Рішення

від 03.07.2018 по справі 815/476/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/476/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток 1961" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

05.02.2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток 1961" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.10.2017 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2.

Ухвалою від 12.02.2018 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.04.2018 року суд вирішив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що головним управлінням ДФС в Одеській області в період з 08.09.2017 р. по 15.09.2017 р. проводилась фактична перевірка бару-ресторану, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 5, в якому здійснює господарську діяльність ТОВ ВОСТОК 1961 (код ЄДРПОУ - 39173460). Перевірка проводилась з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв за період з 26.07.2015 по 15.09.2017 р.

22 вересня 2017 року на адресу місцезнаходження, ТОВ ВОСТОК 1961 поштою надійшов Акт перевірки від 15.09.2017 року, зареєстрований в органі ДФС за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання від 18.09.2017 року № 745/15/53/РРО/39173460. Відповідно до Акту, перевіркою встановлено порушення ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації, а саме: товар, який знаходиться в реалізації, не підтверджений первинними документами (накладними, ТТН, податковими накладними), згідно відомостей ТМЦ, який додається, на загальну суму 3800,00 гривень. Не подання до органів державної фіскальної служби України по дротових або бездротових каналах зв'язку фіскальних звітних чеків інформації про обсяг розрахункових операцій, що підтверджується не роздрукуванням на РРО № НОМЕР_3 щоденних фіскальних звітних чеків за 19.08.2016; 26.08.2016; 30.03.2017; 14.08.2017; 07.09.2017. Не оприбуткування готівкових коштів в день їх одержання у касі підприємства, а саме: згідно банківської виписки за 07.09.2017р., підприємством були отримані готівкові кошти для видачі заробітної плати у розмірі 14445,85 грн., але зазначена сума не була оприбуткована 07.09.2017р. у касовій книзі підприємства. Не оприбуткування готівкових коштів у книзі ОРО № НОМЕР_3 від 19.01.2017 за 14.08.2017 на підставі фіскального звітного чеку № 710 на суму 890,00 грн. в день їх фактичного отримання.

На підставі Акту перевірки від 18.09.2017 № 745/15/53/РРО/39173460 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.10.2017 р. № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, якими до ТОВ ВОСТОК 1961 застосовані штрафні санкції на загальну суму 85129,25 грн., а саме: № НОМЕР_2 від 12.10.2017 р. 7600 грн. (3800 грн. х 2) - за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку; 850 грн. (170 грн. х 5) - за неподання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням РРО по дротових або бездротових каналах зв'язку; № НОМЕР_1 від 12.10.2017 р. 76679,25 грн. ((14445,85 грн. + 890 грн.) х 5) - за не оприбуткування готівкових коштів у КОРО.

Позивач вказує на те, що перевірку повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів в ТОВ ВОСТОК 1961 без проведення інвентаризації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 Про затвердження Порядку подання фінансової звітності та Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків , затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. № 69 та без врахування вимог наказу про облікову політику ТОВ ВОСТОК 1961 здійснено податковим органом з порушенням вимог законодавства, без врахування результатів позапланової інвентаризації, проведеної інвентаризаційною комісією підприємства, тому висновки ревізорів у цій частині є безпідставними та незаконними, а тому не можуть бути покладені в основу податкового повідомлення-рішення.

Також, позивач зазначає, що ревізори безпідставно посилаються на те, що були неоприбутковані готівкові кошти в день їх одержання у касі підприємства, а саме: згідно банківської виписки за 07.09.2017 р. підприємством були отримані готівкові кошти для видачі заробітної плати у розмірі 14445,85 грн., але зазначена сума не була оприбуткована 07.09.2017 р. у касовій книзі підприємства. На думку позивача, зазначене не відповідає дійсності, оскільки в касовій книзі ТОВ ВОСТОК 1961 , яка відповідно до Наказу № 1 від 01.01.2017 р. Про облікову політику ведеться в паперовій формі за затвердженою формою № КО-4 на сторінці 49 за 07.09.2017 р. зроблений запис про оприбуткування готівкових коштів, отриманих від АБ Південний для видачі заробітної плати у розмірі 14445,85 грн., а також зроблений запис про видачу зазначеної суми. Позивач пояснив, що ревізори зробили цей помилковий висновок на підставі помилково наданої інформації з управлінського обліку, який ведеться бухгалтером підприємства самостійно для власних потреб та носить виключно довідковий характер, а тому не може бути належним доказом неоприбуткування отриманих готівкових коштів для заробітної плати. Позивач також вказав, що з вимогою про надання до перевірки наказу підприємства про облікову політику та документів підприємства, що ведуться на підставі цього наказу ревізори до керівництва і представників підприємства не звертались. В якості підтвердження факту оприбуткування 07.09.2017 року у касовій книзі підприємства отриманих у відділенні банку Південний грошових коштів на виплату заробітної плати позивач надав до суду засвідчену копію сторінки касової книги ТОВ ВОСТОК 1961 за 07.09.2017 р.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що вказані штрафні санкції у розмірі 85129,25 грн. були нараховані безпідставно, без урахування наданих підприємством документів, що значним чином порушує права платника податків, відтак звернувся до суду з цим позовом.

19.03.2018 року (вх. № 7642/18) від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на те, що згідно банківської виписки Акціонерного банку Південний по рахунку №26003010028351 від 07.09.2017 року підприємством були зняті кошти на виплату заробітної плати у суму 14 445,85 грн. та не відображені у касовій книзі, що є порушенням ведення операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (далі - Положення № 637. Також, перевіркою встановлено, що не оприбуткування готівкових коштів у книзі ОРО № НОМЕР_3 від 19.01.2017 за 14.08.2017 на підставі фіскального звітного чеку № 710 на суму 890,00 грн. в день їх фактичного отримання. Вищевказані дії є порушенням вимог п. 12, п. 7, п. 9 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та порушенням вимог п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України . Крім того, позивачем перевіряючим було надано для огляду та перевірки оригінали касової книги, прибуткових, видаткових касових ордерів, ліміту залишків готівки, книги обліку розрахункових операцій, зворотно-сальдові відомості порахунках 301, 311, 372, 361 та всі видаткові накладні, що підтверджує ведення обліку товарних запасів та спростовує хибний висновок позивача про порушення п.12 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг . Відповідач вказує на те, що позивачем зазначено, що ним були надані первинні документи на весь товар, який знаходиться в реалізації. Тоді як під час проведення фактичної перевірки первинні документи на вино Anwilka не надані. Відповідач звертає увагу на той факт, що суб'єкт господарювання зазначає, що під час перевірки перевіряючими не враховано облікову політику підприємства, а саме: касова книга підприємства ведеться у декількох примірниках для власних потреб бухгалтера та готівка з банка за 07.09.2017 оприбуткована в іншій книзі підприємства. Разом з тим, відповідно до п.4.2 гл.4 кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті та усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Таким чином в ході проведення фактичної перевірки ТОВ Восток 1961 (код ЄДРПОУ 39173460), встановлені порушення вимог п.2.6 гл.2 Постанови НБУ від 15.12.2004 року № 637 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.05.2005 року № 40/10320, (із змінами та доповненнями), п.12 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

23.03.2018 року (вхід. № 8292/18) від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено про не спростування відповідачем доводів та правової позиції позивача у позові.

У судове засідання 21.06.2018 року сторони не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином та завчасно. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (вхід. № 17592/18 від 21.06.2018 року).

Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що головним управлінням ДФС в Одеській області в період з 08.09.2017 р. по 15.09.2017 р. проводилась фактична перевірка бару-ресторану, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 5, в якому здійснює господарську діяльність ТОВ ВОСТОК 1961 (код ЄДРПОУ - 39173460). Перевірка проводилась з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв за період з 26.07.2015 р. по 15.09.2017 р.

22 вересня 2017 року на адресу ТОВ ВОСТОК 1961 надійшов Акт перевірки від 15.09.2017 року, зареєстрований в органі ДФС за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання від 18.09.2017 № 745/15/53/РРО/39173460 (далі - Акт ). Відповідно до Акту, перевіркою встановлено:

порушення ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації, а саме: товар, який знаходиться в реалізації, не підтверджений первинними документами (накладними, ТТН, податковими накладними), згідно відомостей ТМЦ, який додається, на загальну суму 3800,00 гривень;

не подання до органів державної фіскальної служби України по дротових або бездротових каналах зв'язку фіскальних звітних чеків інформації про обсяг розрахункових операцій, що підтверджується не роздрукуванням на РРО № НОМЕР_3 щоденних фіскальних звітних чеків за 19.08.2016; 26.08.2016; 30.03.2017; 14.08.2017; 07.09.2017;

не оприбуткування готівкових коштів в день їх одержання у касі підприємства, а саме: згідно банківської виписки за 07.09.2017р., підприємством були отримані готівкові кошти для видачі заробітної плати у розмірі 14445,85 грн., але зазначена сума не була оприбуткована 07.09.2017р. у касовій книзі підприємства;

не оприбуткування готівкових коштів у книзі ОРО № НОМЕР_3 від 19.01.2017 за 14.08.2017 на підставі фіскального звітного чеку № 710 на суму 890,00 грн. в день їх фактичного отримання.

На підставі Акту перевірки від 18.09.2017 № 745/15/53/РРО/39173460 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.10.2017 р. № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, якими до ТОВ ВОСТОК 1961 застосовані штрафні санкції на загальну суму 85129,25 грн., а саме: № НОМЕР_2 від 12.10.2017 р. 7600 грн. (3800 грн. х 2) - за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку; 850 грн. (170 грн. х 5) - за неподання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням РРО по дротових або бездротових каналах зв'язку; № НОМЕР_1 від 12.10.2017 р. 76679,25 грн. ((14445,85 грн. + 890 грн.) х 5) - за не оприбуткування готівкових коштів у КОРО.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи викладені в позовній заяві, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.3. п. 75.1 ст.7 5 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п, 80.1. ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Щодо порушення п. 12 ст.3 Закону № 265/95-ВР, а саме не ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації здійснюється продаж товарів, які не відображені в такому обліку, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 12 ст.3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язаний вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Згідно статті 20 Закону № 265/95-ВР, до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Суд зазначає, що вказана норма передбачає відповідальність саме за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, в свою чергу саме на позивача покладено обов'язок обліку товарів. Разом з тим, під час проведення перевірки, позивачем не було надано перевіряючим доказів обліку товару - вино Anwilka на загальну суму 3800,00 грн.

Відтак, вищезазначене спростовує твердження позивача, що перевірку повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів в ТОВ ВОСТОК 1961 без проведення інвентаризації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 Про затвердження Порядку подання фінансової звітності та Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків , затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. № 69 та без врахування вимог наказу про облікову політику ТОВ ВОСТОК 1961 здійснено податковим органом з порушенням вимог законодавства, без врахування результатів позапланової інвентаризації, проведеної інвентаризаційною комісією підприємства, тому висновки ревізорів у цієї частині є безпідставними та незаконними, а тому не можуть бути покладені в основу податкового повідомлення-рішення.

Що стосується встановлених порушень щодо не подання до органів державної фіскальної служби України по дротових або бездротових каналах зв'язку фіскальних звітних чеків інформації про обсяг розрахункових операцій, що підтверджується не роздрукуванням на РРО № НОМЕР_3 щоденних фіскальних звітних чеків за 19.08.2016; 26.08.2016; 30.03.2017; 14.08.2017; 07.09.2017 та не оприбуткування готівкових коштів у книзі ОРО № НОМЕР_3 від 19.01.2017 за 14.08.2017 на підставі фіскального звітного чеку № 710 на суму 890,00 грн. в день їх фактичного отримання, суд зазначає, що позивачем не спростовуються вчинення вказаних порушень у позові та не зазначено під час розгляду справи в суді.

Що стосується встановленого порушення щодо не оприбуткування готівкових коштів в день їх одержання у касі підприємства, а саме: згідно банківської виписки за 07.09.2017р., підприємством були отримані готівкові кошти для видачі заробітної плати у розмірі 14445,85 грн., але зазначена сума не була оприбуткована 07.09.2017р. у касовій книзі підприємства, суд зазначає, що вказані висновки відповідача спростовуються матеріалами справи, а саме копією сторінки 49 Касової книги, яка була надана позивачем до суду, в якій міститься запис під № 219 Каса за 07.09.2017р. про отримання від АБ Південний 14445, 85 грн., що доводить належне оприбуткування вказаної суми позивачем (а.с. 35).

Суд зазначає, що порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами і підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регламентовано Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (далі - Положення №637).

Згідно з п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (втратила чинність на підставі Постанови Національного банку України №148 від 29.12.2017, була чинна станом на час проведення перевірки), готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна; готівкова виручка (виручка) - сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, у якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій під час продажу товарів (надання послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Пунктом 2.6 вказаного положення визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Таким чином, оприбуткуванням готівки при здійсненні торгівлі із застосуванням реєстратора розрахункових операцій вважається фіксація в пам'яті РРО операцій та щоденне відображення їх у повній сумі в КОРО.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

З боку відповідача до суду не надано копій відповідних касових документів, які досліджувалися під час перевірки, оформленої актом перевірки, та які б підтвердили відображені в акті перевірки порушення, спростувавши надані позивачем копії документів.

Відтак, у суду не виникає сумніву в достовірності зазначених документів та безпідставності стверджувальних в акті перевірки порушень позивачем касової дисципліни, оскільки на користь такого висновку не свідчить жодний доказ.

В свою чергу, суд критично оцінює наданий доказ не оприбуткування готівкових коштів в день їх одержання у касі підприємства, посилаючись на відстуність відповідного запису в книзі обліку розрахункових операцій РРО, оскільки як було зазначено вище, позивач зобов'язаний був здійснити облік готівки в повній сумі її фактичних надходжень саме у касовій книзі.

Таким чином, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи відповідач не довів належними і допустимими доказами те, що ним не були порушені приписи законодавства України, в частині встановлення порушень з боку позивача щодо не оприбуткування готівкових коштів у сумі 14445,85 грн. та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 72 229, 25 грн. при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 12.10.2017 року № НОМЕР_1. Відтак, вказане рішення суб'єкта владних повноважень підлягає скасуванню в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 72 229, 25 грн.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі Гірвісаарі проти Фінляндії зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток 1961" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.10.2017 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 12.10.2017 року № НОМЕР_1, в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 72 229, 25 грн.

У задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути судові витрати в розмірі 1497 (одна тисяча чотириста дев'яносто сім) грн. 70 коп. з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток 1961".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток 1961" (вул. Гагарінське плато, 5Б,Одеса,Одеська область,65009, код ЄДРПОУ 39173460);

Відповідач ОСОБА_1 управління ДФС в Одеській області (Семінарська, 5,Одеса,Одеська область,65044, код ЄДРПОУ 39398646).

Суддя Корой С.М.

.