Ухвала

від 02.07.2018 по справі 904/72/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/72/16

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду :

Булгакової І.В (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Дніпровської міської ради

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2017 та

постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2018

за первісним позовом комунального підприємства "Муніципальна варта" Дніпровської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Проект",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Дніпровська міська рада (далі - Рада)

про стягнення 443 999,52 грн основного боргу, 295 999,68 грн штрафу, 14 049,82 грн витрат на проведення експертизи та

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Проект"

до комунального підприємства "Муніципальна варта" Дніпровської міської ради

про стягнення 1 035 998,88 грн основного боргу, 4 087,22 грн 3% річних,

ВСТАНОВИВ:

07.05.2018 (згідно з відміткою канцелярії суду) Рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2018 зі справи № 904/72/16 разом з клопотанням про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 29.05.2018 касаційну скаргу Ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2018 зі справи № 904/72/16 залишено без руху, оскільки останній не надав докази сплати судового збору у встановленому Законом порядку, а доводи, викладені у клопотанні Ради про поновлення строку на касаційне оскарження, визнано необґрунтованими.

22.06.2018 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Ради надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження та приєднання до матеріалів справи платіжного доручення від 06.06.2018 № 859 про доплату судового збору у розмірі 421,49 грн за розгляд касаційної скарги у справі № 904/72/16.

Клопотання про поновлення процесуального строку обґрунтоване таким: повний текст постанови отримано Радою 16.04.2018, що підтверджується матеріалами справи, які знаходяться у суді касаційної інстанції, у зв'язку з чим скаржник не може надати суду рекомендований лист з повідомленням про отримання постанови, яка оскаржується. Водночас як доказ отримання Радою повного тексту постанови 16.04.2018 скаржником до заяви додано копію постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2018 з відміткою канцелярії Ради про реєстрацію отриманої кореспонденції 16.04.2018 № 12/2301. Крім того, скаржник посилається на практику Європейського суду з прав людини.

Згідно з частинами першою та третьою статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду, що оскаржується Радою, датована 02.04.2018, повний текст її складений 06.04.2018, отже, двадцятий день з дня складення повного тексту постанови припадав на 26.04.2018.

У цьому випадку касаційну скаргу було подано скаржником до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 07.05.2018, підтвердженням чого є відбиток штампу канцелярії, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Суд касаційної інстанції вважає нові доводи Ради щодо причин пропуску строку на касаційне оскарження, викладені у клопотанні, необґрунтованими з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доводи, наведені Радою у клопотанні, не можна вважати об'єктивними, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що Радою повний текст постанови отримано 16.04.2018. Окрім того, штамп Ради на копії постанови не є належним доказом отримання зазначеної постанови саме 16.04.2018, а тому причини подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження постанови залежали лише від суб'єктивної волі скаржника, а не від об'єктивно непереборних обставин.

Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Виходячи з викладеного, суд касаційної інстанції визнає наведені у клопотанні Ради доводи про причини пропуску строку на касаційне оскарження неповажними, а тому суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2018 зі справи № 904/72/16.

Керуючись статтями 234, 288, 293 ГПК України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2018 зі справи № 904/72/16.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко