Постанова

від 20.06.2018 по справі 172/318/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 червня 2018 року

м. Київ

справа № 172/318/16-ц

провадження № 61-5146св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Висоцької В. С.

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Пророка В. В. (суддя - доповідач), Фаловської І.М.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Україна ,

відповідачі: Зеленогайська сільська рада Васильківського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2,

особа, яка зверталась з апеляційною та касаційною скаргою - перший заступник прокурора Дніпропетровської області, діючий в інтересах Держави в особі Зеленогайської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області, діючого в інтересах Держави в особі Зеленогайської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2016 року у складі судді Філіппова Є. Є. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня

2016 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Ткаченко І. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Україна (далі - ТОВ Україна ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, Зеленогайської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області (далі - Зеленогайська сільрада), у якому просило зобов'язати ОСОБА_2 укласти з

ТОВ Україна договір оренди нерухомого майна, яке знаходиться по провулку Транспортному, 14 в с. Зелений Гай Васильківського району Дніпропетровської області на умовах попереднього договору оренди

від 01 березня 2006 року та визнати за ТОВ Україна право власності на дане нерухоме майно.

Позовна заява мотивована тим, що за умовами попереднього договору оренди від 01 березня 2006 року, укладеного між ТОВ Україна та ОСОБА_2, останній зобов'язався оформити всі необхідні документи для оренди та передати нежитлові будівлі механічного току загальною площею 3 677 кв. м по провулку Транспортному, 14 в с. Зелений Гай Васильківського району Дніпропетровської області орендарю - позивачу в строк до 01 березня

2016 року, а орендар зобов'язався оплатити вартість оренди в розмірі

7 170, грн на місяць з урахуванням індексу інфляції, та оформити договір оренди після надання орендодавцем всіх необхідних документів в строк

до 01 березня 2016 року

До укладення попереднього договору оренди нерухомого майна, вказаним майном користувалося раніше ліквідований сільськогосподарський кооператив Світанок (далі - СК Світанок ), про що свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 04 лютого 2006 року.

При укладенні попереднього договору ОСОБА_2 зазначив, що він усно домовився з СК Світанок щодо купівлі у останнього нежитлових будівель механічного току. Керівник СК Світанок передав ОСОБА_2 оригінали правовстановлюючих документів на нежитлові будівлі, а саме: технічний паспорт, свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

За умовами попереднього договору ОСОБА_2 повинен був укласти основний договір оренди у термін до 01 березня 2016 року, але не уклав, зазначив, що право здачі майна в оренду мають лише його власники, а він має сумнів з приводу того, чи є він власником зазначеного майна та чи має право передавати в оренду спірне майно. ОСОБА_2 також мотивував свою відмову тим, що він втратив контакт з СК Світанок , та не може укласти договір купівлі-продажу нежитлових будівель, оскільки юридично не є власником вказаного нерухомого майна, та не може підписати основний договір оренди.

Починаючи з дати укладення попереднього договору оренди нерухомого майна, 01 березня 2006 року ТОВ Україна фактично користується цим майном, здійснює догляд за ним, сплачує всі витрати на його утримання (включаючи оплату за електроенергію), а отже володіє майном на підставах, не заборонених законом.

Оскільки ОСОБА_2 відмовляється укладати основний договір оренди спірного нерухомого майна, а ТОВ Україна на протязі 10 років відкрито, безперервно володіє чужим нерухомим майном, позивач вважає, що він набув право власності на це майно за набувальною давністю.

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області

від 27 травня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано за TOB Україна право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі механічного току загальною площею 3 677 кв. м, що складаються з: А-1 - будівля вісової загальною площею 82 кв. м, Б-1 - навіс вісової загальною площею 58 кв. м, В-1 - склад загальною площею 1 006 кв. м; Г-1 - склад загальною площею 444 кв. м;

Д-1 - навіс критого току загальною площею 1 760 кв. м; № 1, 3 - сушарки,

№ 2 - механічний тік, №4, 5, 6 - огорожа, І - бруківка, які розташовані по провулку Транспортному, 14 в с. Зелений Гай Васильківського району Дніпропетровської області. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Зеленогайська сільрада не має наміру та не бажає управляти цим майном, і жодних дій щодо взяття на облік цього майна на протязі всього цього часу не вчиняла, таким чином розпорядившись своїм правом на власний розсуд, як орган місцевого самоврядування.

Місцевий суд дійшов висновку, що спірне майно не має свого власника, а фактичне добросовісне, відкрите та безперервне володіння цим майном на протязі 10 років здійснюється виключно позивачем, тому іншого шляху вирішення вказаного спору, як саме у такий спосіб, у позивача не існує.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня

2016 року апеляційна скарга першого заступника прокурора Дніпропетровської області, подана в інтересах Держави в особі Зеленогайської сільради, відхилена, рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2016 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що звертаючись до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, прокурор послався на те, що суд першої інстанції не звернув уваги, що власником майна є

СК Світанок , але не вказав, чим саме порушені інтереси держави в особі Зеленогайської сільради, на території якого знаходиться майновий комплекс.

Крім того, звертаючись з апеляційною скаргою, прокурор не навів, в чому саме відбулося, чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, а зіславшись на те, що власником майна є СК Світанок не вказав, чим саме порушені інтереси держави в особі Зеленогайської сільради, на території якого знаходиться майновий комплекс.

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, перший заступник прокурора Дніпропетровської області просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновок суду апеляційної інстанції стосовно відсутності порушення інтересів держави у спірних правовідносинах у зв'язку з належністю нерухомого майна засновникам СК Світанок є необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи не містяться докази вирішення питання розподілу майна СК Світанок між його учасниками, вирішення в судовому порядку спорів щодо майна ліквідованого СК Світанок між його учасниками. Господарський суд не здійснив розподіл майна СК Світанок , в зв'язку з чим власники нерухомого майна загальною площею 3 677 кв. м відсутні після припинення діяльності СК Світанок . Відповідно до статті 335 Цивільного кодексу України нерухоме майно загальною площею 3 677 кв. м підлягало взяттю на облік Зеленогайською сільрадою як безхазяйне з подальшою передачею у комунальну власність, що вказує про наявність інтересів держави у спірних відносинах.

У касаційній скарзі також вказано про помилковість посилання суду апеляційної інстанції на статтю 36-1 Закону України Про прокуратуру

від 05 листопада 1991 року, бо на момент подання прокурором апеляційної скарги діяла нова редакція цього закону, що не містить цієї статті.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 листопада 2016 року поновлено першому заступнику прокурора Дніпропетровської області строк на касаційне оскарження рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2016 року та ухвали апеляційного суду Дніпропетровської Області від 19 жовтня 2016 року, відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального

кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією ЦПК України, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією ЦПК України.

29 січня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення суду не відповідають.

Суд установив, що 01 березня 2006 року між ТОВ Україна та ОСОБА_2 було укладено попередній договір оренди нерухомого майна, яке знаходиться по провулку Транспортному, 14 в с. Зелений Гай Васильківського району Дніпропетровської областіа саме: нежитлові будівлі механічного току загальною площею 3 677 кв.м, та складаються з: літ. А-1 будівля вісової загальною площею 82 кв. м; Б-1- навіс вісової загальною площею 58 м.кв.; В-1 - склад загальною площею 1 006 кв. м; Г-1-склад загальною площею 444 кв. м; Д-1-навіс критого току загальною площею 1 760 кв.м; №1,3 - сушарки, №2 -механічний тік, №4,5,6 -огорожа, І-бруківка.

При укладенні попереднього договору ОСОБА_2 передав ТОВ Україна , оригінали правовстановлюючих документів на нежитлові будівлі, а саме: технічний паспорт, свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Суд дійшов висновку, що з 01 березня 2006 року має місце фактичне користування позивачем спірним майном, здійснення догляду за ним, сплата всіх витрат на його утримання, включаючи оплату за електроенергію, свідчить про тривале, добросовісне, відкрите та безперервне володіння майном з боку ТОВ Україна , як своїм власним, та дає підстави для визнання за останнім права власності на спірне майно в порядку статті 344 ЦК України.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 334 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Враховуючи зміст вимог статті 344 ЦК України, при зверненні до суду з вимогами про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно, позивачем має бути доведено факт існування такого нерухомого майна, безтитульність, відкритість та безперервність володіння; добросовісність заволодіння майном; факт володіння спірним майном протягом строку, який складає не менше 10 років.

Безтитульне володіння - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Суд установив, що на час укладання попереднього договору оренди, власником спірного майна було СК Світанок .

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2006 року припинено юридичну особу - СК Світанок . На підставі наведеної постанови господарського суду Дніпропетровської області до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців внесено відомості про припинення юридичної особи.

Відповідно до статті 29 Закону України Про кооперацію ліквідація кооперативу здійснюється комісією, призначеною органом, який прийняв рішення про його ліквідацію. Цим же органом визначається порядок діяльності ліквідаційної комісії.

З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження з управління кооперативом.

Ліквідаційна комісія зобов'язана провести роботу, пов'язану із стягненням дебіторської заборгованості кооперативу і виявленням претензій кредиторів (з повідомленням останніх про ліквідацію кооперативу), встановити порядок і строки проведення ліквідації, а також строк для заявлення претензій кредиторами, який не може бути меншим ніж два місяці з дня публікації інформації про ліквідацію кооперативу.

Ліквідаційна комісія проводить ліквідацію кооперативу у порядку, встановленому законом.

Майно кооперативу, що залишилося після задоволення вимог кредиторів кооперативу, здійснення виплат членам кооперативу паїв та виплат на паї, кооперативних виплат, оплати праці, розрахунків з кооперативним об'єднанням, членом якого він є, розподіляється між членами кооперативу у порядку, визначеному статутом.

Майно неподільного фонду не підлягає поділу між його членами і передається за рішенням ліквідаційної комісії іншій (іншим) кооперативній організації (кооперативним організаціям) або зараховується до доходу бюджету. При цьому у рішенні повинні бути визначені напрями використання зазначеного майна.

Зі змісту постанови господарського суду Дніпропетровської області

від 21 грудня 2006 року про припинення юридичної особи СК Світанок вбачається, що ліквідаційна комісія судом не призначалась, питання щодо розподілу майна кооперативу не вирішувалось.

За приписами до статті 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Ці речі беруться на облік та після спливу одного року з дня взяття на облік за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, можуть бути передані за рішенням суду у комунальну власність.

Колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги про те, що спірне майно могло бути взяте на облік Зеленогайською сільрадою як безхазяйне, оскільки після припинення діяльності СК Світанок членами даного кооперативу не було реалізовано право щодо розподілу між ними майна кооперативу.

Згідно з вимогами статей 220, 793 та 794 ЦК України у редакції, чинній на момент укладення попереднього договору оренди, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

У разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію договору такий договір є нікчемним.

Отже, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, непосвідченого нотаріально, дійсним.

Крім того, перехід права власності від однієї особи до іншої за правочином відноситься до компетенції нотаріальних та реєстраційних органів.

Правильно встановивши характер спірних правовідносин, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено за вимогами статті 212 ЦПК України у редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії, суди не врахували, що позивачем не доведено всіх обставин, необхідних для набуття права власності за набувальною давністю, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Встановлені у справі обставини свідчать про те, що позивач був обізнаний відносно того, що на момент укладення з 01 березня 2006 року попереднього договору оренди власником спірного майна, на яке він просить визнати право власності за набувальною давністю, було СК Світанок , діяльність якого припинена за рішенням суду.

Договір на постачання електричної енергії від 17 квітня 2009 року та лист Васильківського центру обслуговування клієнтів ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго 05 квітня 2016 року, згідно якого ТОВ Україна здійснює оплату за використану електроенергію, не може бути підставою для набуття права власності з підстав, передбачених статтею 344 ЦК України.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки суди неправильно застосували норми матеріального права і ухвалення нового судового рішення не потребує встановлення фактичних обставин справи, ухвалене апеляцінйим судом рішення в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з прийняттям у цій частині нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки судом касаційної інстанції задоволено касаційну скаргу

заступника прокурора Дніпропетровської області, скасовано ухвалені в справі судові рішення та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні вимог, судові витрати покладаються на позивача.

У зв'язку із наведеним із ТОВ Україна на користь прокуратури Дніпропетровської областіпідлягає стягненню судовий, сплачений за подачу апеляційної скарги та касаційної скарги (6 972,01 грн та 7 605,83 грн відповідно).

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області, діючого в інтересах Держави в особі Зеленогайської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, задовольнити.

Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області

від 27 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2016 рокускасувати.

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю Україна у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, Зеленогайської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Україна на користь прокуратури Дніпропетровської області судовий збір за подачу апеляційної скарги 6 972,01 грн та 7 605,83 грн за подачу касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. О. Лесько

С. Ю. Мартєв

В. В. Пророк

І. М. Фаловська