Ухвала

від 06.09.2019 по справі 815/476/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 вересня 2019 року

Київ

справа №815/476/18

адміністративне провадження №К/9901/24578/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2019 у справі №815/476/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Восток 1961 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Восток 1961 звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.10.2017 №0036101406 та №0036111406.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 позовні вимоги задоволено частково .

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.07.2019 відмовив відповідачу у задоволенні клопотань про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також цією ухвалою суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 у справі 815/476/18.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДФС в Одеській області 23.08.2019 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області, судом з`ясовано наступні обставини.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 позовні вимоги задоволено частково . Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.10.2017 №0036101406, в частині застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 72229,25грн. У задоволені решти позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його у апеляційному порядку.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2018 вказану апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України (ненадання документа про сплату судового збору).

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.11.2018 відмовив Головному управлінню ДФС в Одеській області у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, а апеляційну скаргу, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, повернув заявнику у зв`язку з невиконанням останнім вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху .

Повторно, 07.06.2019, тобто із значним пропуском встановленого КАС України процесуального стоку на апеляційне оскарження, Головне управлінню ДФС в Одеській області звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2018. Одночасно, відповідачем до апеляційної скарги долучено клопотання про поновлення стоку на апеляційне провадження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 апеляційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України, оскільки апеляційну скаргу подано з пропуском передбаченого статтею 295 КАС України строку на апеляційне оскарження, а наведені заявником у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними; пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України, у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору. Цією ж ухвалою заявнику надано строк на усунення виявлених судом недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення пропущеного строку з доданням належних доказів на підтвердження вказаних обставин та документ про сплату судового збору.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що апелянт у клопотанні про поновлення пропущеного строку не зазначив обґрунтованих підстав пропуску такого строку, які могли б бути визнані судом поважними.

На виконання вимог ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем, в межах відведеного судом строку, на адресу суду було скеровано клопотання про продовження строку усунення недоліків визначених ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема щодо надання документа про сплату судового збору, яке мотивовано неможливістю такої сплати у відведений судом строк у зв`язку з постійним арештом рахунків податкового органу. Одночасно відповідачем ставиться питання про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, в якій апелянт просить поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2018, що пропущено з поважних причин, а саме у зв`язку з відсутністю грошових коштів для сплати судового збору та постійним арештом рахунків Головного управління ДФС в Одеській області, що на думку відповідача, є реальною перешкодою для здійснення належного апеляційного оскарження судового рішення.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.07.2019 визнав наведені податковим органом підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, у зв`язку з чим відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України .

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 20.06.2019 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням причин поважності підстав пропуску такого строку. Наведені відповідачем у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд звернув увагу, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що посилання відповідача на своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) не може були належним доводом поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску такого строку, й не надає особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії; при цьому, особливості організації роботи в державній установі жодним чином не повинна впливати на неухильність виконання її посадовими особами своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов`язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що попереднє звернення з апеляційною скаргою, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, та її повернення заявнику, не є об`єктивно непереборною обставиною, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою, і в жодному разі не дає право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження і доводи податкового органу щодо арешту рахунків останнього у зв`язку з проведенням безспірного списання коштів, оскільки Головне управління ДФС в Одеській області, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення касаційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи вищевикладене, П`ятий апеляційний адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку, що наведені апелянтом у заявленому клопотанні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження жодним чином не обґрунтовують поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження у даній справі, що свідчить про наявність умотивованих підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 у справі №815/476/18.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню ДФС в Одеській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2019 у справі №815/476/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Восток 1961 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень .

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

............................

І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду