Рішення

від 20.03.2018 по справі 183/5925/17

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/5925/17

Провадження № 2/183/976/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2018 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Майної Г. Є., розглянувши в приміщені суду в письмовому спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Олімпекс-Агро" про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

20 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що у 2007 році між нею та відповідачем укладений договір оренди земельної ділянки, яка належить їй на праві власності. Оскільки відповідачем допущено систематичне невиконання умов договору в частині своєчасної та повної виплати орендної плати за договором, як в частині грошових виплат за 2012-2016 роки, так і в частині надання послуг із завезення соломи в 2012-2016 роках або виплати грошової компенсації, та в частині оранки та культивації земельної ділянки, що входить до складу орендної плати, а тому з урахуванням приписів п. "д" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України позивач просив розірвати зазначений договір оренди землі.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі, надав суду відповідь на відзив посилаючись на обставини, викладені в ньому та в позовній заяві, просив позов задовольнити (а.с. 56-62).

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надавши відзив та заперечення на відповідь на відзив, в яких посилався на те, що оранка та культивація присадибної ділянки позивача та поставка йому соломи не здійснювались, оскільки позивач не подавав відповідну заявку, хоча умовами договору така заявка не передбачена. Крім того відповідачем на виконання умов договору, а також здійснення компенсації за ненадані послуги, у період з 2012 по 2016 роки, на користь позивача за договором оренди сплачено орендну плату в грошовій та натуральній формі: за 2013 рік - 5 283,00 грн. (300 грн. - 30 серпня 2013 року в натуральній формі; 4 983,00 грн. - 09 вересня 2013 року в грошовій формі); за 2014 рік - 5 777,00 грн. в грошовій формі (17 грудня 2014 року); за 2015 рік - 7 087,00 грн. в грошовій формі (23 листопада 2015 року); за 2016 рік - 9 582,00 грн. в грошовій формі (8 252,00 грн. - 31 жовтня 2016 року; 1 330,00 грн. - 08 листопада 2016 року); за 2017 рік - 14 840,00 грн. в грошовій формі (1 500,00 грн. - 07 квітня 2017 року; 1 742,00 грн. - 13 червня 2017 року; 5 662,00 грн. - 20 липня 2017 року; 1 506,00 грн. - 20 липня 2017 року; 2 000,00 грн. - 02 жовтня 2017 року; 930,00 грн. - 28 листопада 2017 року; 1 500,00 грн. - 11 грудня 2017 року). Всього виплачено: 42 569,00 грн. (а.с. 23-27, 41-43).

Ухвалою суду від 19 лютого 2018 року задоволено клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження без судового засідання.

Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з установлених наступних обставин.

Судом установлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 6,540 га (кадастровий номер 1223281000:02:017:0086), яка розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. (а.с. 11).

Також, в користуванні позивача наявна присадибна земельна ділянка, розташована за адресою: вул. Набережна, 20, в с. Василівка Новомосковського району Дніпропетровської області. (а.с. 65).

17 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 6,540 га (кадастровий номер 1223281000:02:017:0086), який було зареєстрованоу Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру 02 липня 2008 року за № 04-08-126-02805.

Відповідно до умов договору, позивач надав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,540 га.

Відповідно до п. 2.2. Договору Відповідач зобов`язався сплачувати позивачу щороку основну орендну плату у грошовій формі у розмірі 2 (Двох) відсотків від грошової оцінки землі, що становить 1 311,28 грн., а також зобов'язувався проводити безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки до 0,40 га, відшкодування витрат на поховання.

Відповідно до п. 2.2. абз. 2 Договору, сторонами було передбачено, що вказана у цьому договорі орендна плата також коригуватиметься Орендарем шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору у наступних випадках:

-у разі зміни законодавством мінімальної орендної плати;

-у разі індексації законодавством грошової оцінки землі,

Згідно абз. 6 п. 2.2. Договору, строк видачі орендної плати до 30 грудня кожного року.

Крім того, Орендар гарантував продаж орендодавцю зерна різного та іншої сільськогосподарської продукції по цінам реалізації на момент видачі і надавати послуги (оранка та культивація, завезення соломи, ритуальні послуги і інше). (абз. 4 п. 2.2. Договору).

Відповідно до Розділу 3 Договору, позивач та відповідач погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,01 відсотка від суми недоїмки за кожний день прострочки.

Згідно п. 1.1. Договору, сторонами було погоджено нормативну грошову оцінку земельної ділянки яка на день підписання Договору становила 65 564 грн.

На виконання п. 3 Договору Позивач в день підписання Договору оренди землі також підписав акт приймання передачі (без дати), відповідно до якого земельна ділянка була передана в оренду відповідачу.

У випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку сторони погодили, що розмір орендної плати повинен бути збільшений на підставі рішення Орендаря, прийнятого у формі наказу без укладення додаткової угоди до цього Договору.

Крім внесення орендної плати Орендар зобов'язався надавати Орендодавцю матеріальну допомогу на поховання члена його сім'ї у розмірах та у порядку, установлених самим Орендодавцем.

Договором було передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата вноситься у строк до 30 грудня поточного року. Орендна плата вноситься на рахунок орендодавця або сплачується в іншій формі, погодженій сторонами. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення зобов'язання за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 2.3 Договору, Позивач передав Відповідачу земельну ділянку на терміндо 31 грудня 2022 з моменту державної реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, відповідачем у період з 2013 по 2016 роки, на користь позивача за договором оренди сплачено орендну плату: 2013 рік - 5 283,00 грн. в натуральній та грошовій формі); за 2014 рік - 5 777,00 грн. в грошовій формі; за 2015 рік - 7 087,00 грн. в грошовій формі; за 2016 рік - 9 582,00 грн. в грошовій формі; за 2017 рік - 14 840,00 грн. в грошовій формі. Всього виплачено: 42 569,00 грн. (а.с. 28). Доказів сплати орендної плати за 2012рік відповідачем не надано.

У відповідності до визнаних учасниками судового розгляду обставин справи за 2012 - 2016 роки оранка та культивація присадибної земельної ділянки позивача відповідачем не проводилась, а солома до садиби позивача не поставлялась, грошова компенсація не виплачувалась.

Розглядаючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі " передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним, Цивільним кодексом України, цим Законом, ї законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Встановлено, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

За змістом ст. 21, 22 Закону України "Про оренду землі", в редакції, чинній на момент укладання Договору, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Абзац 5 статті 24 Закону України "Про оренду землі" встановлює право орендодавця на вимогу від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Так, п. 2.3. укладеного між сторонами Договору встановлено, що договір може бути припинений у будь-який час за взаємної згоди сторін.

Пунктом 4 Договору встановлено, що договір може бути припинений за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 3 "Відповідальність сторін" Договору визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є лише випадки визначені законом.

Пунктом 3 "Відповідальність сторін" Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання умов договору.

Як зазначалося вище, п. 2.2. Договору про оренду землі визначає три основні складові орендної плати за Договором, якими є: орендна плата у грошовій формі 2% від грошової оцінки землі; безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га на рік.

Додатково, за настання відповідних обставин до складу орендної плати входить: додаткова орендна плата матеріальна допомогу на поховання члена сім'ї позивача у розмірах та в порядку, установлених самим позивачем.

Таким чином сторони укладаючи договір оренди визначили усі три форми орендної плати: грошову, натуральну та відробіткову, які є самостійними формами та підлягають виплаті.

Пункт 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України визначає однією з загальних засада цивільного законодавства - свободу договору.

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.ч.1-3 ст. 6 ЦК України).

Частина 1 ст. 14 ЦК України визначає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на сплату орендної плати в грошовій формі в повному обсязі за 2012-2017 роки, оскільки із наданих Відповідачем документів не підтверджується виплата орендної плати в сумі: 6 766,00 грн. в грошовій формі, а саме: 1 330,00 грн. (08 листопада 2016 року) не надано доказів виплати; 1 500,00 грн. (07 квітня 2017 року) даний платіж не пов'язаний зі сплатою орендної плати оскільки в призначенні платежу зазначено одноразова мотивація від Василівської с/р; 1 506,00 грн. (20 липня 2017 року) не надано доказів виплати; 930,00 грн. (28 листопада 2017 року) даний платіж не пов'язаний зі сплатою орендної плати оскільки відсутня інформація про призначення платежу; 1 500,00 грн. (11 грудня 2017 року) даний платіж не пов'язаний зі сплатою орендної плати оскільки в призначенні платежу зазначено Василівська с/р. Фактично виплачено: 35 803,00 грн. (39 291,66 грн. (розмір орендної плати до виплати за 2013-2017 роки) - 35 803,00 грн. (фактично виплачена орендна плата за 2013-2016 роки) = 3 488,66 грн.

Так з матеріалів справи вбачається, що на момент звернення позивача до суду відповідач провів лише частковий розрахунок за оренду землі в грошовій формі з урахуванням індексації вартості земельної ділянки: 2013 рік - 5 283,00 грн. в натуральній та грошовій формі); за 2014 рік - 5 777,00 грн. в грошовій формі; за 2015 рік - 7 087,00 грн. в грошовій формі; за 2016 рік - 8 252,00 грн. в грошовій формі; за 2017 рік - 9 404,00 грн. в грошовій формі. Інших доказів здійснення платежів по орендній платі 2012-2017 роки Відповідачем не надано.

Також відповідачем не надано жодного доказу виплати орендної плати за 2012 рік, що підтверджує доводи позивача про наявність заборгованості по сплаті орендної плати в грошовій формі за 2012 рік у сумі 5 776,16 грн., що в свою чергу підтверджує факт системності порушення договірних зобов'язань.

Таким чином суд приходить до висновку про наявність у Відповідача заборгованості по виплаті орендної плати за період з 2012 року по 2017 рік включно в сумі 9 264,82 грн. (5 776,16 + 3 488,66), що свідчить про систематичну несплату орендної плати в грошовій формі.

Також суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на те, що відповідачем в односторонньому порядку збільшено розмір орендної плати та застосовано відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки хоча таке право і передбачене п. 2.2. Договору оренди, однак п. 2.2. Договору орендитакож передбачає те, що рішення про збільшення орендної плати приймається Орендарем у формі наказу. Водночас відповідачем надано лише наказ за 2016 рік, наказів про підвищення розміру орендної платиза інші періоди та додаткової угоди про внесення змін щодо розміру орендної плати відповідачем суду не подано.

З урахуванням фактичного визнання відповідачем факту не сплати орендної плати за 2012-2016 роки в частині оранки та культивації присадибної ділянки позивача, та поставки соломи до садиби позивача, ненадання суду доказів на підтвердження факту проведення оранки та культивації присадибної земельної ділянки протягом 2012-2016 років, поставки соломи на рік,суд вважає наявними підстави для висновку про систематичну несплату визначеної Договором орендної плати в частині оранки та культивації земельної ділянки, поставки соломи, а томунаявні підстави для задоволення позову в повному обсязі та розірвання договору оренди, укладеного між сторонами.

При цьому, посилання представника відповідача на відсутність звернень позивача до відповідача за отриманням соломи, та неповідомлення ним про необхідність проведення оранки та культивації присадибної ділянки не можуть бути підставами для невиконання відповідачем умов договору, зокрема і з тих підстав, що такі звернення не передбачені умовами договору, в той час, як відповідач за договором взяв такі зобов`язання на себе та не свідчать про відсутність вини відповідача в невиконанні умов договору.

Внаслідок викладеного, суд вважає наявними підстави для висновку про систематичну несплату визначеної Договором орендної плати в грошовій формі так і в частині оранки та культивації земельної ділянки, поставки соломи, а тому - наявні підстави для задоволення позову в цій частині та розірвання договору оренди, укладеного між сторонами.

Крім того, посилання представника відповідача на те, що оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця не входить ні до однієї з форм орендної плати, передбачених Договором, а є додатковою безкоштовною послугою спростовуються змістом самого Договору (п. 2.2.) та положеннями ст. 15 та Розділу 3 Закону України "Про оренду землі".

Розглядаючи посилання представника відповідача, що нарахувавши орендну плату в більшому розмірі, ніж це передбачено договором відповідач тим самим компенсує позивачу вартість не отриманої орендної плати, визначеної у вигляді безкоштовної поставки соломи та послуг з оранки та культивації земельної ділянки, суд виходить з того, що Договором оренди надання означеної компенсації не передбачено, внаслідок чого не приймає означені посилання до уваги, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" про розірвання договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 6,540 га (кадастровий номер 1223281000:02:017:0086), укладений 17 грудня 2007 році між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро", зареєстрований у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру 02 липня 2008 року за № 04-08-126-02805.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро " (код ЄДРПОУ 30195842, м. Київ, пр. Перемоги, 121-В ) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, (РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відшкодування справленого судового збору у розмірі 640,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 20 березня 2018 року.

Суддя Г.Є. Майна