Постанова

від 02.07.2018 по справі 925/662/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2018 р. Справа№ 925/662/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання від 02.07.2018.

розглянувши апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Настасія"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.05.2018

у справі №925/662/17 (суддя - Грачов В.М.)

за позовом Селянського фермерського господарства "Настасія"

до 1) Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

2) Золотоніської районної державної адміністрації

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал-05"

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та визнання недійсною додаткову угоду на право оренди спільної земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В :

У червні 2017 Селянське фермерське господарство "Настасія" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Золотоніської районної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал-05" про визнання недійсною додаткову угоду на право оренди спірної земельної ділянки за кадастровим номером 7121585800:05:002:0501 від 01.12.2016 укладеною між відповідачем - 1 (орендодавець) та відповідачем - 3 (орендар) та зареєстрованою згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 33480097 від 19.01.2017. Визнати таким, що втратив чинність наказ за №23-12890/14-16-СГ, виданий 01.12.2016 Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області. Вилучити з користування відповідача земельну ділянку з кадастровим номером 7121585800:05600260501 (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 09.02.2018 року за вх. № 3820/18).

03.04.2018 через канцелярію суду представник позивача звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом заборони проведення весняно-польових робіт Товариству з обмеженою відповідальністю "Кристал - 05" на земельній ділянці з кадастровим номером 7121585800:05:002:0501.

В обґрунтування підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову позивач посилався на те, що, на даний час, є одночасно чинними Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 22,9 га серії ЧР № 8-98, виданий голові СФГ "Настасія" Демиденку Л.В., та додаткова угода на право оренди спірної земельної ділянки за кадастровим номером 7121585800:05:002:0501 від 01.12.2016 року, що підтверджує право оренди відповідача-3 - ТОВ "Кристал - 05". Таким чином, оскільки позивач позбавлений можливості проводити весняно-польові роботи на оспорюваній земельній ділянці, тому, на думку позивача, відповідачу-3 також необхідно заборонити проведення таких робіт.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.05.2018 відмовлено Селянському фермерському господарству "Настасія" в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову виходив з того, що із заяви не вбачається, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та буде ефективним захистом для поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Селянське фермерське господарство "Настасія" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.05.2018 в частині відмови забезпечення позову Селянського фермерського господарства "Настасія" стосовно заборони Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал-05" у користуванні спірною земельною ділянкою.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Апелянт також зазначив, що є можливими втрати сільськогосподарського товарного виробництва в 2018, які може понести СФГ "Настасія" у зв'язку з неможливістю проводити вес няно-польові роботи на оспорюваній земельній ділянці. Тому, на думку позивача, ТОВ "Кристал-05" повинно бути заборонено у користуванні спір ною земельною ділянкою.

В свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідачем-3 надано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу - без змін, оскільки оскаржувана ухвала є обґрунтованою та винесена з дотриманням норм процесуального права. Також відповідач-3 вказав, що вжиття заходів забезпечення позову та обраний позивачем спосіб такого забезпечення не є необхідним, розумним, обґрунтованим та призвиде до втручання в господарську діяльність ТОВ "Кристал-05".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №925/662/17 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 у визначеному складі суду, відкрито апеляційне провадження та розгляд справи призначено на 02.07.2018.

Належні представники сторін в судове засідання не з'явились, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили. Жодних клопотань не направляли.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню, з наступних підстав.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або інші заходи необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість втрати виробництва та можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що подана позивачем заява про забезпечення позову не відповідає вищезазначеним вимогам законодавства. Із заяви не вбачається, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або буде ефективним захистом для поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ТОВ "Кристал - 05" користується спірною земельною ділянкою на підставі чинного договору оренди згідно з укладеною додатковою угодою на право оренди земельної ділянки від 01.12.2016 та, оскільки відповідачем-3 проведенні весняно-польові роботи та засіяно спірну земельну ділянку сільськогосподарськими культурами, тому заборона проводити йому подальші польові роботи може завдати товариству значних матеріальних втрат.

Колегія суддів звертає увагу, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та з цією метою та з урахуванням вимог ст.ст. 73-74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Однак, як вбачається з поданої заяви, позивачем не надано жодного доказу, які обґрунтовують підстави для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову, а припущення і посилання на потенційну можливість втрати виробництва не є підставою для задоволення вказаної заяви.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми чинного законодавства, у зв'язку з чим, правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної у даній справі ухвали суду відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та не спростовують висновків місцевого господарського суду, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 140, 255, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Настасія"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.05.2018 у справі №925/662/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.05.2018 у справі №925/662/17 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на позивача.

4. Матеріали справи №925/662/17 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 ГПК України та в строки, встановлені ст. 288 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 03.07.2018.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк