Ухвала

від 03.07.2018 по справі 196/694/18

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 196/694/18

№ провадження 2-з/196/9/2018

УХВАЛА

03.07.2018 смт. Царичанка

Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Гудим О.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі 196/694/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Статус", третя особа: ОСОБА_2, про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову по цивільній справі 196/694/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Статус", третя особа: ОСОБА_2, про відшкодування шкоди.

В заяві про забезпечення позову просить забезпечити позов шляхом заборони ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Статус" вчиняти певні дії, а саме відчужувати (обтяжувати) транспортний засіб - автомобіль НОМЕР_1.

В обґрунтування заявленої вимоги позивач зазначає, що в провадженні Царичанського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Статус", третя особа: ОСОБА_2, про відшкодування шкоди.

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області було відкрито провадження по даній справі та призначено по справі підготовче засідання.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпро від 18 квітня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Судом встановлено, що 07.03.2018 року, близько 08.30 год., ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_2, в районі будинку №3 по вул.Першотравнева в смт.Царичанка, під час руху заднім ходом не переконався у безпеці, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1 Під час ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки.

В підготовчому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 працює у ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Статус" і автомобіль НОМЕР_1 належить вказаній компанії.

При цьому, представник відповідача позовні вимоги не визнала та заявила клопотання про закриття справи, пояснюючи тим, що шкоду у повному обсязі повинна відшкодувати СК "Гардіан", де був застрахований автомобіль НОМЕР_1.

22 червня 2018 року він отримав від СК "Гардіан" лист, яким йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, так як поліс страхування №АМ/2824272 відповідно до ч.3 ст.989 ЦК України є нікчемний, оскільки автомобіль НОМЕР_1 на момент ДТП був застрахований в АТ "СК "АХА Страхування" згідно полісу №АК/6842917, який був укладений раніше ніж поліс в СК "Гардіан".

Вважає, що внаслідок того, що він був введений відповідачем в оману, ним були порушені всі строки звернення за страховим відшкодуванням і ним не забезпечено збереження пошкодженого транспортного засобу, який вже частково відремонтовано.

Отже, за вищевикладених обставин, обов'язок про відшкодування завданої йому шкоди може бути покладено на відповідача, про фінансовий стан якого йому нічого невідомо.

Суддя, вивчивши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, дійшов наступного висновку.

Заяву про забезпечення позову, подану після відкриття провадження по справі, подано до суду з дотриманням порядку, встановленого ч.1 ст.152 ЦПК України.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобовязані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі Шмалько проти України право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Згідно п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, заборони вчинення певних дій.

Відповідно до ч.ч.5-7 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.

Так, у цивільній справі № 196/694/18 позивачем ОСОБА_1 пред'явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Статус", третя особа: ОСОБА_2, про відшкодування шкоди.

Дослідженням змісту та вимог позовної заяви встановлено, що предмет спору стосується відшкодування матеріальної та моральної шкоди позивачу, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в ході якої третя особа ОСОБА_2 07.03.2018 року, близько 08.30 год., керуючи автомобілем НОМЕР_2, в районі будинку №3 по вул.Першотравнева в смт.Царичанка, під час руху заднім ходом не переконався у безпеці, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1 Під час ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки.

Також встановлено, що ОСОБА_2 є працівником ТОВ Торгівельно-промислова компанія Статус та автомобіль, яким останній керував під час ДТП також належить даному товариству.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову ... мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку, що існує реальна загроза невиконання судового рішення, тому заявлені вимоги про забезпечення позову шляхом вжиття заходів забезпечення позову та заборона вчиняти певні дії, а саме: відчужувати (обтяжувати) автомобіль НОМЕР_2, що належить на праві власності ТОВ Торгівельно-промислова компанія Статус є співмірним заявленим позовним вимогам, а тому невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача, а відтак й порушить його права на судовий захист.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст.149-153, 258, 260, 353, 354, п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі 196/694/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Статус", третя особа: ОСОБА_2, про відшкодування шкоди, задовольнити.

Забезпечити позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Статус", третя особа: ОСОБА_2, про відшкодування шкоди, шляхом заборони відчужувати (обтяжувати) автомобіль НОМЕР_2, VIN (номер кузова, шасі, рами) KMFLA18AP8C029914, 2008 року випуску, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Статус" (49057, м.Дніпро, проспект Б. Хмельницького, 222 в, код ЄДРПОУ 37086220), до набрання законної сили рішенням суду по даній справі.

Копію ухвали направити до Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області для виконання.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя О.М. ГУДИМ