Ухвала

від 02.07.2018 по справі 910/8371/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА про відмову у забезпеченні позову м. Київ 02.07.2018Справа №910/8371/18 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛ Груп» про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛ Груп», м.   Київ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг Строй», м.   Київ про стягнення 181   077,72   грн., - ВСТАНОВИВ: У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛ Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг Строй»  про стягнення 181   077,72   грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки №ХГ-0000002 від 01.02.2018 в частині здійснення оплати поставленого товару на суму 173   019,30   грн., що стало підставою для нарахування пені в сумі 8   058,42   грн. 26.06.2018 на адресу Господарського суду міста Києва разом з позовною заявою надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛ Груп» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг Строй» в межах ціни позову в сумі 181   077,72   грн., які обліковуються на банківському рахунку відповідача. Заява позивача відповідає вимогам статті 139 Господарського процесуального кодексу України, підстави для її повернення заявнику відсутні. Відповідно до частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛ Груп» про забезпечення позову, господарський суд зазначає наступне. За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позов. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з ч.   1 ст.   137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1). Наразі, суд зазначає, що  у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованою підставою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення або порушення прав або інтересів заявника не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. З урахуванням предмету позову у даній справі про стягнення з відповідача 181   077,72   грн., звертаючись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач мав довести на підставі належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення в результаті об'єктивних (відсутність грошових коштів для виконання зобов'язань, незадовільний фінансовий стан, наявність невиконаних безспірних зобов'язань, відкритих виконавчих проваджень щодо відповідача тощо) або суб'єктивних (вчинення відповідачем умисних дій, направлених на приховування або відчуження майна або вчинення інших дій з метою уникнення відповідальності або перешкоджання законному стягненню спірної грошової суми) причин. Разом з цим, за висновками суду, доводи позивача про ймовірність невиконання відповідачем рішення суду не свідчать про наявність обґрунтованих підстав для накладення арешту на грошові кошти відповідача. Також матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем умисних дій, які спрямовані на істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у даній справі. Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття заявленого позивачем заходу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. При цьому, накладення арешту на грошові кошти відповідача без достатніх обґрунтованих підстав для вжиття такого заходу, може бути розцінено як непропорційне втручання у діяльність господарюючого суб'єкта. Частиною 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Однак, позивачем не було викладено у поданій до суду заяві пропозицій щодо зустрічного забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги, що позивачем не було наведено достатніх належних, допустимих та достатніх доказів наявності обставин, з якими Господарський процесуальний кодекс України пов'язує можливість вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову. Керуючись ст.   ст.   136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд  – УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛ Груп»  про забезпечення позову у справі №910/8371/18. Ухвала набирає законної сили після її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня її проголошення (підписання). Суддя                                                                                                 В.В. Князьков