Рішення

від 29.05.2018 по справі 804/2937/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року Справа № 804/2937/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюмікс-Київ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

20.04.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Алюмікс-Київ до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 09.11.2017 р. та № НОМЕР_2 від 05.12.2017 р.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправним з огляду на порушення контролюючим органом порядку проведення камеральної перевірки та оформлення результатів перевірки податкової звітності з податку на додану вартість, що нівелює правові наслідки такої перевірки. Також, зазначено, що реєстрація накладних за липень 2017 року на суму ПДВ 54461 грн. та за серпень 2017 року на 115243 грн. була помилковою та не здійснена з причин зупинення, отже не є податковим зобов'язанням підприємства та не є підставою для складення розрахунків коригувань до цих накладних. Отже, позивач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09.11.2017 р. та № НОМЕР_2 від 05.12.2017 р. відповідача суперечать приписам чинного законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2018 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні 29.05.2018 року представник позивача вимоги позову підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на порушення позивачем вимог ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в частині відхилення задекларованої платником показників суми податкового зобов'язання податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних за липень 2017 року на суму ПДВ 54461 грн. та за серпень 2017 року на 115243 грн. Вказує, що предметом перевірки було питання правомірності формування податкового зобов'язання податкової декларації з ПДВ та даних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є складовою поняття даних Єдиного реєстру податкових накладних, та податкової декларації, які відповідно до ст..75 Податковим кодексом України має бути предметом камеральної перевірки. Також, з огляду на процедуру складання та реєстрації накладних, що становить комплекс свідомих дій платника податку (складання накладної, накладення цифрового підпису, підтвердження відправки накладної), посилання на помилковість реєстрації накладних позивача є безпідставними.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у письмовому провадженні, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, відповідно до положень частини 3 статті 194 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю Алюмікс-Київ (код ЄДРПОУ 41270167) зареєстровано у встановленому законом порядку, є платником податків та зборів, та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Соборному районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

20.09.2017 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75, ст.76 Податкового кодексу України, було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2017 року ТОВ Алюмікс-Київ .

За результатами даної перевірки складено акт від 20.09.2017 р. № 12593/04-36-12-04/41270167, в якому зафіксовано порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, - не включено до складу податкових зобов'язань липня 2017 року суму ПДВ за податковими накладними у розмірі 54461 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань липня 2017 року на 54461 грн.

На підставі акта перевірки від 20.09.2017 р. № 12593/04-36-12-04/41270167 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09.11.2017 р., яким ТОВ Алюмікс-Київ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням на 54461 грн. та за штрафними санкціями на 13615,25 грн.

20.10.2017 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75, ст.76 Податкового кодексу України, було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2017 року ТОВ Алюмікс-Київ .

За результатами даної перевірки складено акт від 20.10.2017 р. № 17501/04-36-12-04/41270167, в якому зафіксовано порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, - не включено до складу податкових зобов'язань серпня 2017 року суму ПДВ за податковими накладними у розмірі 115243 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань серпня 2017 року на 115243 грн.

На підставі акта перевірки від 20.10.2017 р. № 17501/04-36-12-04/41270167 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 05.12.2017 р., яким ТОВ Алюмікс-Київ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням на 115243 грн. та за штрафними санкціями на 57621,50 грн.

Правомірність винесених Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області податкових повідомлень-рішень є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Обов'язки та компетенцію контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі по тексту - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Право на проведення органами державної податкової служби камеральних перевірок встановлено пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, у відповідності до якого камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, якою передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

На підставі аналізу зазначених норм права, суд робить висновок, що відносини які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів з питань проведення камеральних перевірок, урегульовані Податковим кодексом України, зокрема статтею 75 якого передбачено право контролюючого органу на проведення камеральної перевірки з питань правомірності та повноти відображення даних податкових декларацій (розрахунків), реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, досліджуючи питання правомірності проведення камеральної перевірки, суд зазначає, що пунктом 3 розд. ІІ Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , що набув чинності 17.01.2015 року, визначено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених п. 27 підр. 10 розд. ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Зазначені норми вказують на обмеження стосовно проведення перевірок, зокрема, підприємств, обсяг доходів яких за попередній рік не перевищує 20 мільйонів гривень та які при цьому, не ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари.

Проте суд зазначає, що вказане обмеження не поширюється на порядок проведення камеральних перевірок, оскільки камеральна перевірка є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства та не потребує окремого рішення для їх проведення.

Також, Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2018 року у справі № 805/4016/16-а зазначено, що з огляду на аналіз зазначених норм, якими встановлений спеціальний порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання за певними умовами, колегія суддів вважає, що у будь-якому випадку запроваджені наведеним Законом обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом. Разом з тим, об'єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

Крім того, проведення або не проведення перевірки жодним чином не впливає на підстави застосування штрафу за положеннями статті 187 Податкового кодексу України. Наведенні норми не пов'язують право контролюючого органу на застосування штрафу з фактом проведення перевірки, що доводить безпідставність посилання позивача на протиправність перевірки, як підставу неправомірності застосування штрафу.

Згідно пункту 185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У відповідності до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Актом перевірки від 20.09.2017 р. № 12593/04-36-12-04/41270167 підтверджено, що ТОВ Алюмікс-Київ зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму 182122,51 грн., проте до складу податкових зобов'язань податкової декларації з ПДВ за липень 2017 року від 20.08.2017 року № НОМЕР_3 включено податкові накладні на суму ПДВ у розмірі 127662 грн.

Актом перевірки від 20.10.2017 р. № 17501/04-36-12-04/41270167 підтверджено, що ТОВ Алюмікс-Київ зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму 341244,69 грн., проте до складу податкових зобов'язань податкової декларації з ПДВ за серпень 2017 року від 19.09.2017 року № НОМЕР_4 включено податкові накладні на суму ПДВ у розмірі 226002 грн.

ТОВ Алюмікс-Київ , зазначаючи про помилкову реєстрацію накладних, ані станом на час проведення перевірки, ані станом на час розгляду справи, реєстрацію таких накладних не скасував, відповідні розрахунки коригування до контролюючого органу не подані. Докази зупинення реєстрації накладних також до суду не надано.

В ході розгляду справи ТОВ Алюмікс-Київ не заперечувався факт виявленої розбіжності між даними Єдиного реєстру податкових накладних та даними декларації з ПДВ за липень та серпень 2017 року, де ТОВ Алюмікс-Київ задекларовано податкові зобов'язання на загальну суму 127662 грн. та 226002 грн. відповідно.

Суд наголошує, що факт реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та покладає на продавця обов'язок включити суми податку на додану вартість, вказані в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період, що прямо передбачено

Також, слід зазначити, що в програмному забезпеченні М.Е.Doc у разі отримання ключа електронного цифрового підпису від Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної фіскальної служби України, не передбачено автоматичне формування (складання) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на підставі документів щодо здійснених поставок товарів, виписаних актів виконаних робіт, отримання передплати тощо. Всі необхідні дії користувач здійснює обізнано та самостійно.

Так, користувачем вказаного програмного забезпечення в режимі Реєстр первинних документів , в меню *файл обирається режим створити податкову накладну , та за запропонованою формою складається податкова накладна на підставі первинного документу бухгалтерського обліку, яка в режимі *перевірити перевіряється користувачем на предмет правильності її складання та в режимі *зареєструвати реєструється користувачем в ЄРПН.

Тобто, для складання та реєстрації податкової накладної в ЄРПН користувачу необхідно здійснити дії в чотири етапи.

Отже, зазначене спростовує твердження про помилковість складання та реєстрацію ТОВ Алюмікс-Київ наведених податкових накладних.

На підставі викладеного, зважаючи на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних за липень 2017 року на загальну суму 182122,51 грн. та податкові накладні за серпень 2017 року на загальну суму 341244,69 грн., встановлені заниження податкових зобов'язань липня 2017 року на 54461 грн. та заниження податкових зобов'язань серпня 2017 року на 115243 грн., висновки акта перевірки від 20.09.2017 р. № 12593/04-36-12-04/41270167 та від 20.10.2017 р. № 17501/04-36-12-04/41270167 є підтвердженими.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Під час судового розгляду позивачем не спростовано висновки акта перевірки від 20.09.2017 р. № 12593/04-36-12-04/41270167 та від 20.10.2017 р. № 17501/04-36-12-04/41270167

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладені обставини та наявні докази, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09.11.2017 р., яким ТОВ Алюмікс-Київ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням на 54461 грн. та за штрафними санкціями на 13615,25 грн., та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 05.12.2017 р., яким ТОВ Алюмікс-Київ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням на 115243 грн. та за штрафними санкціями на 57621,50 грн., винесені контролюючим органом у межах своєї компетенції та у спосіб передбачений чинним законодавством, підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.

З огляду на викладене, доводи позивача є необґрунтованими, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Алюмікс-Київ .

Керуючись статтями 2, 9, 73, 77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Алюмікс-Київ (вул. Панікахи, 2, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 41270167) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1