КОПІЯ
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 676/5237/16-ц
Провадження № 22-ц/792/514/18
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2018 року м. Хмельницький
Апеляційний суд Хмельницької області у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О.І. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Спірідонової Т.В.
секретар судового засідання Медведчук Н.Д.,
з участю: представників ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6,
представника Кам'янець-Подільської міської ради Кудли І.А.,
прокурора Грамчук Т.А.,
представника ОСОБА_8 ОСОБА_9
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №676/5237/16-ц за апеляційними скаргами ОСОБА_4 і Кам'янець-Подільської міської ради на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2018 року (суддя Швець О.Д.) у справі за позовом заступника керівника Кам'янець-Подільського місцевої прокуратури в інтересах держави до Кам'янець-Подільської міської ради, ОСОБА_4 про визнання недійсним і скасування рішення, державного акта та за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_4, Кам'янець-Подільської міської ради про визнання недійсним і скасування рішення, державного акта та відшкодування коштів у бюджет міста.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційних скарг, суд
у с т а н о в и в :
У жовтні 2016 року заступник керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Кам'янець-Подільської міської ради, ОСОБА_4 про визнання недійсним і скасування рішення 29 сесії Кам'янець-Подільської міської ради VІ скликання №40 від 26 червня 2012 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 та передачу її у власність ОСОБА_4. і визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого відповідачеві 19 липня 2012 року на підставі наведеного вище рішення.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що рішення сесії міської ради прийнято з порушенням вимог діючого законодавства, порушує цивільні права та інтереси. Спірна земельна ділянка частково знаходиться в межах охоронної зони пам'ятки архітектури та містобудування національного значення Покровська церква (1864р.), в межах охоронної зони НІАЗа Кам'янець , а також у межах історичного ареалу НОМЕР_5 - Передмістя Руські та Польські фільварки (пер. пол. ХVІІІ-ХХ ст.), а тому її неправомірно всупереч вимогам ст. 150 ЗК України і п. 28 ст. 5 і ст. 32 Закону України Про охорону культурної спадщини вилучено із складу земель історико-культурного призначення без відповідного погодження Верховної Ради України та Міністерства культури України.
Відповідно до Схеми зонування м. Кам'янця-Подільського земельна ділянка кадастровий НОМЕР_3 знаходиться в зоні зелених насаджень загального користування і прибережної захисної смуги річки Смотрич. Статтями 85, 88, 89 Водного кодексу і статтями 59, 84 Земельного кодексу України передбачено, що землі прибережних захисних смуг перебувають виключно у державній та комунальній власності і можуть надаватися лише в користування та для спеціальних цілей. Землі водного фонду із земель державної власності не можуть передаватися у приватну власність, крім випадків, визначених ЗК України.
При прийнятті рішення порушено вимоги Закону України Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах від 17 березня 2011 року. Згідно ст. 1 цього Закону введено мораторій строком на 5 років на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення незалежно від форми власності в містах та інших населених пунктах, зокрема земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень. Спірна земельна ділянка зайнята багаторічними зеленими насадженнями та розміщена у зеленій зоні міста.
На підтвердження наведеного позивач посилався на висновок Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, акт Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області.
Подання позову прокурором мотивовано тим, що протиправне надання у власність земельної ділянки комунальної власності грубо порушує інтереси держави у сфері ефективного використання земельних ресурсів, оскільки унеможливлює реалізацію державної політики по забезпеченню охорони, відтворення та сталого використання земельних ресурсів з урахуванням економічних та інших інтересів суспільства. Подання зазначеного позову є необхідним для задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - захисту об'єктів культурної спадщини, використання земельних ділянок з особливим статусом відповідно до їх призначення, а також для захисту суспільних інтересів загалом.
У грудні 2016 року ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до Кам'янець-Подільської міської ради, ОСОБА_4 про визнання недійсним і скасування рішення сесії міської ради та державного акта про право власності на земельну ділянку, відшкодування коштів у бюджет міста.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що земельна ділянка, яка передана у власність відповідачеві, повністю знаходиться в межах охоронної зони пам'ятки архітектури та містобудування національного значення Покровська церква (1864р.), охоронний номер НОМЕР_4, 1/3 частиною в межах охоронної зони НІАЗа Кам'янець , а також у межах історичного ареалу НОМЕР_5 - Передмістя Руські та Польські фільварки (пер. пол. ХVІІІ-ХХ ст.) В зоні земельної ділянки знаходиться інженерна конструкція - сходи, що з'єднують Руські фільварки і Старе місто, частина яких є пам'яткою архітектури місцевого значення - Русько-фільваровецькі сходи ХІХ ст., охоронний номер НОМЕР_6. Передача земельної ділянки у власність проведена без відповідного погодження Верховної Ради України та Міністерства культури України.
Спірна земельна ділянка знаходиться в зоні організовано висаджених зелених насаджень загального користування та у межах захисної прибережної смуги річки Смотрич, а тому не могла бути передана у приватну власність.
Документація на земельну ділянку не містить погодження суміжних домогосподарств і Департаменту ЖКГ.
При прийнятті рішення всупереч вимогам діючого законодавства змінено цільове призначення земельної ділянки.
Оскаржувані рішення і державний акт порушують його інтереси, держави та мешканців міста Кам'янця-Подільського.
Тому, ОСОБА_8 просив визнати недійсним рішення 29 сесії Кам'янець-Подільської міської ради VІ скликання №40 від 26 червня 2012 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 та передачу її у власність ; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданий 19 липня 2012 року ОСОБА_4; зобов'язати відповідача відшкодувати кошти в бюджет міста за нанесену шкоду комунальній власності вирубкою зелених насаджень на земельній ділянці у сумі 22442,27 грн та направити кошти на відновлення зелених насаджень на цій ділянці.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 січня 2017 року позовні вимоги заступника керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури і ОСОБА_8 об'єднані в одне провадження для спільного розгляду.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2018 року з урахуванням додаткового рішення від 26 квітня 2018 року позови заступника керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури та ОСОБА_8 задоволено частково. Визнано недійсним і скасовано рішення 29 сесії Кам'янець-Подільської міської ради VІ скликання №40 від 26 червня 2012 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 та передачу її у приватну власність ОСОБА_4. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданий 19 липня 2012 року ОСОБА_4 Стягнуто з ОСОБА_4 і Кам'янець-Подільської міської ради на користь прокуратури Хмельницької області судовий збір по 1378 грн з кожного. В позові ОСОБА_8 про відшкодування коштів в бюджет міста за нанесену вирубкою зелених насаджень шкоду у сумі 22442,27 грн та направлення цих коштів на відновлення зелених насаджень відмовлено.
ОСОБА_4, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права. Вважає помилковим висновок суду щодо необхідності обов'язкового проведення державної експертизи землевпорядної документації про відведення їй земельної ділянки та щодо проведення зміни цільового призначення земельної ділянки. Судом не враховано, що діючим законодавством не заборонено передачу земель історико-культурного призначення, зон охорони пам'яток у приватну власність. Існує лише обмеження щодо проведення земляних робіт, які повинні здійснюватися з дозволу органів охорони культурної спадщини. Погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки проведено згідно із вимогами діючого на той час законодавства, у тому числі Закону України Про охорону культурної спадщини , відповідно до якого повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини (Міністерства культури) були делеговані органам охорони культурної спадщини нижчого рівня - відділам охорони пам'яток історії та культури ОДА. Судом не взято до уваги Порядок видалення дерев, кущів, газонів, квітників у населених пунктах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року №1045, яким передбачено сплату відновної вартості зелених насаджень на земельній ділянці при передачі такої земельної ділянки у власність фізичної особи. Наявність зелених насаджень або несплата їх відновної вартості не є підставою для відмови у передачі земельної ділянки у власність.
Кам'янець-Подільська міська рада, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Міська рада при прийнятті оскаржуваного рішення діяла відповідно до вимог закону і в межах повноважень. Вважає, що позивачами не надано доказів на підтвердження своїх вимог, а висновки суду про обов'язковість проведення державної експертизи землевпорядної документації і її погодження Міністерством культури України, про зміну цільового призначення земельної ділянки є помилковими. Безпідставно не застосована позовна давність.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 заступник керівника Кам'янець-Подільського місцевої прокуратури вважає її необґрунтованою і такою, що підлягає залишенню без задоволення. На спростування доводів апеляційної скарги зазначив, що проведення експертизи землевпорядної документації відповідно до вимог Законів України Про землеустрій і Про державну експертизу землевпорядної документації є обов'язковою у разі зміни цільового призначення земельної ділянки. У приватну власність ОСОБА_4 передана новостворена земельна ділянка, сформована із земель територіальної громади міста, яка розташована в охоронній зоні пам'яток культури і належала до земель історико-культурного призначення. На час погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки повноваження Міністерства культури України не були делеговані Хмельницькій ОДА, що підтверджується листом №907/10/53-16 від 13 червня 2016 року. Належність земельної ділянки до зеленої зони міста підтверджується Генеральним планом міста Кам'янця-Подільського 2012 року.
Згідно з п.п. 8 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Рішення суду в частині відмови в позові ОСОБА_8 про відшкодування коштів в бюджет міста за нанесену вирубкою зелених насаджень шкоду у сумі 22442,27 грн та направлення цих коштів на відновлення зелених насаджень не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом.
У засіданні апеляційного суду представники ОСОБА_4 і Кам'янець-Подільської міської ради апеляційні скарги підтримали. Прокурор і представник ОСОБА_8 визнали апеляційні скарги необґрунтованими у повному обсязі.
Інші учасники справи не з'явилися, про розгляд справи належним чином повідомлені.
Апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 2, п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що у серпні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до Кам'янець-Подліьської міської ради із заявою про надання земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку та дозволу на розроблення проекту землеустрою і рішенням 14 сесії VІ скликання Кам'янець-Подільської міської ради №28 від 29 вересня 2011 року їй надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1, орієнтовною площею 1000 кв.м (т.1, а.с. 249, 251 (на звороті)).
Після отримання дозволу за зверненням відповідача організацією, яка має відповідну ліцензію, був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1, орієнтовною площею 1000 кв.м, який затверджений рішенням 29 сесії VІ скликання Кам'янець-Подільської міської ради від 26 червня 2012 року №40 та передано зазначену земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у власність ОСОБА_4 (т.1, а.с. 76, 125-159).
19 липня 2012 року ОСОБА_4 виданий державний акт серії НОМЕР_2 про право власності на земельну ділянку кадастровий НОМЕР_3.
Наведене підтверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами.
При задоволенні позову про визнання незаконним і скасування рішення та визнання недійсним державного акта суд виходив з того, що при передачі новоствореної земельної ділянки у власність в порядку приватизації, а також у зв'язку із зміною цільового призначення земельної ділянки, оскільки її частина належить до території зелених насаджень загального користування міста, не була проведена обов'язкова експертиза землевпорядної документації. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не був погоджений територіальним органом Держкомзему і Міністерством культури України у зв'язку із розташуванням земельної ділянки по АДРЕСА_1 у межах охоронної зони пам'яток архітектури.
Проте, такі висновки суду не відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Доводи апеляційних скарг заслуговують на увагу, аргументи, зазначені у відзиві на апеляційну скаргу, відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, п.п. д , е ч. 2 і ч. 4 ст. 25 Закону України Про землеустрій в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації.
Видами документації із землеустрою, серед інших, є проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок і проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань.
Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням сесії Кам'янець-Подільської міської ради №28 від 29 вересня 2011 року ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, а не проекту землеустрою щодо створення нової земельної ділянки. Хмельницькою регіональною філією ДП Центр державного земельного кадастру за зверненням відповідача був розроблений проект щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1. Саме цей проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки був затверджений рішенням сесії Кам'янець-Подільської міської ради №40 від 26 червня 2012 року.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази передачі ОСОБА_4 новоствореної земельної ділянки у власність в порядку приватизації.
Статтею 62 Закону України Про землеустрій передбачено, що документація із землеустрою підлягає державній експертизі з метою забезпечення її відповідності вихідним даним та технічним умовам, вимогам законів України, іншим нормативно-правовим актам.
Порядок здійснення державної експертизи документації із землеустрою визначається законом.
Згідно з абз. 7, 10 ч. 1 ст. 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, на які посилався суд першої інстанції, обов'язковій державній експертизі підлягають:
- проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
- проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань.
На підставі ст. 38 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів (ч. 1 ст. 50 ЗК України).
До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби (ч. 1 ст. 53 ЗК України).
Частинами 1 і 2 ст. 54 цього Кодексу визначено, що землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам'яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам'яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.
До земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами (п. б ч. 1 ст. 58 ЗК України).
Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 60 ЗК України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів;
б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;
в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.
До особливо цінних земель відносяться землі історико-культурного призначення (ч. 1 ст. 150 ЗК України).
За змістом ч. 1 і ч. 2 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Із змісту листа Відділу Держегеокадастру у м. Кам'янці-Подільському ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №1-2222-06-940/2-15 від 22 червня 2015 року і листа Департаменту містобудування та архітектури Кам'янець-Подільської міської ради №6-15/01-23 від 22 вересня 2015 року (т.1, а.с. 33, 160) вбачається, що відповідно до Генерального плану міста Кам'янця-Подільського 1991 року земельна ділянка по АДРЕСА_1 відносилась до території малоповерхової садибної забудови, а відповідно до Генерального плану міста 2012 року частина цієї земельної ділянки належить до зеленої зони іншого призначення (тобто самосіяні та інші зелені насадження) і не належить до територій, які зайняті парками та скверами (зелені зони загального користування).
Відповідно до землевпорядної документації земельна ділянка по АДРЕСА_1 розташована на відстані 0,1 км від каньйону річки Смотрич.
Лист Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна №1024/1701 від 06 жовтня 2016 року, у якому зазначено, що земельна ділянка лежить в межах прибережної захисної смуги річки Смотрич, не може бути визнаний належним доказом віднесення земельної ділянки до земель водного фонду. Із змісту цього листа вбачається, що викладені у ньому висновки зроблено лише на підставі текстових і картографічних матеріалів.
Інших доказів віднесення земельної ділянки до земель водного фонду не надано.
На зазначеній земельній ділянці пам'ятки культурної спадщини не розташовані, а тому вона не належить до земель історико-культурного призначення.
Згідно з листом Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна №1024/1701 від 06 жовтня 2016 року (т.1. а.с. 11-12), на який посилалися позивачі, листом Національного історико-архітектурного заповідника Кам'янець №01-17/105 від 18 березня 2016 року (т.1, а.с. 80), управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької ОДА (т.1, а.с. 86) земельна ділянка по АДРЕСА_1 частково знаходиться в межах охоронної зони пам'ятки архітектури та містобудування національного значення Покровська церква (1864р.), в межах охоронної зони НІАЗа Кам'янець , а також у межах історичного ареалу НОМЕР_5 - Передмістя Руські та Польські фільварки (пер. пол. ХVІІІ-ХХ ст.)
Посилання ОСОБА_8 на те, що в зоні земельної ділянки знаходиться пам'ятка архітектури місцевого значення - Русько-фільваровецькі сходи ХІХ ст., не підтверджено доказами і спростовується актом обстеження пам'ятки архітектури місцевого значення Русько-фільваровецькі сходи, ХІХ ст. (охор. №28-ХМ) від 29 лютого 2016 року, проведеного комісією управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації, відповідно до якого пам'ятка архітектури знаходиться за межами земельної ділянки по АДРЕСА_1. Алея, яка вимощена каменем та проходить через земельну ділянку, є логічним продовженням сходів, але не є частиною пам'ятки (т.2, а.с. 57-59).
Отже, зазначена земельна ділянка не належить до земель рекреаційного призначення, які використовуються для організації відпочинку населення, до земель водного, природоохоронного та історико-культурного призначення.
У матеріалах справи відсутні будь-які рішення віднесення земельної ділянки по АДРЕСА_1 до земель водного фонду, природоохоронного, рекреаційного, історико-культурного призначення та зміни її цільового призначення. Тому, міською радою не порушено вимоги Закону України Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах .
У зв'язку з наведеним проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд не підлягав обов'язковій державній експертизі.
Суд першої інстанції, посилаючись на непроведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації не звернув увагу на те, що позивачі не посилалися на ці обставини в обґрунтування своїх вимог.
Наявність самосіяних та інших зелених насаджень на земельній ділянці не є підставою для відмови у її наданні.
Відповідно до Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників в населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року №1045, комісією, призначеною розпорядженням міського голови від 29 вересня 2014 року №563-р, обстежено зелені насадження на земельній ділянці по АДРЕСА_1 та нараховано суму відновної вартості у розмірі 71259,64 грн (т.1, а.с. 165-169).
У зв'язку із знаходженням спірної земельної ділянки частково в межах охоронної зони пам'ятки архітектури та містобудування національного значення Покровська церква (1864р.), в межах охоронної зони НІАЗа Кам'янець , а також у межах історичного ареалу НОМЕР_5 - Передмістя Руські та Польські фільварки (пер. пол. ХVІІІ-ХХ ст.), проект відведення земельної ділянки потребував погодження відповідним органом охорони культурної спадщини.
На підставі п. 28 ст. 5 Закону України Про охорону культурної спадщини в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини належить погодження проектів відведення земельних ділянок, у тому числі тих, що призначаються для сільськогосподарських потреб, погодження зміни землевласника, землекористувача на території пам'яток та в їх охоронних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць. Ці повноваження можуть бути делеговані органам охорони культурної спадщини нижчого рівня відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів справи, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 погоджувався комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою у складі: начальника Управління Даржкомзему у м. Кам'янці-Подільському Хмельницької області, директора департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Кам'янець-Подільської міської ради, головного державного санітарного лікаря міста, головного спеціаліста міжрайонного відділу координації природоохоронної діяльності Державного управління ОПНС, завідувача відділу охорони пам'яток історії та культури у Хмельницькій області, що відповідає вимогам ст. 186-1 ЗК України (т.1, а.с. 152-154).
Відповідно до Положення про відділ охорони пам'яток історії та культури у Хмельницькій області, затвердженого наказом начальника управління культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації, відділ є спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини і здійснює управління в сфері охорони культурної спадщини у межах клмпетенції, визначеної чинним законодавством України на території Хмельницької області (п. 1.2.)
Підпунктом 7 пункту 2.2. зазначеного вище Положення передбачено, що до компетенції відділу належить погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт у зонах охорони пам'яток місцевого значення, на охоронних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на об'єктах культурної спадщини.
Згідно з наказом Міністерства культури України від 07 червня 2012 року №587 Про делегування повноважень щодо погодження проектів відведення земельних ділянок органам охорони культурної спадщини нижчого рівня , який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, органам охорони культурної спадщини місцевого самоврядування населених пунктів, занесених до списку історичних населених місць, а у разі відсутності таких органів - органам охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій делеговано повноваження щодо погодження проектів відведення земельних ділянок на території пам'яток місцевого значення та в їх охоронних зонах, в історичних ареалах населених місць в межах відповідних населених пунктів.
Тому, колегія суддів вважає, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 був погоджений у встановленому Законом України Про охорону культурної спадщини порядку.
Безпідставни є посилання у рішенні суду першої інстанції на те, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не був погоджений територіальним органом Держкомзему.
За змістом ч. 5 ст. 186-1 ЗК України документація із землеустрою, погоджена Комісією, вважається такою, що погоджена органами, представники яких входять до її складу.
До складу комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, яка погоджувала проект землеустрою, входив начальник Управління Даржкомзему у м. Кам'янці-Подільському Хмельницької області (т.1, а.с. 152-154).
Доводи позивачів щодо необхідності погодження проекту землеустрою Верховною Радою України відповідно до ч. 2 ст. 150 ЗК України не ґрунтуються на законі, оскільки такого погодження потребує вилучення для будівництва особливо цінних земель, до яких відносяться землі історико-культурного призначення. Встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 не відноситься до земель історико-культурного призначення.
Посилання ОСОБА_8 як на підставу своїх вимог на те, що документація на земельну ділянку не містить погодження суміжних землевласників (землекористувачів) не може бути прийнято до уваги з таких підстав.
Протокол встановлення та узгодження суміжних меж з передачею межових знаків землевласнику від 02 лютого 2012 року не був підписаний суміжними землевласниками (землекористувачами). У зв'язку з чим питання виносилося на розгляд постійно діючої комісії з розгляду і вирішення земельних спорів, яка 27 березня 2012 року прийняла рішення про внесення на розгляд сесії міської ради питання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 1000 кв.м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд без погодження протоколу встановлення та узгодження суміжних меж з передачею межових знаків землевласнику. Рішенням 24 сесії VІ скликання Кам'янець-Подільської міської ради від 27 квітня 2012 року №34 затверджено протокол засідання комісії від 27 березня 2012 року і затверджено площу у розмірі 1000 кв.м (0,1000 га) та конфігурацію земельної ділянки по АДРЕСА_1 згідно з протоколом встановлення та узгодження суміжних меж від 02 лютого 2012 року (т.1. а.с. 42-43, 132).
З урахуванням вище викладеного колегія суддів вважає, що при наданні земельної ділянки ОСОБА_4 був дотриманий встановлений законодавством порядок.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч. 6, ч. 7 і ч. 8 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
Відповідна міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні.
В силу ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Крім того, у зв'язку з тим, що спірна земельна ділянка не належить до земель рекреаційного призначення, які використовуються для організації відпочинку населення, оскаржувані рішення сесії міської ради і державний акт про право власності на земельну ділянку не порушують права ОСОБА_8
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову прокурора і ОСОБА_8 підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в позові за безпідставністю вимог.
Доводи апеляційної скарги Кам'янець-Подільської міської ради про пропущення позовної давності, як на підставу відмови в позові, не заслуговують на увагу, оскільки наявні підстави для відмови в позові за безпідставністю вимог.
Документально підтверджені судові витрати ОСОБА_4 і Кам'янець-Подільської міської ради по оплаті судового збору за подання апеляційних скарг у сумі 2067 грн підлягають стягненню з Прокуратури Хмельницької області відповідно до п. 2 ч. 2 і ч. 13 ст. 141 ЦПК України. ОСОБА_8 як інвалід ІІ групи від сплати судового збору звільнений на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір .
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційні скарги ОСОБА_4 і Кам'янець-Подільської міської ради задовольнити.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2018 року в частині задоволення позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
В позові заступника керівника Кам'янець-Подільського місцевої прокуратури в інтересах держави до Кам'янець-Подільської міської ради, ОСОБА_4 про визнання недійсним і скасування рішення, державного акта і позові ОСОБА_8 до ОСОБА_4, Кам'янець-Подільської міської ради про визнання недійсним і скасування рішення, державного акта відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Стягнути з Прокуратури Хмельницької області (місце знаходження юридичної особи пров. Військоматський, 3, м.Хмельницький, ІК ЄДРПОУ 02911102) судові витрати на користь ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) і Кам'янець-Подільської міської ради (місце знаходження юридичної особи майдан Відродження, 1, м.Кам'янець-Подільський, ІК ЄДРПОУ 26571846) по 2067 грн (дві тисячі шістдесят сім грн).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27 червня 2018 року.
Суддя-доповідач /підпис/ О.І. Талалай
Суддя /підпис/ А.П. Корніюк
Суддя /підпис/ Т.В. Спірідонова
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.І.Талалай
Суд | Апеляційний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2018 |
Оприлюднено | 03.07.2018 |
Номер документу | 75038572 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Хмельницької області
Талалай О. І.
Цивільне
Апеляційний суд Хмельницької області
Талалай О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні