Рішення

від 01.06.2018 по справі 826/9866/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 червня 2018 року №826/9866/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд) , надійшов позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1), до Головного управління ДФС у місті Києві, (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.06.2017 р. № 0014101306 (далі - оскаржуване рішення).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню як таке, що прийнято на підставі висновків перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю. На обґрунтування своєї позиції відповідач у письмових запереченнях проти позову зауважив, що оскаржуване рішення прийнято у результаті встановлених у ході перевірки позивача фактів порушення ведення податкового, валютного та іншого законодавства за січень-червень 2014 року.

16.08.2017 року Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва, відкрито провадження у справі.

У відповідне судове засідання представники сторін не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином. При цьому, до суду через канцелярію від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 3 ст. 194 та ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України , тут і надалі у редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 р. №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 р.), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України , яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідачем, на підставі пп.78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПК України) та наказу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києва від 01.02.2017 р. №45 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки , проведена позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП Дрейфуз (код ЄДРПОУ 38481413) за період січень-червень 2014 р.

За наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки, позивачем отримано 15.02.2017 року засобами поштового зв'язку акт від 10.02.2017 року за реєстраційним номером 666/26-52-13-06/НОМЕР_2 (далі - акт перевірки), відповідно до розділу 3 Висновок якого, відповідачем встановлено порушення вимог податкового законодавства, а саме:

· п.188.1 ст.188, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, що, на думку відповідача, призвело до заниження податку на додану вартість у загальному розмірі 13 219,98грн., у тому числі:

· у січні 2014року - 3 166,66грн.,

· у лютому 2014року - 2953,33грн.,

· у березні 2014року - 833,33грн.,

· у квітні 2014року - 2100,00грн.,

· у травні 2014року - 883,33грн.,

· у червні 2014року - 3283,33грн.

Крім того, відповідно до розділу 3 відповідачем зазначено про нікчемні правочини згідно п. 1, п. 5, ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, по операціях з придбанням товарів (робіт, послуг) між ФОП ОСОБА_1 та ПП Дрейфуз .

На підставі акту перевірки від 10 лютого 2017року № 666/26-52-13-06/НОМЕР_2, з урахуванням результатів розгляду письмових заперечень позивача, ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення - рішення :

· форми Р від 02.03.2017 р. № 0010521306- про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 12504,14 гривень, у тому числі за основним платежем 10003,32 гривень, штрафними (фінансовими) санкціями - 2500,82 гривень.

Зазначене податкове повідомлення - рішення фактично отримано ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення 13 березня 2017 року.

За результатами адміністративного оскарження, скаргу позивача задоволено частково, Рішенням від 03.05.2017 №3044/С/26-15-10-02-16, скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 02.03.2017 №0010521306.

На підставі рішення про результати розгляду скарги від 03.05.2017 №3044/С/26-15 10-02-16 ГУ ДФС у м. Києві винесено нове податкове повідомлення - рішення:

форми Р від 22.06.2017 р. № 0014101306 - яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 12504,14 гривень, у тому числі за основним платежем 10003,32 гривень, штрафними (фінансовими) санкціями - 2500,82 гривень.

Зазначене податкове повідомлення - рішення фактично отримано ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення 26 червня 2017 року.

Вважаючи оскаржуване рішення відповідача є протиправним та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Як свідчить акт перевірки (стор.4-5 акту), ГУ ДФС у м. Києві встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ПП Дрейфуз (код за ЄДРПОУ 38481413) в січні місяці 2014 року на загальну суму ПДВ 3166,66грн., в березні місяці 2014 року на загальну суму ПДВ 833,33грн., в квітні місяці 2014 року на загальну суму ПДВ 2100,00грн., в травні місяці 2014 року на загальну суму ПДВ 883,33грн., в червні місяці 2014 року на загальну суму ПДВ 3283,33грн., в лютому 2015 року на загальну суму ПДВ 2953,33грн.

З матеріалів справи судом вбачається та не заперечується ГУ ДФС у м. Києві, що відповідач використовував акт ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області документальної позапланової виїзної перевірки контрагента позивача ПП Дрейфуз (код за ЄДРПОУ 38481413) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та подальшого використання, реалізації придбаних у контрагентів-постачальників товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності від 27.10.2014 за № 360/21-03-22-06/38481413.

Судом направлено запит до ДФС України про надання підтвердження винесення податкових повідомлень рішень, за результатами перевірки ПП Дрейфуз (код за ЄДРПОУ 38481413).

Судом отримана відповідь, яка свідчить, що податкові повідомлення рішення за результатами перевірки ПП Дрейфуз (код за ЄДРПОУ 38481413) податковим органом не виносилися.

Абзац 5 п.86.7 ст.86 ПК України визначає, що контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки контрагента податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до ПК України.

Крім того, пунктом 102.1 ст.102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення рішення від 22.06.2017 року № 0014101306, відповідачем донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції за період який становить понад 1095 днів, а саме:

Лютий 2014року в сумі ПДВ - 2953,33грн., граничний термін подання податкової декларації становить 20.03.2014року, а дата визначення податкового зобов'язання відповідачем 22.06.2017 року згідно оскаржуваного рішення № 0014101306.

· Березень 2014року в сумі ПДВ - 833,33грн., граничний термін подання податкової декларації становить 21.04.2014року, а дата визначення податкового зобов'язання відповідачем 22.06.2017 року згідно оскаржуваного рішення № 0014101306.

· Квітень 2014року в сумі ПДВ - 2100,00грн., граничний термін подання податкової декларації становить 20.05.2014року, а дата визначення податкового зобов'язання відповідачем 22.06.2017 року згідно оскаржуваного рішення № 0014101306.

· Травень 2014року в сумі ПДВ - 883,33грн., граничний термін подання податкової декларації становить 20.06.2014року, а дата визначення податкового зобов'язання відповідачем 22.06.2017 року згідно оскаржуваного рішення № 0014101306.

Суд критично ставиться до доводів відповідача про використання даних висновків акту перевірки ПП Дрейфуз (код за ЄДРПОУ 38481413) під час проведення перевірки позивача та донарахування податкового зобов'язання з штрафними санкціями за період понад 1095 днів.

В акті перевірки (ст.11 акту) відповідачем зазначено про відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП Дрейфуз (код за ЄДРПОУ 38481413).

У листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Як свідчать обставини справи, між ФОП ОСОБА_1 та ПП Дрейфуз укладені наступні договори:

- про надання послуг від 03.12.2013 року за № 03/12/13., на виконання якого ПП Дрейфуз , у період з січня по червень 2014 року, надані послуг.

Предметом даного договору є надання контрагентом позивача послуг з ведення первинної документації в бухгалтерському та податковому обліку.

На підтвердження виконання умов договору, між сторонами підписані акти виконаних робіт, які у своєму складі містять детальний перелік послуг, які фактично надані ПП Дрейфуз та складені податкові накладні:

- акт виконаних робіт від 28.02.14 р. №133 на загальну суму з ПДВ 5 000,00 грн., податкова накладна від 26.02.14 р. №133 на суму без ПДВ 4 166,67 грн., ПДВ - 833,33 грн.;

- акт виконаних робіт від 31.03.14 р. №102 на загальну суму з ПДВ 5 000,00 грн., податкова накладна від 31.03.14 р. №102 на суму без ПДВ 4 166,67 грн., ПДВ - 833,33 грн.;

- акт виконаних робіт від 29.04.14 р. №137 на загальну суму з ПДВ 5 000,00 грн., податкова накладна від 29.04.14 р. №137 на суму без ПДВ 4 166,67 грн., ПДВ - 833,33 грн.;

- акт виконаних робіт від 30.05.14 р. №64 на загальну суму з ПДВ 5 000,00 грн., податкова накладна від 30.05.14 р. №64 на суму без ПДВ 4 166,67 грн., ПДВ - 833,33 грн.;

- акт виконаних робіт від 30.06.14 р. №54 на загальну суму з ПДВ 5 000,00 грн., податкова накладна від 26.06.14 №54 на суму без ПДВ 4 166,67 грн., ПДВ - 833,33 грн.

Сплата ФОП ОСОБА_1, за отримані від ПП Дрейфуз послуги у січні - червні 2014 року здійснено ФОП шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця ПП Дрейфуз , що підтверджується платіжними дорученнями про перерахування коштів наявними в матеріалах справи, а саме:

· 26.02.2014 року № 13 на загальну суму 5000,00грн., в т. ч. ПДВ 833,33грн.;

· 31.03.2014 року № 21 на загальну суму 5000,00грн., в т. ч. ПДВ 833,33грн.;

· 29.04.2014 року № 29 на загальну суму 5000,00грн., в т. ч. ПДВ 833,33грн.;

· 30.05.2014 року № 38 на загальну суму 5000,00грн., в т. ч. ПДВ 833,33грн.;

· 26.06.2014 року № 48 на загальну суму 5000,00грн., в т. ч. ПДВ 833,33грн.

- про надання послуг з відновлювального ремонту власного транспортного засобу від 02.12.2013 року №02/12/2013., на виконання якого ПП Дрейфуз , в січні, лютому, квітні та червені 2014 року, надані відповідні послуги на загальну суму 49 020 грн., в тому ПДВ - 8170 грн.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів наданих позивачем основним видом економічної діяльності позивача є 49.41 - вантажний автомобільний транспорт.

Позивачем надано підтверджуючі документи, що ФОП ОСОБА_1 має у власності вантажний автомобільний транспортний засіб, а саме:

· Марка - DAF;

· Рік випуску - 2005;

· Дата реєстрації - 2012;

· Модель - XF 95.430;

· Тип - вантажний контейнеровоз -С.

Крім того, позивач має у власності причіп, а саме:

· Марка - KOGEL;

· Рік випуску - 2000;

· Дата реєстрації - 2012;

· Модель - AWE 18;

· Тип - причіп-контейнеровоз -Е.

Реальність здійснених господарських операцій підтверджується підписаними сторонами актів виконаних робіт, які у своєму складі містять детальний перелік послуг, які фактично надані ПП Дрейфуз та складені податкові накладні, які наявні в матеріалах справи:

- акт виконаних робіт від 28.02.14 №122 на загальну суму з ПДВ1 560,00 грн., податкова накладна від 28.02.14 р. №122 на суму без ПДВ 1 300,00 грн., ПДВ - 260,00 грн.;

- акт виконаних робіт від 28.02.14 р. №132 на загальну суму з ПДВ 11 160,00 грн., податкова накладна від 28.02.14 р. №1232 на суму без ПДВ 9 300,00 грн., ПДВ - 1 860,00 грн.;

- акт виконаних робіт від 30.04.14 р. №138 на загальну суму з ПДВ 7 600,00 грн., податкова накладна від 30.04.14 р. №138 на суму без ПДВ 6 333,33 грн., ПДВ - 1 266,67 грн.;

- акт виконаних робіт від 26.06.14 р. №59 на загальну суму з ПДВ 7 700,00 грн., податкова накладна від 26.06.14 р. №59 на суму без ПДВ 6 416,67 грн., ПДВ - 1 283,33 грн.;

- акт виконаних робіт від 30.06.14 р. №63 на загальну суму з ПДВ 7000 грн., податкова накладна від 30.06.14 р. №63 на суму без ПДВ 5 833,33 грн., ПДВ - 1 166,67 грн.

Сплата ФОП ОСОБА_1 за отримані від ПП Дрейфуз послуги та виконані роботи в січні, лютому, квітні та червні 2014 року здійснено ФОП шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця ПП Дрейфуз , що підтверджується платіжними дорученнями про перерахування коштів, які наявні в матеріалах справи, а саме:

· 28.02.2014 року № 15 на загальну суму 1560,00грн., в т. ч. ПДВ 260,00грн.;

· 28.02.2014 року № 16 на загальну суму 11 160,00грн., в т. ч. ПДВ 1860,00грн.;

· 30.04.2014 року № 30 на загальну суму 7600,00грн., в т. ч. ПДВ 1266,67грн.;

· 26.06.2014 року № 49 на загальну суму 7700,00грн., в т. ч. ПДВ 1283,34грн.;

· 01.07.2014 року № 51 на загальну суму 7000,00грн., в т.ч. ПДВ 1166,67грн.

Станом на 02.07.2014 року заборгованість між ФОП ОСОБА_1 та ПП Дрейфуз відсутня.

Суми податку на додану вартість по наведеним податковим накладним включено до складу податкового кредиту у деклараціях за відповідні періоди 2014 року.

Жодних недоліків (дефектності) первинних документів щодо своєчасності, достовірності складання та заповнення видаткових та податкових накладних, реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, відповідачем до суду не надано.

Відповідно до пп.14.1.181, п.14.1, ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до складу податкового кредиту суми нарахованого (сплаченого) податку, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

П. 188.1 ст. 188 та п. 200.1 ст. 200 ПК України взагалі не стосуються покупця, зокрема його права на формування податкового кредиту, оскільки наведені пункти встановлюють порядок визначення бази оподаткування в разі постачання послуг та обов'язок продавця надати податкову накладну з відповідними реквізитами.

Враховуючи вимоги п. 4-5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового законодавства, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 р. № 727, які регламентують, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового законодавства і за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень.

Суд критично ставиться до твердження відповідача про факт відсутності реальності господарських операцій між позивачем та ПП Дрейфуз , оскільки з матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарські операції були реально (фактично) здійснені, що повністю підтверджується наявністю належним чином оформлених первинних документів.

Зокрема, п. 198.3 статті 198 ПК України, який діяв у 2014 році, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ст.18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Судом встановлено належний обсяг правосуб'єктності ФОП ОСОБА_1 та ПП Дрейфуз у період, що перевірявся відповідачем.

В акті перевірки відсутня доказова база щодо аналізу господарських операцій ФОП ОСОБА_1 та ПП Дрейфуз (як того вимагає лист ДФС від 16.05.2016року № 16872/7/99-99-14-02-02-17 Про фіксування в актах перевірок результатів відпрацювання документально оформлених платниками податків нереальних господарських операцій ) та не з'ясовано фактів реальності господарських операцій між сторонами.

Слід зазначити, що Україна визнала юрисдикцію Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) щодо всіх питань, пов'язаних із тлумаченням і застосуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. (ст. 1 ЗУ Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17.07.1997 р.).

1. Рішення по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії (заява № 6689/03):

у п. 23 якого вказано, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Однак це не мало б прямого впливу на оподаткування організації-заявника .

1. Рішення по справі Федорченко та Лозенко проти України (заява № 387/03):

у п. 53 якого вказано, що при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом ; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими .

1. Рішення по справі Інтерсплав проти України (заява № 803/02):

у п. 38 якого визначено, що у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку .

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини позивач не повинен нести відповідальність за наслідки невиконання податкового обов'язку контрагентами.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає прийняті відповідачем податкові повідомлення - рішення протиправними та необґрунтованими, а також такими, що не відповідають вимогам чинного податкового законодавства України.

Згідно із ч.1 ст.9, ч.1 ст. 71,ч.2 ст.73, ст.76, ч.ч.1,2,5 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких гуртуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 242-246, 255 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (місце знаходження: 02034, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_2) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві форми Р від 22.06.2017 року № 0014101306.

3. Стягнути на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за рахунок асигнувань ГУ ДФС у м. Києві сплачений судовий збір у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко