Постанова

від 13.06.2018 по справі 2-н-169/2010

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 червня 2018 року

м. Київ

справа №2-н-169/2010

провадження № 61-29084св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: ЖуравельВ. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,

учасники справи:

заявник - товариство з обмеженою відповідальністю Котельні лікарняного комплексу ,

заінтересовані особи - державний виконавець Чугуївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Котельні лікарняного комплексу на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 29 червня 2017 року у складі судді Гуменного З. І. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 05 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Швецової Л. А., Котелевець А. В., Піддубного Р. М.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Котельні лікарняного комплексу (далі - ТОВ Котельні лікарняного комплексу ) звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, заінтересовані особи: державний виконавець Чугуївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - Чугуївський ВДВС у Харківській області), ОСОБА_4, у якій просило замінити по справам № 2-н-169/2010, № 636/3237/14-ц боржника ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, її правонаступником - ОСОБА_4

Подана заява мотивована тим, що 16 вересня 2010 року Чугуївським міським судом Харківської області виданий судовий наказ у справі № 2-н-169/2010 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ТОВ Котельні лікарняного комплексу заборгованості за надані послуги з централізованого опалення у розмірі 3 147 грн 09 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. Також 29 вересня 2014 року Чугуївським міським судом Харківської області виданий судовий наказ у справі № 636/3237/14-ц про стягнення з ОСОБА_5 на користь ТОВ Котельні лікарняного комплексу заборгованості за надані послуги з централізованого опалення у розмірі 4 870 грн 78 коп. та судового збору у розмірі 121 грн 80 коп.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5 померла.

Заявник вважав, що спадщину після смерті боржника прийняли її діти - ОСОБА_4, ОСОБА_4, тому з урахуванням статті 15 Закону України Про виконавче провадження , просили заяву задовольнити та замінити сторону у виконавчому провадженні її правонаступником.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 29 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 05 жовтня 2017 року, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ Котельні лікарняного комплексу про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що заявником необґрунтовано ставиться питання про заміну сторони у виконавчих провадженнях лише ОСОБА_4, оскільки до оформлення права на спадщину усіма спадкоємцями, неможливо визначити коло правонаступників боржника у виконавчому провадженні, визначити обсяг їх відповідальності за зобов'язаннями боржника та замінити сторону у виконавчому провадженні.

У жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі надійшла касаційна скарга ТОВ Котельні лікарняного комплексу у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, просило судові ухвали скасувати і постановити нову ухвалу про задоволення заяви.

Касаційна скарга мотивована тим, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття. Отримання свідоцтва про право на спадщину є правом, а не обов'язком спадкоємця, проте відсутність такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора.

ЛистМалинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області містить інформацію, що на день смерті ОСОБА_5 з нею проживали та були зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_4 У строк, передбачений статтею 1270 ЦК України із заявами про прийняття спадщини або відмову від спадщини у нотаріальну контору спадкоємці не зверталися, проте такі можуть бути спадкоємцями, які фактично прийняли спадщину відповідно до статті 1268 ЦК України.

Оскільки зі смертю боржника ОСОБА_5 зобов'язання перед заявником з погашення боргу за послуги централізованого опалення входять до складу спадщини, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою статті 1282 ЦК України

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України 22 травня 2018 року справу № 2-н-169/2010 передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суди встановили, що 16 вересня 2010 року Чугуївським міським судом Харківської області виданий судовий наказ у справі № 2-н-169/2010 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ТОВ Котельні лікарняного комплексу заборгованості за надані послуги з централізованого опалення у розмірі 3 147 грн 09 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

Також 29 вересня 2014 року Чугуївським міським судом Харківської області виданий судовий наказ у справі № 636/3237/14-ц про стягнення з ОСОБА_5 на користь ТОВ Котельні лікарняного комплексу заборгованості за надані послуги з централізованого опалення у розмірі 4 870 грн 78 коп. та судового збору у розмірі 121 грн 80 коп.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5 померла.

Постановою Чугуївського ВДВС у Харківській області від 20 вересня 2016 року відкрито виконавче провадження № 52276412 про примусове виконання судового наказу № 2-н-169/2010, постановою від 20 вересня 2016 року відкрито виконавче провадження № 52276464 про примусове виконання судового наказу № 636/3237/14-ц.

21 листопада 2016 року постановами державного виконавця Чугуївського ВДВС у Харківській області виконавчі провадження закриті у зв'язку із смертю боржника ОСОБА_5

17 травня 2017 року виконавчі провадження відновлено, а 07 червня 2017 року зупинено вчинення виконавчих дій у зв'язку із зверненням стягувача із заявою про заміну сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 Закону України Про виконавче провадження .

Оскільки даних щодо наявності спадкового майна немає, а також не встановлено коло спадкоємців після смерті ОСОБА_5, тому висновок суду про відсутність правових підстав для задоволення заяви є правильним.

Доводи касаційної скарги про те, що на день смерті ОСОБА_5 з нею проживали та були зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_4, які фактично прийняли спадщину відповідно до статті 1268 ЦК України, колегія суддів відхиляє.

Довідка про реєстрацію ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у квартирі, в якій проживала ОСОБА_5, не підтверджує наявність спадкової маси та її вартість.

Факт спільного проживання із померлим боржником не свідчить про правонаступництво і, як наслідок, не є підставою для заміни сторони у виконавчому провадженні. Заявником не були надані відомості матеріального правонаступництва ОСОБА_4, ОСОБА_4 після смерті їх матері ОСОБА_5, що є процесуальним обов'язком заявника.

Інші доводи касаційної скарги також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені ухвали відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ Котельні лікарняного комплексу залишити без задоволення, а ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 29 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 05 жовтня 2017 року без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Котельні лікарняного комплексу залишити без задоволення.

Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 29 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 05 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н.О. Антоненко

В.І. Крат