Ухвала

від 25.06.2018 по справі 640/9527/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційне провадження № 11сс/790/1012/18 Головуючий 1ї інстанції ОСОБА_1

Справа №640/9527/18 Доповідач - ОСОБА_2

Категорія : у порядку КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

слідчого - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13 червня 2018 року, якою частково задоволено клопотання слідчого СУ ФР ГУДФС в Харківській області про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №32018220000000120 від 21.05.2018, за ознаками ч. 2 ст. 204 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13 червня 2018 року задоволено частково клопотання слідчого з ОВС СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №32018220000000120 від 21.05.2018, за ознаками ч. 2 ст. 204 КК України.

Накладено арешт на вказане в ухвалі слідчого судді майно, а саме на чорнові записи, носії електронної інформації та прозорі пластикові ємкості та пляшки, указаного в ухвалі слідчого судді (а.с. 34-36). В іншій частині в задоволенні клопотання слідчого відмовлено. Зобов`язано старшого слідчого першого ВРКП СУ ФР ДФС у Харківській області ОСОБА_6 передати на відповідальне зберігання ОСОБА_8 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , серверний блок HIKVISION Model: DS-7204HQHI-F1/N/4audio та зарядний пристрій після здійснення його огляду протягом 10 робочих днів за участю експерта (спеціаліста) в області комп`ютерної техніки в обсязі, необхідному для проведення комп`ютерно-технічної експертизи та виготовлення копій даних, які містять на вказаних носіях, для залучення до матеріалів кримінального провадження №32018220000000120 від 21.05.2018.

Транспортні засоби та свідоцтва про їх реєстрацію, разом з ключами запалення, вказані в ухвалі слідчого судді, вирішено повернути негайно їх власникам.

Місцем зберігання арештованого майна визначено слідче управління ФР ГУДФС в Харківській області.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, прокурор укримінальному провадженніПрокуратури Харківської області ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районногосуду м.Харкова від13червня 2018року про часткове задоволення клопотання слідчого та винести нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого в повному обсязі.

В обґрунтуванняскарги зазначивнаступне.Вилучене,06.06.2018,під часпроведених обшуківмайно єдоказами вчиненнякримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.204КК України, підпадає під визначення речових доказів, так як містить в собі відомості, які можуть бути використані як доказ у вказаному кримінальному провадженні. Тому, вважає, що арешт необхідно накласти на все майно, відповідно до списку у клопотанні слідчого.

Вислухавши доповідь судді, пояснення слідчого, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Слідчим управліннямфінансових розслідуваньГУ ДФСу Харківськійобласті проводитьсядосудове розслідуваннякримінального провадження№32018220000000120від 21.05.2018,за ознакамич.2ст.204КК України за фактом незаконного виготовлення громадянином ОСОБА_9 алкогольних напоїв з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів.

06.06.2018, на підставі ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.05.2018 та 31.05.2018 проведено обшуки в гаражах, квартирі та транспортних засобах, що використовуються гр. ОСОБА_9 та вилучене вказане в клопотанні слідчого майно.

11.06.2018 слідчий з ОВС СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_6 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене в ході обшуків 06.06.2018 року майно. В обґрунтування зазначив, що вказане майно є доказами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КПК України та відповідає критеріям ст. 98 КПК України. З метою збереження речових доказів, просив накласти арешт на вказані речі та документи.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13 червня 2018 року задоволено частково клопотання слідчого з ОВС СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №32018220000000120 від 21.05.2018, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України.

Накладено арешт на вказане в ухвалі слідчого судді майно, а саме на чорнові записи, носії електронної інформації, прозорі пластикові ємкості та пляшки, указаного в ухвалі слідчого судді (а.с. 34-36). В іншій частині в задоволенні клопотання слідчого відмовлено. Зобов`язано старшого слідчого першого ВРКП СУ ФР ДФС у Харківській області ОСОБА_6 передати на відповідальне зберігання ОСОБА_8 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , серверний блок HIKVISION Model: DS-7204HQHI-F1/N/4audio та зарядний пристрій після здійснення його огляду протягом 10 робочих днів за участю експерта (спеціаліста) в області комп`ютерної техніки в обсязі, необхідному для проведення комп`ютерно-технічної експертизи та виготовлення копій даних, які містять на вказаних носіях, для залучення до матеріалів кримінального провадження №32018220000000120 від 21.05.2018.

