Рішення

від 03.07.2018 по справі 825/2147/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2018 року                     м. Чернігів                     Справа № 825/2147/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Д'якова В.І., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до Приватного підприємства «Серпуш» про накладення арешту на кошти та інші цінності,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі – ГУ ДФС у Чернігівській області) звернулось до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Серпуш» (далі – ПП «Серпуш»), в якому просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності ПП «Серпуш», що знаходяться у банках, на суму 1068417,07 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що відповідачем не сплачується податковий борг на загальну суму 1068417,07 грн., у тому числі: податок на прибуток у сумі 1712,00 грн.; податок на додану вартість у сумі 1066705,07 грн., з них: основний борг за самостійно визначеними податковими зобов'язаннями за податковими деклараціями – 991917,80 грн. та пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань – 74787,27 грн. При цьому у ПП «Серпуш» відсутнє нерухоме майно, транспортні засоби, техніка, які можуть бути джерелом погашення податкового боргу, а тому наявні підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача з метою погашення податкового боргу.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Д'якова В.І. від 29.05.2018 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у даній адміністративній справі. Вирішено розглядати справу, відповідно до положень статті 262 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, та відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову.

Копія вищевказаної ухвали суду була направлена, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, на адресу ПП «Серпуш» (вул. Преображенська, 14-а/71, м. Чернігів, 14000), зазначену у адміністративному позові і у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проте вказана поштова кореспонденція повернулась на адресу суду з довідкою оператора поштового зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання».

Відповідно до частини одинадцятоїстатті 126 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для надання відповідачу можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів та, враховуючи не надання відповідачем відзиву на позов, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ПП «Серпуш» (код ЄДРПОУ - 31378727) зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.05.2018 (а.с.8-10).

За результатами здійснення господарської діяльності, ПП «Серпуш» має податковий борг на загальну суму 1068417,07 грн., у тому числі: по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1712,00 грн.; по податку на додану вартість у сумі 1066705,07 грн., з них: основний борг за самостійно визначеними податковими зобов'язаннями за податковими деклараціями – 991917,80 грн. та пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань – 74787,27 грн., що підтверджується постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 у справі № 825/1921/16, яка набрала законної сили 03.01.2017 (а.с.11-13).

11.01.2017 позивач отримав виконавчі листи по справі № 825/1921/16 щодо стягнення з відповідача податкового боргу (а.с.16,17).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна відомості про зареєстровані права власності за відповідачем на нерухоме майно відсутні (а.с.18).

Згідно з листом Територіального сервісного центру № 7441 Регіонального сервісного центру в Чернігівській області від 04.05.2018 № 31/25/13-1363 за ПП «Серпуш» транспортні засоби не зареєстровані (а.с.19).

Відповідно до листа Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області від 05.05.2018 № 01-13-24/3041 згідно даних уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи (УАЕОС) за ПП «Серпуш» (код ЄДРПОУ - 31378727) техніка не зареєстрована (а.с.20).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йомуподаткову вимогувпорядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1. статті 59 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У відповідності з пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України, у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 94.1. статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені пунктом 94.2. статті 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу, так і для суду.

Так, згідно з пунктом 94.2. статті94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичноїперевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цьогоКодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Аналогічні норми містить і Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженийНаказомМіністерства фінансів України від 14.07.2017 № 632 (далі – Порядок № 632), відповідно до частини 1 розділу II якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з вищезазначених обставин.

З вказаних норм законодавства вбачається, що адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених обставин.

Відповідно до частин 1,2 розділу IV Порядку № 632 керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначенихрозділом IIIцього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2). Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

При цьому згідно з частиною 3 розділу VII Порядку № 632 для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченомуКодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що вищенаведені обставини для застосування адміністративного арешту позивачем не доведені, доказів прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків суду не надано.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків. Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними пунктом94.2. статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

При цьому суд не заперечує того факту, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, встановлена підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК Українинорма надає право податковому органу звертатися до суду з позовом щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом94.2. статті94 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 30.01.2018 (справа № К/9901/465/18 2а/0570/3824/11).

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин та враховуючи, що позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та не надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності ПП «Серпуш», що знаходяться у банках, на суму 1068417,07 грн. та для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 39392183) - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбаченістаттею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення суду складено 03 липня 2018 року.

Суддя                               В.І. Д'яков