Ухвала

від 02.07.2018 по справі 755/15404/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/15404/17

1кс/755/3287/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретар ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання представника власника майна директора ТОВ «Фірма «ІВН» ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016100000001129 від 17.11.2016 року, про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в:

Представник власника майна директор ТОВ «Фірма «ІВН» ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна, шляхом заборони розпорядження на грошові кошти, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2018 року, а саме з грошових коштів, які знаходяться на банківському рахунку відкритому Фірма «ІВН» (код ЄДРПОУ 41679612) в ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНIПРО» (МФО 305749) - № НОМЕР_1 .

Як вбачається з матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2018 року, за клопотанням слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016100000001129 від 17.11.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК України, було накладено арешт на майно, які знаходяться на рахунках ТОВ «Фірма «ІВН».

В судове засідання представник власника майна директор ТОВ «Фірма «ІВН» ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_5 не з`явився, просили задовольнити клопотання у їх відсутність. Слідчий в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

Оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження з метою запобігання порушення справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими йому законом і завданням цього кримінального провадження, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання представника власника майна директора ТОВ «Фірма «ІВН» ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016100000001129 від 17.11.2016 року, про скасування арешту майна- задовольнити.

Скасувати арешт майна шляхом заборони розпорядження на грошові кошти, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2018 року, а саме з грошових коштів, які знаходяться на банківському рахунку відкритому ТОВ «Фірма «ІВН» (код ЄДРПОУ 41679612)

-в ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНIПРО» (МФО 305749) - № НОМЕР_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: