Рішення

від 22.06.2018 по справі 805/1684/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2018 р. Справа№805/1684/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття рішення: 11 год. 50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селидовбудінвест" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, договір про надання правової допомоги

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Селидовбудінвест" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 09 лютого 2018 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ним правомірно задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість, у повному обсязі визначено у податкових деклараціях та сплачено до бюджету податок на додану вартість та податок на прибуток, а тому висновки викладені в ОСОБА_2 за результатами його перевірки є такими, що суперечать нормам чинного законодавства. У позивача наявні належним чином оформленні первинні документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з його контрагентами, рух активів, реальні зміни майнового стану платника податків, відповідність вчинених дій господарській меті.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.03.2018 року відкрито провадження у справі № 805/4157/17-а та призначено підготовче засідання на 24.04.2018 року о 14 год.00 хв.

24 квітня 2018 року від відповідача до суду надійшов Відзив на адміністративний позов в якому, окрім іншого зазначено, що на обов'язкові запити контролюючого органу позивачем не надано в повному обсязі первинні документи по взаємовідносинам з контрагентами, що стало підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки позивача. Також, відповідачем зазначено, що ним належним чином виконано вимоги ст. 79 Податкового кодексу України в частині надіслання платнику податків копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Крім того, відповідач зазначив, що позивач не підпадає під дію мораторію на проведення контрольно - перевірочних заходів щодо суб'єктів господарювання, що територіально знаходяться в зоні АТО або на лінії зіткнення. З огляду на таке, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Також, 27 квітня 2018 року від відповідача надійшов Відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що по операціям між позивачем та його конрагентами не відбувся перехід права власності та, як наслідок, купівля - продаж товару. Операції не мали реального товарного характеру та оформлені первинними документами, що суперечать законодавчим та нормативним актам, є такими, що не мають юридичної сили і доказовості. Правові наслідки у вигляді права на податковий кредит з ПДВ можуть мати реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, які фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, у Відзиві на адміністративний позов відповідачем викладено обставини, аналогічні викладеним в ОСОБА_2 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Селидовбудінвест" з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з конрагентами - постачальниками ТОВ "Компанія соняна земля" за серпень 2017 року, ТОВ "Стройтренд" за червень 2017 року, ТОВ "Інтаріон трейд" та ТОВ "Агро Торг" за вересень 2017 року" від 26.12.2017 року №898/05-99-14-14/34399870 (надалі - ОСОБА_2).

Протокольною ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.06.2018 року об 11 год 40 хв.

У судовому засіданні 22 червня 2018 року повноважний представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, повноважний представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 відповідача "Про надання інформації (пояснень та її документальних підтверджень)" від 14.08.2017 року за вих. № 17844/10/05-99-14-14, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 10-11), повідомлено позивача про необхідність надання ним протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання даного запиту, надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) щодо взаємовідносин з контрагентом ТОВ "Стройтренд" за червень 2017 року. При цьому, необхідно обов'язково надати засвідчені підписом посадової особи позивача та копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із ТОВ "Стройтренд" у період з 01.06.2017 року по 30.06.2017 року, а також щодо використання у власній господарській діяльності продукції, придбання яких документально оформлено у відносинах із зазначеним контрагентом.

На виконання вищезазначеного ОСОБА_3 позивачем направлено відповідачу ОСОБА_4, копія якого також наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 12-13) з доданими до нього копіями розрахунків, банківськими виписками про сплату, копіями видаткових накладних та ТТН, копії документів про подальшу реалізацію, витяги регістрів бухгалтерського обліку з програмного забезпечення, копію квитанції про реєстрацію ПН в ЄРПН.

Листом відповідача "Про надання інформації (пояснень та її документальних підтверджень)" від 09.11.2017 року за вих. № 29918/10/05-99-14-14, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 14-15), повідомлено позивача про необхідність надання ним протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання даного запиту, надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) щодо взаємовідносин з контрагентами ТОВ "Інтаріон Трейд" та ТОВ "Арго Торг" за вересень 2017 року. При цьому, необхідно обов'язково надати засвідчені підписом посадової особи позивача та копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із ТОВ "Інтаріон Трейд" та ТОВ "Арго Торг" у період з 01.09.2017 року по 30.09.2017 року, а також щодо використання у власній господарській діяльності продукції, придбання яких документально оформлено у відносинах із зазначеними контрагентами.

На виконання вищезазначеного ОСОБА_3 позивачем направлено відповідачу ОСОБА_4, копія якого також наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 16-17) з доданими до нього копіями розрахунків, банківськими виписками про сплату, копіями видаткових накладних та ТТН, копії документів про подальшу реалізацію, витяги регістрів бухгалтерського обліку з програмного забезпечення, копії квитанцій про реєстрацію ПН в ЄРПН.

Крім того, ОСОБА_3 відповідача "Про надання інформації (пояснень та її документальних підтверджень)" від 09.11.2017 року за вих. № 29944/10/05-99-14-14, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 18-19), повідомлено позивача про необхідність надання ним протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання даного запиту, надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) щодо взаємовідносин з контрагентом ТОВ "Компанія сонячна земля" за серпень 2017 року. При цьому, необхідно обов'язково надати засвідчені підписом посадової особи позивача та копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із ТОВ "Компанія сонячна земля" у період з 01.08.2017 року по 31.08.2017 року, а також щодо використання у власній господарській діяльності продукції, придбання яких документально оформлено у відносинах із зазначеним контрагентом.

На виконання вищезазначеного ОСОБА_3 позивачем направлено відповідачу ОСОБА_4, копія якого також наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 20-21) з доданими до нього копіями розрахунків, банківськими виписками про сплату, копіями видаткових накладних та ТТН, копії документів про подальшу реалізацію, витяги регістрів бухгалтерського обліку з програмного забезпечення, копію квитанції про реєстрацію ПН в ЄРПН.

А як зазначено у Відзиві на адміністративний позов (Т.1, а.с. 241-242), на обов'язковий письмовий запит Головного управління ДФС у Донецькій області Про надання інформації (пояснень та її документальних підтверджень) від 14.08.2017 № 17844/10/05-99-14-14, підприємство надало відповідь від 01.09.2017 №01/17-001 з наступними первинними документами: договір поставки від 08.06.2017 № 08/06-17, специфікація № 1 від 08.06.2017, видаткова накладна № ВН-ОООООЗЗ від 08.06.2017, товарно-транспортна накладна № НОМЕР_3 від 08.06.2017, платіжне доручення № 186 від 23.06.2017, картка рахунку 281 за червень 2017 року, рахунок фактура № РФ-0000033 від 08.06.2017, витяг з мережі інтернет щодо перебування постачальника TOB Стройтренд на обліку у податковому органі та відсутності у нього податкового боргу.

На письмовий запит контролюючого органу від 09.11.2017 № 29944/10/05-99-14-14 TOB Селидовбудінвест по господарських відносинах з TOB Компанія сонячна земля код ЄДРПОУ 41442332 надано наступні копії документів: Договор поставки №14-08/47ПК від 14.08.2017 (копія); Специфікація №1 від 14.08.2017(копія); Видаткова накладна від 17.08.2017 №ВН-000344 (копія); Рахунок - фактура від 17.08.2017 №РФ-000344 (копія); Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.08.2017 №344(копія); Видаткова накладна від 17.08.2017 №ВН-000345(копія); Рахунок - фактура від 17.08.2017 №РФ- 000345(копія); Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.08.2017 №345(копія); Рахунок - фактура від 17.08.2017 №РФ-000346(копія); Видаткова накладна від 17.08.2017 №ВН-000346(копія); Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.08.2017 №346(копія); Рахунок - фактура від 17.08.2017 №РФ-000347(когіія); Видаткова накладна від 17.08.2017 №ВН-000347(копія); Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.08.2017 №347(копія); Видаткова накладна від 17.08.2017 №ВН-000348(копія); Рахунок - фактура від 17.08.2017 №РФ-000348(копія); Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.08.2017 №348(копія); Видаткова накладна від 17.08.2017 №ВН-000349(копія); Рахунок - фактура від 17.08.2017 №РФ-000349(когіія); Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.08.2017 №349(копія); Видаткова накладна від 18.08.2017 №ВН-000350(копія); Рахунок - фактура від 18.08.2017 №РФ-000350(копія); Рахунок - фактура від 18.08.2017 №РФ-000351 (копія); Видаткова накладна від 18.08.2017 №ВН-000351 (копія); Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.08.2017 №351(копія); Рахунок - фактура від 18.08.2017 №РФ-000352(копія); Видаткова накладна від 18.08.2017 №ВН-000352(копія); Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.08.2017 №352(копія); Рахунок - фактура від 21.08.2017 №РФ-000353(копія); Видаткова накладна від 21.08.2017 №ВН-000353(копія); Рахунок - фактура від 21.08.2017 №РФ-000354(копія); Видаткова накладна від 21.08.2017 №ВН- 000354(копія); товарно-транспортна накладна від 17.08.2017 №Д 17/08-1 (копія); Товарно- транспортна накладна від 17.08.2017 №Д18/08-4(копія); Товарно-транспортна накладна від 18.08.2017 №Д18/08-2(копія); Товарно-транспортна накладна від 21.08.2017 №Д21/08-1(копія); Витяг журналу ордеру 631 за серпень - вересень 2017 року (копія); Оборотно-сальдова відомість по рахунку 201 за серпень-листопад 2017 року (копія).

На обов'язковий письмовий запит Головного управління ДФС у Донецькій області Про надання інформації (пояснень та її документальних підтверджень) від 09.11.2017 № 29918/10/05-99-14-14, підприємство надало відповідь від 30.11.2017 № 30/17-006 з наступними первинними документами: договір поставки від 01.09.2017 № 01-09/17ПК, специфікація від 04.09.2017 № 1 до договору від 01.09.2017 № 01-09/17ПК. видаткові накладні: № 4 від 04.09.2017, № 5 від 04.09.2017, № 6 від 04.09.2017, № 7 від 04.09.2017, № 8 від 04.09.2017. № 10 від 05.09.2017, № 11 від 05.09.2017, № 12 від 05.09.2017, товарно-транспортні накладні: № 0409/1 від 04.09.2017, № 0509/2 від 05.09.2017, платіжні доручення № 401 від 21.09.2017, № 402 від 21.09.2017, картка рахунку 631 за вересень 2017 року по контрагенту TOB Інтаріон Трейд , картка рахунку 201 за вересень 2017, рахунки фактури: № 4 від 04.09.2017, № 5 від 04.09.2017, № 6 від 04.09.2017, № 7 від 04.09.2017, № 8 від 04.09.2017, № 10 від 05.09.2017, № 11 від 05.09.2017, № 12 від 05.09.2017, витяг з мережі інтернет щодо перебування постачальника TOB Інтаріон Трейд на обліку у податковому органі та відсутності у нього податкового боргу; а також договір поставки від 04.09.2017 № 04092017/01, специфікація від 04.09.2017 до договору від 04.09.2017 № 04092017/01, видаткові накладні: № 6 від 05.09.2017, 7 від 05.09.2017, товарно-транспортна накладна № 0509П від 05.09.2017, платіжне доручення № 407 від 22.09.2017, картка рахунку 631 за вересень 2017 року по контрагенту TOB Агро-торг , картка рахунку 201 за вересень 2017, рахунки фактури № 6 від 05.09.2017, № 7 від 05.09.2017, витяг з мережі інтернет щодо перебування постачальника TOB Агро-торг на обліку у податковому органі та відсутності у нього податкового боргу.

Крім того. відповідачем зазначено у відзиві на адміністративний позов, що у запитах контролюючого органу наведено вичерпний перелік документів, які мало надати підприємство на підтвердження господарських операцій з вищезазначеними контрагентами, в тому числі надання документально оформлених повноважень на здійснення господарської операції осіб, які в інтересах платника податків одержують продукцію, документи щодо підтвердження відповідності продукції, процесів та послуг - декларації про відповідність, сертифікати відповідності, застосування яких передбачено нормативно-правовими актами, інформацію про наявність офісних, виробничих, складських, торгівельних приміщень, тощо (зазначити перелік таких приміщень та відповідних документів, на підставі яких вони перебувають у власності (оренді), іншу інформацію, що характеризує можливість їх використання у власній господарській діяльності).

Проте, на запити підприємство надало первинні документи по взаємовідносинам з вищезазначеними контрагентами не в повному обсязі, а саме: наявність заборгованості за укладеними договорами на початок та кінець зазначеного періоду та на дату надання пояснень; інформацію про наявність офісних, виробничих, складських, торгівельних приміщень, тощо (із зазначенням переліку таких приміщень та відповідних документів, на підставі яких вони перебувають у власності (оренді), іншу інформацію, що характеризує можливість їх використання у власній господарській діяльності); документи, які підтверджують використання отриманих товарів (робіт, послуг) в господарській діяльності, тощо; не висвітлено операцій в бухгалтерському обліку підприємства з наданням відповідних рахунків та регістрів синтетичного та аналітичного обліку, на яких систематизовані та відображені первинні документи по здійснених фінансово- господарських операціях.

Відповідачем на підставі Наказу "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Селидовбудінвест" від 12 грудня 2017 року №1581 (Т.1, а.с. 22) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з конрагентами - постачальниками ТОВ "Компанія сонячна земля" за серпень 2017 року, ТОВ "Стройтренд" за червень 2017 року, ТОВ "Інтаріон трейд" та ТОВ "Агро Торг" за вересень 2017 року, про що складено ОСОБА_2, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 245-250, Т.2, а.с. 1-80).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1. ст. 44, п.п. 198.1., 198.2., 198.3. ст. 198, п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ним на 379111,00 грн. занижено суму податку на додану вартість в періоді, що перевірявся в тому числі за червень 2017 року - на 242720,00 грн., за вересень 2017 року - на 136391,00 грн.; та завищено суму від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту (рядок 19 декларації) за вересень 2017 року - на 228776,00 грн.

Як зазначено позивачем в адміністративному позові та підтверджується доказами в матеріалах справи, станом на час звернення до суду з даним адміністративним позовом примірник ОСОБА_2 ним не отримано, що позбавило позивача права на подачу заперечень до нього.

А як зазначено у Відзиві на адміністративний позов (Т.1, а.с. 243), з метою виконання вимог п. 86.4 ст. 86 Податкового кодексу України 20.12.2017 року поштовим відправленням з повідомленням про вручення (квитанція № 8530203975781) посадових осіб підприємства було запрошено прибути 26.12.2017 до відділу аудиту платників території обслуговування Покровської ОДПІ, Добропільської ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області за адресою: вул. Прокоф'єва, буд. 113, кабінет 13, м. Покровськ, Донецька область, 85300 для ознайомлення, підписання та отримання акта документальної невиїзної перевірки. Дане запрошення було вручене адресату 27.12.2017.

26.12.2017 зареєстровано акт документальної невиїзної перевірки TOB Селидовбудінвест за № 898/05-99-14-14/34399870. У зв'язку з неприбуттям посадових осіб підприємства для ознайомлення, підписання та отримання акту документальної невиїзної перевірки, з метою вручення вищевказаного акту, посадовими особами Головного управління ДФС у Донецькій області здійснено вихід за юридичною адресою TOB Селидовбудінвест , а саме: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Кузнецова, буд. 18 та встановлено відсутність посадових осіб платника податків, про що складено акт відсутності посадових осіб № 2257/05-99-14-14/34399870. ОСОБА_5 документальної невиїзної перевірки направлено поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Станом на 31.01.2018 акт документальної невиїзної перевірки платнику не вручено.

Так, судом встановлено та підтверджується сторонами, що станом на час звернення до суду з даним адміністративним позовом екземпляр ОСОБА_2 позивачем не отримано. Проте, оскільки в межах даних спірних правовідносин підлягає розгляду лише правомірність прийняття оскаржуваних позивачем податкових повідомлень - рішень відповідача, законність дій контролюючого органу щодо невручення відповідачем ОСОБА_5 позивачу розгляду не підлягають.

На підставі зазначених порушень, відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 09 лютого 2018 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, якими збільшено на 473889,00 грн. суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі за податковим зобов'язанням на 379111,00 грн. та на 94778,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та на 228776,00 грн. зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, відповідно.

Між Позивачем, як Покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія сонячна земля , як Постачальником, укладено Договір поставки №14-08/17ПК від 14 червня 2017 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 104-106), відповідно до п. 1. якого, Постачальник зобов'язується поставити продукцію виробничо-технічного та іншого промислового призначення, іменовану в подальшому "Продукція", а Покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити, відповідно до умов цього договору. Кількість, ціна і асортимент Продукції вказано в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору і є його невід'ємною і складовою частиною.

Як зазначено в п. 2.2. Договору, на кожну поставлену партію продукції складається окремий рахунок (рахунок-фактура) із зазначенням кількості і якості Продукції.

А в п. 3 зазначено, зокрема, що ціна на Продукцію вказується у відповідному рахунку, який додається до цього договору. Загальна сума договору складається з суми-значень специфікацій. Розрахунки за поставлену Продукцію здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця протягом 30-ти банківських днів після фактичної поставки Продукції вантажоодержувачу і надання всіх правильно оформлених документів, зазначених в п. 4.4. розділу 4 цього договору. Розрахунки за цим договором здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця за кожну партію товару. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця.

В п.п. 4.1. та 4.4. зазначеного Договору передбачено, що поставка Продукції здійснюється згідно заявок (усних або письмових), узгодженими партіями автомобільним транспортом, де вартість товарно-транспортних витрат входить у вартість Продукції. Для здійснення приймання Продукції Продавець надає Покупцю наступні документи: рахунок на відвантажену Продукцію; податкову накладну (в електронному вигляді); видаткову накладну та товарно-транспортну накладну.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- Специфікацію №1 від 14.08.2017 року;

- Рахунки - фактури від 17.08.2017 року №РФ-000349, від 17.08.2017 року №РФ-000348, від 17.08.2017 року №РФ-000347, від 17.08.2017 року №РФ-000346, від 17.08.2017 року №РФ-000345, від 17.08.2017 року №РФ-000344, від 18.08.2017 року №РФ-000351, від 18.08.2017 року №РФ-000352, від 18.08.2017 року №РФ-000350, від 21.08.2017 року №РФ-000353, від 21.08.2017 року №РФ-000354;

- Видаткові накладні від 17.08.2017 року №ВН-000349, від 17.08.2017 року №ВН-000348, від 17.08.2017 року №ВН-000347, від 17.08.2017 року №ВН-000346, від 17.08.2017 року №ВН-000345, від 17.08.2017 року №ВН-000344, від 18.08.2017 року №ВН-000351,и від 18.08.2017 року №ВН-000352, від 18.08.2017 року №ВН-000350, від 21.08.2017 року №ВН-000353, від 21.08.2017 року №ВН-000354;

- Товарно - транспортні накладні від 17.08.2017 року №Д17/08-1, від 17.08.2017 року №Д17/08-4, від 18.08.2017 року №Д18/08-2, від 21.08.2017 року №Д21/08-1;

- Квитанції про прийняття контролюючим органом податкових накладних №1 від 14.09.2017 року;

- Податкові накладні від 17.08.2017 року №№ 344, 345, 346, 347, 348, 349, від 18.08.2017 року №№ 350, 351, 352, від 21.08.2017 року №№ 353, 354;

- Платіжне доручення від 15.09.2017 року №388, копії яких наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с. 107-147).

