Рішення

від 02.07.2018 по справі 910/4004/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.07.2018Справа № 910/4004/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/4004/18

за позовом Приватного підприємства "Теплівська Калина" (вул. Центральна, буд. 13, с. Теплівка, Пирятинський район, Полтавська обл., 37045)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРКО ГРУП" (пров. Лужевського Руслана, буд. 14, корп. 8, офіс 2, м. Київ, 03039)

про стягнення 111 322,50 грн.

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Теплівська калина" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко Груп" (далі - відповідач) про стягнення 111 322,50 грн передплати за непоставлений товар, а також штрафних санкцій за неналежне виконання зобов`язань відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерко Груп" взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу №ЕГ-0002878 від 20.02.2018, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 111 322, 50 грн заборгованості, з яких: 97999, 92 грн - основного боргу по поверненню передплати, 3 522, 59 грн пені та 9 799, 99 грн штрафу за неналежне виконання відповідачем зобов`язань по поставці товару.

02.04.2018 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко Груп" (39039, м. Київ, пров. Лужевського Руслана, буд. 14, корп. 8, офіс 2, код: 38130940) в розмірі 111 352, 50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2018 заяву Приватного підприємства "Теплівська калина" про забезпечення позову та додані до неї документи повернуто заявнику.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2018 залишено позовну заяву Приватного підприємства "Теплівська калина" без руху, встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали шляхом: подання до суду доказів, які б підтверджували факт направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з конкретизованими додатками; подання до суду письмової заяви, яка буде містити підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; заяви з попереднім орієнтовним розрахунком судових витрат по справі, які позивач поніс та з яких сум складаються вказані витрати.

Позивачем було усунуто недоліки, що стали підставою для залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи № 910/4004/18 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін; запропоновано сторонам надати докази по справі та повідомлено, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду у строк до 23.05.2018.

Позивач був належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі № 910/4004/18, про що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення ухвали Господарського суду міста Києва від 23.04.2018.

Суд зазначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/4004/18 за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03039, м. Київ, провул. Лужевського Руслана, буд. 14, корп. 8, офіс 2.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до поштового повернення № 0103047091822, яке повернулося на адресу Господарського суду міста Києва, поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2018 у справі № 910/4004/18 не було вручене під час доставки, про що вказано: "за зазначеною адресою не знаходиться".

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2018 у справі № 910/4004/18 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 20.02.2018 між позивачем, як покупцем за умовами договору, та відповідачем, як продавцем за умовами договору, було укладено договір купівлі-продажу № ЕГ-0002765 (надалі - договір).

Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався передати, а позивач прийняти і оплатити хімічну продукцію, надалі іменовану (надалі - товар), у кількості за номенклатурою, ціною, у строки та на умовах поставки узгоджених сторонами в специфікаціях до договору, які є невід'ємною частиною договору, відповідно до умов договору (п. 1.1. договору).

Кожна специфікація є окремою угодою, укладеною в рамках договору. Кожна наступна специфікація не відміняє та не призупиняє дію попередніх специфікацій ні повністю, ні в частині, якщо тільки в ній не вказано інше (п. 2.1. договору).

Порядок і строки оплати за поставлений за договором товар обумовлюються сторонами і відображуються у відповідних специфікаціях до договору (п. 5.1. договору).

Відповідно до п.5.5. договору, покупець зобов'язується оплатити товар, згідно рахунку продавця, протягом зазначеного в ньому терміну. У разі погодження сторонами в специфікаціях інших термінів оплати, сторони керуються умовами оплати узгодженими в специфікаціях до цього договору. Рахунок дійсний до оплати протягом зазначеного в ньому строку з моменту видачі. У разі оплати за товар за рахунком термін дії, якого закінчився, продавець має право не поставляти товар і повернути отримані грошові кошти покупцеві, чи відвантажити меншу кількість товару відповідно встановленим новим прайсовим цінам продавця, з попереднім погодженням з покупцем, шляхом підписання відповідної специфікації.

Поставка товару здійснюється на умовах, погоджених сторонами в специфікаціях на кожну окрему партію товару. Продавець здійснює поставку покупцю товару (частини), зазначеного в специфікації, вільного від будь - яких прав та вимог третіх осіб протягом строку дії договору на умовах поставки, визначених в специфікаціях, згідно ІНКОТЕРМС офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року) (п. 6.1. договору).

Відповідно до п. 8.1. договору, при невиконанні або неналежному виконанні сторонами зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 8.3. договору, у разі порушення термінів відвантаження, передбачених у цьому договорі та специфікаціях до нього, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно відвантаженого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до п.8.3.1. договору, у разі порушення покупцем термінів поставки більше ніж на десять календарних днів, продавець зобов'язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 5% відсотків від вартості непоставленого товару, а в разі якщо продавець порушить термін поставки більше ніж на тридцять календарних днів, продавець зобов'язаний сплати покупцю штраф у розмірі 10% відсотків від вартості непоставленого товару.

Відповідно до п. 12.5 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018, а в частині взаєморозрахунків сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

В день підписання договору між сторонами договору була погоджена та підписана специфікація № 1 до договору, в якій сторони погодили поставку товару: карбамід 46, 2 % N марки Б (Біг - Бег 800 кг) в кількості 4, 8 тонн та карбамід 46, 2 % N (мішки 50 кг) в кількості 5, 2 тонн, загальною вартістю 97 999, 92 грн., в т.ч. ПДВ 16 333, 32 грн.

В п. 2, 3 специфікації сторони погодили, що поставка відбувається за рахунок та силами постачальника, станція прибуття товару: 37045, Полтавська область, Пирятинський район, с. Теплівка, вул. Центральна, буд. 13.

Згідно з п. 4 специфікації покупець має здійснити попередню оплату 100 % вартості товару протягом 2 - х банківських днів з моменту виставлення рахунку постачальником.

В п. 5 специфікації сторони погодили термін поставки - 22.02.2018 .

На виконання умов договору, відповідачем був виставлений позивачу рахунок - фактура № ЕГ- 0002878 від 20.02.2018 на загальну суму 97 999, 92 грн, в якому зазначено, що рахунок дійсний до сплати до 21.02.2018. Копія вказаного рахунку наявна в матеріалах справи.

Позивачем 21.02.2018 здійснено оплату товару шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача в розмірі 97 999,92 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 153 від 21.02.2018, копія якого наявна в матеріалах справи.

В порушення умов договору та терміну поставки товару який зазначено у специфікації (термін поставки: 22.02.2018) товар поставлено не було, і доказів іншого матеріали справи не містять.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 97999, 92 грн передплати за договором, 3 522, 59 грн пені за порушення строків поставки за період прострочення з 23.02.2018 по 02.04.2018 та 9 799, 99 грн - 10 % штрафу за порушення строків поставки.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні доказів в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Договір, укладений між сторонами, є договором поставки, а відтак у відповідній частині між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ЦК України), ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з п. 5 специфікації до договору, кінцевим строком виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товару є дата 22.02.2018.

Як встановлено судом, відповідач свої зобов'язання за договором по поставці товару в строки обумовлені договором не виконав, не поставив товар (продукцію) на суму 97 999, 92 грн, в той час як позивач свої зобов'язання по оплаті виконав у відповідності до умов договору. Таким чином, у позивача виникло право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Матеріали справи не містять доказів із яких би вбачалося, що позивач в порядку ст. 530 ЦК України направляв відповідачу вимогу про повернення коштів передплати.

Водночас, відповідно до Рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Доказів, які б підтверджували виконання відповідачем його зобов'язання по поставці товару, в тому числі з порушенням встановленого договором строку, матеріали справи не містять, як і не містять доказів повернення позивачу коштів передплати за непоставлений товар.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки в силу чинного законодавства позивач наділений правом вимагати повернення коштів передплати та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 97 999, 92 грн передплати за договором є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 3 522, 59 грн пені за порушення строків поставки за період прострочення з 23.02.2018 по 02.04.2018 та 9 799, 99 грн 10 % штрафу за порушення строків поставки.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В п. 8.3 та п. 8.3.1. договору сторони погодили, що у разі порушення термінів відвантаження товару визначених договором продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасного відвантаженого товару за кожен день прострочення, а у разі порушення термінів поставки більше ніж на тридцять календарних днів, продавець зобов'язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 10 % від вартості непоставленого товару.

Судом встановлено, що відповідачем було допущено прострочення строків поставки обумовленого договором товару, товар на суму 97 999, 92 грн поставлений не був, відповідно в даному випадку наявні підстави для застосування до відповідача відповідальності визначеної п. 8.3., 8.3.1 договору.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 3 522, 59 грн у відповідності до п. 8.3. договору за період прострочення з 23.02.2018 по 02.04.2018 та 9 799, 99 грн штрафу, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання зобов'язання по поставці обумовленого товару, в тому числі на строк більше тридцяти календарних днів. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 8.3. договору та розрахунок суми штрафу згідно п. 8.3.1. договору, при перевірці яких судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказані розрахунки.

За таких обставин та враховуючи викладене вище позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Теплівська Калина" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРКО ГРУП" про стягнення заборгованості у розмірі 111 352, 50 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРКО ГРУП" (пров. Лужевського Руслана, буд. 14, корп. 8, офіс 2, м. Київ, 03039; ідентифікаційний код 38130940) на користь Приватного підприємства "Теплівська Калина" (вул. Центральна, буд. 13, с. Теплівка, Пирятинський район, Полтавська обл., 37045; ідентифікаційний код 35452442) 97 999 (дев'яносто сім тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 92 коп. передплати за договором, 3 522 (три тисячі п'ятсот двадцять дві) грн 59 коп. пені, 9 799 (дев'ять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) грн 99 коп. штрафу та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення: 02.07.2018.

Суддя Г.П. Бондаренко