Рішення

від 02.07.2018 по справі 826/16280/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 02 липня 2018 року                                                    № 826/16280/17           Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді  Шейко Т.І. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Максі Трейдінг” до  Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення                                                          встановив:           Товариство з обмеженою відповідальністю “Максі Трейдінг” звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003274004 від 06.07.2017 року.           В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві №0003274004 від 06.07.2017 року прийняте відповідачем за відсутності на те правових підстав і не може вважатися правомірним, оскільки відповідні грошові зобов'язання було сплачено ТОВ “Максі Трейдінг” з дотриманням строків, встановлених Податковим кодексом України.           В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити позов.           Представник відповідача проти позову заперечив.           Суд, враховуючи думку сторін та заявлене клопотання, ухвалив подальший розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження.           Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ “Максі Трейдінг” (40898989) згідно даних про основний вид економічної діяльності з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.10.2016 року займається роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.            19.01.2017 року позивачем до Державної фіскальної служби України подано звітну податкову декларацію акцизного податку за грудень 2016 року з визначенням податкового зобов'язання з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 2401,00 грн.           Отримання вказаної декларації підтверджується квитанцією №2 від 19.01.2017 року.            20.02.2017 року позивачем до Державної фіскальної служби України подано звітну податкову декларацію акцизного податку за січень 2017 року з визначенням податкового зобов'язання з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 4412,00 грн.           Отримання вказаної декларації підтверджується квитанцією №2 від 20.02.2017 року.           Разом з тим, згідно платіжних доручень №20 від 30.01.2017 року на суму 2401,00 грн. та №4 від 27.02.2017 року на суму 4412,00 грн. на рахунок УДКСУ у Дніпровському районі ГУДКСУ м. Києва (38012871) ТОВ “Максі Трейдінг” було сплачено відповідні грошові зобов'язання по акцизному податку з реалізації роздрібної торгівлі за грудень 2016 року та за січень 2017 року.           Втім, проведеною ГУ ДФС у м. Києві камеральною перевіркою даних, задекларованих у декларації акцизного податку встановлено порушення позивачем граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань, а саме несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з акцизного податку в сумі 6813,00 грн. за грудень 2016 року, січень 2017 року, про що складено акт №26/454/26-15-40-04-13/40898989 від 16.06.2017 року, та на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0003274004 від 06.07.2017 року, щодо сплати боргу ТОВ “Максі Трейдінг” за акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 6813,00 грн. за грудень 2016 року, січень 2017 року із застосуванням штрафної санкції у розмірі 1362,60 грн.           Позивач не погоджуючись з таким рішенням контролюючого органу, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.           Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.           Регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI.           Обов'язки платника податків визначені статтею 16 Податкового кодексу України, зокрема згідно підпунктів 16.1.3 і 16.1.4 п. 16.1 даної статті платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.           Відповідно до приписів ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.           Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.           Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.           Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.           За ст. 33 Податкового кодексу України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.           Податковий період може складатися з кількох звітних періодів.           Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.           Так, згідно підп. 34.1.5 п. 34.1 ст. 34 Податкового кодексу України податковим періодом може бути календарний місяць.           Відповідно до п. 36.1 та п. 36.2 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.           Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.           Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку (п. 37.2 ст. 37 Податкового кодексу України).           Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України).           Пунктом 38.3 ст. 38 Податкового кодексу України встановлено, що спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.           За визначенням, наведеним у п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.           Згідно п. 49.1, абзацу першого п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.           Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.           Відповідно до підп. “в” п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація може бути подана засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.           За підп. 49.8.1 п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.           Як зазначено в підп. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.           Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (абзац перший п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).           При цьому, строки встановлені наведеними підп. 49.8.1. п. 49.8 ст. 49 та абзацом першим п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України кореспондуються зі строками вказаними у п. 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України, яка стосується складення та подання декларації з акцизного податку, та підп. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України, якою визначено порядок і строки сплати податку з підакцизних товарів, а саме строки перерахування до бюджету платниками акцизного податку відповідної суми податку.           За раніше наведеним, позивачем було подано 19.01.2017 року податкову декларацію акцизного податку за грудень 2016 року, а 20.02.2017 року податкову декларацію акцизного податку за січень 2017 року.           Водночас, сплата сум відповідних податкових зобов'язань, зазначених позивачем у поданих ним податкових деклараціях, здійснена 30.01.2017 року за грудень 2016 року та 27.02.2017 року за січень 2017 року,           Тобто, подання позивачем звітних податкових декларацій акцизного податку за грудень 2016 року та за січень 2017 року, а також сплата визначених ним сум відповідних податкових зобов'язань здійснена в межах строків, встановлених наведеними вище нормами Податкового кодексу України.           Окрім платіжних доручень №20 від 30.01.2017 року на суму 2401,00 грн. та №4 від 27.02.2017 року на суму 4412,00 грн., що підтверджують перерахування за реквізитами рахунків для сплати акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а саме на рахунок 33217872799005 УДКСУ у Дніпровському районі ГУДКСУ м. Києва (38012871) за кодом класифікації доходів бюджету 14040001, код банку 820019, позивач звертає увагу суду на те, що при зверненні до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва було з'ясовано, що перераховані ТОВ “Максі Трейдінг” кошти знаходяться на рахунку ДФС, але не зараховані на рахунок позивача та не відображаються в його електронному кабінеті платника.           Однак, після вказаного звернення через декілька днів сплачені ТОВ “Максі Трейдінг” суми почали відображатись в електронному кабінеті платника, на що позивач надав відповідний витяг станом на 31.12.2017 року.           У відзиві на адміністративний позов відповідач наводить норми Податкового кодексу України, які надають йому право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, та за результатами яких у разі виявлення порушення щодо не сплати узгодженої суми грошового зобов'язання протягом встановлених строків, він вправі притягнути такого порушника до відповідальності у вигляді штрафу, але при цьому відповідач не спростовує та жодним чином не коментує зазначені позивачем обставини, наслідком яких, як вбачається, став помилковий висновок про несвоєчасну сплату ТОВ “Максі Трейдінг” узгодженого податкового зобов'язання з акцизного податку в сумі 6813,00 грн. за грудень 2016 року і січень 2017 року.                     За частиною першою та другою ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.           В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.           Таким чином, відповідачем не доведено, що саме з вини позивача виникли обставини для притягнення його до відповідальності, передбаченої абзацом другим п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, як платника податку за порушення податкового законодавства.           Отже, підсумовуючи наведене в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а відтак такими, що підлягають задоволенню.           У відповідності з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.                     Керуючись статтями 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва –                                                                 в и р і ш и в:            1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Максі Трейдінг” до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві — задовольнити.            2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003274004 від 06.07.2017 року винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.            3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Максі Трейдінг” (код 40898989, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 102) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19) судові витрати у сумі 1600,00 грн.                      Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.           Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 – 297 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                Т.І. Шейко