Рішення

від 02.07.2018 по справі 814/1036/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2018 р. № 814/1036/18

м. Миколаїв

          Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак-Агро", вул. Нікольська, 25, м. Миколаїв, 54030

до відповідачів: 1: державної податкової інспекції у Центральному районім. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030 2: Державної фіскальної служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053

про: визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Токмак-Агро" звернулося з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі – відповідач 1, ДПІ) та Державної фіскальної служби України (далі – відповідач 2, ДФС) про: визнання протиправною бездіяльності відповідача 2 щодо неприйняття як податкової звітності податкових накладних та розрахунків коригування, поданих позивачем засобами електронного зв'язку в електронній формі; визнання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 20.03.2018 р. № 141 до податкової накладної від 10.11.2017 р. № 76, виданого позивачем на адресу ТОВ "Сідрейл", таким, що прийнятий та зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного отримання – 12.04.2018 р.; зобов'язання відповідачів внести відповідні коригування до Єдиного реєстру податкових накладних.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в січні 2018 р. уклав із відповідачем 1 договір про визнання електронних документів. Однак при спробі зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 20.03.2018 р. № 141 у квітні 2018 р. отримав відмову з причини відсутності договору приєднання щодо електронного документообігу. Позивач повторно направив заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів, однак договір не було прийнято, оскільки діє попередній договір. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, оскільки це може призвести до викривлення даних податкової звітності не лише позивача, а й його контрагентів.

31.05.2018 р. відповідачі подали відзив на позов, де вказали, що в лютому 2018 р. на адресу ДПІ надійшли лист і службова записка оперативного управління Головного управління ДФС у Миколаївській області про відсутність позивача за зареєстрованим місцезнаходженням. З метою недопущення втрат бюджету, захисту фінансових інтересів, запобігання несанкціонованому доступу та компрометації особистого ключа позивача ДПІ тимчасово призупинено дію заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів. Між відповідачами та позивачем на момент подання електронної звітності договір не діяв, а відтак відмова контролюючого органу в прийнятті податкових накладних узгоджується з приписами чинного законодавства та є правомірною.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, судом встановлено:

12.01.2018 р. позивач засобами електронного зв'язку направив ДПІ заяву № 4 про приєднання до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 р. № 1403002. Згідно квитанції № 2 документ прийнято.

Примірну форму договору про визнання електронних документів визначено Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 р. № 557 (далі – Порядок).

Відповідно до п. 2 розділу І примірного договору він укладається на невизначений строк. Фактом згоди автора про приєднання до умов цього договору є прийняття контролюючим органом поданої автором заяви про приєднання до договору. Згідно з п. 4 приєднання до цього договору надає автору право, а у визначених законом випадках зобов'язує його подавати до контролюючого органу електронні документи засобами телекомунікаційного зв'язку. У відповідності до розділу V примірного договору договір є укладеним, починаючи з моменту прийняття заяви про приєднання до договору, та діє до моменту припинення його дії (п. 1). Договір припиняється у разі: подання автором в установленому порядку заяви про припинення дії договору; наявності однієї з підстав, визначених п. 14 розділу ІІІ Порядку. Контролюючий орган повідомляє автора про припинення дії цього договору із зазначенням причини в день припинення його дії шляхом направлення повідомлення про припинення дії договору на електронну адресу автора (п. 3).

12.04.2018 р. позивач відправив на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 20.03.2018 р. № 141 до податкової накладної від 10.11.2017 р. № 76, виданий позивачем на адресу ТОВ "Сідрейл". Згідно квитанції № 1 документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 12.04.2018 р. Документ не прийнято. Виявлені помилки: відсутній укладений з платником договір приєднання, який визначає права та обов'язки сторін у процесі електронного документообігу. Запропоновано надіслати заяву про приєднання до договору.

13.04.2018 р. позивач повторно надіслав ДПІ заяву № 5 про приєднання до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 р. № 1403002. Згідно квитанції № 1 договір не прийнято. Діє договір про визнання електронних документів від 12.01.2018 р. № 4.

Суд вважає хибним посилання відповідачів на п. 9 розділу ІІІ порядку, згідно якого однією з підстав для відмови в прийнятті Заяви про приєднання до Договору та відповідно у приєднанні до Договору є невідповідність реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору, даним Єдиного державного реєстру.

Пункт 9 розділу ІІІ Порядку визначає лише підстави для відмови у прийняття заяви про приєднання до договору, тобто на стадії укладення такого договору, а з матеріалів справи суд встановив, що заява була прийнята ДПІ ще 12.01.2018 р. Тобто станом на 12.04.2018 р. договір про визнання електронних документів між позивачем і відповідачем 1 діяв.

Вичерпний перелік підстав для припинення дії договору визначено п. 14 розділу ІІІ Порядку:

- за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника), поданої з дотриманням передбаченої пунктом 15 цього розділу процедури;

- отримання інформації від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника;

- отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника;

- отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

- наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі;

- наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв'язку зі смертю.

Відповідачі не надали доказів наявності будь-якої з наведених вище підстав. Не надано також доказів направлення позивачу повідомлення про припинення дії договору із зазначенням причини.

Надані відповідачем 1 лист від 02.02.2018 р. і службова записка оперативного управління Головного управління ДФС у Миколаївській області про відсутність позивача за зареєстрованим місцезнаходженням суд вважає неналежними доказами, оскільки вони не доводять наявності підстав для припинення дії договору про визнання електронних документів. Тимчасове призупинення дії заяви про приєднання до договору взагалі не передбачене Порядком.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі не довели правомірність бездіяльності щодо неприйняття податкової звітності позивача, що є підставою для задоволення позову. Однак суд вважає, що ефективним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування датою його фактичного отримання. Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 5286,00 грн, відтак стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ДФС (як головного розпорядника бюджетних коштів) підлягає 3524,00 грн.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити частково.

2.          Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо неприйняття як податкової звітності податкових накладних та розрахунків коригування, поданих товариством з обмеженою відповідальністю "Токмак-Агро" засобами електронного зв'язку в електронній формі.

3. Зобов'язати державну податкову інспекцію у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 20.03.2018 р. № 141 до податкової накладної від 10.11.2017 р. № 76, виданий товариством з обмеженою відповідальністю "Токмак-Агро" на адресу ТОВ "Сідрейл", датою фактичного отримання – 12.04.2018 р.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.          Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39292197) судовий збір у розмірі 3524,00 грн (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн 00 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак-Агро" (ідентифікаційний код 31845237).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі 02.07.2018 р.

Суддя                                                                                Н.В. Лісовська