Рішення

від 20.03.2018 по справі 183/5920/17

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/5920/17

Провадження № 2/183/971/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2018 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Майної Г. Є., розглянувши в приміщені суду в письмовому спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта 2000" про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

20 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 10 грудня 2013 року між ним та відповідачем укладений договір оренди земельної ділянки, яка належить йому на праві власності. Оскільки відповідачем допущено систематичне невиконання умов договору в частині своєчасної та повної виплати орендної плати за договором, як в частині грошових виплат за 2014-2016 роки, так і в частині надання послуг із завезення соломи в 2014-2016 роках або виплати грошової компенсації, та в частині оранки та культивації земельної ділянки, що входить до складу орендної плати, а тому з урахуванням приписів п. "д" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України позивач просив розірвати зазначений договір оренди землі.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі, надав суду відповідь на відзив посилаючись на обставини, викладені в ньому та в позовній заяві, просив позов задовольнити (а.с. 41-47).

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надавши відзив та заперечення на відповідь на відзив, в яких посилався на те, що оранка та культивація присадибної ділянки позивача та поставка йому соломи не здійснювались, оскільки позивач не подавав відповідну заявку, хоча умовами договору така заявка не передбачена. Крім того відповідачем на виконання умов договору, а також здійснення компенсації за ненадані послуги, у період з 2016 по 2017 роки, на користь позивача за договором оренди сплачено орендну плату в грошовій та натуральній формі: за 2016 рік - 4 977,48 грн. в грошовій формі (3 850,00 грн. - 25 липня 2016 року; 186,48 грн. - 29 серпня 2016 року; 941,00 грн. - 31 жовтня 2016 року); за 2016 рік - 7 162,00 грн. в грошовій формі (4 791, 00 грн. - 18 липня 2017 року; 1 500,00 грн. - 21 листопада 2017 року; 871,00 грн. - 21 листопада 2017 року). Всього виплачено: 12 139,48 грн. (а.с. 17-22, 49-51).

Ухвалою суду від 19 лютого 2018 року задоволено клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження без судового засідання.

Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з установлених наступних обставин.

Судом установлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 3,090 га (кадастровий номер 1223281000:02:008:0173), яка розташована на території Василівської сільськоїради Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с. 7).

Також, в користуванні позивача наявна земельна ділянка, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розташована по вул. Першотравнева, 17 в с. Василівка Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с. 53).

Між позивачем та відповідачем 10 березня 2012 року було укладено Договір оренди землі площею 3,090га (кадастровий номер 1223281000:02:008:0173), яка розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, який було зареєстровано Новомосковським міськрайонним управлінням юстиції Дніпропетровської області відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25423644, про що до Державного реєстру речових прав внесено запис про інше речове право за № 11674723 (спеціальний розділ). В день підписання договору позивач передав відповідачу в користування земельну ділянку згідно акту приймання-передачі.

Відповідно до зазначеного Договору позивач надав, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В оренду була передана земельна ділянка кадастровий номер 1223281000:02:008:0173 площею 3,090 га, яка розташована на території Василівської сільської ради. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору становила 72 202,00 грн. Договір був укладений сторонами строком на 7 років.

11 жовтня 2017 року в Державному реєстрі прав було зареєстровано додаткову угоду до вказаного договору датовану 19 вересня 2017 року, якою строк дії основного договору було продовжено до 31 грудня 2029 року.

За користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар повинен був нараховувати та сплачувати Орендодавцю щороку орендну плату в грошовій формі у розмірі 4 % від грошової оцінки землі, а також проводити безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га та сплачувати за Орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим Договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством.

У випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку сторони погодили, що розмір орендної плати повинен бути збільшений на підставі рішення Орендаря, прийнятого у формі наказу без укладення додаткової угоди до цього Договору.

Крім внесення орендної плати Орендар зобов'язався надавати Орендодавцю матеріальну допомогу на поховання члена його сім'ї у розмірах та у порядку, установлених самим Орендодавцем.

Договором було передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата вноситься у строк до 31 грудня поточного року. Орендна плата вноситься на рахунок орендодавця або сплачується в іншій формі, погодженій сторонами. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення зобов'язання за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 3.1. Договору, позивач передав відповідачу земельну ділянку в користування до 31 грудня 2029 року з моменту державної реєстрації договору.

З матеріалів справи вбачається (а.с. 24-28), що на виконання договору, відповідачем у період з 2016 по 2017 роки, на користь позивача за договором оренди фактично сплачено орендну плату: за 2016 рік - 4 977,48 грн. в грошовій формі (3 850,00 грн. - 25 липня 2016 року; 186,48 грн. - 29 серпня 2016 року; 941,00 грн. - 31 жовтня 2016 року); за 2017 рік - 7 162,00 грн. в грошовій формі (4 791, 00 грн. - 18 липня 2017 року; 1 500,00 грн. - 21 листопада 2017 року; 871,00 грн. - 21 листопада 2017 року). Всього виплачено: 12 139,48 грн. (а.с. 23).

У відповідності до визнаних учасниками судового розгляду обставин справи за 2014 - 2017 роки оранка та культивація присадибної земельної ділянки позивача відповідачем не проводилась, а солома до садиби позивача не поставлялась, грошова компенсація не виплачувалась.

Розглядаючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі " передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним, Цивільним кодексом України, цим Законом, ї законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Встановлено, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

За змістом ст.ст. 21, 22 Закону України "Про оренду землі", в редакції, чинній на момент укладання Договору, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Абзац 5 статті 24 Закону України "Про оренду землі" встановлює право орендодавця на вимогу від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Так, п. 31 укладеного між сторонами Договору встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Пунктом 32 визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є лише випадки визначені законом.

Пунктом 35 Договору передбачено, що сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Також, як зазначалося вище, укладений Договір в п. 5 визначає три основні складові орендної плати за Договором, якими є: орендна плата у грошовій формі 4% від грошової оцінки землі, безкоштовна поставка 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га. Додатково, за настання відповідних обставин - до складу орендної плати входить матеріальна допомога на поховання члена сім'ї Орендодавця у розмірах та у порядку, установлених самим Орендодавцем.

Також Відповідачем не заперечується той факт, що з моменту укладення договору оренди земельної ділянки (2012 рік) та по 2013 рік включно, ці послуги надавались в повному обсязі відповідно до умов договору оренди, без надання з боку Відповідача (Орендодавця) будь-яких заяв та звернень, що свідчить про обізнаність Відповідача про наявність присадибної земельної ділянки в Позивача та потребі в отриманні послуг.

Крім того, Відповідачем не надано жодного доказу, який би підтвердив його доводи про те, що "обов'язок щорічних подач заяв Орендодавцями, в тому числі і Позивачем, Орендарю про надання послуг з обробітку присадибної земельної ділянки та надання транспортних послуг з доставки соломи" є загально відомими. Також не надано Відповідачем доказів про, те, що ним ведеться облік таких заяв (звернень) Орендодавців, прийняття їх до виконання (накази розпорядження Орендаря), та сам факт виконання (акти виконаних робіт, відомості, наряди, накладні і таке інше).

Як зазначено позивачем у відповіді на відзив та не заперечувалось відповідачем питання пов'язані з часом надання послуг, місцем виконання, площею, об'ємом поставки соломи) погоджувались, шляхом розміщення уповноваженим оголошень на дошці оголошень Василівської сільської ради та/або уповноважена телефонувала землевласникам та повідомляла їх про день, та час надання послуг.

Щодо наявності (відсутності) присадибних ділянок у орендодавців то відповідач щороку через своїх уповноважених у сільських радах, централізовано уточнялися списки пайовиків, у яких є присадибні земельні ділянки та їх площі, для того щоб визначити, яку загальну площу присадибних земельних ділянок потрібно обробити, та які витрати на це підуть (планування).

Аналогічна процедура погодження між сторонами надання послуг та поставки соломи існує і по теперішній час.

Крім того посилання відповідача на те, що послуги з обробітку землі та поставки соломи є безкоштовними, також не відповідає дійсності та суперечить приписам Податкового кодексу України, згідно яким будь-який дохід в тому числі і орендна плата отримати фізичною особою, в якості послуг та поставки товарно-матеріальних цінностей, повинна бути оцінені податковим агентом (товариством), а також товариство зобов'язано вирахувати з цієї суми податок з доходів фізичних осіб та перерахувати його до бюджету.

Відповідач не надав суду такі списки пайщиків, оскільки вони підтвердять доводи позивача про систематичне порушення договірних зобов'язань відповідача.

Позивач має у користуванні присадибну земельну ділянку розміром 0,25 га, яка розташована на території Василівської сільської ради, та знаходиться за адресою с. Василівка, вул. Першотравнева, 17 (у територіальних межах орендаря), що підтверджується відповідною довідкою виконкому Василівської сільської ради.

Крім того, в результаті невиконання відповідачем своїх обов'язків за договором щодо виплати орендної плату у відробітковій формі, позивач вимушений був звертатися до інших осіб, які надають послуги з обробітку землі, та протягом 2014-2017 років замовляти у них оранку, культивацію земельної ділянки і поставку соломи за власний кошт, у зв'язку з чим він поніс додаткові витрати, які значною мірою вплинули на його матеріальний стан. Тобто він з вини відповідача вимушений був нести додаткові витрати, яких при укладенні договору з ним, розраховував уникнути.

Пункт 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України визначає однією з загальних засада цивільного законодавства - свободу договору.

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.ч.1-3 ст. 6 ЦК України).

Частина 1 ст. 14 ЦК України визначає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на сплату орендної плати в грошовій формі в повному обсязі за 2016-2016 роки, оскільки із наданих відповідачем документів не підтверджується виплата орендної плати ним у сумі: 1 686,48 грн. в грошовій формі, а саме: за 2016 рік - 186,48 грн. в натуральній формі (29 серпня 2016 року) не надано доказів виплати; за 2017 рік - 1 500,00 грн. в грошовій формі (21 листопада 2017 року) даний платіж не пов'язаний зі сплатою орендної плати. Всього виплачено: 10 453,00 грн. (12 139,48 грн. (розмір орендної плати до виплати за 2013-2016 роки) - 10 453,00 грн. (фактично виплачена орендна плата за 2013-2016 роки) = 1 686,48 грн.

Так з матеріалів справи вбачається, що на момент звернення позивача до суду відповідач провів лише частковий розрахунок за оренду землі в грошовій формі з урахуванням індексації вартості земельної ділянки:за 2016 рік - 4 791,00 грн. в грошовій формі; за 2017 рік - 5 662,00 грн. в грошовій формі. Інших доказів здійснення платежів по орендній платі 2014-2017 роки Відповідачем не надано.

Також Відповідачем не надано жодного доказу виплати орендної плати за 2014-2015 роки, що підтверджує доводи Позивача про наявність заборгованості по сплаті орендної плати в грошовій формі за 2014 рік 2 889,00 грн. та 2015 рік 3 607,20 грн., що в свою чергу підтверджує факт системності порушення договірних зобов'язань.

Таким чином суд приходить до висновку про наявність у відповідача заборгованості з виплати орендної плати за період з 2012 року по 2016 рік включно в сумі 8 182,68 грн. (2 889,00 грн. + 3 607,20 грн. + 1 686,48 грн.), що свідчить про систематичну несплату орендної плати в грошовій формі.

Також суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на те, що відповідачем в односторонньому порядку збільшено розмір орендної плати та застосовано відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки хоча таке право і передбачене п. 8 Договору оренди, однак п. 5 договору передбачає те, що рішення про збільшення орендної плати приймається Орендарем у формі наказу без укладання додаткової угоди. Водночас наказу про підвищення розміру орендної плати відповідачем суду не подано.

Крім того, на думку суду підставою для розірвання договору є систематична несплата відповідачем позивачу орендної плати, визначеної договором як у грошовій формі так і у натуральній та відробітковій формі: оранки та культивації присадибної ділянки Орендодавця, та поставки 1 тони соломи до садиби Орендодавця за 2014 - 2016 роки, з урахуванням наявних в справі доказів, якими підтверджується наявність такої земельної ділянки та враховуючи не надання суду доказів на підтвердження факту проведення оранки та культивації присадибної земельної ділянки протягом 2014-2016 років, поставки соломи протягом цього-ж періоду, та виплати орендної плати у грошовій формі за 2014 - 2016 роки.

При цьому, посилання представника відповідача на відсутність звернень позивача до відповідача за отриманням соломи, та неповідомлення ним про необхідність проведення оранки та культивації присадибної ділянки не можуть бути підставами для невиконання відповідачем умов договору, зокрема і з тих підстав, що такі звернення не передбачені умовами договору, в той час, як відповідач за договором взяв такі зобов`язання на себе та не свідчать про відсутність вини відповідача в невиконанні умов договору.

Внаслідок викладеного, суд вважає наявними підстави для висновку про систематичну несплату визначеної Договором орендної плати в грошовій формі так і в частині оранки та культивації земельної ділянки, поставки соломи, а тому - наявні підстави для задоволення позову в цій частині та розірвання договору оренди, укладеного між сторонами.

Крім того, посилання представника відповідача на те, що оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця не входить ні до однієї з форм орендної плати, передбачених Договором, а є додатковою безкоштовною послугою спростовуються змістом самого Договору (п. 5) та положеннями ст. 15 та Розділу 3 Закону України "Про оренду землі".

При цьому, суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на те, що відповідачем в односторонньому порядку збільшено розмір орендної плати та застосовано відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 4,69%, оскільки хоча таке право і передбачене п. 8 Договору оренди, однак п. 5 Договору передбачає те, що рішення про збільшення орендної плати приймається Орендарем у формі наказу без укладання додаткової угоди. Водночас наказу про підвищення розміру орендної плати відповідачем суду надано лише за 2016 рік за інші роки не подано.

Розглядаючи посилання представника відповідача, що нарахувавши орендну плату в більшому розмірі, ніж це передбачено договором відповідач тим самим компенсує позивачу вартість не отриманої орендної плати, визначеної у вигляді безкоштовної поставки соломи та послуг з оранки та культивації земельної ділянки, суд виходить з того, що Договором оренди надання означеної компенсації не передбачено, внаслідок чого не приймає означені посилання до уваги, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта 2000" (код ЄДРПОУ 35601700, м. Київ, пр. Перемоги, 121 В ) про розірвання договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 3,090 га (кадастровий номер 1223281000:02:008:0173), укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта 2000", зареєстрований Новомосковським міськрайонним управлінням юстиції Дніпропетровської області згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 25423644 від 20 жовтня 2015 року про що до Державного реєстру прав внесено запис про інше речове право за № 11674723 (спеціальний розділ) та Виконавчим комітетом Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 37507955 від 11 жовтня 2017 року, про що до Державного реєстру прав внесено запис про інше речове право за № 22762937.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта 2000" (код ЄДРПОУ 35601700, м. Київ, пр. Перемоги, 121 В ) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відшкодування справленого судового збору у розмірі 640,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 20 березня 2018 року.

Суддя Г.Є. Майна