ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у забезпеченні позову
"04" липня 2018 р. справа № 809/1106/18
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі №809/1106/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Авто-Престиж Захід” до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови №ІФ753/45/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС від 01.06.2018 про накладення штрафу уповноваженими особами, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Авто-Престиж Захід” 03.07.2018 звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області №ІФ753/45/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС від 01.06.2018 про накладення штрафу уповноваженими особами в розмірі 483900,00 грн. до набрання законної сили рішенням суду по суті справи.
Заяву мотивовано тим, що товариству важно акумулювати кошти для забезпечення безперебійної роботи, оскільки є постійна недостача в обігових коштах, товариство отримало кредит в ПАТ «Віесбанк» в сумі 2000000 грн., при цьому, виплачує щомісяця заробітну плату 25 працівникам на загальну суму 102000 грн., а сплата штрафу в розмірі 483900,00 грн. призведе до неможливості виплатити борги товариства і заробітну плату його працівникам. Водночас зазначено, що в разі сплати такого штрафу, вказане зупинить діяльність позивача. Також, заяву мотивовано тим, що відновлення порушених прав позивача потребуватиме значних зусиль, часу та витрат, при цьому посилається на очевидність ознак протиправності оскаржуваної постанови.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов'язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Підсумовуючи вищенаведене, суд звертає увагу позивача, що необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови про накладення штрафу.
Відповідно до частини четвертої статті 265 Кодексу законів про працю України та частини дев'ятої статті 53 Закону України “Про зайнятість населення” Кабінет Міністрів Українипостановою №509 від 17.07.2013 затвердив Порядокнакладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, пунктами 9, 10 якого передбачено, що штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб'єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.
Відповідно до пункту 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).
Таким чином, примусове виконання оскаржуваної постанови про накладення штрафу може призвести до значної шкоди інтересам позивача та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти, майно тощо, накладення заборони розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або обмеження у користуванні таким майном.
Строк пред'явлення до виконання в оскаржуваній постанові про накладення штрафу вказано до 01.09.2018 включно.
Однак, доказів, які б підтверджували вчинення відповідачем дій з примусового виконання оскаржуваної постанови в обґрунтування поданої заяви відповідачем не наведено, при цьому, вірогідність таких дій у майбутньому не може бути підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Також, суд відхиляє доводи заявника щодо очевидної протиправності постанови відповідача, позаяк зазначені обставини можуть бути встановлені виключно в ході судового розгляду по суті адміністративної справи, при перевірці правомірності відповідного рішення суб'єкта владних повноважень,
Тобто, забезпечення позову у такий спосіб, без дослідження всіх обставин та доказів у справі на даній стадії, зумовить фактичне вирішення судом спору по суті, що не відповідає завданням правового інституту забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Проте, мотиви, зазначені у заяві про забезпечення позову не містять обставин, встановлених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких допускається забезпечення позову, оскільки не вказано яким чином постанова про накладення штрафу може привести до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
При цьому, очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та ознак порушення прав, свобод або інтересів позивача, за яких необхідно забезпечувати даний позов заявленим заходом, судом не встановлено.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що заява позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області №ІФ753/45/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС від 01.06.2018 про накладення штрафу уповноваженими особами в розмірі 483900,00 грн. до набрання законної сили рішенням суду по суті справи не підлягає до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись статтями 150, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Авто-Престиж Захід” про забезпечення позову у справі №809/1106/18 шляхом зупинення дії постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області №ІФ753/45/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС від 01.06.2018 про накладення штрафу уповноваженими особами в розмірі 483900,00 грн. до набрання законної сили рішенням суду по суті - відмовити.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Григорук О.Б.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2018 |
Оприлюднено | 06.07.2018 |
Номер документу | 75071745 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ніколін Володимир Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ніколін Володимир Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ніколін Володимир Володимирович
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Григорук О.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні