Постанова

від 04.07.2018 по справі 905/346/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2018р. справа №905/346/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретар судового засідання ОСОБА_4 розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Регион-Трейдинг , м.Костянтинівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області ухваленого 18.04.2018р. (повний текст підписано 18.04.2018р.) у м. Харкові по справі №905/346/18 (суддя Лейба М.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Регион-Трейдинг , м.Костянтинівка Донецької області до Приватного підприємства Астон , м. Краматорськ Донецької області про інфляційних нарахувань у розмірі 104863,61грн. та 3% річних у розмірі 7214,00грн.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Регион-Трейдинг , м. Костянтинівка Донецької області (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства Астон , м. Краматорськ Донецької області (далі - Відповідач) про стягнення 112077,61грн., з яких: 7214,00грн. - 3% річних нарахованих за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором №03/04/2007 від 03.04.2007р. за період з 21.03.2014р. по 09.10.2015р. та з 10.10.2015р. по 28.12.2015р., а також 104863,61грн. - інфляційної індексації за період з березня 2014р. по вересень 2015р. та з жовтня по грудень 2015р. Окрім того, Позивач просив стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00грн., розрахунок якої було наведено в клопотанні вих.№0327/2018 від 27.03.2018р. (а.с.138)

2. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.03.2018р. відкрито провадження у справі №905/346/18 та визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

3. Рішенням Господарського суду Донецької області від 18.04.2018р. (повний текст підписано 18.04.2018р.) у справі №905/346/18 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Регион-Трейдинг були задоволені частково - стягнуто з Відповідача на користь Позивача 46699,25грн. заборгованості, у тому числі: 43211,23грн. інфляційної індексації та 3488,02грн. - 3% річних. Окрім того, з Відповідача було стягнуто 4916,69грн. витрат на професійну правничу допомогу та 734,02грн. сплаченого Позивачем судового збору.

4. Означене рішення суду обґрунтоване доведеністю матеріалами справи факту неналежного виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором №03/04/2007 від 03.04.2007р. на загальну суму 137294,08грн., заборгованість за яким була встановлена рішенням Господарського суду Донецької області від 12.06.2014р. у справі 905/2524/14. Своєю чергою, частковість задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних (відмовлено у стягненні 3725,98грн.) та інфляційної індексації (відмовлено у стягненні 61652,38грн.) була зумовлена пропуском Позивачем строку позовної давності, що також зумовило пропорційний розподіл витрат на професійну правничу допомогу, про відшкодування якої зазначав Позивач, та витрат зі сплати судового збору.

ІІ. ОСОБА_5 зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

5. Товариство з обмеженою відповідальністю Регион-Трейдинг , не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 18.04.2018р. у справі №905/346/18 скасувати в частині відмови у задоволені позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог, а також всі судові витрати покласти на Відповідача.

6. Підставами для задоволення вказаних апеляційних вимог Скаржник зазначає:

- невірне встановлення місцевим судом дати звернення Позивача до суду (з пояснень сторін, зокрема, відзиву Відповідача вбачається, що Позивач звернувся з позовною заявою саме 27.12.2017р., а не 16.02.2018р, як зазначено судом в оскаржуваному рішенні), внаслідок чого останній (суд) дійшов хибного висновку при визначенні періоду нарахування сум інфляційної індексації та 3% річних. Про подання первісного позову 27.12.2017р. Позивачем повідомлялось та було відомо суду першої інстанції, внаслідок чого вказаний доказ окремо не надавався.

- залишення судом поза увагою, що у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог та набранням рішенням Господарського суду Донецької області від 12.06.2014р. у справі 905/2524/14 законної сили лише 24.06.2014р., факт наявності заборгованості та її дійсний розмір було встановлено також лише 24.06.2014р. В той час, погашення заборгованості відбувалось частинами, таким чином суми та періоди проведення нарахування сталі відомі Позивачу лише 29.12.2015р.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Позивача:

7. Приватним підприємством Астон , в межах визначеного апеляційним судом строку, в порядку ст.ст.262, 263 Господарського процесуального кодексу України, було подано відзив на апеляційну скаргу №96/18 від 29.05.2018р. (а.с.194), за змістом якого проти її доводів заперечив, з огляду на обґрунтованість рішення місцевого суду.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

8. Відповідно до ч.1 ст.253 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції у господарських справах є апеляційний господарський суд, у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий господарський суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

9. Указом Президента України №454/217 від 29.12.2017р. Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах (набрання чинності 16.01.2018р. з публікацією в Офіційному віснику України №5 за 2018р.) постановлено ліквідувати, у тому числі Донецький апеляційний господарський суд та утворити Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

10. Згідно з п.3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів №1402-VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст.148 Закону України Про судоустрій і статус суддів №1402-VІІІ у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Наразі, відповідної публікації про початок роботи Східного апеляційного господарського суду на момент прийняття цієї постанови здійснено не було.

11. У відповідності до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України та протоколом автоматизованого розподілу від 14.05.2018р. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), ОСОБА_3, ОСОБА_2

12. Враховуючи викладене в п.п.8-11 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Донецького апеляційного господарського суду у складі ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), ОСОБА_3, ОСОБА_2 відповідає вимогам суду, створеним відповідно до закону у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

13. Ухвалою від 15.05.2018р. зазначена судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №905/346/18, а ухвалою від 06.06.2018р. призначила розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Регион-Трейдинг в порядку письмового провадження в світлі приписів ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що відповідного клопотання від учасників справи не надходило, а судова колегія з власною ініціативи не вбачає необхідності розгляду означеної апеляційної скарги з повідомленням учасників справи. Учасники справи були повідомлені про розгляд означеної апеляційної скарги в порядку письмового провадження.

14. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядаєтьсяза наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

15. Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 03.04.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Регион-Трейдинг (Продавець) та Приватним підприємством Астон (Покупець) було підписано договір №03/04/2007 (а.с.а.с.23-24), згідно з п.1.1 якого Продавець зобов'язався поставити Покупцю продукцію згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору, а Покупець - прийняти вказану продукцію та оплатити її.

16. Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.06.2014р. у справі №905/2524/14 (а.с.а.с.12-16), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2015р. (а.с.а.с.17-19), задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Регион-Трейдинг до Приватного підприємства Астон стягнуто з останнього 137294,08грн. заборгованості за договором №03/04/2007 від 03.04.2007р. Означеним рішенням суду було встановлено факт неналежного виконання Приватним підприємством Астон умов договору №03/04/2007 від 03.04.2007р. з оплати вартості отриманої продукції за видатковими накладними за період з 06.01.2012р. по 13.07.2012р.

17. Після закінчення процедури апеляційного оскарження, Товариство з обмеженою відповідальністю Регион-Трейдинг звернулось до відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції з судовим наказом №905/2524/14 від 24.06.2014р. про стягнення боргу в сумі 147463,96грн., що підтверджується постановою про поновлення виконавчого провадження, яка міститься в матеріалах справи. (а.с.20)

18. У результаті проведення виконавчих дій з примусового виконання рішення суду у справі 905/2524/14 Відповідачем було сплачено заборгованість в сумі 135768,21грн., що підтверджується платіжним дорученням від 08.10.2015р. на суму 11695,75грн. (а.с.21) та від 28.12.2015р. на суму 135768,21грн. (а.с.22)

19. Таким чином, враховуючи несвоєчасність виконання основного зобов'язання за договором №03/04/2007 від 03.04.2007р. в розмірі 137294,08грн., факт якого було встановлено рішенням Господарського суду Донецької області від 12.06.2014р. у справі №905/2524/14, Позивачем було заявлено до стягнення з Відповідача 7214,00грн. - 3% річних нарахованих за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 21.03.2014р. по 09.10.2015р. та з 10.10.2015р. по 28.12.2015р. та 104863,61грн. - інфляційної індексації за період з березня 2014р. по вересень 2015р. та з жовтня по грудень 2015р., стягнення яких є предметом розгляду даної господарської справи.

20. Зважаючи на вказані обставини, спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів Цивільного кодексу України, що регламентують виконання грошових зобов'язань.

VІ. Оцінка апеляційного суду:

21. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб'єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

22. Сутність розглядуваного спору полягає у застосуванні до Відповідача наслідків порушення (прострочення у виконанні) грошового зобов'язання за договором №03/04/2007 від 03.04.2007р. в розмірі 137294,08грн., факт якого було встановлено рішенням Господарського суду Донецької області від 12.06.2014р. у справі №905/2524/14.

23. Так, порушення у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України Відповідачем грошового зобов'язання, сума якого має виступає базою для нарахування стягуваних в межах цієї справи сум інфляційної індексації та 3% річних, встановлено чинним судовим рішенням від 12.06.2014р. у справі №905/2524/14 та є преюдиціальним для розглядуваної справи у розумінні ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сам по собі факт задоволення судом позовних вимог про стягнення певної суми заборгованості діючим законодавством наразі не віднесений до обставин, що припиняють чи змінюють правову природу грошового зобов'язання, а отже - жодною мірою не звільняє боржника від відповідальності за порушення грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора на отримання коштів, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, нарахування яких припиняється лише із припиненням відповідного грошового зобов'язання.

24. Своєю чергою, доводи апеляційної скарги Позивача зводяться виключно до неправильного застосування судом першої інстанції строку позовної давності через невірне встановлення дати звернення останнього до суду, з приводу чого судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що в силу згадуваних приписів ст.ст.610, 625 Цивільного кодексу України, право вимоги виплат стягнення в межах цієї справи 3% річних та інфляційної індексації виникає з моменту прострочення відповідного грошового зобов'язання, який і визначає початок перебігу строку позовної давності у розумінні ст.261 цього Кодексу. У зв'язку з цим, посилання Скаржника на те, що тільки 29.12.2015р. (після здійснення боржником остаточного погашення заборгованості, стягнутої в межах справи №905/2524/14, яка є базою для нарахування заявлених до стягнення по справі №905/346/18 сум) йому стало остаточно відомо суми й період проведення нарахувань, не мають відношення до визначення моменту початку перебігу строку позовної давності.

Дійсно, 29.12.2015р. як дата повного виконання обов'язків Відповідачем з оплати заборгованості, визначає межу (кінець) періоду нарахування стягуваних сум з моменту початку прострочення їх оплати, в перебігу якого Позивач не був ані юридично, ані фактично обмежений в праві звернення до суду з вимогами про стягнення передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України нарахувань, накопичених до дати такого звернення. Більш того, визначення 21.03.2014р. початком прострочення, а відповідно, й початком відліку позовної давності, не тільки узгоджується з преюдиціальними обставинами, встановленими в межах справи №905/2524/14, але й відповідають розрахунку позовних вимог, наданих Позивачем по справі.

25. Беручи до уваги, що прострочення виконання грошового зобов'язання як триваюче порушення в контексті заявлених нарахувань за ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України породжує у кредитора відповідне право на нарахування та стягнення 3% річних та щомісячної інфляційної індексації (виходячи з порядку формування індексу інфляції згідно з п.3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р.), на позовні вимоги розповсюджується передбачений ст.257 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності, визначення наслідків його додержання/недодержання вимагає встановлення/наявності наступних елементів:

- подання Відповідачем в порядку ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України заяви про застосування строку позовної давності до винесення рішення;

- встановлення моменту початку перебігу строку позовної давності та дати звернення до суду;

- встановлення наявності/відсутності підстав для зупинення або переривання перебігу строку позовної давності або існування поважних причин його пропуску.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що в силу ст.ст.13, 73 Господарського процесуального кодексу України тягар доказування наявності підстав для задоволення позовних вимог в контексті третього з вказаних вище елементів покладається на Позивача.

26. Враховуючи наявність викладеної у відзиві заяви про застосування строку позовної давності у відповідності до ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України, правильне визначення судом моменту звернення до суду з позовною заявою, за якою було відкрито провадження у справі №905/346/18 (16.02.2018р. - згідно штемпелю на конверті (а.с.118), та не надання Позивачем яких-небудь доказів та обґрунтування можливості/необхідності незастосування передбачених ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України наслідків недотримання позовної давності у відношенні вимог, нарахованих (право на стягнення яких виникло до 16.02.2015р.) за період, який передував понад 3-х років до дати звернення з позовними вимогами до суду, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який в повній відповідності з фактичними обставинами вірно встановив границі періоду, в межах якого позовні вимоги можуть бути задоволені з урахуванням позовної давності.

27. Своєю чергою, посилання Скаржника на ненадання своєчасно в межах справи №905/346/18 відомостей про звернення з позовом до Відповідача до 16.02.2018р. також є безпідставними, оскільки суд першої інстанції не дивлячись на наявність/відсутність суб'єктивної обізнаності про факт такого звернення в силу ч.1 ст.14 та ч.4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України не має права самостійно формувати доказову базу з матеріалів інших проваджень, а отже ці аргументи не спростовують вказаних висновків суду апеляційної інстанції.

Більш того, оскільки за результатами попереднього звернення, провадження за позовною заявою порушено/відкрито не було в силу недоліків оформлення такої заяви (позовна заява повернута заявнику), то в силу ч.2 ст.264 Цивільного кодексу України в контексті правової позиції по її застосуванню, викладеної в постанові Верховного суду України №6-895цс15 від 02.12.2015р., таке звернення не потягнуло переривання позовної давності, а отже не вплинуло на визначення її дотримання в межах розглядуваної справи №905/346/18.

28. Враховуючи наведене в п.п.24-27 означено постанови, судова колегія погоджується з рішенням місцевого суду щодо правомірності стягнення на користь Позивача (розрахунок позовних вимог - а.с.а.с.8,9) 43211,23грн. - інфляційна індексація (нарахована з лютого 2015р. по вересень 2015р. на суму боргу 137294,08грн. та за період з жовтня 2015р. по грудень 2015р., що була нарахована на суму 125598,33грн.) та 3488,02грн. - 3% річних (нарахованих за період з 16.02.2015р. по 08.10.2015р. на суму боргу 137294,08грн. та нарахованих за період з 09.10.2015р. по 28.12.2015р. на суму боргу 125598,33грн.).

29. Крім того, апеляційний суд погоджується з рішенням місцевого суду в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4916,69грн., оскільки такий розмір є повністю співрозмірним з розміром задоволених позовних вимог.

30. Оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Регион-Трейдинг залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін.

30. За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Регион-Трейдинг , м.Костянтинівка Донецької області на рішення Господарського суду Донецької області від 18.04.2018р. (повний текст підписано 18.04.2018р.) у справі №905/346/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 18.04.2018р. (повний текст підписано 18.04.2018р.) у справі №905/346/18 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Регион-Трейдинг , м. Костянтинівка Донецької області.

4. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 04.07.2018р.

Головуючий, суддя-доповідач: ОСОБА_1

Судді: О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надрук. 4 примірн.: 1,2 - сторонам, 3-у справу, 4- ГСДО

Надіслано судом до ЄДРСР - 04.07.2018р.