Рішення

від 20.06.2018 по справі 803/69/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року ЛуцькСправа № 803/69/18

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

при секретарі судового засідання Гуцалюк І.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Венагро" до ОСОБА_1 митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Венагро" (далі - ТзОВ "Венагро", позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним і скасування рішення про визначення коду товару від 18.12.2017 №КТ-UA 205000-0017-2017 та зобов'язання надати висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів у розмірі 442 546,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за договором купівлі-продажу від 26.10.2017 товариство придбало колісний транспортний засіб спеціального призначення - сміттєвіз марки MERCEDES-BENZ, модель AXOR-R 2529L, номер кузова НОМЕР_1 із вмонтованим сміттєвим пресом, призначений виключно для механічного завантаження, перевезення та розвантаження твердих побутових відходів, який було ввезено на митну територію України.

З метою митного оформлення вказаного товару уповноваженою особою позивача до ОСОБА_1 митниці ДФС подано митну декларацію від 07.12.2017 №UA205090/2017/057747 та товаросупровідні документи на товар «Колісний транспортний засіб спеціального призначення, бувший у використанні» , марки MERCEDES-BENZ, модель AXOR-R 2529L, кузов № НОМЕР_1, 2008 року виготовлення, який слідував на адресу ТзОВ "Венагро" та був задекларований за кодом НОМЕР_2 згідно з УКТЗЕД як моторний транспортний засіб спеціального призначення.

18.12.2017 ОСОБА_1 митницею ДФС було прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-UA205000-0017-2017, відповідно до якого вищевказаний транспортний засіб класифіковано за кодом НОМЕР_3 згідно з УКТЗЕД як моторний транспортний засіб для перевезення вантажів: сміттєвіз.

Вважає, що рішення про визначення коду товару від 18.12.2017 № КТ-UA205000-0017-2017 є протиправним, не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки воно суперечить поясненням до товарної позиції 8704 розділу XVII УКТЗЕД.

Експертом з оцінки колісних транспортних засобів 06.12.2017 надано експертну довідку №6131/17 згідно якої тип транспортного засобу визначено як: колісний транспортний засіб спеціального призначення, призначений виключно для механічного завантаження, перевезення та розвантаження твердих побутових відходів.

Зазначає, що зміна коду УКТЗЕД митним органом повинна бути обгрунтована та підтверджуватись встановленими характеристиками товару, які є визначальними для класифікації товару згідно з вимогами УКТЗЕД. Проте, при прийнятті оскаржуваного рішення суб'єкт владних повноважень таку зміну не обгрунтував та не підтвердив характеристиками товару, а тому рішення про визначення коду товару від 18.12.2017 № КТ-UA205000-0017-2017 є протиправним.

Разом з тим, позивач зазначає, що на підставі оскаржуваного рішення ОСОБА_1 митниці ДФС ТзОВ Венагро сплачено митні платежі у розмірі 631 267,64 грн., що на 442 546,55 грн. більше від митних платежів при класифікації даного товару за кодом НОМЕР_2 УКТЗЕД.

Враховуючи вищевикладене, просить суд визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_1 митниці ДФС про визначення коду товару від 18.12.2017 №КТ-UA 205000-0017-2017 та зобов'язати ОСОБА_1 митницю ДФС надати висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених ТОВ Венагро митних платежів у розмірі 442 546,55 грн.

В поданому до суду 06.02.2018 за вх.№1661/18 відзиві на позовну заяву (том 1, а. с.62-69) представник відповідача ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_3 адміністративний позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні. Зазначила, що 07.12.2017 митним постом Луцьк ОСОБА_1 митниці ДФС прийнято до оформлення митну декларацію №UA205090/2017/057747 та перелік документів згідно яких заявлено до митного оформлення товар: колісний транспортний засіб спеціального призначення, бувший у використанні, марки MERCEDES-BENZ, модель AXOR-R 2529L, кузов № НОМЕР_1, 2008 року виготовлення, тип двигуна дизельний, за кодом УКТЗЕД НОМЕР_2. Враховуючи опис, характеристики товару, спрацювання АСАУР та прийняття значної кількості класифікаційних рішень щодо заявленого товару, посадовою особою до спеціалізованого підрозділу управління адміністрування митних платежів направлено запит від 15.12.2017 №946 щодо вирішення складного випадку класифікації товару Моторні транспортні засоби спеціального призначення: колісний транспортний засіб спеціального призначення, бувший у використанні, марки MERCEDES-BENZ, модель AXOR-R 2529L, кузов № НОМЕР_1, 2008 року виготовлення , заявленого за кодом УКТЗЕД НОМЕР_2 (ставка мита 5%) за МД від 07.12.2017 № UA205090/2017/057747.

За результатами розгляду запиту та на підставі службової записки управління адміністрування митних платежів від 18.12.2017 №1331/03-70-19-02-25 ОСОБА_1 митницею ДФС прийнято рішення про визначення коду товару від 18.12.2017 №КТ-UA 205000-0017-2017, відповідно до якого вищевказаний транспортний засіб класифіковано за кодом НОМЕР_3 згідно з УКТЗЕД як моторний транспортний засіб для перевезення вантажів: сміттєвіз, що використовувався понад 8 років.

Зазначає, що згідно Пояснень до УКТЗЕД, затверджених наказом ДФС України від 09.06.2015 №401 Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності до товарної позиції 8704 включаються, серед іншого, машини для вивезення сміття, незалежно від того, обладнані вони навантажувальними, трамбувальними, демпфірувальними та іншими пристроями чи ні.

Згідно опису графи 31 митної декларації від 07.12.2017 № UA205090/2017/057747 та наданих до митного оформлення товаросупровідних документів (інвойсу, технічного паспорта, експертної довідки оцінювача, інформації відправника про технічні характеристики транспортного засобу, листа виробника сміттєвого преса, фотографій автомобіля) вищевказаний транспортний засіб є вантажним сміттєвозом, який виконує лише транспортні функції, тобто завантажує, перевозить та розвантажує побутові відходи, а сміттєвий прес застосовується в якості трамбувального пристрою. Тобто, даний транспортний засіб не виконує нетранспортні функції, основною метою якого є перевезення вантажів (побутових відходів), що є підставою для класифікації його згідно з вимогами УКТЗЕД як вантажного автомобіля за кодом НОМЕР_3.

З огляду на вищевикладене, вважає, що рішення ОСОБА_1 митниці ДФС про визначення коду товару від 18.12.2017 №КТ-UA 205000-0017-2017 є таким, що прийняте у відповідності до приписів чинного митного законодавства України.

Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 22.01.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено у даній справі підготовче засідання.

Ухвалою суду від 14.02.2018 у підготовчому судовому засіданні провадження у справі було зупинено до одержання результатів судової товарознавчої експертизи, проведеної ОСОБА_1 відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз та ухвалою суду від 23.04.2018 провадження у даній справі поновлено.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив суд адміністративний позов задовольнити повністю. Додатково пояснив, що 28.03.2018 року ОСОБА_1 відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз проведено експертизу та складено висновок №8186, яким встановлено, що вказаний автомобіль належить до колісних транспортних засобів спеціального призначення та відповідає товарному коду НОМЕР_2 УКТЗЕД.

Крім того, 24.05.2018 за вх. №6811/18 та вх. №6810 представник позивача подав письмові клопотання про відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою у розмірі 8800,00 грн. та витрат понесених за проведення судової експертизи у розмірі 5005,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в (том 1, а.с.166, 172).

В судовому засіданні представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Додатково пояснила, що вимоги позивача про зобов'язання ОСОБА_1 митниці ДФС надати висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених ТОВ Венагро митних платежів у розмірі 442 546,55 грн. є передчасними, оскільки позивач не звертався до відповідача з відповідною заявою, а відтак його права не порушені. Крім того, просила зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 07.12.2017 уповноваженою особою ТзОВ "Венагро" до митного оформлення на митний пост «Луцьк» ОСОБА_1 митниці ДФС було подано митну декларацію від 07.12.2017 №UA205090/2017/057747 (том 1, а.с.71-72) та товаросупровідні документи (а.с.73-85) на товар колісний транспортний засіб спеціального призначення, бувший у використанні, марки MERCEDES-BENZ, модель AXOR-R 2529L, кузов №WDB9506031L348282, 2008 року виготовлення, тип двигуна дизельний , який слідував на адресу ТзОВ "Венагро" та був задекларований у графі 33 вказаної декларації за кодом НОМЕР_2 згідно з УКТЗЕД як моторний транспортний засіб спеціального призначення . Крім того, у даній митній декларації зазначено, що на вищевказаний автомобіль вмонтований сміттєвий прес (який є невід'ємною частиною спецтехніки) марки FAUN - POWERPRESS 525, серійний номер 513435, рік виготовлення 2008, виробник MERCEDES-BENZ.

18.12.2017 ОСОБА_1 митницею ДФС прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-UA205000-0017-2017, відповідно до якого вищевказаний транспортний засіб класифіковано за кодом НОМЕР_3 згідно з УКТЗЕД як моторний транспортний засіб для перевезення вантажів: сміттєвіз (том 1, а.с.69-70).

На підставі рішення про визначення коду товару від 18.12.2017 № КТ-UA205000-0017-2017, позивачем подано митну декларацію від 28.12.2017 №UA205090/2017/063163 (том 1, а.с.86)

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення про визначення коду товару від 08.12.2017 №КТ-UA205000-0017-2017, з огляду на таке.

Згідно із частинами першою - четвертою статті 69 Митного кодексу України (МК України) від 13.03.2012 №4495-VI (з наступними змінами та доповненнями) товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Частинами першою - четвертою статті 67 цього ж Кодексу визначено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно із частиною першою статті 68 МК України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428, УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Як передбачено статтею 1 Закону України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 № 584-VII, цим Законом встановлюється Митний тариф України (додається). Митний тариф України є невід'ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

З матеріалів справи слідує, що у графі 33 митної декларації від 07.12.2017 №UA205090/2017/057747 спірний транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель AXOR-R 2529L, кузов № НОМЕР_1, 2008 року виготовлення, тип двигуна дизельний, був задекларований за кодом НОМЕР_2 згідно з УКТЗЕД, тобто, у товарній позиції моторні транспортні засоби спеціального призначення . Разом з тим, ОСОБА_1 митниця ДФС оскаржуваним рішенням про визначення коду товару від 18.12.2017 № КТ-UA205000-0017-2017 класифікувала такий товар за кодом НОМЕР_3 згідно з УКТЗЕД, тобто, у товарній позиції «моторні транспортні засоби для перевезення вантажів» .

Суд не погоджується із такою класифікацією спірного товару митницею, виходячи з такого.

З метою забезпечення виконання Закону України від 19.09.2013 №584-VIII "Про Митний тариф України", наказом ДФС України від 09.06.2015 №401 затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 1-2 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, які є додатком до Закону України від 19.09.2013 №584-VIII "Про Митний тариф України" класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами: назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

(a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

Пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД визначено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Отже, класифікація товарів згідно УКТЗЕД здійснюється за назвами товарних позицій.

При цьому, згідно із пунктом 3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються (пункт 4 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД).

Отже, при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, його характеристик та призначення.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на: транспортні засоби загального призначення; транспортні засоби спеціалізованого призначення; транспортні засоби спеціального призначення.

Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що транспортний засіб спеціального призначення - транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автобетономішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

Транспортний засіб загального призначення - транспортний засіб, не обладнаний спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення пасажирів або вантажів (автобус, легковий автомобіль, вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу).

Позивач у судовому засіданні наголошував, що колісний транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель AXOR-R 2529L, кузов №WDB9506031L348282, 2008 року виготовлення із вмонтованим сміттєвим пресом є транспортним засобом спеціального призначення, який призначено виключно для механічного завантаження, перевезення та розвантаження твердих побутових відходів.

Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі техніки, судом відповідно до вимог статті 81 КАС України призначено у даній справі судову товарознавчу експертизу згідно з ухвалою суду від 14.02.2018 (а.с.126).

Як слідує із висновку судової автотоварознавчої експертизи від 28.03.2018 №8186, складеного старшим судовим експертом відділу економічних та товарознавчих досліджень ОСОБА_1 відділення Львівського НДІ судових експертиз ОСОБА_4, який був попереджений про кримінальну відповідальність згідно з вимогами ст. 384 КК України за завідомо неправдивий висновок, досліджуваний транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель AXOR-R 2529L, кузов № НОМЕР_1, 2008 року виготовлення згідно призначення і особливостей конструкції належить до колісних транспортних засобів спеціального призначення; характеристики колісного транспортного засобу з технічної точки зору, відповідають товарному коду НОМЕР_2 УКТЗЕД; до переліку функцій досліджуваного колісного транспортного засобу входить механізоване збирання твердих побутових відходів з металевих і пластмасових контейнерів всіх типів, їх ущільнення, транспортування та механізоване розвантаження в місцях утилізації; обладнання яке присутнє на автомобілі та призначення даного обладнання, зазначено в таблиці 2; такі функції, як механізоване збирання відходів з контейнерів, їх ущільнення та механізоване розвантаження (за виключення транспортування відходів до місця утилізації), виконуються в не транспортному положенні (автомобіль стоїть); даний автомобіль спеціально сконструйований для збирання твердих побутових відходів з металевих і пластмасових контейнерів всіх типів, їх ущільнення, транспортування та механізоване розвантаження в місцях утилізації (том 1, а.с.136-140).

Вказаний висновок експерта узгоджується також з іншими письмовими доказами у справі, а саме: експертною довідкою від 06.12.2017 №6131/17, складеною експертом, спеціалістом оцінювачем ОСОБА_5, в якій зазначено, що оцінюваний автомобіль є: колісний транспортний засіб спеціального призначення, призначений виключно для механічного завантаження, перевезення та розвантаження твердих побутових відходів (том 1, а.с.45).

Суд критично ставиться до пояснень представника відповідача про те, що згідно Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом ДФС України від 09.06.2015 №401, транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель AXOR-R 2529L, кузов № НОМЕР_1, 2008 року виготовлення слід класифікувати за кодом НОМЕР_3 (моторний транспортний засіб для перевезення вантажів), оскільки згідно вказаних Пояснень до УКТЗЕД до товарної позиції 8705 відносяться моторні транспортні засоби спеціального призначення, крім призначених головним чином для перевезення людей або вантажів, а відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи від 28.03.2018 №8186 вказаний транспортний засіб згідно призначення і особливостей конструкції належить до колісних транспортних засобів спеціального призначення.

Враховуючи досліджені письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 митниця ДФС оскаржуваним рішенням про визначення коду товару від 18.12.2017 №КТ-UA 205000-0017-2017 безпідставно класифікувала такий товар у товарній позиції 8704 згідно з УКТЗЕД «моторні транспортні засоби для перевезення вантажів» .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність рішення про визначення коду товару від 18.12.2017 року №КТ-UA 205000-0017-2017, а тому воно є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача зобов'язати ОСОБА_1 митницю ДФС надати висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів у розмірі 442 546,55 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 301 МК України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Порядком повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 р. № 643 (далі - Порядок № 643) визначено послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби при поверненні суб'єктам господарювання та/або фізичним особам коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення. Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Граничні строки для подання заяви підлягають продовженню керівником митниці ДФС (його заступником) за письмовим запитом платника податків у випадках, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 4-8 Порядку № 643 після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу.

Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу).

Заява платника податку, висновок, завізований керівником (заступником керівника) Підрозділу, реєстри висновків за відповідними платежами, підготовлені за формами згідно з додатками 1, 2 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року N 1146, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за N 1679/28124, та акт звірки (у разі складання) подаються керівнику (заступнику керівника) митниці ДФС для прийняття рішення та підписання висновку і реєстрів за відповідними платежами.

Висновок реєструється в журналі реєстрації висновків про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - Журнал реєстрації висновків про повернення платежів з державного бюджету), який ведеться Підрозділом за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Митниця ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України (далі - орган Казначейства).

Таким чином, з вищевикладеного слідує, що якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком № 643, на підставі його заяви.

При цьому повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є повноваженнями митних органів та органів державного казначейства.

Верховний суд у постанові від 28.02.2018 (справа №803/2334/13-а) вказав, що для правильного вирішення питання повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів декларанту, необхідно дослідити обставини ініціювання позивачем даного питання. При цьому слід враховувати чинні порядок і умови, що встановлені у статті 301 МК, статті 43 Податкового кодексу України і статей 45, 78 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 р. № 643.

Підпунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України та пунктом першим розділу 3 зазначеного Порядку встановлено, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення або надмірною сплатою.

Визначений вищевказаними нормативними актами строк повернення помилково та/або надмірно сплачених сум митних платежів застосовується у випадку, коли між сторонами відсутній спір про право на повернення зазначених платежів.

Якщо між сторонами виник спір про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, за наслідками вирішення якого може бути заявлено вимогу про повернення надмірно сплачених митних платежів, позивач має право подати таку заяву протягом зазначеного строку з дня прийняття рішення, яким вирішено спір.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що позивач питання про повернення надмірно сплачених платежів не ініціював, з відповідною заявою до відповідача не звертався, позовна вимога ТзОВ Венагро про зобов'язання ОСОБА_1 митниці ДФС надати висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів у розмірі 442 546,55 грн. є передчасною та до задоволення не підлягає, так як відповідачем права позивача не порушені.

При вирішенні клопотань позивача від 24.05.2018 за вх. №6811/18 про відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою у розмірі 8800,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (том 1, а.с.166, 172) та клопотання представника відповідача від 26.02.2018 за вх. №2567/18 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (том 1, а. с.185-188) суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається із доданих до клопотання письмових доказів (договору про надання правничої допомоги від 11.12.2017 №51/17, акту від 03.05.2018 про виконання робіт згідно договору про надання правничої допомоги від 11.12.2017 №51/17, платіжного доручення від 15.05.18 №158), позивач сплатив на рахунок Бюро адвоката ОСОБА_2 8800,00 грн. правничої допомоги, яка складається з: попередньої консультації щодо характеру спірних правовідносин, зокрема з питань митного оформлення товару - 2400,00 грн. (3 год.); вивчення та правового аналізу матеріалів справи, консультації щодо можливості та перспективності подачі позову - 1600,00 грн. (2 год.); підготовки процесуальних документів, зокрема, позовної заяви до суду, клопотання про призначення експертизи - 2400,00 грн. (3 год.); підготовки адвокатського запиту - 800,00 грн. (1 год.); участі у судових засіданнях та ознайомлення з матеріалами справи - 1600,00 грн. (2 год.).

У клопотанні представник відповідача просить зменшити витрати на оплату правничої допомоги, зокрема, у зв'язку із наявною судовою практикою у даній категорії справ, невеликого обсягу часу для надання послуг з правової допомоги.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд виходить з того, що представником позивача не долучено детального опису робіт (наданих послуг) відносно попередньої консультації щодо характеру спірних правовідносин, зокрема з питань митного оформлення товару (вартість 2400,00 грн), а також вивчення та правового аналізу матеріалів справи, консультацій щодо можливості та перспективності подачі позову (вартість 1600,00 грн.). Так само у матеріалах справи не міститься жодного адвокатського запиту, підготовка якого коштує 800 грн. А тому суд зменшує розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 4800 грн. ( 2400+1600+800), оскільки вважає, що вказані витрати не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Водночас, суд вважає підтвердженими витрати на правову допомогу за підготовку процесуальних документів, зокрема позовної заяви та клопотання про проведення експертизи у розмірі 2400 грн., а також за участь представника позивача у судових засіданнях (1600 грн.).

Тому, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, при вирішенні клопотання щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат за надання правничої допомоги, судом буде взято до уваги витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн., що становить вартість послуг підготовки процесуальних документів, зокрема, позовної заяви до суду, клопотання про призначення експертизи - 2400,00 грн. та участі у судових засіданнях і знайомлення з матеріалами справи - 1600,00 грн. Решту витрат у сумі 4800,00 грн., а саме за надання правової інформації, консультацій та підготовки адвокатського запиту повинен понести позивач.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Тому, з урахуванням зазначеного критерію суд вважає, що на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Венагро" ЛТД за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 митниці ДФС слід стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. (пропорційно до задоволених позовних вимог).

Щодо клопотання позивача від 24.05.2018 за вх. №6810 про відшкодування витрат, понесених за проведення судової експертизи у розмірі 5005,00 грн., сплачених платіжним дорученням від 19.03.2018 №92 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (том 1, а.с.172), суд дійшов висновку, що дане клопотання підлягає до задоволення у повному обсязі, оскільки проведення експертизи пов'язане з вимогою позивача про визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_1 митниці Державної фіскальної служби про визначення коду товару від 18.12.2017 року №КТ-UA 205000-0017-2017, яка судом задоволена.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням зазначених критеріїв, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь ТзОВ "Венагро" за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 митниці Державної фіскальної служби судових витрат у розмірі 6767,00 грн. (5005, 00 грн за проведення судової експертизи + 1762 грн. (судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог)) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. Решту витрат по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. та правничої допомоги у розмірі 2000 грн. повинен нести позивач.

Керуючись статтями 139, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_1 митниці Державної фіскальної служби про визначення коду товару від 18.12.2017 року №КТ-UA 205000-0017-2017.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Венагро" (45263, Волинська область, Ківерцівський район, смт. Олика, вул. Івана Франка, 14, код ЄДРПОУ 41514375) за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 митниці Державної фіскальної служби (44350, Волинська область, Любомльський р-н., с. Римачі, вул. Призалізнична, код ЄДРПОУ 39472698) судові витрати у розмірі 6767,00 грн. (шість тисяч сімсот шістдесят сім гривень 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 27 червня 2018 року

Суддя Т.М. Димарчук