Рішення

від 25.06.2018 по справі 495/10308/16-ц

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/10308/16-ц

№ провадження 2/495/262/2018

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

25 червня 2018 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Асланової Ф.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород - Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу Вільне козацтво , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 виробничого кооперативу "Вільне Козацтво" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, відповідно до вимог ст. ст. 3,15,118, 119 ЦПК України, просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 30.09.2008 року, загальною площею, 6,29 га сільськогосподарського призначення, що розташована за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район, Старокозацька сільська рада, масив № 10, ділянка № 2, кадастровий номер 5120886800:01:003:0060, наданий СВК "Вільне Козацтво".

28 лютого 2018 року позивач надала заяву про зміну підстав позову про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, відповідно до якої просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 30.09.2008 року, укладений між ОСОБА_1 та СВК "Вільне Козацтво", загальною площею, 6,29 га сільськогосподарського призначення, що розташована за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район, Старокозацька сільська рада, масив № 10, ділянка № 2, про що у державному реєстрі вчинено запис № 04.10.515.00244 від 06.10.2010 року, вказуючи, що з копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо суб'єкта від 03.10.2016 року, випливає, що на підставі рішення державного реєстратора Маразліївської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області ОСОБА_3 зареєстровано інше речове майно на підставі Договору оренди землі № 16/Ст від 14.04.2016 року, кадастровий номер 5120886800:01:003:0060, укладеного між СФГ "Алтай" та нею для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,2866 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район, Старокозацька сільська рада.

Відповідно до державного акту на право власності на землю серії ІІ-ОД № 042944 від 24.06.2002 року вона є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,29 га., що розташована за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район, Старокозацька сільська рада, масив № 10, ділянка № 2, кадастровий номер 5120886800:01:003:0060.

СВК "Вільне козацтво" в первісному позові зазначає, що вона та відповідач уклали Договір оренди земельної ділянки від 30.09.2008 року загальною площею 6, 29 га сільськогосподарського призначення, що розташована за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район, Старокозацька сільська рада, масив № 10, ділянка № 2, який нею не підписувався, так само як і не підписувався акт приймання - передачі земельної ділянки згідно Договору, тому вважає цей правочин таким, що вчинений з порушенням письмової форми, та дефектом волі.

Крім того, державна реєстрація договору оренди землі від 30.09.2008 року між нею та відповідачем здійснена від 06.10.2010 року за № 041051500368, але при цьому не здійснена державна реєстрація права користування землею, що на 06.10.2010 року було обов'язковим, а тому договір оренди землі від 30.09.2008 року не набрав чинності.

Представник позивача позовні вимоги позивача підтримала та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовних вимогах, розглянути справу за її відсутність.

Представник відповідача з позовними вимогами позивача не погодився, просить суд в їх задоволені відмовити, надав клопотання про розгляд справи без участі представника в порядку ст. ст. 48,49, 58, 60, 62 ЦПК України, вказуючи при цьому, що представником позивача було подано в рамках відповідного провадження заяву про зміну підстав позову, згідно якою підставою недійсності договору оренди земельної ділянки є порушення умов державної реєстрації вказаного правочину.

В той же час в матеріалах справи перебувають докази, а саме платіжні відомості по виплаті орендної плати за 2010 - 2016 роки, які свідчать виконання договору сторонами, в тому числі отримання позивачем орендної плати.

Жодних заперечень щодо змісту та умов договору оренди не надходило.

Відповідно до Правової позиції Верховного Суду України, одностороння незгода сторонами з реєстрацію раніше підписаного нею договору не може визнаватися обставиною для визнання його недійсним із підстав, передбачених ч. 3 ст. 203 та ч.1 ст. 215 ЦК України.

Представник третьої особи в судове засідання надав заяву відповідно до якої просить справу розглядати за її відсутність, відповідно до раніше наданих пояснень по сутті позовних вимог.

Відповідно до пояснень Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ними на виконання ухвали Білгород - Дністровського міськрайонного суду було підтверджено реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди земельної ділянки від 06.10.2010 року за № 04.10.515.00244 та повідомлено суд про те, що сам договір оренди в управлінні відсутній.

Також зазначено, що дана земельна ділянка належить громадянці ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ІІ-ОД № 042944, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 244 від 24 січня 2002 року. На момент реєстрації договору оренди, земельна ділянка була сформована та її було присвоєно кадастровий номер.

Станом на 23 березня 2018 року відповідно до даних Державного земельного кадастру в порядку інформаційного обміну від органу державної реєстрації прав на нерухоме майно, а саме - Маразліївської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області до міськрайонного управління 02.07.2016 року надійшли відомості про реєстрацію договору оренди на вищевказану земельну ділянку, строком на 10 років за СФГ "Алтай".

Суд розглядає справу за відсутність учасників справи, відповідно до наданих заяв, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази по справі, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на землю серії ІІ-ОД № 042944 від 24.06.2002 року позивач є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,29 га., що розташована за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район, Старокозацька сільська рада, масив № 10, ділянка № 2, кадастровий номер 5120886800:01:003:0060. /л.с. 4/

Як видно з копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо суб'єкта від 03.10.2016 року, на підставі рішення державного реєстратора Маразліївської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області ОСОБА_3 зареєстровано інше речове майно на підставі Договору оренди землі № 16/Ст від 14.04.2016 року, кадастровий номер 5120886800:01:003:0060, укладеного між СФГ "Алтай" та позивачем для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,2866 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район, Старокозацька сільська рада.

В матеріалах справи також наявна копія договору оренди земельної ділянки від 30.09.2008 року, укладеного між позивачем та СВК "Вільне козацтво", відповідно до якого позивач надає в оренду СВК Вільне Козацтво належну йому земельну ділянку площею 6,29.

Як видно з позовних вимог позивача йому не було відомо про існування вказаного Договору та взагалі відсутні договірні відносини між ним та СВК Вільне Козацтво з приводу належної йому ділянки, спірний договір оренди він не підписував.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.6 ст. 177 ЦПК України, до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

За час розгляду справи суд сприяв позивачу в наданні доказів на підтвердження заявлених вимог, зокрема неодноразово задовольняв клопотання про витребування доказів з метою отримання для дослідження оригіналу спірного договору оренди 2008 року. Проте, ухвали суду про витребування доказів позитивного результату не надали, оригінал договору оренди відсутній як у відповідача так і у Головного управління держгеокадастру в Одеській області, а також в матеріалах кримінальної справи.

Копію спірного договору оренди земельної ділянки від 30.09.2008 року позивач надав до суду, однак, враховуючи предмет доказування, а саме доводи позивача стосовного того, що спірний договір він не підписував, в позовній заяві представник позивача зазначала про необхідність проведення судово-почеркознавчої експертизи, яка можлива лише за наявністю оригіналу договору.

На підставі статті 20 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на момент укладення спірного договору) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру, тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційно визнаних актів, внесення до списку або книги обліку.

08.06.2017 року на виконання ухвали суду про витребування доказів від відділу Держгеокадастру у Білгород-Дністровському районі надійшов лист в якому відділ повідомляє, що згідно наявних у міськрайонному управлінні Книг реєстрації державних актів на права власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди та других примірників державних актів, станом на 01.01.2013 року було зареєстровано договір оренди земельної ділянки /кадастровий номер 510886800:01:001:0178/ між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виробничим кооперативом "Вільне козацтво", загальною площею 6, 29 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 5 років, яка розташована за адресою: Одеська область Білгород - Дністровський район. Старокозацька сільська рада, масив № 10, ділянка № 2 про що у державному реєстрі вчинено запис № 04.10.515.00244 від 06.10.2010 року. Надати до суду вказаний договір не має змоги, так як він відсутній в архіві міськрайонного управління.

На виконання ухвали Білгород - Дністровського міськрайонного суду про витребування доказів від 28 серпня 2017 року 26 березня 2018 року надійшов лист від начальника відділу слідчого управління ОСОБА_4 стосовно того, що в матеріалах кримінального провадження від 18.07.2016 року відсутній оригінал примірника Договору оренди земельної ділянки б/н від 30.09.2008 року з його невід'ємними частинами, укладеного між ОСОБА_1 та СВК "Вільне козацтво", загальною площею 6,29 га, сільськогосподарського призначення, що розташована за адресою: Одеська область Білгород - Дністровський район, Старокозацька сільська рада, масив № 10, ділянка № 2.

Згідно з ст. 204 ЦПК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За роз'ясненнями Пленуму Верховного суду України в п.8 Постанови № 9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації . Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, для правильного вирішення справи, встановлення дійсних обставин справи та врегулювання відносин між сторонами, для підтвердження доводів позивача, або їх спростування, суду необхідний оригінал Договору оренди від 30.09.2008 року чи інший документ, на підставі якого проводилась державна реєстрація речового права.

На теперішній час у суду відсутні належні, повні та достатні докази на підтвердження стверджень позивача, оскільки наявний факт державної реєстрації речового права який навпаки свідчить про існування між сторонами договірних відносин на підставі вказаного договору від 30.09.2008 року. Докази неправомірних дій державного реєстратора чи відповідача під час здійснення реєстрації речового права у суду також відсутні.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст..79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

За таких обставин, саме на позивача покладається обов'язок довести, що його на момент звернення з позовом його права та охоронювані Законом інтереси були порушені діями відповідача.

У відповідності до п. 25, 26 Постанови Пленуму Верховного суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12.06.2009 № 2, під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів у порядку, передбаченому ст. ст. 185,187,189 ЦПК.

У рішенні суду повинні повно бути відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані та досліджені докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 13,14,17,18 Закону України Про оренду землі , ст. ст. 12, 13, 83, 258, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу Вільне козацтво , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст рішення суду буде складений 03 липня 2018 року.

Суддя: