Рішення

від 05.11.2019 по справі 196/694/18

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Справа № 196/694/18

№ провадження 2/196/13/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 року смт Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої - судді Гудим О.М.

за участю секретаря - Шевченко Т.І.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду смт.Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Статус", треті особи: ОСОБА_2 , АТ "СК "АХА Страхування", про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Статус", треті особи: ОСОБА_2 , АТ "СК "АХА Страхування", про відшкодування шкоди.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 18 квітня 2018 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Судом встановлено, що 07.03.2018 року, близько 08.30 год., ОСОБА_2 , керуючи автомобілем HYUNDAI НD 120 д.н.з. НОМЕР_1 , в районі будинку №3 по вул.Першотравнева в смт Царичанка, під час руху заднім ходом не переконався у безпеці, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем ЗАЗ Сенс д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1

ОСОБА_2 порушив вимоги п.10.9 ПДР України, під час ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження, завдано матеріальні збитки.

Під час скоєння ДТП ОСОБА_2 працював в ПАТ "Флоаг-Скло".

Згідно поліса №АМ/2824272 від 01.03.2018 року обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданого ТДВ "Страхова компанія "Гардіан", страхувальником автомобіля HYUNDAI НD 120 д.н.з. НОМЕР_1 вказано ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Статус".

У квітні 2018 року його автомобіль було оглянуто експертом, якого направила страхова компанія. Згідно з висновком експерта вартість матеріальної шкоди, спричиненої належному йому автомобілю, складає 10723 грн., про що йому було повідомлено в телефонній розмові.

Коли він звернувся до спеціаліста з ремонту автомобіля, то попередній розмір витрат без вартості лакокрасочних матеріалів, а лише запчастин та за виконані ремонтні роботи склав більше 10000 грн. При цьому, до витрат ще не було включено вартість грунтовки, краски та оплати за вказані роботи.

Крім цього, протиправними діями відповідача ТОВ "ТПК "Статус" йому було завдано моральної шкоди, яка виразилась у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку із пошкодженням його майна; протиправною поведінкою відповідача щодо його осбисто та членів його сім`ї; порушенням усталеного способу його життя та життя його родини.

Отже, моральну шкоду він оцінює в 50000 грн., яка на його думку є обгрунтованою та достатньою.

Враховуючи вищевикладені обставини та посилаючись на вимоги ст.ст.1166, 1167 ЦК України, ст.ст.23, 28, 133-142, 175-177 ЦПК України, прохає суд стягнути з ТОВ "ТПК "Статус" на його користь матеріальну шкоду, спричинену автомобілю, в розмірі 10723 грн.; моральну шкоду в розмірі 50000 грн.; за послуги адвоката за надання професійної правової допомоги в розмірі 11629 грн.; сплачений судовий збір з комісією банку в розмірі 1413 грн. 83 коп.; витрати на копіювання документів в розмірі 93 грн.; витрати на поштові відправлення 34 грн. 75 коп., а всього 73893 грн.

В ході судового засідання позивач ОСОБА_1 неодноразово уточнював позовні вимоги та остотаточно визначив об`єм позовних вимог, посилаючись на наступні обставини.

Відповідно до висновку експерта вартість відновлювального ремонту належного йому автомобіля складає 10723 грн. 68 коп.

30 липня 2018 року АТ "СК "АХА Страхування" частково відшкодувало йому матеріальну шкоду, спричинену внаслідок ДТП, в сумі 8283 грн. 26 коп.

12 серпня 2018 року ТОВ "ТПК "Статус" частково відшкодувало йому матеріальну шкоду, спричинену внаслідок ДТП, в сумі 2000 грн.

Крім цього він поніс поштові витрати по справі на загальну суму 168 грн. 35 коп.

Відповідно до остаточного акту затвердження розрахунку послуг адвоката за 2018-2019 роки від 02 серпня 2019 року позивачем було визначено загальну суму до сплати за послуги адвоката за період з 09.03.2018 року по 02.08.2019 року, яка становить 24862 грн. 60 коп.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та керуючись ст.49 ЦПК України, прохає суд стягнути з ТОВ " ТПК "Статус" на його користь матеріальну шкоду, спричинену належному йому автомобілю, в сумі 440 грн. 20 коп.; моральну шкоду в розмірі 50000 грн.; за послуги адвоката за надання професійної правової допомоги в розмірі 24862 грн. 60 коп.; сплачений ним судовий збір з комісією банку за подання позовної заяви в розмірі 1413 грн. 83 коп.; сплачений ним судовий збір за заяву про забезпечення позову в розмірі 352 грн. 40 коп.; витрати на копіювання документів 93 грн.; витрати на поштові відправлення 168 грн. 35 коп., а всього 69189 грн. 58 коп.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ТОВ "ТПК "Статус" - Циганкова Ю.С. прохала суд закрити провадження у справі, оскільки позивачем ОСОБА_1 не надано жодних доказів щодо відмови страхової компанії у виплаті страхового відшкодування за полісом №АМ/2824272 від 01.03.2018 року позивачу, а тому відповідач, до якого позивається ОСОБА_1 є неналежним в межах предмету позову, а пред`явлення позивачем даного позову до неналежного відповідача є відповідно до п.3 ч.1 ст.44 ЦПК України зловживанням процесуальними правами. При цьому, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі у зв`язку з безпідставністю та необгрунтованістю.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги про стягнення моральної та матеріальної шкоди підтримує повністю та прохає їх задовольнити, а також стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Руденко А.В. в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи в суді.

Представник відповідача ТОВ "ТПК "Статус" в судове засідання не з`явився. До суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника, позовні вимоги не визнають в повному обсязі та прохають відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Також, в клопотанні, яке надійшло до суду 28 жовтня 2019 року, вважають, що сума моральної шкоди, заявлена позивачем в розмірі 50000 грн. є не співрозмірною із заявленими позовними вимогами, оскільки позивач отримав в ходій судового розгляду компенсацію матеріальних збитків, а тому вказана сума моральної шкоди є безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає. Крім цього, щодо суми витрат на правову допомогу, понесену позивачем, вважають, що такі витрати є необгрунтованими, оскільки не були неминучими та фактичними, а тому у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу слід відмовити.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи в суді.

Представник третьої особи АТ "СК "АХА Страхування" в судове засідання не з`явився, хоча були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи в суді.

Вивчивши всі надані по справі докази та даючи їм оцінку у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

За правилами ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За частинами 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з чч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 1187 Цивільного Кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоду. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина 2 статті 1187 ЦК України).

При цьому потерпілому, як кредитору, належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.

Потерпілий має право відмовитись від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов`язання незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов`язками страховика як сторони договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Аналогічний правовий висновок, наведений у постанові Верховного Суду України від 26.10.2016 у справі № 6-954цс16.

Судом встановлено, що 07.03.2018 року, близько 08.30 год., ОСОБА_2 , керуючи автомобілем HYUNDAI НD 120 д.н.з. НОМЕР_1 , в районі будинку №3 по вул.Першотравнева в смт Царичанка, під час руху заднім ходом не переконався у безпеці, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем ЗАЗ Сенс д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1

ОСОБА_2 порушив вимоги п.10.9 ПДР України, під час ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження, завдано матеріальні збитки.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 18 квітня 2018 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.18).

Транспортний засіб HYUNDAI HD 120 д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП був застрахований в АТ "СК "АХА Страхування" згідно з полісом ОСЦПВВНТЗ № АК/6842917 (а.с.53).

Відповідно до Звіту №02-04-18Р про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля Daewoo Sens реєстраційний номер НОМЕР_2 вартість матеріального збитку складає 10723 грн. 68 коп.

Відповідно до ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним законом - Закон України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності статті 3, 5 зазначеного вище Закону, визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно зі ст.6 вищевказаного Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, у тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але, якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено ст.1194 ЦК України, у разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищенаведене сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов`язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок щодо страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (ч.1 ст.12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (ч.2 ст.14 ЦК України).

Відповідно до ст.511 ЦК України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, установлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно із ч.ч.1 та 4 ст.636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на вищенаведене право потерпілого на відшкодування за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування в деліктному зобов`язанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування, або шляхом звернення до страховика, в якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених ст.1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов`язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди й цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, у розмірах та обсязі згідно з обов`язками страховика як сторони договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов`язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі ст.599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст.1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (стст.36, 37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ). При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов`язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за ст.1194 ЦК України.

Таким чином, розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов`язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно зі ст.1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 у справі №6-2808цс15.

В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що позивачу ОСОБА_1 відшкодовано третьою особою АТ "СК "АХА Страхування" матеріальні збитки в сумі 8283 грн. 26 коп. та відповідачем ТОВ "ТПК "Статус" відшкодовано матеріальні збитки в сумі 2000 грн.

Таким чином, завдану відповідачем майну позивача шкоду було відшкодовано частково.

Позивач має право вимагати повного відшкодування заподіяної йому шкоди.

У зв`язку з тим, що страховою виплатою не покрито всю завдану позивачу шкоду, то у відповідача є зобов`язання по відшкодуванню позивачу завданої йому внаслідок пошкодження його майна шкоди. Позивач має право на отримання відшкодування від особи, що заподіяла таку шкоду, у повному обсязі, і отримавши частину відшкодування від страхової компанії, він має право вимагати від заподіювача шкоди, тобто від відповідача, відшкодування йому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, є законні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача на відшкодування завданої йому шкоди цієї різниці - у розмірі 440 грн. 20 коп.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 стосовно відшкодування ТОВ "ТПК "Статус" шкоди, завданої внаслідок ДТП, у сумі 440 грн. 20 коп., є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Згідно з роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в постанові № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати не майнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, завданих фізичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб, врахуванню підлягає тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках, характер та обсяг душевних страждань, характер немайнових втрат.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до положень ст.23 ЦК, особа має право на відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в т.ч. у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Безумовно, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу ОСОБА_1 зазнав переживань. Крім цього, тривалий час він був позбавлений можливості користуватися його автомобілем. Ці обставини свідчать про те, що позивачу дійсно була заподіяна моральна шкода.

Проте, суд вважає розмір шкоди, вказаний позивачем, завищеним, та зазначає, що право на відшкодування шкоди за нормами чинного законодавства не є матеріальною гарантією, оскільки жоден закон не встановлює імперативний обов`язок компенсації. Зазначене право на відшкодування - це процесуальна вимога надати можливість довести наявність шкоди, визначити її розмір та отримати через судовий розгляд цього питання відповідну компенсацію.

Зважаючи на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, рекомендаційний характер висновків соціально-психологічних досліджень та судову практику, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, частково знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд оцінює моральну шкоду, завдану позивачу у розмірі 10000 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача.

При цьому, суд приймає до уваги, що спричинені збитки здоров`ю позивача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди призвели до погіршення стану здоров`я, певних витрат на його відновлення, порушення звичного способу життя, здійснення беззаперечно непередбачуваних витрат, пов`язаних із вказаними витратами, порушенням нормальних життєвих зв`язків.

Також, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того факту, що ТОВ "ТПК "Статус" добровільно відшкодував моральну шкоду завдану позивачу у справі.

Крім того, в позові позивачем не наведений детальний розрахунок суми моральної шкоди, яку він просить стягнути з відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 на суму 10000 грн. та відмову йому у стягненні моральної шкоди в розмірі 50000 гривень.

Однак, враховуючи розмір матеріальної шкоди, яка стягується з відповідача, а також вимоги розумності і справедливості, розмір моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 , становить 10000 гривень.

Таким чином, з`ясувавши обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні та оцінені на предмет їх належності, допустимості та достовірності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та їх часткове задоволення.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з виконанням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи та визначено судом, при зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 було сплачено судовий збір в розмірі 1409,60 гривень. Суд, враховуючи, що позов задоволено частково, вважає стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1409,60 гривень.

Також, на користь ОСОБА_1 підлягають поверненню судові витрат у вигляді судового збору в сумі 352,40 гривень за подання заяви про забезпечення позову, а також на поштові відправлення в сумі 168,35 гривень, та як підтверджені належними документальними доказами.

Вимоги позивача щодо стягнення з позивача комісії банку при сплаті судовго збору задоволенню не підлягають за безпідставністю.

При цьому, вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат, понесених позивачем на копіювання документів в розмірі 93 грн., задоволенню не підлягає, оскільки дані витрати будь-якими документальними доказами не підтверджені.

Щодо вимог позивачів про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України визначено, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з частиною 2 статті 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої - шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судом установлено, що ОСОБА_1 правнича допомога надавалася адвокатом Руденко А.В. за договором про надання правничої допомоги від 09 березня 2018 року (а.с.26).

На підтвердження витрат на правничу допомогу суду надані акт затвердження розрахунку послуг адвоката від 17.05.2018 року на суму 11629 грн. 20 коп. (а.с.27), квитанція до прибуткового касового ордера №б/н від 17.05.2018 року на суму 11629 грн. (а.с.28), додатковий акт затвердження розрахунку послуг адвоката "1 від 31.07.2018 року на суму 16386 грн. 60 коп. (а.с.83), квитанція до прибуткового касового ордера №б/н від 37.07.2018 року на суму 4757 грн. за участь в судових засіданнях та підготовку процесуальних документів (а.с.84), остаточний акт затвердження розрахунку послуг адвоката за 2018-2019 року від 02.08.2019 року на суму 24862 грн. 60 коп. (а.с.174) та квитанція до прибуткового касового ордера №б/н від 02.08.2019 року на суму 8480 грн. (а.с.175).

Згідно правил пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статі 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Заперечуючи проти стягнення витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі, представником відповідача ТОВ "ТПК "Статус" подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, оскільки сума втрат є завищеною.

Суд вважає, що наявні в матеріалах справи договір про надання правничої допомоги, акт та додатковий акт і остаточний акт затвердження розрахунку послуг адвоката, квитанції до прибуткового касового ордера на загальну суму 24862 грн. не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З опису робіт (наданих послуг) убачається, що вказані послуги полягають у тому, що адвокат надавав консультації та узгоджував правову позицію, збирав докази, знайомився з матеріалами даної цивільної справи, готував та подавав клопотання та заяви до суду, брав участь в судових засіданнях, більшість з яких як підготовчих засідань та засідань по розгляду справи по суті були відкладені за клопотанням обох сторін або неявки сторін, а тому не були тривалими.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та складності підготовки клопотань та заяв, а також значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що вартість наданої правничої допомоги є завищеною, не є належним чином обґрунтованою, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

У відповідності до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

За частинами 1, 2, 4 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За ч.1 ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Враховуючи викладене, складність справи та кількість судових засідань виходячи з конкретних обставин справи та обсягу наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги, суд приходить до висновку, що відшкодування судових витрат в розмірі 2000 грн. є співмірним складності справи та витраченому адвокатом часу на виконання доручення клієнта.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн., при цьому судом враховано, що вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу Європейський суд з прав людини у рішенні у справі East/West Alliance Limited проти України , зазначив, що оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.379, 386, 391 ЦК України, ст.с.4, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354, п.п.15 п.15 ч.1 Перехідних положень Розділ ХІІІ ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Статус", треті особи: ОСОБА_2 , АТ "СК "АХА Страхування", про відшкодування шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Статус" (код ЄДРПОУ 37086220, місцезнаходження:49057, м.Дніпро, пр.Богдана Хмельницького, буд.222-В)на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , матеріальну шкоду в сумі 440 грн. 20 коп. та моральну шкоду в сумі 10000 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1409, 60 грн. та в сумі 352 грн. 40 коп., витрати на поштові відправлення в сумі 168 грн. 35 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн., а всього 14370 грн. 55 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.

Головуюча: О.М.ГУДИМ