Постанова

від 21.06.2018 по справі 450/1560/14-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/2985/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Глушка І.В., Гуляка В.В.

за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 лютого 2018 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Кукса Д.А., м. Пустомити) у справі №450/1560/14-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, голови Лапаївської сільської ради Заблоцького Ярослава Володимировича про скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

29 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, голови Лапаївської сільської ради Заблоцького Ярослава Володимировича в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила визнати недійсним та скасувати Рішення №175 Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 27травня 2014 року Про надання Дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва та обслуговування житлового будинку. Зобов'язати Відповідача - Лапаївську сільську раду Пустомитівського району Львівської області прийняти Рішення Про надання Дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення бажаного місця розташування земельної ділянки для індивідуального будівництва та обслуговування житлового будинку вул. Озерна с. Лапаївка або в с. Холодновідка вул. Полуботка поруч з земельною ділянкою з Кадастровим номером 04623683700:01:001:0077, яка є вільною після зміни цільового призначення земельної ділянки під тенісний корт пл. 0.32 га на дитячу площадку пл.0.18 га.; Визнати протиправною бездіяльність Відповідача - Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за порушення ст.118 Земельного кодексу України, Законів України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ст.20), Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (ст.10, ст.15), Про місцеве самоврядування в Україні , Про звернення громадян (ст.15); Визнати протиправною бездіяльність Відповідача - сільського голову Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Заблоцького Ярослава Володимировича за порушення Законів України Про місцеве самоврядування в Україні ( п/п2, п/п 4 ч.4 ст. 42) та Про доступ до публічної інформації .

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 лютого 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, голови Лапаївської сільської ради Заблоцького Ярослава Володимировича про скасування рішення № 175 Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 27.05.2014 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва та обслуговування житлового будинку , визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання до вчинення дій відмовити.

Заходи забезпечення позову вжитті ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 23.09.2014 року скасовано.

Не погодившись із таким рішенням суду, його оскаржив позивач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, просить таке скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що Рішенням № 175 Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 27 травня 2014 року Про надання Дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва та обслуговування житлового будинку, їй було відмовлено у наданні Дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення бажаного місця розташування земельної ділянки для індивідуального будівництва житлового будинку у зв'язку з відсутністю містобудівної документації. Однак, апелянт вважає, що при прийняті оскаржуваного рішення, відповідачем не взято до уваги те, що відповідно п. 6.1 Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (із змінами) при вирішенні питань відведення земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним чи юридичним особам для містобудівних потреб, у разі відсутності плану зонування або генерального плану території пункти 3 та 4 статті 24 не застосовувалися до 01.01.2015року, що надавало можливість уповноваженим органам містобудування і архітектури приймати відповідні рішення шляхом аналізу містобудівної ситуації з урахуванням попередніх планувальних рішень. Таким чином, відповідач, позбавив її права на отримання земельної ділянки для індивідуального будівництва житлового будинку, як сім'єю, що втратила годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, як потребуючій поліпшення житлових умов і перебуваючій на квартирному обліку в Лапаївській сільській раді в списку на позачергове отримання житлових приміщень за №1, та прирівняній до ветеранів війни за Законом країни Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ст.10, ст.15, порушивши Розділ IY ст.20 п.20 Закону України Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та п.15 ст.15 Закону країни Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту . Апелянт також зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги роз'яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29.07.2014р. за №7/14-90, звернення Управління архітектури, містобудування та інфраструктурних проектів Львівської ОДА від 05.09.2014р за №80-1-В, програму розроблення Генеральних планів населених пунктів Пустомитівського району на 2011-2015 роки з Додатком №25.

Представники відповідачів Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, голови Лапаївської сільської ради Заблоцького Ярослава Володимировича в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Позивач ОСОБА_1 29.12.2012 року, 26.02.2014 року та 14.03.2014 року зверталась до Лапаївської сільської ради Пустомитівського району із заявою про надання Дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва та обслуговування житлового будинку вул. Озерна с. Лапаївка або в с. Холодновідка вул. Полуботка поруч з земельною ділянкою з Кадастровим номером 04623683700:01:001:0077.

В обґрунтування апеляційних вимог позивачка посилається на те, що вона зверталася три рази до Лапаївської сільської ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку у відповідності ст. 118 ЗК України.

За результатами розгляду вказаних вище заяв позивачки, відповідачем прийнято рішення №175 Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 27 травня 2014 року, яким відмовлено у задоволенні заяв позивачки на підставі п. 3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а саме відсутність містобудівної документації.

Також апелянт вважає, що відповідачем не доведено відсутність містобудівної документації, а саме відсутність Генерального плану населеного пункту, з чим погоджується суд апеляційної інстанції. Крім того, відсутність Генерального плану населеного пункту є перешкодою для передачі (надання) земельних ділянок у власність, а в даній справі позивачу відмовили у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачені підстави набуття права на землю, згідно з якими, за позивачем зберігається право на безоплатну передачу земельної ділянки лише один раз по кожному виду використання.

Порядок надання земельних ділянок у користування громадянам передбачений статтею 12 Земельного кодексу України, якою встановлено, що їх надання можливе лише за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, які приймаються на підставі проекту землеустрою і особа, яка зацікавлена в одержанні в користування такої земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення повинна звернутися з клопотанням про надання такого дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради. Кабінету Міністрів України, Ради міністрів АР Крим, місцевої державної адміністрації.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк повинен розглянути клопотання цієї особи і дати дозвіл на розроблення такого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні.

Згідно ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а відтак не породжує наслідків для власника чи користувача земельної ділянки.

У спірному рішенні відповідач відмовив у надані дозволу позивачу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, які не передбачені законом, тобто рішення прийнято всупереч приписам ст. 118 ЗК України.

Відтак, відповідач, відмовляючи позивачці у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою, не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, оспорюване позивачем рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Водночас, згідно пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади за даних обставин.

Враховуючи те, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції відповідача, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача - Лапаївську сільську раду Пустомитівського району Львівської області прийняти Рішення Про надання Дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення бажаного місця розташування земельної ділянки для індивідуального будівництва та обслуговування житлового будинку вул. Озерна с. Лапаївка або в с. Холодновідка вул. Полуботка поруч з земельною ділянкою з Кадастровим номером 04623683700:01:001:0077, яка є вільною після зміни цільового призначення земельної ділянки під тенісний корт пл. 0.32 га на дитячу площадку пл.0.18 га слід відмовити, а відповідача зобов'язати повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до приписів діючого законодавства.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, оскаржувана постанова підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 лютого 2018 року у справі №450/1560/14-а - скасувати, та прийняти нове, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, голови Лапаївської сільської ради Заблоцького Ярослава Володимировича про скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити частково.

Скасувати рішення №175 від 27 травня 2014 року Лапаївської сільської ради Про надання Дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва житлового будинку .

Зобов'язати Лапаївську сільську раду Пустомитівського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва та обслуговування житлового будинку.

В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. Я. Макарик судді І. В. Глушко В. В. Гуляк Повний текст постанови складений 27 червня 2018 року.