Транспортні засоби та свідоцтва про їх реєстрацію, разом з ключами запалення, вказані в ухвалі слідчого судді, вирішено повернути негайно їх власникам.

Місцем зберігання арештованого майна визначено слідче управління ФР ГУДФС в Харківській області.

Приймаючи рішення про часткове задоволення клопотання слідчого в частині накладення арешту на чорнові запис, носії електронної інформації та прозорі пластикові ємкості та пляшки, суд першої інстанції мотивував тим, що слідчим доведено наявність вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204 КК України. Тимчасово вилучене, під час проведення 26.03.2018 обшуку, майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, тому що на ньому можуть міститься відомості чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження. Для збереження доказової інформації вважав необхідним накласти арешт на вказане майно. Відмовляючи в накладенні арешту на вилучені в ході проведення обшуку транспортні засоби, ключи запалення до них та реєстраційні свідоцтва, а також грошові кошти, слідчий суддя мотивував тим, що слідчим помилково визначено, що вказані транспорті засоби є знаряддям вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 204 КПК України, а вилучені під час обшуку грошові кошти отримані від збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв. Санкція ч. 1 статті 204 КК України не передбачає конфіскації майна, цивільний позов не заявлено.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Суд дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав накладення арешту на вилучені в ході проведення обшуку транспортні засоби, ключи запалення до них та реєстраційні свідоцтва, а також грошові кошти. Слідчий суддя вказав про недоведеність слідчим обставин, що вилучені грошові кошти отримані від збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, а транспортні засоби, ключи запалення до них та реєстраційні свідоцтва не є знаряддям вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 204 КПК України. Вказав, що санкція ч. 1 статті 204 КК України не передбачає конфіскації майна, цивільний позов не заявлено.

Згідно п.п 2, 3 ч.3ст.132 КПК Українизастосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,прокурор недоведе,що:потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,прокурора абоможе бутивиконане завдання,для виконанняякого слідчий,прокурор звертаєтьсяіз клопотанням. Однак слідчим в судовому засіданні суду першої інстанції не доведено існування таких обставин, а клопотання слідчого в цій частині не відповідає вищезазначеним нормам закону.

Згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону. А отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Стаття 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор, відповідно до п. 2, 3 ч. 3 ст.132 КПК України не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у право власності, про який ідеться в клопотанні, або може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається з клопотанням.

Оскільки слідчим не надано суду доказів того, що вилучені в ході проведення обшуку грошові кошти та вилучені в ході проведення обшуку транспортні засоби, ключи запалення до них та реєстраційні свідоцтва, відповідають критеріям ст. 98 КК України то слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що у задоволенні клопотання слідчого в цій частині необхідно відмовити. За наведених вище обставин судова колегія вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора, оскільки вони не спростовують висновки ухвали слідчого судді і не підтвердженні належними доказами.

Доводи апеляційної скарги повторюють доводи клопотання слідчого, яким була дана належна оцінка слідчим суддею.

Диспозиція ч. 2 ст. 204 КК України, на відміну ч.1 цієї статті, не передбачає відповідальності за транспортування, зокрема, алкогольних напоїв. Тому, транспортування напоїв на будь-якому, в тому числі, і на грозовому таксі, не свідчить про необхідність накладання арешту на автомобілі.

Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для скасування або зміни ухвали слідчого судді, за доводами апеляційної скарги не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392,404,405,407,418,419,423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 відхилити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13 червня 2018 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає .

Головуючий-

Судді-