Рішення

від 25.06.2018 по справі 820/3804/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 червня 2018 р. Справа № 820/3804/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Дробязги Т.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - ОСОБА_2,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 61002 АДРЕСА_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, 61057, вул. Пушкінська, 46, м. Харків), Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61166, пр-т Науки, 9, м. Харків) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_3 (надалі за текстом - позивач, ОСОБА_3П.), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДФС у Харківській області), Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (надалі за текстом - Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області), в якому згідно уточнення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 30.06.2016 року на суму 16289,53 грн., за 2015 рік;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 30.06.2016 року на суму 11254,32 грн., за 2015 рік;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області № 000305/1309 від 28.02.2018 року на суму 22120,60 грн., за 2016 рік;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області № 000306/1309 від 01.03.2018 року на суму 15282,96 грн., за 2016 рік;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області № 000291/1309 від 28.02.2018 року на суму 42796,80 грн., за 2017 рік;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області № 000253/309 від 28.02.2018 року на суму 29568,00 грн., за 2017 рік.

В обґрунтування позовних вимог адміністративного позову зазначено, що позивачу на праві приватної власності належать нежитлові будівлі у м. Харкові по вул. Плитковій 12, які відносяться до будівель промисловості, а отже, в силу приписів п. є п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України не є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 року по адміністративній справі № 820/3804/18 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу у підготовчому засіданні. (а.с. 2).

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 01.06.2018 року від представника відповідачів надійшов відзив на адміністративний позов. (а.с. 69-71).

У відзиві на адміністративний позов контролюючий орган зазначає, що у разі якщо промислова будівля належить не промисловому підприємству, то в такому випадку будівля є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та податок повинен нараховуватись та сплачуватись на загальних підставах. Відповідач вважає, що ним правомірно нарахований позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітні 2015, 2016 та 2017 роки відповідно до додатку 1 Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у місті Харкові, затверджене рішенням 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 №126/11 Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України (в редакції рішення 36 сесії Харківської міської ради 6 скликання Про внесення змін до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 №126/11 Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України від 21.01.2015р. №1793/1536).

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 13.06.2018 року від представника позивача надійшла уточнена позовна заява про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, яка прийнята судом до розгляду. (а.с. 92, 93).

Крім того 13.06.2018 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив від 01.06.2018 року. (а.с. 94-96).

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 13.06.2018 року від представника відповідачів надійшли заперечення на адміністративний позов. (а.с. 125, 126).

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідачів, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Позивачу ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом ХНМО ОСОБА_4 від 28.03.2007 року за реєстровим номером 311 та зареєстрованим в КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації 28.03.2007 р. згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №14053393, реєстраційний номер 11970308, номер запису 3236 в книзі 1, належить нежитлова будівля ВЦ-1 у м. Харкові по вул. Плитковій 12, загальною площею 1337,4 кв.м.. (а.с. 22, 23).

Відповідно до технічного паспорту на виробничий будинок літера ВЦ-1 , призначення вказаного виробничого будинку цех . Відповідно до експлікації приміщень до плану поверхів виробничого будинку №12 літера ВЦ-1 , виробничий будинок складається з підвалу, чотирьох цехів та двох майстерень. (а.с. 36-41).

Також, позивачу ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХНМО ОСОБА_4 від 28.03.2007р. за реєстровим номером 308 та зареєстрованим в КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації 28.03.2007 р. згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №14053513, реєстраційний номер 10535552, номер запису 3236 в книзі 1, належить нежитлова будівля ВМ-1 у м. Харкові по вул. Плитковій 12, загальною площею 924,0 кв.м.. (а.с. 29, 30).

Відповідно до технічного паспорту на виробничий будинок літера ВМ-1 , призначення вказаного виробничого будинку цех . Відповідно до експлікації приміщень до плану поверхів виробничого будинку №12 літера ВМ-1 , виробничий будинок складається з двох цехів. (а.с. 42-48).

Вказані нежитлові приміщення знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138200:02:005:0020. Відповідно до Витягу з державного земельного кадастру вказана земельна ділянка за категорією земель належить до земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення. Цільовим призначенням вказаної ділянки згідно з даними Державного земельного кадастру є розміщення та експлуатація основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування виробничих будівель та споруд.

Позивачем на підставі договору найму нежитлових приміщень від 17.05.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 та зареєстрованим в реєстрі за №1798, нежитлові будівлі літера ВЦ-1 та літера ВМ-1 у м. Харкові по вул. Плитковій 12 передані у найом Товариству з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-ЛОГІСТИКА . Вказані нежитлові будівлі використовуються юридичною особою ТОВ ТЕХНО-ЛОГІСТИКА для виробництва периферійного комп'ютерного устаткування, що узгоджується з основним видом діяльності вказаної юридичної особи відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. (а.с. 53, 54).

Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області 30.06.2016 року було прийняті наступні податкові повідомлення-рішення за формою Ф , якими позивачу ОСОБА_3 було визначено суми з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік: податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 року на суму 16289,53 грн. за нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, буд. 12, площею 1337,40 кв.м.; податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 року на суму 11254,32 грн. за нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, буд.12, площею 924 кв.м..

Вказані податкові-повідомлення рішення отримані платником податків 28.09.2016 року.

В ході розгляду адміністративної справи зазначена обставина не заперечувалась представниками сторін.

ГУ ДФС у Харківській області 28.02.2018 року були прийняті податкові повідомлення-рішення за формою Ф , якими позивачу було визначено суми з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016, 2017 роки: податкове повідомлення-рішення № 000305/1309 на суму 22120,60 грн. за 2016 рік; податкове повідомлення-рішення № 000306/1309 на суму 15282,96 грн. за 2016 рік; податкове повідомлення-рішення № 000291/1309 на суму 42796,80 грн. за 2017 рік; податкове повідомлення-рішення № 000253/309 на суму 29568 грн. за 2017 рік.

Зазначені повідомлення-рішення отримані платником податків 19.03.2018 року.

В ході розгляду адміністративної справи зазначена обставина не заперечувалась представниками сторін.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходи з наступних положень законодавства.

Згідно зі ст. 265 Податкового кодекс України (надалі за текстом - ПК України) зазначено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При цьому, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1п. 266.3 ст. 266 ПК України).

З положень п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України вбачається, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПК України зазначено, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

Пунктом є п.п.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України визначено перелік об'єктів нерухомості, які не є об'єктом оподаткування, до яких віднесено будівлі промисловості, зокрема, виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

В силу вимог п.п. 14.1.1291 п. 14.1 ст. 14 ПК України у нежитловій нерухомості виділяють, зокрема будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу Будівлі нежитлові (група 125 Будівлі промислові та склади клас 1251 Будівлі промисловості ).

До будівель промисловості відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1251 Будівлі промисловості , що включає підкласи: 1251.1 Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості ; 1251.2 Будівлі підприємств чорної металургії ; 1251.3 Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості ; 1251.4 Будівлі підприємств легкої промисловості ; 1251.5 Будівлі підприємств харчової промисловості ; 1251.6 Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості ; 1251.7 Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості ; 1251.8 Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості ; 1251.9 Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне .

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 125) Будівлі промислові та склади належить клас (код 1251) Будівлі промислові , який включає будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо. До класу (код 1252) Резервуари, силоси та склади належать, зокрема, спеціальні склади, складські майданчики.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач є власником нежитлових будівель - виробничого будинку літ. ВЦ-1 з призначенням цех загальною площею 1337,4 кв.м., та виробничого будинку літ. ВМ-1 з призначенням цех загальною площею 924 кв.м., у м. Харкові по вул. Плитковій 12, а отже, вказані об'єкти нерухомості не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу приписів п. є 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

Суд не приймає до уваги аргументи відповідачів про те, що дія п. є п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України розповсюджується лише на приміщення промислових підприємств - юридичних осіб, оскільки такий висновок контролюючого органу не узгоджується з дійсним змістом зазначеної норми та суперечить наступним положенням ПК України.

З системного аналізу положень Податкового кодексу України, якими врегульовані питання справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об'єктивно випливає, що поняття платник податку безумовно не є тотожним поняттю об'єкт оподаткування .

При цьому, об'єктом оподаткування є об'єкт нерухомості, а не суб'єкт як власник такої нерухомості. Отже, при визначенні бази оподаткування визначальними ознаками в даному випадку є саме ознаки нерухомості, а не ознаки її власника. Таким чином, база оподаткування повинна визначатися без урахування організаційно-правової форми власника та виду здійснення підприємницької діяльності.

Водночас відповідно до положень чинного законодавства юридичні особи та фізичні особи-підприємці/фізичні особи належать до однієї категорії учасників господарського процесу, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно - правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Виключення будівель промисловості, що належать на праві власності фізичній особі, з числа об'єктів нерухомості, які за законом не є об'єктами оподаткування, явно суперечить, визначеним Податковим кодексом України принципам рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу тощо (п.п. 4.1.2. п. 4.1. ст. ПК України).

Норма пункту є п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України в розрізі основоположного принципу єдиного підходу до встановлення податків і зборів, передбаченого п.п. 4.1.11 п. 4.1 ст. 4 ПК України, і принципу нейтральності оподаткування, встановленого у п.п. 4.1.8 п. 4.1 ст. 4 ПК України, не містить жодних виключень, обмежень чи застережень щодо включення будівель промисловості, що належать на праві приватної власності фізичним особам, до об'єктів, які не оподатковуються в силу закону.

Таким чином, належні позивачу нежитлові будівлі (виробничі будівлі-цехи) як будівлі промисловості не є об'єктом оподаткування в силу імперативних приписів закону (пункту є п.п 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України) і податок на нерухоме майно на них не повинен нараховуватись.

Враховуючи вищенаведене, спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що не ґрунтуються на нормах закону, а тому вони підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідачі, як суб'єкти владних повноважень не надали до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірності його дій щодо винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 30.06.2016 року на суму 16289,53 грн., за 2015 рік.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 30.06.2016 року на суму 11254,32 грн., за 2015 рік.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 000305/1309 від 28.02.2018 року на суму 22120,60 грн., за 2016 рік.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 000306/1309 від 01.03.2018 року на суму 15282,96 грн., за 2016 рік.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 000291/1309 від 28.02.2018 року на суму 42796,80 грн., за 2017 рік.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 000253/309 від 28.02.2018 року на суму 29568,00 грн., за 2017 рік.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 61002 АДРЕСА_1) сплачену суму судового збору в розмірі 319 (триста дев'ятнадцять) гривень 61 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39859805, 61166, пр-т Науки, 9, м. Харків).

Стягнути на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 61002 АДРЕСА_1) сплачену суму судового збору в розмірі 1273 (одна тисяча двісті сімдесят три) гривні 73 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, 61057, вул. Пушкінська, 46, м. Харків).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 04.07.2018 року.

Суддя Супрун Ю.О.