хвилин. Розмова між ОСОБА_11 та ОСОБА_42 ( НОМЕР_2 ) 05 січня 2017 року о 11 годині 34 хвилини. Розмова між ОСОБА_11 та ОСОБА_42 ( НОМЕР_2 ) 05 січня 2017 року о 11 годині 44 хвилини. Розмова між ОСОБА_11 та ОСОБА_42 05 січня 2017 року о 11 годині 56 хвилини. Розмова між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 10 січня 2017 року о 12 годині 23 хвилини. Розмова між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 10 січня 2017 року о 13 годині 46 хвилини. Розмова між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 11 січня 2017 року о 14 годині 28 хвилини. Розмова між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 12 січня 2017 року о 13 годині 00 хвилини. Розмова між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 13 січня 2017 року о 12 годині 10 хвилини (т.1, а.п.221-232). Але, як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_12 йому після 26 грудня 2016 року зателефонували тільки один раз і в подальшому він з ОСОБА_11 взагалі не спілкувався і до приміщення Слов`янської ОДПІ не приходив.

Окрім того,суд в даному випадку позбавлений можливості перевірити чи був унікально ідентифікований абонент спостереження, телекомунікаційна мережа, тощо. Даних про те, що мобільний номер, який прослуховувався, належить обвинуваченому, стороною обвинувачення суду не надано.

З наданих та досліджених судом безпосередньо матеріалів кримінального провадження також вбачається, що під час досудового розслідування у ОСОБА_11 взірці голосу не відбирались, фоноскопічна експертиза голосу не проводилась, висновок про належність голосу саме ОСОБА_11 зроблена невідомою особою, без чого неможливо зробити висновок, що зазначений в протоколах голос є голосом ОСОБА_11 .

Вказана негласна слідча дія, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) проводилась з істотним порушенням Конституції України та КПК України без дозволу слідчого судді Апеляційного суду, у вказаному протоколі зафіксовано, проведення негласної слідчої дії саме 13 березня 2017 р., так як Ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Донецької області від 28 листопада 2016 року ( том 1 а.п. 234) надано дозвіл на проведення НСРД по кримінальному провадженню на 60 діб тобто до 27 січня 2017 року.

Окрім того, в зазначеному протоколі та в інших матеріалах провадження наданих стороною обвинувачення та досліджених у судовому засіданні відсутні відомості про те, які технічні засоби використовувались при проведенні негласних слідчих дій і хто та яким чином їх встановлював, як це передбаченост.263 КПК України. Також не вказано порядок їх фіксування на матеріальні носії інформації, не вказано безпосередньо місце проведення слідчої дії.

Суттєво порушено і вимоги ч. 3 ст. 254 КПК України на підставі якої забороняється виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається.

«Протокол огляду» від 03 березня 2017 року, здійснений о/у з ОВС УЗЕ в Донецькій області ОСОБА_43 в якому останній проводить огляд матеріалів НСРД, а саме носіїв інформації по кримінальному провадженню № 42016050000001222 від 16 листопада 2016 року.( том 2 а.п. 1-15).

Згідно вказаного Протоколу о/у з ОВС УЗЕ в Донецькій області ОСОБА_43 складає саме Протокол про проведення негласної слідчої дії, а не огляду носіїв інформації.

За таких обставин суд приходить до обґрунтованого переконання, що при вчиненні вказаної слідчої дії порушено норми ст.ст. 251, 252,265,266 КПК України.

Також в вказаному протоколі, у порушення вимог ст.263 КПК України, немає жодних відомостей про джерела отриманої інформації, їх безпосередні носії та порядок їх фіксування на матеріальні носії інформації. Не вказано якою особою, у присутності яких осіб саме встановлювалися спеціальні засоби відео-аудіо фіксації подій, відсутня ідентифікація записуючого засобу за його маркою, серією, не вказано первісний носій збереження відео-аудіо фіксації при проведенні НСРД. Не визнано якою саме особою здійснювалася фіксація подій, та особу якою було надано носії після закінчення слідчої дії.

Вказаний протокол фіксує процес зняття інформації з систем зв`язку, що є окремим протоколом негласної слідчої (розшукової) дії, і фіксування вказаних відомостей здійснюється окремим протоколом з грифом «таємно», а ніяк ні протоколом огляду, що є суттєвим порушенням ст.ст. 103-107 КПК України.

На теперішній час неможливо ідентифікувати первісні носії інформації та записуючі пристрої на які здійснювалась фіксація слідчих та негласних слідчих дій в даному кримінальному провадженні.

У відповідності до вимог частини 2 статті 106 КПК України «До складу слідчої ( розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії», але у вказаному Протоколі огляду від 03 березня 2017 року не вказано яким чином проводилось пакування носіїв інформації ( том 2 а.п. 15).

Не проведено фоноскопічне дослідження записів для ідентифікування осіб, які проводили розмови зафіксовані в протоколі.

Суттєво порушено ч. 3 ст. 254 КПК України на підставі якої забороняється виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається.

Із Протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 30 грудня 2016 року вбачається, що фігурант справи ОСОБА_11 веде злочині розмови, направлені на вимагання та отримання неправомірної вигоди від представника ТОВ «Транс-Логістіка» ОСОБА_12 за проведення позапланової документальної перевірки підприємства в Слов`янській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (т.2, а.п.16-49).

Однак,у вказаному Протоколі відсутня інформація щодо ідентифікації осіб відносно яких проводилися НСРД, не вказані їх ОСОБА_44 та інші особисті відмінності на підставі яких можливо провести їх ідентифікацію як осіб причетних до скоєння будь якого кримінального правопорушення.

У відповідності з вимогами ч. 1, ч. 3 ст.252, ч. 1 ст.265 КПК України, а також п.4.1., п.4.3. Спільного Наказу Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України №114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012 року «Про затвердження Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні» фіксація ходу і результатів негласних розшукових дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченимКПК України. За результатами проведення негласної розшукової дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. У протоколі зазначається зміст інформації, що передається особою через транспортні телекомунікаційні мережі, з яких здійснюється зняття інформації. При виявленні в інформації відомостей, що мають значення для конкретного розслідування, в протоколі відтворюється відповідна частина такої інформації. Кожний протокол про проведення негласних розшукових дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних розшукових дій передається прокурору, який вживає заходів для збереження знятої інформації.

У матеріалах кримінального провадження № 42017050000000401 від 05 травня 2017 року відсутні документи, які вказують на законність документальної передачі вказаних матеріалів з одного провадження в інше. Відсутні супровідні листи з вказівкою конкретних документів та носіїв, що позбавляє суд встановити ідентичність документів чи записів, а саме оригіналів матеріалів НСРД по кримінальному провадженню. Відсутні оригінали технічних носіїв інформації.

В матеріалах НСРД міститься Ухвала слідчого судді Апеляційного суду Донецької області від 16 травня 2017 року ( том 1 а.п. 217) про дозвіл на проведення НСРД, та дозвіл на використання матеріалів, носіїв інформації по кримінальному провадженню № 42016050000001222 від 16 листопада 2016 року в кримінальному провадженні № 42017050000000401 від 05 травня 2017 року, але в вказаних матеріалах жодним чином не встановлено протиправності дій обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо інкримінованих їм протиправних діянь.

Факт одержання неправомірної вигоди ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від ОСОБА_12 органом досудового слідства належними, об`єктивними та допустимими доказами не доведено.

Під час розгляду справи судом оглянуті та прослухані диски відеозаписи та аудіозаписи, вказані в протоколах про отримання та обробки інформації отриманої з транспортних комунікаційних мереж, контролю за вчиненням злочину, огляду місця події , які надані стороною обвинувачення. Вказані диски долучені та зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 42016050000001222 від 16 листопада 2016 року, були оглянуті та прослухані в судовому засіданні за Клопотанням прокурора ( том 2 а.п. 64-65).

Із переглянутих в судовому засіданні доказів, а саме відеозаписів зафіксованих на DVD диску під інвентарним номером 223т від 12 грудня 2016 року, DVD диску під інвентарним номером 227т від 12 грудня 2016 року, DVD диску під інвентарним номером 300т від 22 грудня 2016 року, встановлено, що ОСОБА_12 дійсно спілкувався з ОСОБА_11 12 грудня 2016 року та 22 грудня 2016 року, але на вказаному відеозапису не зафіксовано вчинення будь-яких протиправних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вимагання ними коштів у ОСОБА_12 . Крім цього не зафіксовано і факту передачі грошей.

Із переглянутого в судовому засіданні доказу, а саме відеозапису, зафіксованого на DVD диску під інвентарним номером 301т від 26 грудня 2016 року, встановлено, що ОСОБА_12 , знаходячись у приміщенні каси «Приватбанку» у м. Слов`янську перераховує грошові кошти на банківську картку.

Із Протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 26 грудня 2016 року вбачається, що 26 грудня 2016 року згідно Протоколу огляду грошових кошів, громадянину ОСОБА_12 видано кошти в сумі 54600 (п`ятдесят чотири тисячі шістсот) гривень з метою імітування обстановки злочину, в службовому кабінеті УЗЕ № 16 у час з 07 години 00 хвилин до 07 години 30 хвилин. Вказані грошові кошти отримані ОСОБА_12 видані для передачі інспектору Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області ОСОБА_45 шляхом переказу на картку банку «Приватбанк» № НОМЕР_1 , оформлену на ім`я ОСОБА_11 , у відділені банку «Приватбанк» розташованому в м. Слов`янськ Донецької області. О 07 годині 30 хвилин ОСОБА_12 виїздить до м. Слов`янська Донецької області, для переказу коштів та отримання Довідки про проведення документальної перевірки ТОВ «Транс-Логістіка». О 13 годині 37 хвилин ОСОБА_12 приїздить до м. Слов`янська Донецької області та заходить до приміщення відділення банку «Приватбанк», розташованого за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Центральна. В даному відділенні чекає на чергу та через касу вносить на картку № 4149499642226664 54322 гривні. Забирає касовий чек та виходячи з приміщення банку направляється до адміністративної будівлі Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області. О 14 годині 07 хвилин ОСОБА_12 заходить до приміщення Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області для отримання від працівників інспекції Довідки про проведення документальної перевірки ТОВ «Транс-Логістіка». О 15 годині 20 хвилин ОСОБА_12 виходить з будівлі Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області з отриманою Довідкою про проведену перевірку ТОВ «Транс-Логістіка» без виявлених порушень та отриманих реквізитів для сплати штрафів про невчасне подання звітів по ТОВ «Транс-Логістіка» загальною сумою 1190 гривень. О 15 годині 30 хвилин ОСОБА_12 виїздить до м. Маріуполя Донецької області (т.2, а.п.50-52).

Із переглянутих в судовому засіданні доказів, а саме відеозапису, зафіксованого на DVD диску під інвентарним номером 301т від 26 грудня 2016 року, відеозапису, зафіксованого на DVD диску під інвентарним номером 313т від 26 грудня 2016 року ( продовження запису диску № 301т від 26 грудня 2016 року) зафіксовано зустріч ОСОБА_4 та ОСОБА_12 в службовому кабінеті ОСОБА_4 26 грудня 2016 року, встановлено, що ОСОБА_12 дійсно перебував у кабінеті ОСОБА_4 26 грудня 2016 року на вказаному відеозапису не зафіксовано факт вимагання ОСОБА_4 будь-яких коштів у ОСОБА_12 . Крім цього не зафіксовано і факту передачі або отримання грошей. Також вказаний відеозапис не містить свідчень, що ОСОБА_12 заповнює декларацію у кабінеті ОСОБА_4 .

Із переглянутого в судовому засіданні доказу, а саме відеозапису, зафіксованого на DVD диску під інвентарним номером 313т від 26 грудня 2016 року зафіксовано зустріч ОСОБА_5 та ОСОБА_12 в службовому кабінеті ОСОБА_5 26 грудня 2016 року, встановлено, що ОСОБА_12 дійсно перебував у кабінеті ОСОБА_5 26 грудня 2016 року на вказаному відеозапису не зафіксовано факт вимагання ОСОБА_5 будь-яких коштів у ОСОБА_12 . Крім цього не зафіксовано і факту передачі або отримання грошей. Також вказаний відеозапис не містить свідчень, що саме ОСОБА_11 привела ОСОБА_12 в кабінет до ОСОБА_5 та вела з ОСОБА_5 розмови в присутності ОСОБА_12 , що спростовує пояснення ОСОБА_12 в цій частині.

Із досліджених в судовому засіданні доказів, а саме відеозапису, зафіксованого на DVD диску під інвентарним номером 224т від 07 грудня 2016 року ( додаток до Протоколу від 30 грудня 2016 року), відеозапису, зафіксованого на DVD диску під інвентарним номером 315т ( додаток до Протоколу від 13 березня 2017 року) зафіксовано розмови між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Проте інформація, яка містилася на дисках не підтвердила факту отримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 грошей від ОСОБА_12 , або вчинення обвинуваченими будь-яких інших протиправних дій.

Також на думку суду не доведено суб`єктивну сторону одержання неправомірної вигоди, оскільки не встановлено які умови створювали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за яких ОСОБА_12 змушений був погодитись та дати їм неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідком щодо своїх законних прав і інтересів, що також не підтверджується матеріалами кримінального провадження та відеозаписом, переглянутим в судовому засіданні.

На аркушах справи ( том 1 а.п. 219-220, 221-231,том 2 а.п. 1-15, 16-49) знаходяться документи, Протоколи про проведення НСРД, при цьому вказані документи складені з порушенням норм КПК України, а саме згідност.104 КПК України, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі. У випадках фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів, про це зазначається у протоколі. Протокол повинен містити відомості, зокрема, про всіх осіб, присутніх під час проведення процесуальної дії, інформацію про те, що особи повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання.Протокол підписують всі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії.

Відповідно дост. 105 КПК України, п. 4.7.1. Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 16.11.2012р. за № 114/1042/516/1199/936/1687/5 додатки до протоколу мають бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами осіб, які виконували негласну слідчу (розшукову) дію. Особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки, якими можуть бути, зокрема, спеціально виготовлені копії об`єктів, речей і документів, аудіо та відео запис процесуальної дії, носії інформації, та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та вилученні таких додатків.

Згідно вимогст.106 КПК України, протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення. До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.

Згідно вимогст.107 КПК Українирішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування, приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. Про застосування технічних засобів фіксування процесуальної дії заздалегідь повідомляються особи, які беруть участь у процесуальній дії.

Відповідно дост. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Частиною 2ст. 84 КПК Українипередбачено, що процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до частини 1статті 98 КПК України- речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Згідно ч. 2 цієї статті речовими доказами є документи, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Частиною 1статті 99 КПК Українипередбачено, що документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо, відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

При цьому, п. 1 ч. 2 цієї статті установлено, що до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні). Матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимогЗакону України "Про оперативно-розшукову діяльність", за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.

Частиною 3ст. 98 КПК Українинаголошується, що сторона кримінального провадження зобов`язана надати суду оригінал документа. При цьому, пунктом 1 частини 5 передбачено, що для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо оригінал документа втрачений або знищений. Окрім того,закономпередбачено, що це можливо лише крім випадків, якщо він втрачений або знищений з вини сторони, яка його надає.

Проте, прокурором не долучено до матеріалів даного кримінального провадження оригіналів аудіо- відеозаписів, отриманих під час проведення оперативно-розшукових заходів, які нібито стали підставами для підозри і обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 368 КК України.

Прокурором надано суду як докази електронні носії інформації, які нібито містять зазначені аудіо-відеозаписи з оперативно-розшукових заходів. Проте, під час дослідження цих доказів у судовому засіданні встановлено, що наданий стороною обвинувачення електронний носій інформації містить лише копії записів. Також стороною обвинувачення, у порушення вимог ст. 266 КПК України, не передано суду, для дослідження також оперативної аудіо-відеоапаратури, яка застосовувалась для запису.

Наявні записи на вказаних електронних носіях містять дати записів на носії, які зроблені суттєво пізніше ніж події які відбуваються.

Таким чином, суд приходить до обґрунтованого переконання,що органом досудового розслідування та стороною обвинувачення не дотримано вимогистатті 266 Кримінального процесуального кодексу України.

Крім цього, вищезазначені протоколи, у порушення вимог ст.ст. 103-107, 252 КПК України не містять будь-яких даних про те, які технічні пристрої були застосовані для фіксування інформації, кому, ким та в присутності кого такі пристрої вручались та коли, в кого, в чиїй присутності вилучались, ким, коли та в присутності кого, за допомогою якої технікиі які були створені носії інформації.

Відповідно до положень статті 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність встановлену законом.

Відповідно до розділу 1, пункту 2.1. п/п 15 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (із змінами затвердженими наказами Генерального прокурора України від 14.11.2012 № 113, від 25.01.2013 № 13, від 25.04.2013 № 54, від 09.09.2014 № 95) затвердженого Наказом Генерального прокурора України №69 від 17.08.2012 до Реєстру вносяться відомості про об`єднання та виділення досудових розслідувань.

В матеріалах кримінального провадження, наданих до суду вбачається відсутність відомостей внесених у ЄРДР на підставі п.2.1 п/п 15, щодо об`єднання та виділення матеріалів досудових розслідувань по даному кримінальному провадженню з зазначенням дати та часу їх внесення до ЄРДР.

З наданих суду стороною обвинувачення та досліджених безпосередньо матеріалах кримінального провадження відповідно до п.2.3 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (із змінами затвердженими наказами Генерального прокурора України від 14.11.2012 № 113, від 25.01.2013 № 13, від 25.04.2013 № 54, від 09.09.2014 № 95) затвердженого Наказом Генерального прокурора України №69 від 17.08.2012 - також вбачається відсутність відомостей внесених у ЄРДР на підставі п.2.1 п/п 16, щодо продовження строку досудового розслідування.

Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до Реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою передбачену законом юридичну відповідальність.

В матеріалах кримінального провадження відсутня будь яка інформація про внесення до ЄРДР будь яких відомостей про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , що свідчить про те, що досудове розслідування за вказаним кримінальним провадженням було проведено та завершено органом досудового слідства без внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В матеріалах кримінального провадження відсутня Постанова про об`єднання кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 368 КК України та ч.1 ст. 366 КК України.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 14 ч. 1ст. 3 КПК, з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення розпочинається стадія кримінального провадження притягнення до кримінальної відповідальності.

В матеріалах кримінального провадження, у порушення вимог ст.ст. 276-278 КПК України відсутні дані про повідомлення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про підозру по кримінальному провадженню № 42017050000000401 від 05 травня 2017 року так і по іншим кримінальним провадженням. Також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у порушення вимог частини 2 статті 276 КПК України не були повідомлені їх права, передбачені ст. 42 КПК України.

Крім того, стороною обвинувачення не доведено, що процесуальні дії відносно притягнення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності починаючи з 05 травня 2017 року здійснювалися в рамках кримінального провадження № 42017050000000401 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки матеріали кримінального провадження не містять відповідного витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до частини 3 статті 214 КПК України здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стороною обвинувачення було незаконно висунуто обвинувачення за вчинення кримінальних правопорушень за ст. 368 ч.3 та ст. 366 ч.1 КК України.

Також по кримінальному провадженню № 42016050000001222 від 16 листопада 2016 року повідомлено про підозру ОСОБА_11 16 січня 2017 року, тобто строки досудового розслідування, у відповідності до вимог ст. 219 КПК України, відраховуються саме з цієї дати, але в матеріалах провадження відсутні будь які документи які б вказували про продовження строку досудового розслідування як по кримінальному провадженню № 42016050000001222 від 16 листопада 2016 року так і по кримінальному провадженню № 42017050000000401 від 05 травня 2017 року.

В матеріалах провадження не міститься будь яких доказів вимагання та отримання неправомірної вигоди та грошей від ОСОБА_12 саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за вчинення будь яких дій з їх сторони що до виконання службових обов`язків. Також стороною обвинувачення не встановлено та не доведено, які саме неправомірні, всупереч інтересам служби, дії ОСОБА_46 та ОСОБА_5 повинні були вчинити і вчинили в інтересах ОСОБА_12 , направлені на отримання неправомірної вигоди.

Допитаний в судовому засіданні заявник ОСОБА_12 показав, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з нього ніякої неправомірної вигоди не вимагали та не отримували ніяких грошових коштів. Відповідно до ч.2ст.28 КК України, злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (два або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовились про спільне його вчинення.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» № 5 від 26.04.2002 року, відповідно до ч. 2ст. 28 ККхабар належить визнавати одержаним за попередньою змовою групою осіб, якщо злочин спільно вчинили декілька службових осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до його початку, про це домовилися (як до, так і після надходження пропозиції про давання хабара, але до його одержання).

Згідно до ст. 28 КК України - Домовитись про спільне вчинення злочину заздалегідь-означає дійти згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об`єктивної сторони. Таким чином ця домовленість можлива на стадії до готування злочину, а також у процесі замаху на злочин. Як випливає із ч.2 ст. 28 КК України домовленість повинна стосуватися спільності вчинення злочину ( узгодження об`єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій тощо).

Але в судовому засіданні не встановлено, а органами досудового розслідування не надано суду ніяких, передбачених законодавством доказів, які б свідчили про те, що між обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_11 мала місце попередня змова на скоєння кримінального правопорушення, а саме на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_12 .

Як встановлено в судовому засіданні і не заперечується представником органу державного обвинувачення:

Із вищевказаної Заяви вбачається, що на її підставі тільки після 14 грудня 2016 року, що підтверджується резолюціями службових осіб Слов`янської ОДПІ 14 та 15 грудня 2016 року, почалося здійснення перевірки для закриття ТОВ «Транс Логістіка» і ОСОБА_4 та ОСОБА_5 тільки після 15 грудня 2016 року стало відомо про їх участь у цій перевірці.

Тому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на період листопада місяця 2016 року, коли відбувалися розмови між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , не знали та не могли знати про їх майбутню участь у проведенні перевірки ТОВ «Транс- Логістіка», що цілком спростовує твердження органу обвинувачення про те, що вони, будучи службовими особами, за попередньою змовою з ОСОБА_11 одержали для себе неправомірну вигоду за не вчинення в інтересах особи, яка надала таку неправомірну вигоду дій, з використанням наданих їм влади та службового становища.

У розумінні частини 2ст.28КК України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_11 повинні були заздалегідь, тобто до початку вчинення злочину, до 16 листопада 2016 року домовитись, тобто дійти згоди щодо вчинення злочину, до моменту виконання його об`єктивної сторони, про спільне його вчинення, але ОСОБА_4 та ОСОБА_5 тільки після 15 грудня 2016 року стало відомо про їх участь у перевірці підприємства ТОВ «Транс Логістіка».

Органом досудового розслідування не надано суду переконливих доказів, що на 16 листопада 2016 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знали або могли знати про те, що у відповідності до своїх посадових обов`язків будуть приймати участь у проведенні перевірки ТОВ «Транс Логістіка».

Ствердження органу досудового розслідування в тій частині, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_11 , будучи службовими особами, одержали неправомірну вигоду за не вчинення в інтересах особи, яка надала таку неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їм влади та службового становища, тобто вчинили кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 368 КК України суд розцінює, як припущення органу досудового розслідування, оскільки ці ствердження не найшли свого підтвердження в судовому засіданні при розгляді справи.

Також не заслуговує уваги і твердження представника органу обвинувачення в тій частині, що ОСОБА_11 , використовуючи свої службове становище, могла будь- яким чином вплинути на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки ці твердження є тільки припущеннями і не підтверджені в судовому засіданні будь-якими доказами.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Донецької області за ОСОБА_12 здійснювався аудіо - відеоконтроль. Досліджені в судовому засіданні відеозаписи не підтвердили факту отримання грошей та інших цінностей обвинуваченими від ОСОБА_12 та будь- яких інших осіб.

Не встановлено, чи має взагалі ОСОБА_11 будь які рахунки в ПАТ КБ «Приватбанк», на які ОСОБА_12 міг би відправити гроші. Щодо надання під час досудового розслідування оперативним працівником Рапорту про наявність банківського рахунку за карткою ОСОБА_11 не встановлено, яким чином та на підставі чого співробітникам правоохоронних органів була відкрита банківська таємниця, про наявність рахунків у обвинуваченої ОСОБА_11 .

Згідно документів які містяться в матеріалах провадження взагалі немає жодного документу, який би вказував про наявність у ОСОБА_11 банківського рахунку в будь якій банківській установі України, відсутні дані про передачу грошових коштів особисто ОСОБА_12 будь якій особі, чи перерахування їх на рахунок банківської установи. Також немає жодного доказу про отримання будь якою особою грошей які начебто надавалися ОСОБА_12 для реалізації мети та цілей кримінального провадження.

Допитаний в судовому засіданні заявник ОСОБА_12 показав, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з нього ніякої неправомірної вигоди не вимагали та не отримували ніяких грошових коштів.

Отже, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_4 і ОСОБА_5 обвинувачення за ст. 368 ч.3 КК України, не знайшло свого підтвердження, не встановлені достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України.

Суд також приходить до висновку про достовірність пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і відсутність яких-небудь доказів з боку органів досудового розслідування про їх причетність до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 368 КК України.

Суд вважає недопустимим обвинувальний уклін при вирішенні питання про винуватість або невинуватість обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Всі сумніви відносно доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.

Згідно ч. 1 ст.373КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено що:-- вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності,в силу презумпції невинуватості, закріпленої в ст. 62 Конституції України, та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши всі докази, надані як стороною обвинувачення так і стороною захисту в їх сукупності, приходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних, допустимих доказів того, що ОСОБА_4 будучи службовою особою, за попередньою змовою з ОСОБА_11 та ОСОБА_5 одержав для себе та вказаних осіб неправомірну вигоду за не вчинення в інтересах особи, яка надала таку неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища, за що передбачена відповідальність відповідно до ч.3ст.368 КК України, а тому суд дійшов висновку про необхідність виправдання ОСОБА_4 в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши всі докази, надані як стороною обвинувачення так і стороною захисту в їх сукупності, приходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних, допустимих доказів того, що ОСОБА_5 будучи службовою особою, за попередньою змовою з ОСОБА_11 та ОСОБА_4 одержала для себе та вказаних осіб неправомірну вигоду за не вчинення в інтересах особи, яка надала таку неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, за що передбачена відповідальність відповідно до ч.3ст.368 КК України, а тому суд дійшов висновку про необхідність виправдання ОСОБА_5 в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Аналізуючи зібрані в ході досудового слідства та перевірені судом докази в їх сукупності суд вважає, обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в скоєнні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.366КК України також недоведеним.

Свою позицію суд грунтує виходячи з сукупності доказів досліджених та проаналізованих в процесі судового слідства.

Дії обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Щодо внесення обвинуваченими завідомо неправдивих відомостей до офіційного документу - Довідки № 65/12-02-38152785 від 26 грудня 2016 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Логістіка» (код за ЄДРПОУ 38152785) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на територіальні органи ДФС за період з 01 жовтня 2013 року по 23 грудня 2016 року, з питань оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування податку на доходи фізичних осіб та інших податків за період з 01 жовтня 2013 року по 23 грудня 2016 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 березня 2012 року по 23 грудня 2016 року» завідомо неправдиві відомості про те, що вказані документи використані при проведенні перевірки, підписавши вказаний офіційний документ суд зауважує наступне.

У відповідності до примітки ст.358 КК України, під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Таким чином ,офіційним щодо ст.366КК України є лише такий документ, який засвідчує факти , що мають юридичне значення , тобто такі , що породжують, змінюють чи припиняють певні правовідносини.

Кримінальна відповідальність за ч.1 ст.366КК України передбачена за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Внесення у офіційні документи завідомо неправдивих відомостей передбачає внесення у дійсний офіційний документ даних, що не відповідають дійсності повністю або частково.

Під складанням завідомо неправдивих документів необхідно розуміти внесення до документа, який зовні оформлено правильно, відомостей, що не відповідають дійсності повністю або частково.

Під поняттям «завідомо» недостовірної інформації слід розуміти інформацію, недостовірність якої винна особа усвідомлює, знає, однак, свідомо вносить в офіційний документ.

Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366КК України характеризується тільки прямим умислом, оскільки службова особа завідомо усвідомлює неправомірний характер тих відомостей, які вона вносить до офіційних документів. Тобто, дії обвинуваченого можуть бути визнані протиправними лише у випадку обізнаності та усвідомлення обвинуваченим того, що інформація, яку він вносить до офіційного документа є недостовірною, спотвореною, однак, обвинувачений не відмовляється від вчинення цих дій і вносить недостовірні дані до офіційного документа.

В той же час, доказів того, що обвинувачені умисно, усвідомлюючи неправомірний характер внесли до Довідки № 65/12-02-38152785 від 26 грудня 2016 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Транс-Логістіка» недостовірні відомості, суду надано не було.

Так, з пояснень обвинуваченого ОСОБА_4 вбачається факт того, що частина документів була надана ОСОБА_12 для здійснення перевірки в оригіналах, а частина в копіях. Він цікавився де знаходяться документи. Не вистачало документів зі сплати ЄСВ, так як перевірялася виплата заробітної плати. З метою отримання необхідних для проведення перевірки документів, він здійснив запит до Лиманського Відділення Пенсійного фонду України. Лиманське Відділення Пенсійного фонду України надали відповідь та інформацію, а також документи, яких йому не вистачало для проведення перевірки. Йому направили всі документи, які були необхідні і на підставі цих документів він здійснив перевірку. ОСОБА_12 писав заяву, що всі необхідні документи надає. Складена ним Довідка є складовою частиною Комплексного акту. Як зазначив обвинувачений у судовому засіданні, достовірність наданих ОСОБА_12 та отриманих ним з Відділення Пенсійного фонду м. Лиман даних, у нього не викликали сумнівів і не викликають сумнівів на даний час.

Будь-яких передбачених законом належних та допустимих доказів, які б належним чином спростовували ці ствердження обвинуваченого, прокурором у судовому засіданні не наведено і на їх наявність він не посилається.

З пояснень обвинуваченої ОСОБА_5 вбачається факт того, що всі дані, викладені в Довідці відповідають дійсності, достовірність наданих заявником даних та отриманих нею в установах, у неї не викликали сумнів і не викликають сумнів на даний час.

Будь-яких передбачених законом належних та допустимих доказів, які б належним чином спростовували ці ствердження обвинуваченої, прокурором у судовому засіданні не наведено і на їх наявність він не посилається.

Таким чином, доказів того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 завідомо внесли до Довідки № 65/12-02-38152785 від 26 грудня 2016 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Транс-Логістіка» недостовірні дані, тобто усвідомлюючи, що відомості не відповідають дійсності, в судовому засіданні здобуто не було.Посилання обвинувачення на те, що обвинуваченими належним чином при проведенні перевірки не було досліджено усих необхідних документів є тільки припущенням і не підтверджено будь-якими належними доказами.

В матеріалах провадження взагалі відсутня Довідка № 65/12-02-38152785 від 26 грудня 2016 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Транс-Логістіка».

Як встановлено в судовому засіданні, стороні захисту на підставі ст. 290 КПК України вказаний документ стороною обвинувачення не відкривався, його зміст невідомий.

Згідно ч.ч.1, 12 ст.290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Також, оскільки в матеріалах кримінального провадження взагалі відсутня Довідка № 65/12-02-38152785 від 26 грудня 2016 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Транс-Логістіка», то зміст її суду невідомий. Внаслідок чого, дослідження відомостей, викладених у цій довідці, а також встановленні належності та допустимості цього доказу судом є неможливим.

Також відсутня можливість підтвердити або спростувати внесення у вказану Довідку саме завідомо неправдивих відомостей, тобто внесення у дійсний офіційний документ даних, що не відповідають дійсності повністю або частково.

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку , що факт внесення до офіційного документу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 завідомо неправдивих відомостей досудовим слідством не доведений .

Окрім того, під час проведення досудового розслідування встановлено, підтверджено самим свідком ОСОБА_12 і представником органу обвинувачення у належний спосіб не спростовано, що ОСОБА_12 надав заяву на ім`я керівника Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС України в Донецькій області, де вказав перелік документів наданий ним особисто як посадовою особою підприємства ООО «Транс-Логістіка» необхідних для здійснення перевірки підприємства.

Але ця заява відсутня в матеріалах кримінального провадження, що суперечить принципу змагальності сторін у кримінальному судочинстві, передбаченому ст. 22 КПК України та надання стороною обвинувачення доказів як встановлюючих вину так і невинність особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Саме цією заявою спростовується факт проведення перевірки ТОВ «Транс-Логістіка» зі сторони посадових осіб Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС в Донецької області без належних документів.

Із Протоколу обшуку від 16 січня 2017 року вбачається, що об`єктом обшуку є Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, у службовому кабінеті № 403 в приміщені Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області. У ході проведення обшуку виявлено: Системний блок 1шт. Model PRESTIGE, Nr ser: 100.049.93.7, OPTIMUS (сірого кольору); мобільний телефон марки «Леново» білого кольору з сім-картою № НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 (т.1, .а.п.184-189).

Суд не приймає до уваги Висновок судової комп`ютерно-технічної експертизи № 1/8-189 від 24 лютого 2017 року, наданий органом обвинувачення на підтвердження доведеності вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, оскільки вказаний Висновок експерта прямо та непрямо не підтверджує існування обставин вчинення обвинуваченими злочинів, передбачених ст.ст. 368 ч.3, 366 ч.1 КК України.

У рішенні Конституційного Суду України № 12рп/20911 від 20.10.2011 року щодо положеньст. 62 Конституції Українивказано, що положення вищезазначеної норми спрямовані на забезпечення прав і свобод людини і громадянина, а саме: обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах , одержаних незаконним шляхом, тобто обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних , одержаних у результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку , встановленого законом , а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності. У вказаному рішенні Конституційного Суду України зазначено, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальному провадженні можуть тільки фактичні дані , одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина у кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Вказана позиція узгоджується з висновком Верховного Суду України викладеним у постанові від 16.03.2017 року (справа 5-364кс16) , відповідно до якого не відкриття матеріалів сторонами одна одній в порядкустатті 290 КПК Українипісля закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів , отриманих до або під час судового розгляду , є підставою для визнання судом відомостей , що містяться в них , недопустимими як докази.

Відповідно до вимогст.86 КПК Українидоказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленомуКПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.

Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши всі докази, надані як стороною обвинувачення так і стороною захисту в їх сукупності, приходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних, допустимих доказів того, що ОСОБА_4 будучи службовою особою, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, за що передбачена відповідальність відповідно до ч.1ст.366 КК України, а тому суд дійшов висновку про необхідність виправдання ОСОБА_4 в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 ч.1 КК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши всі докази, надані як стороною обвинувачення так і стороною захисту в їх сукупності, приходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних, допустимих доказів того, що ОСОБА_5 будучи службовою особою, внесла до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, за що передбачена відповідальність відповідно до ч.1ст.366 КК України, а тому суд дійшов висновку про необхідність виправдання ОСОБА_5 в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 ч.1 КК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідност. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Такий обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбаченіст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннямист.6 ч.2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 рокупередбачено, щопри розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).

Згідно ізст. 370 КПК Україниобґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу.

Виправдувальний вирок згідно із ч.1ст. 373 КПК України ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. Згідно ч. 7 цієї жстатті КПК України, якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 118 КПК України витрати на залучення експертів є процесуальними витратами.

Відповідно до ч.2 ст. 122 КПК України «Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

У відповідності з вимогами ч.2 ст. 124, п.2 ч.4 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, рішення про відшкодування процесуальних витрат у разі визнання особи винуватою зазначається у резолютивній частині вироку.

Згідно Акту Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України витрати за результатами проведення судової товарознавчої експертизи за Висновком експерта № 1/8-189 від 24 лютого 2017 року проведеної в кримінальному провадженні № 42016050000001222 складають 2201 грн. 00 коп. (том 1 а.п.191).

Враховуючи, що підстав для обвинувального вироку немає, процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертизи стягненню з обвинувачених не підлягають, тому їх слід віднести на рахунок Державного бюджету України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючисьст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішенням Європейського суду з прав людини у справах Нечипорук і Йонкало проти України, Коробов проти України, Кобець проти України, ст. ст.19,62 Конституції України, керуючись ст.ст.367-371,п.3 частини 1ст. 373,374КПК України суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_9 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихст.ст. 368 ч.3, 366 ч.1 КК Українита виправдатийого напідставі пункту3частини 1статті 373 КПК України- не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

ОСОБА_47 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихст.ст. 368 ч.3, 366 ч.1 КК Українита виправдати її на підставі пункту 3 частини 1 статті 373 КПК України- не доведено, що в діянні обвинуваченої є склад кримінального правопорушення.

Захід забезпечення кримінального провадження відповідно до видів, передбачених ст. ст. 131, 176 КПК України не застосовувався та не обирався.

Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертизи стягненню з обвинувачених не підлягають у зв`язку з їх виправданням, тому їх слід віднести на рахунок Державного бюджету України.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області через Слов`янський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Головуючий:

суддя Слов`янського

міськрайонного суду ОСОБА_1 .


Суд	Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
Дата ухвалення рішення	02.07.2018
Оприлюднено	22.02.2023
Номер документу	75020968
Судочинство	Кримінальне

Хаустова Т. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Вироквід 02.07.2018 по справі 243/6363/17СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —243/6363/17

Вирок від 02.07.2018

Вирок
від 02.07.2018 по справі 243/6363/17
СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