Також, між Позивачем, як Покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Стройтренд , як Постачальником, укладено Договір поставки №08/06-17 від 08 червня 2017 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 148-149), відповідно до п. 1. якого, Постачальник зобов'язується поставити продукцію виробничо-технічного та іншого промислового призначення, іменовану в подальшому "Продукція", а Покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити, відповідно до умов цього договору. Кількість, ціна і асортимент Продукції вказано в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору і є його невід'ємною і складовою частиною.

Як зазначено в п. 2.2. Договору, на кожну поставлену партію продукції складається окремий рахунок (рахунок-фактура) із зазначенням кількості і якості Продукції.

А в п. 3 зазначено, зокрема, що ціна на Продукцію вказується у відповідному рахунку, який додається до цього договору. Загальна сума договору складається з суми-значень специфікацій. Розрахунки за поставлену Продукцію здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця протягом 30-ти банківських днів після фактичної поставки Продукції вантажоодержувачу і надання всіх правильно оформлених документів, зазначених в п. 4.4. розділу 4 цього договору. Розрахунки за цим договором здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця за кожну партію товару. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця.

В п.п. 4.1. та 4.4. зазначеного Договору передбачено, що поставка Продукції здійснюється згідно заявок (усних або письмових), узгодженими партіями автомобільним транспортом, де вартість товарно-транспортних витрат входить у вартість Продукції. Для здійснення приймання Продукції Продавець надає Покупцю наступні документи: рахунок на відвантажену Продукцію; податкову накладну (в електронному вигляді); видаткову накладну та товарно-транспортну накладну.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- Специфікацію №1 від 08.06.2017 року;

- Рахунок - фактуру від 08.06.2017 року №РФ-0000033;

- Видаткову накладну від 08.06.2017 року №ВН-0000033;

- Товарно - транспортну накладну від 08.06.2017 року №Р159ВП,

- Квитанцію про прийняття контролюючим органом податкової накладної №1 від 22.06.2017 року,

- Податкову накладну №8 від 08.06.2017 року;

- Платіжне доручення від 23.06.2017 року №186, копії яких наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с. 150-156).

Крім того, між Позивачем, як Покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Інтаріон Трейд , як Постачальником, укладено Договір поставки №01-09/17ПК від 01 вересня 2017 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 166-168), відповідно до п. 1. якого, Постачальник зобов'язується поставити продукцію виробничо-технічного та іншого промислового призначення, іменовану в подальшому "Продукція", а Покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити, відповідно до умов цього договору. Кількість, ціна і асортимент Продукції вказано в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору і є його невід'ємною і складовою частиною.

Як зазначено в п. 2.2. Договору, на кожну поставлену партію продукції складається окремий рахунок (рахунок-фактура) із зазначенням кількості і якості Продукції.

А в п. 3 зазначено, зокрема, що ціна на Продукцію вказується у відповідному рахунку, який додається до цього договору. Загальна сума договору складається з суми-значень специфікацій. Розрахунки за поставлену Продукцію здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця протягом 30-ти банківських днів після фактичної поставки Продукції вантажоодержувачу і надання всіх правильно оформлених документів, зазначених в п. 4.4. розділу 4 цього договору. Розрахунки за цим договором здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця за кожну партію товару. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця.

В п.п. 4.1. та 4.4. зазначеного Договору передбачено, що поставка Продукції здійснюється згідно заявок (усних або письмових), узгодженими партіями автомобільним транспортом, де вартість товарно-транспортних витрат входить у вартість Продукції. Для здійснення приймання Продукції Продавець надає Покупцю наступні документи: рахунок на відвантажену Продукцію; податкову накладну (в електронному вигляді); видаткову накладну та товарно-транспортну накладну.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- Специфікацію №1 від 04.09.2017 року;

- Рахунки - фактури (на оплату) від 04.09.2017 року №8, від 04.09.2017 року №7, від 04.09.2017 року №6, від 04.09.2017 року №5, від 04.09.2017 року №4, від 05.09.2017 року №12, від 05.09.2017 року №11, від 05.09.2017 року №10;

- Видаткові накладні від 04.09.2017 року №8, від 04.09.2017 року №7, від 04.09.2017 року №6, від 04.09.2017 року №5, від 04.09.2017 року №4, від 05.09.2017 року №12, від 05.09.2017 року №11, від 05.09.2017 року №10;

- Товарно - транспортні накладні від 04.09.2017 року №0409/1, від 05.09.2017 року №0509/2,

- Квитанції про прийняття контролюючим органом податкових накладних №1 від 19.09.2017 року, від 21.09.2017 року;

- Податкові накладні від 04.09.2017 року №№ 4, 5, 6, 7, 8, від 05.09.2017 року №№ 10, 11, 12;

- Платіжні доручення від 21.09.2017 року №№401, 402, копії яких наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с. 169 - 195, Т.3, а.с. 17-18).

Також, між Позивачем, як Покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Арго Торг , як Постачальником, укладено Договір поставки №04092017/01 від 04 вересня 2017 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 214-216), відповідно до п. 1. якого, Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі - "Продукція"), в асортименті, кількості, в строки та за ціною, узгодженою Сторонами у Специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного Договору, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити зазначену Продукцію.

Як зазначено в п. 3, зокрема, вартість Продукції, яка постачається Постачальником, встановлюється Сторонами у відповідних Специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного Договору. Загальна сума договору складається з суми всіх Специфікацій по Оговору. Розрахунки за Продукцію здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або в іних формах, що не суперечать чинному законодавству України, погоджених Сторонами додатково. Покупець здійснює оплату шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника протягом 20 (двадцяти) календарних днів після факту поставки (відповідно до п. 4.4. даного Договору), якщо інше не передбачено у відповідних Специфікаціях.

В п. 4 зазначеного Договору передбачено, зокрема, що поставка Продукції здійснюється протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання заявки від Покупця, якщо інше не передбачено у відповідних Специфікаціях до Договору. Умови поставки Продукції зазначаються у відповідних Специфікаціях до Договору згідно положень Міжнародних правил інрепретації комерційних термінів "Інкотермс 2010". Постачальник разом з Продукцією надає Покупцеві наступні товаросупроводжувальні документи: рахунок - фактуру або рахунок - 1 примірник; видаткову накладну - 1 примірник; товарно-транспортну накладну - 1 примірник; податкову накладну в електронному вигляді, зареєстровану в ЄРПН.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- Специфікацію ло Договору поставки №04092017/01 від 04.09.2017 року;

- Рахунки - фактури від 05.09.2017 року №7, від 05.09.2017 року №6;

- Видаткові накладні від 05.09.2017 року №7, від 05.09.2017 року №6;

- Товарно - транспортну накладну від 05.09.2017 року №0509П/1;

- Квитанції про прийняття контролюючим органом податкових накладних №1 від 22.09.2017 року;

- Податкові накладні від 05.09.2017 року №№ 6, 7;

- Платіжні доручення від 22.09.2017 року №407, копії яких наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с. 217 - 225, Т.3, а.с. 25).

Перерахування грошових коштів на виконання зазначених вище Договорів Позивача з його контрагентами підтверджується Звітами щодо дебетових та кредитових операціях за рахунками за періоди червень, вересень 2017 року, копії яких наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с. 227-235).

Крім того, відповідачем в ОСОБА_2 зазначено, що позивачем до перевірки не надані документи, що підтверджують якість придбаного товару та специфікаціях не зазначено нормативно - технічну документацію, ГОСТ (ДСТУ), ТУ, СТП або не вказано, що товар не підлягає сертифікації, що суперечить положенням ст. 662 Цивільного кодексу України.

Позивачем до суду першої інстанції надано Сертифікат якості № б-1981 (К1173001887) від 14.04.2017 року, Міждержавний стандарт профілю гарячекатаного СВП (ГОСТ 18662-83), Сертифікат Макіївського науково - дослідного інституту з безпеки робіт в гірничій промисловості 13С.114М та Сертифікат відповідності науково - виробничого об'єднання "Донтехсерт" (Т.3, а.с. 19-22, 26-27), якими спростовуються вищенаведені доводи контролюючого органу.

Також, на підтвердження наявності у позивача в користуванні об'єктів нерухомого майна за адресами відвантаження придбаної Продукції, визначеної в зазначених вище Договорах, ним до суду надано Договір оренди майногового комплексу №1/12/2015 від 17.12.2015 року з додатками, Договір оренди №01/12/14 від 01.12.2014 року з додатками, Договір оренди №43 від 29.12.2017 року з додатками.

На спростування тверджень відповідача в ОСОБА_2, що позивач не має виробничих потужностей, що не може свідчити про "товарність" господарських операцій між ним та його контрагентами, позивачем надано до суду Державне статистичне спостереження структурного обстеження підприємства за 2017 рік та Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку позивача ОСОБА_6 1ДФ за 1-4 квартали 2017 року, поданих до контролюючого органу.

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, суд виходить з наступного.

Пунктом 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України передбачено вимоги до оформлення податкових накладних.

Згідно зі ст. 1, частиною першою ст. 3 та частинами першою, другою ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

А ст. 198 Податкового кодексу України визначено при здійсненні яких операцій виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту, його визначення, складові та випадки, коли суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пп.пп. 200.1., 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; зокрема при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Як зазначено в ОСОБА_3 адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість має бути підтверджено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарських операцій: договори, акти виконаних робіт тощо; фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій, як-от: наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

На виконання господарських зобов'язань, підтвердження здійснення позивачем з його контрагентами господарських операцій оформлено всі необхідні первинні документи, укладення правочинів спрямовано на реальне настання правових наслідків, вони відповідають економічному змісту та чинному законодавству.

Про відсутність факту здійснення господарських операцій можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарських операцій, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

В Постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №817/149/17 (№К/9901/4413/17) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рівнеагроспецмонтаж до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області, третя особа - Приватне підприємство Импульс про визнання протиправним та скасування податкового рішення повідомлення, зазначено, що аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Судом встановлено, що відповідач в ОСОБА_2 зробив висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства з посиланням на Податкові інформації за його контрагентами (Т.2, а.с 106-143), з якої вбачається ризиковість цих підприємств, відсутність у них умов для здійснення господарської діяльності, порушення ними вимог податкового законодавства, тощо, однак доказів, які б безперечно встановлювали ці факти, зокрема, даних про винесення податкових повідомлень-рішень на підставі встановлених порушень та/або відповідних судових рішень щодо визнання правочинів між позивачем і його контрагентами недійсними, відповідачем до суду не надано, у зв'язку з чим, ним не доведено безтоварності , здійснених позивачем з його контрагентами господарських операцій, а відсутність факту їх здійснення спростовується доказами, наявними в матеріалах справи.

При цьому, у ході розгляду справи встановлено, що на час вчинення правочинів та складання податкових накладних зазначені раніше контрагенти позивача були зареєстровані платниками податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

Також, зі змісту ОСОБА_2 вбачається, що перевіркою надано оцінку господарським відносинам з контрагентами контрагентів позивача, які на думку перевіряючих можливо могли б мати місце.

Такі посилання в обґрунтування висновків ОСОБА_2 є неправомірними та побудовані лише на припущеннях. Проте, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Аналогічну правову позицію також викладено в ОСОБА_3 адміністративного суду 2568. товарно - транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно - матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення. оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, судом не беруться до уваги доводи контролюючого органу щодо неналежного оформлення позивачем товарно-транспортних накладних, оскільки наявність чи відсутність останніх у товариства є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, що не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства України від 02.06.2011 року №742/11/13-11.

Крім того, з податкової інформації щодо контрагента позивача "Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія сонячна земля" вбачається, що порушення, допущені при складанні товарно - транспортних накладних не можуть свідчити про дійсне проведення господарських операцій з позивачем, та як відповідно до с. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, зареєстрованим в Мінюсті України 20.02.1998 року за № 128/

Така правова позиція викладена в Ухвалах Вищого адміністративного суду України у справах від 21 червня 2017 року №823/843/16 (К/800/31835/16) та від 04 жовтня 2017 року № 804/347/16 (К/800/21537/16, К/800/21841/16).

В Пастанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі №813/1974/17 (№К/9901/1391/17) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал-ЕКСПОТОРГ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення - рішення, зазначено, що безпідставними є і посилання контролюючого органу на відсутність у позивача товарно - транспортної накладної за спірною господарською операцією, оскільки, наявність транспортних документів на перевезення товарно - матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною.

А як зазначено в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03 червня 2015 року у справі №826/8600/14 за адміністративним позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р", податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на додану вартість на суму понесених (нарахованих) витрат по сплаті ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності первинних документів, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції. Відтак адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм та повинен з'ясувати, дослідити та оцінити фактичні правовідносини учасників поставок, наявність повного пакету належним чином оформлених документів, які достовірно засвідчують фактичне виконання господарської операції. У сфері податкових правовідносин діє презумпція добросовісності платника, яка полягає у тому, що правовим захистом користуються платники, які у повному обсязі виконують свої обов'язки з правильного нарахування, утримання, повного і своєчасного перерахування до бюджету податків і зборів, а також з дотримання необхідних умов реалізації права на податкову вигоду. Особи, які недобросовісно виконують свої податкові обов'язки, не можуть мати тотожний обсяг прав, яким наділені добросовісні платники. Про недобросовісність платника може свідчити ситуація, при якій за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створюються схеми незаконного ухилення від сплати податків, що може призвести до порушення публічних інтересів у сфері оподаткування та до порушення прав і свобод інших платників. А тому оцінка добросовісності платника передбачає аналіз здійснених ним господарських операцій, які повинні не лише формально відповідати законодавству, але й не суперечити загальній забороні зловживання правами платника. Слід зазначити, що податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, якщо для цілей оподаткування обліковані операції не у відповідності з їх економічним змістом або операції, не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру). Якщо за наслідками оцінки поданих податковим органом та платником доказів за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійде висновку про невідповідність сформованих даних податкового обліку реальним фактам підприємницької діяльності, то суд повинен визначити обсяг прав та обов'язків платника у сфері оподаткування, виходячи з дійсного економічного змісту господарської операції.

Слід також зазначити, що висновки, викладені в ОСОБА_2, порушують закріплений в Конституції України принцип персональної відповідальності, відповідно до якого суб'єкт господарювання не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, а може бути притягнений до юридичної відповідальності лише за власні правопорушення. В даному випадку, висновки про непідтвердженість реальності здійснення операцій зроблені, зокрема на підставі податкової інформації щодо контрагентів позивача.

Відповідачем в ОСОБА_2 не наведено факти, які б безспірно підтверджували недобросовісність саме позивача, як платника податків, та/або свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності своїх контрагентів (контрагентів контрагентів).

При цьому, слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Таку правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України в Постанові від 10.09.2014 року у справі №2а-13207/12/2670.

В Постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17 (№К/9901/1349/17) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс" до Головного управління Держаної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, зазначено, зокрема, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Сам факт наявності господарських операцій з контрагентом, який порушує податкове законодавство не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки, даних про те, що Позивач був обізнаний про такі дії його контрагентів до суду не надано та якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Таку правову позицію неодноразово висловлював в своїх рішеннях Верховний Суд України та схожа позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі Булавес АД проти Болгарії .

В Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01 березня 2017 року (К/800/10555/13) у справі №1570/4953/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Трейд-Юг до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, зазначено, що доводи податкового органу про не підтвердження реальності зазначених господарських операцій з огляду на не підтвердження поставок в ланцюгу до товаровиробника, не можуть бути підставою для позбавлення платника (позивача) права на формування податкового кредиту. Сума податку на додану вартість, яка включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавець товару несе обов'язок сплатити суму податку до бюджету, а у разі, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

У ОСОБА_3 адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 також зазначено, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Як зазначено в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.09.2015 року (К/9991/34860/12) у справі №2а/1570/6933/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центр енергозберігаючих технологій до Державної податкової інспекції у місті Южному Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій правомірно виходили з того, що самі по собі недекларування та несплата податку на додану вартість продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем. Особою, яка несе відповідальність за сплату податку на додану вартість до бюджету, є особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит достатньо наявності належним чином оформлених документів. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, а також припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи тощо, які мали місце після вчинення господарських операцій.

Як зазначено в Постанові Верховного Суду України від 14 жовтня 2014 року №21-318а14 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рамбурс-Трайгон (далі - ТОВ) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби України (далі - ДПІ), Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва (далі - УДКСУ), за участю Прокуратури м. Києва, про визнання бездіяльності протиправною, стягнення бюджетного відшкодування та зобов'язання вчинити дії, контролюючий орган у межах правил підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР може (має право) провести перевірку достовірності нарахування бюджетного відшкодування за умови наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням податкового законодавства, якщо ці порушення були допущені саме платником податку при поданні податкової звітності і заяви про бюджетне відшкодування. Така перевірка, зокрема, не виключає можливості перевірки товарності та реальності господарських операцій із контрагентами платника податку. Водночас ці норми права не встановлюють залежність виплати бюджетного відшкодування від сплати ПДВ контрагентами платника податку і не дають права контролюючому органу не подавати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетного відшкодування, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, з підстави незавершення перевірки контрагентів платника податків, які були постачальниками/продавцями товарів/послуг, на вартість яких нарахований і сплачений податок, що підлягає відшкодуванню. Таке розуміння зазначених норм права Верховний Суд України сформулював у постановах від 9 вересня 2008 року (справа № 21-500во08) та 1 червня 2010 року (справа № 21-573во10), суть якого полягає в тому, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цього платника податку. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судом встановлено, що спірні господарські операції були належним чином відображені позивачем у податковому обліку. Жодних свідчень того, що їх виконання спричинило заниження чи приховування об'єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників, судом не встановлено.

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням зазначеного вище, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Селидовбудінвест" слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

А згідно з частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Селидовбудінвест" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 09 лютого 2018 року №0001061414.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 09 лютого 2018 року №0001081414.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Селидовбудінвест" (код за ЄДРПОУ 34399870, 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Кузнєцова, буд. 18) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь. вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код за ЄДРПОУ 39406028) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 10539 грн. (десять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) гривень 98 коп., сплачені платіжним дорученням № 727 від 03.03.2018 року.

Вступну та резолютивну частину рішення складено у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 22 червня 2018 року в присутності представників сторін, що з'явилися.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02 липня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кочанова П.В.