Рішення

від 28.08.2018 по справі 809/1106/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2018 р. справа № 809/1106/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Арабчук В.М.,

за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Престиж Захід" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Престиж Захід" 26.06.2018 звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №ІФ753/45/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС від 01.06.2018.

Позовні вимоги мотивовані тим, що індексація заробітної плати відповідачем проводилася, проте було застосовано неправильний індекс інфляції і здійснено помилку в сумі індексації, тому проведення індексації було здійснено не в повному обсязі. Водночас відмічено, що ненарахування індексації та її нарахування в меншому розмірі є різними порушеннями. При цьому, зазначено, що відповідно до листа Держпраці України від 07.05.2018 №3570/4.1/4.1-ДП-18 порушення правил обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації є порушенням порядку індексації і не підпадає під визначення мінімальних державних гарантій в оплаті праці, наведене у статті 12 Закону України "Про оплату праці", та належить до категорії інших порушень. У разі виявлення такого порушення заходи притягнення до відповідальності будуть застосовані при невиконанні винесеного припису про усунення виявлених порушень. Водночас зазначено, що порушення позивачем було усунуто до проведення перевірки та винесення припису. Позивач стверджує, що до нього протиправно застосовано санкцію за недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці, оскільки вважає, що за таке порушення повинна бути застосована санкція за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим сьомим частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України. Крім цього, позовні вимоги мотивовано тим, що інспектор праці вийшов за межі предмету перевірки з питань виявлення неоформлених трудових відносин. Зазначено, що питання виплати заробітної плати, правильності її нарахування не входили в предмет інспектування. Також, відмічено, що відповідачем порушено пункти 19-29 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, з мотивів, що: акт інспекційного відвідування №ІФ753/45/АВ був прийнятий не в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, а через два дні після закінчення перевірки, чим порушено пункт 20 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю; припис про усунення виявлених порушень був прийнятий до складення акту, чим порушено пункт 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю; постанову про накладення штрафу було прийнято майже через місяць після прийняття припису, а не одночасно, чим порушено пункт 29 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.06.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 19.07.2018 зупинено стягнення на підставі постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ753/45/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС від 01.06.2018 до набрання законної сили судовим рішенням в справі (а.с.106-109).

Управління Держпраці в Івано-Франківській області правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалося.

16.07.2018 відповідач подав до суду клопотання про перенесення розгляду справи, в якому зазначено, що відповідач заперечує проти позову (а.с.87, 88). Судове засідання, призначене на 18.07.2018 було відкладене на 28.08.2018 у зв'язку з поданням даного клопотанням.

28.08.2018 представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином (а.с.112). Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи відповідач не подав, причини неявки суду не повідомив.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Відповідно до частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, встановив наступне.

На підставі наказу від 03.05.2018 №563-Д та направлення на проведення інспекційного відвідування від 03.05.2018 №04-13/15-10/2954 інспектором праці Управління Держпраці в Івано-Франківській області з 04.05.2018 по 08.05.2018 було здійснене інспекційне відвідування юридичної особи, яка виконує найману працю товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Престиж Захід" за адресою: вул. Є.Коновальця, 148 Б, м. Івано-Франківськ, 76014 (а.с.9).

За результатами інспекційного відвідування 10.05.2018 інспектором праці Управління Держпраці в Івано-Франківській області Юрочком А.С. складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка виконує найману працю №ІФ753/45АВ, відповідно до якого, серед зазначених, виявлено порушення вимог частини шостої статті 95 Кодексу законів про працю України, статті 33 Закону України "Про оплату праці", постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 №1078 (а.с.10-26).

Керуючись пунктом 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 інспектором праці Управління Держпраці в Івано-Франківській області видано припис про усунення виявлених порушень №ІФ753/45АВ/П від 08.05.2018 у строк до 18.05.2018 (а.с.21-26).

На підставі вказаного акта інспекційного відвідування 01.06.2018 заступник начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області прийняв постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ753/45/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС, якою застосував до товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Престиж Захід" відповідальність, передбачену абзацом 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України - штраф в розмірі 483990 гривень (а.с.27).

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до статті 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 4 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що заходи контролю здійснюються зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Позивач вважає, що інспектор праці вийшов за межі предмету перевірки з питань виявлення неоформлених трудових відносин, чим порушив вимоги підпункт 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, оскільки відмічає, що питання виплати заробітної плати, правильності її нарахування не входили в предмет інспектування, з приводу чого, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено підстави для здійснення позапланових заходів.

Разом з цим, частиною 4 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Крім того, у частині 5 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" наведено вичерпний перелік норм даного Закону, дотримання яких зобов'язані забезпечити Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, серед яких відсутня частина 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Натомість, відповідно до положень підпункту 6 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів, у тому числі, про роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації.

Відповідно до направлення для проведення інспекційного відвідування від 03.05.2018 №04-13/15-10/2954 предметом здійснення заходу визначено дотримання вимог законодавства про працю. При цьому, підставою інспекційного відвідування товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Престиж Захід" зазначено підпункт 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Підпунктом 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю встановлено, що інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

У даному випадку головним державним інспектором було проведено інспекційне відвідування з питань додержання позивачем законодавства про працю, серед іншого, на підставі підпункту 6 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який включений до підпункту 3 пункту 5 вказаного Порядку.

Отже, доводи позивача на недотримання відповідачем підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю є необґрунтованими.

Крім вказаного, позивач в своїх доводах посилається на порушення пунктів 19-29 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Щодо доводів позивача про те, що акт інспекційного відвідування №ІФ753/45/АВ був прийнятий після інспекційного відвідування, чим порушено пункт 20 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, суд зазначає, що складення акта перевірки не породжує правових наслідків для позивача, тобто не змінює стану його прав та не створює жодних додаткових обов'язків для позивача, при тому, що позивач оскаржує постанову про накладення штрафу, а не акт.

Разом з цим, з приводу аргументів позивача про порушення пункту 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, у зв'язку з прийняттям припису про усунення виявлених порушень до складення акту, суд зазначає, що відповідність складення припису нормам чинного законодавства не є предметом розгляду даної справи, а є одним із доказів перевірки правомірності оскаржуваної постанови, крім цього позивачем не надано доказів нечинності припису.

При цьому, зокрема у зв'язку з виявленням під час проведення перевірки порушень законодавства про працю суб'єкту господарювання було винесено припис про усунення порушень у відповідності до вимог частини 7 статті 265 Кодексу законів про працю України, згідно якої сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Щодо аргументів позивача про те, що постанову про накладення штрафу було прийнято майже через місяць після прийняття припису, не одночасно, чим порушено пункт 29 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 29 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509.

Відповідно до пункту 2 даного порядку штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

У відповідності до пунктів 3 та 4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Справа про накладення штрафу розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Судом встановлено, що 10.05.2018 інспектором праці Управління Держпраці в Івано-Франківській області Юрочком А.С. складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка виконує найману працю №ІФ753/45АВ, а 01.06.2018 заступником начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ753/45/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС.

Отже, постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ753/45/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС було прийнято з дотриманням строків, визначених частинами 3, 4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

За пунктом 6 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка (пункти 7 та 8 Порядку №509).

З огляду на вищевказані положення Порядку №509, механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення передбачає обов'язкове дотримання принципу прийняття рішення з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття такого рішення.

Отже, доводи позивача про те, що постанову про накладення штрафу було прийнято з порушенням пункту 29 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства є безпідставними, оскільки механізм накладення штрафів регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509.

Щодо доводів, що у разі виявлення такого порушення заходи притягнення до відповідальності повинні застосовуватися у разі невиконання винесеного припису про усунення виявлених порушень, суд звертає увагу, що ні Кодекс законів про працю України, ні постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" (яка регламентує механізм накладення штрафів) не передбачають можливості звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності у виді штрафу внаслідок виконання ним вимог припису.

Крім того, згідно з частини 7 статті 265 Кодексу законів про працю України сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю, тобто, Кодексом законів про працю України передбачено, як і невідворотність відповідальності за порушення законодавства про працю, так і обов'язок усунути виявлене в порушення законодавства.

Щодо застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Престиж Захід" відповідальності, передбаченої абзацом 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, суд зазначає наступне.

Позивач вважає, що за таке порушення повинна бути застосована санкція за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим сьомим частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, з мотивів, що індексація заробітної плати відповідачем проводилася, проте було застосовано неправильний індекс інфляції і здійснено помилку в сумі індексації, тому проведення індексації було здійснено не в повному обсязі.

Згідно статі 33 Закону України "Про оплату праці" в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Водночас, статтею 95 Кодексу законів про працю України визначено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Пунктом 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого визначено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Таким чином, фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації.

Відповідно до опису виявлених порушень вказаного акту та розрахунково-платіжних відомостей встановлено, що працівникам ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 в товаристві з обмеженою відповідальністю "Авто-Престиж Захід" індексацію заробітної плати в червні 2017 року індекс 3,70 та в грудні 2017 року індекс 3.1.0 не проводили. Аналогічні порушення відповідачем були допущені в 2015 та 2016 роках (а.с.16, 28-54).

Як у позовній заяві, так і у судовому засіданні представниками позивача не заперечується факт встановлених перевіркою порушень, зокрема непроведення індексації заробітної плати в червні 2017 року та в грудні 2017 року, що є ненарахуванням індексації заробітної плати.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про оплату праці" норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров'я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості (стаття 9 Закону України "Про оплату праці").

Статтею 2 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.

Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою (стаття 11 Закону України "Про оплату праці").

Отже, індексація заробітної плати є і мінімальною державною гарантією в оплаті праці, і державною соціальною гарантією, оскільки стосується працівників і їх сімей.

Слід зазначити, що вказана правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 12.04.2018 у справі № №816/2325/16.

Абзацом 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Отже, відповідачем правомірно застосовано до позивача відповідальність за порушення законодавства про працю, встановлену абзацом 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України

Водночас, щодо посилання позивача на лист Держпраці України від 07.05.2018 №3570/4.1/4.1-ДП-18, суд зазначає, що даний лист носить рекомендаційний характер і не є документом, що регулює вказані правовідносини. Крім цього, даним листом роз'яснено застосування відповідальності за ненарахування індексації заробітної плати та відповідальності за порушення правил обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації.

Роз'яснення, вказане в листі не суперечить встановленим судом обставинам, оскільки позивачем здійснено саме ненарахування індексації заробітної плати в червні 2017 року та в грудні 2017 року, а не порушення правил обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації.

З огляду на сукупність встановлених під час судового розгляду справи обставин, суд прийшов до висновку, що постанова про накладення штрафу уповноваженими особами №ІФ753/45/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС від 01.06.2018 відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Престиж Захід" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №ІФ753/45/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС від 01.06.2018 слід відмовити.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову розподілу судових витрат не передбачено.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Престиж Захід" (код 39284280, вул. Є.Коновальця, 148 Б, м. Івано-Франківськ, 76014) до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (код 39784625, вул. Незалежності, 67, м. Івано-Франківськ, 76014) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №ІФ753/45/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС від 01.06.2018 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.

Рішення складене в повному обсязі 03.09.2018.