Постанова

від 27.06.2018 по справі 619/3384/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 червня 2018 року

м. Київ

справа № 619/3384/14-ц

провадження № 61-13291св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - прокурор Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі державного агентства лісових ресурсів України, державного підприємства Харківська лісова науково-дослідна станція ,

відповідачі: ОСОБА_2,

відділ у Дергачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (відділ Держземагенства у Дергачівському районі Харківської області),

Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги заступника прокурора Харківської області та державного підприємства Харківська лісова науково-дослідна станція на рішення Апеляційного суду Харківської області, у складі колегії суддів: Міненкової Н. О., Пономаренко Ю. А., Шевченко Н. Ф., від 19 вересня 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2014 року прокурор Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі державного агентства лісових ресурсів України, державного підприємства Харківська лісова науково-дослідна станція (далі - ДП Харківська лісова наукова дослідна станція ) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, відділу Держземагенства у Дергачівському районі Харківської області, Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області, про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки у добросовісного набувача.

Позовна заява мотивована тим, що за результатами перевірки у порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів 28 квітня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості щодо кримінального провадження № 4201422028000015 за частиною другою статті 364 КК України та розпочато досудове розслідування відносно колишніх посадових осіб районного відділу земельних ресурсів та районного відділу архітектури і містобудування. Розпорядженням Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області № 850 від 29 листопада 2006 року ОСОБА_3 було надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1 га на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області за межами населеного пункту. ОСОБА_3 на підставі вищевказаного розпорядження за допомогою землевпорядних підприємств: товариства з обмеженою відповідальністю НАТОЛ-7 (далі - ТОВ НАТОЛ-7 ) та закритого акціонерного товариства Галичина (далі - ЗАТ Галичина ), розроблено проекти землеустрою, які погоджено органами виконавчої влади району. На підставі затвердженого проекту землеустрою розпорядженням № 1158 від 29 листопада 2007 року Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1 га для ведення особистого селянського господарства на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області за межами населеного пункту. На підставі зазначеного розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_3 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1 га для ведення особистого селянського господарства на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району за межами населеного пункту. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1. Державний акт серія НОМЕР_2 зареєстровано в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010869300029 на ім`я ОСОБА_3 (НОМЕР_1). В ході перевірки на підставі висновків спеціалістів у сфері геодезичної діяльності Харківського державного проектно-вишукувального інституту агромеліорації і лісового господарства Харківдіпроагроліс та приватного підприємства Перспектива-Земля (далі - ПП Перспектива-Земля ), встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_3 з кадастровим номером НОМЕР_1 знаходиться на території земель, наданих у постійне користування Данилівському дослідному держлісгоспу (зараз - ДП Харківська лісова наукова дослідна станція ), та займає квартал № НОМЕР_3 Дергачівського лісництва, яке структурно входить до ДП Харківська лісова науково-дослідна станція . Позивач вважає, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 була передана ОСОБА_3 без погодження з Данилівським дослідним держлісгоспом та без надання дозволу на вилучення вказаних земель з постійного користування ДП Харківська лісова науково-дослідна станція , а тому, з огляду на відсутність прийнятого у встановленому законом порядку рішення компетентного органу про передачу земельної ділянки у власність відповідне право ОСОБА_3 в силу положень статті 116 ЗК України набуте протиправно. Крім того, документацією із землеустрою та розпорядженнями Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області не передбачалася зміна цільового призначення спірної земельної ділянки. З огляду на те, що спірними розпорядженнями дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення з категорії земель лісогосподарського призначення не надавався, вказані розпорядження протиправно спрямовані на зміну цільового призначення земель лісового фонду всупереч частині четвертій статті 20 ЗК України та статті 57 ЛК України, відповідно до яких зміна цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення проводиться за погодженням з органами лісового господарства. На даний час власником спірної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 26 листопада 2008 року є ОСОБА_2, який придбав земельну ділянку у ОСОБА_3

Посилаючись на викладені обставини прокурор Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі державного агентства лісових ресурсів України, ДП Харківська лісова наукова дослідна станція просив суд визнати недійсним розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області № 1158 від 29 листопада 2007 року Про передачу земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Малоданилівської селищної ради громадянину ОСОБА_3, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 1,0 га серія НОМЕР_2, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010869300029, виданий на ім'я ОСОБА_3, витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі ДП Харківська лісова науково-дослідна станція земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 1,0 га на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області, у складі судді Овсяннікова В. С., від 11 квітня 2016 року задоволено позовні вимоги прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі державного агентства лісових ресурсів України, ДП Харківська лісова науково-дослідна станція . Визнано недійсним розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області № 1158 від 29 листопада 2007 року Про передачу земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Малоданилівської селищної ради громадянину ОСОБА_3. . Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 1,0 га серія НОМЕР_2, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010869300029, виданий на ім'я ОСОБА_3 Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі ДП Харківська лісова науково-дослідна станція земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 1,0 га на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що під час розгляду справи було встановлено факт належності спірної земельної ділянки Данилівському Держлісгоспу (ДП Харківська лісова науково-дослідна станція ), а розпорядженням Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області фактично вилучено з постійного користування ДП Харківська лісова науково-дослідна станція землі лісогосподарського призначення, при цьому цільове призначення спірної земельної ділянки не змінювалось.

19 вересня 2016 року рішенням Апеляційного суду Харківської області рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 11 квітня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким прокурору Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі державного агентства лісових ресурсів України, ДП Харківська лісова науково-дослідна станція відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції не встановив фактичні обставини справи. Місцевий суд, ухвалюючи рішення у справі, не врахував обставини, встановлені у справі № 619/338/14-ц, які у силу положень частини третьої статті 61 ЦПК України, 2004 року, мають преюдиційне значення, дійшов безпідставного висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог. Апеляційний суд встановив, що позивачем не було надано належним чином оформлені планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, отже не доведено, що спірна земельна ділянка відносилась до земель лісогосподарського призначення. Також апеляційний суд вказав, що висновки суду першої інстанції щодо незастосування наслідків спливу позовної давності не узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду України (постанова від 16 вересня 2015 року у справі № 6-68цс15).

У жовтні 2016 року заступником прокурора Харківської області та ДП Харківська лісова науково-дослідна станція подано касаційні скарги на рішення Апеляційного суду Харківської області від 19 вересня 2016 року .

12 грудня 2016 року ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ДП Харківська лісова науково-дослідна станція .

30 січня 2017 року ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою заступника прокурора Харківської області.

Заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не надходило.

22 червня 2017 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу за позовом прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, ДП Харківська лісова науково-дослідна станція до ОСОБА_2, відділу Держземагенства у Дергачівському районі Харківської області, Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області, про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки у добросовісного набувача призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів . Відповідно до пункту 4 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

14 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду та розподілено судді-доповідачу.

У касаційній скарзі заступник прокурора Харківської областіпросить скасувати рішення Апеляційного суду Харківської області від 19 вересня 2016 року та залишити в силі рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 11 квітня 2016 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи заступника прокурора Харківської областіобґрунтовано тим, що апеляційний суд повно і всебічно не з'ясував обставини справи та дійшов необґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог. Апеляційним судом не враховано, що станом на 1991 рік спірна земельна ділянка була віднесена до земель лісогосподарського призначення. Крім того, апеляційним судом не було враховано встановлені обставини, встановлені у рішенні Господарського суду Харківської області від 15 березня 2016 року (справа № 922/19/16), залишеному без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06 червня 2016 року, яким було визнано незаконним та скасовано розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 29 листопада 2007 року № 1157 Про передачу земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_4. . Разом з тим, прокурор вважає безпідставним посилання суду апеляційної інстанції на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 29 жовтня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 17 лютого 2016 року у справі (№ 619/3382/14-ц) за позовом прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, ДП Харківська лісова науково-дослідна станція до ОСОБА_4, ОСОБА_2, державного підприємства Центр державного земельного кадастру в особі Харківської регіональної філії, відділу Держземагентства в Дергачівському районі Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: реєстраційна служба Дергачівського районного управління юстиції, Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області, про визнання недійсним розпорядження та державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки.

У касаційній скарзі ДП Харківська лісова науково-дослідна станція просить скасувати рішення Апеляційного суду Харківської області від 19 вересня 2016 року та залишити в силі рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 11 квітня 2016 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи ДП Харківська лісова науково-дослідна станція обґрунтовано тим, що розгляд справи апеляційним судом відбувся з порушенням принципів змагальності та законності. Заміну складу колегії суддів було проведено з порушеннями та штучним втручанням. Апеляційний суд повно і всебічно не з'ясував обставини справи та не врахував встановлені у рішенні Господарського суду Харківської області від 15 березня 2016 року (справа № 922/19/16) обставини.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеними вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Судами встановлено, що розпорядженням Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області № 850 від 29 листопада 2006 року ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1 га на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області за межами населеного пункту.

ОСОБА_3 на підставі вищевказаного розпорядження за допомогою землевпорядних підприємств: ТОВ НАТОЛ-7 та ЗАТ Галичина розроблено проекти землеустрою, які погоджено органами виконавчої влади району.

Розпорядженням № 1158 від 29 листопада 2007 року Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області затверджено проект землеустрою ОСОБА_3 та передано йому у власність земельну ділянку площею 1 га для ведення особистого селянського господарства на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області за межами населеного пункту.

На підставі зазначеного розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_3 отримав державний акт серія НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку площею 1 га для ведення особистого селянського господарства на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району за межами населеного пункту. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1. Державний акт серія НОМЕР_2 зареєстровано в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010869300029 на ім`я ОСОБА_3 (НОМЕР_1).

За результатами проведеної прокуратурою Дергачівського району перевірки на підставі висновків спеціалістів у сфері геодезичної діяльності - Харківського державного проектно-вишукувального інституту агромеліорації і лісового господарства Харківдіпроагроліс та ПП Перспектива-Земля встановлено, що земельна ділянка, передана ОСОБА_3, за кадастровим номером НОМЕР_1, знаходиться на території земель, наданих у постійне користування Данилівському дослідному держлісгоспу (нині - ДП Харківська лісова наукова дослідна станція ) та займає квартал № НОМЕР_3 Дергачівського лісництва, яке структурно входить до ДП Харківська лісова наукова дослідна станція . Земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 була передана фізичній особі без погодження з Данилівським дослідним держлісгоспом та без надання дозволу на вилучення вказаних земель з постійного користування ДП Харківська лісова наукова дослідна станція .

На даний час власником вищевказаної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 26 листопада 2008 року є ОСОБА_2, який придбав земельну ділянку у ОСОБА_3

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України (2004 року) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заявлених прокурором Дергачівського району Харківської області позовних вимог, апеляційний суд вказав про те, що місцевий суд не врахував преюдиційність судових рішень у справі (№ 619/338/14-ц) за позовом прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, ДП Харківська лісова науково-дослідна станція до ОСОБА_4, ОСОБА_2, державного підприємства Центр державного земельного кадастру в особі Харківської регіональної філії, відділу Держземагентства в Дергачівському районі Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: реєстраційна служба Дергачівського районного управління юстиції, Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області, про визнання недійсним розпорядження та державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки. У вказаній справі рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 29 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17 лютого 2016 року, у задоволенні позовних вимог прокурора відмовлено. Вказані рішення залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 вересня 2016 року.

Апеляційний суд зазначив про те, що у справі № 619/3382/14-ц судом було встановлено, що спірна земельна ділянка не відноситься до земель лісогосподарського призначення, оскільки ця ділянка Данилівському держлісхозу не надавалась і ніколи не використовувалася для потреб лісового господарства. У цій справі, яка є предметом касаційного перегляду, прокурор посилався на ті ж самі докази і оскільки інших належних доказів, які безспірно підтверджують доводи позивача, суду надано не було, апеляційний суд відмовив у позові за недоведеністю позовних вимог та наявністю преюдиційного рішення суду щодо предмету спору.

Згідно частини третьої статті 61 ЦПК України, 2004 року, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Аналогічну норму містить частина четверта статті 82 ЦПК України, в якій зокрема вказано, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказуючи на преюдиційність судових рішень у справі № 619/3382/14-ц апеляційний суд залишив поза увагою те, що у вказаній справі прокурор Дергачівського району Харківської області просив визнати недійсним розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 29 листопада 2007 року № 1157 Про передачу земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4. , визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 1,0000 га серія НОМЕР_4, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010869300030, виданий на ім'я ОСОБА_4 та витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі державного підприємства Харківської лісової наукової дослідної станції земельну ділянку площею 1,0000 га (кадастровий номер НОМЕР_1) на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області.

Разом з тим, у цій справі, яка є предметом касаційного перегляду, прокурор просив суд визнати недійсним розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області № 1158 від 29 листопада 2007 року Про передачу земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Малоданилівської селищної ради громадянину ОСОБА_3, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 1,0 га серія НОМЕР_2, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010869300029, виданий на ім'я ОСОБА_3, витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі ДП Харківська лісова науково-дослідна станція земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 1,0 га на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області.

Тобто, у справах різні предмети позову (різні розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області та різні земельні ділянки).

Таким чином, вважати, що у справі № 619/3382/14-ц встановлено обставини, які не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи, підстав немає. До того ж ухвала Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 вересня 2016 року мотивована тим, що прокурор не заявив позовних вимог до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, а суд не вправі з власної ініціативи замінювати відповідача або залучати до участі у справі іншу особу в якості відповідача.

Вищевказане апеляційний суд при апеляційному перегляді справи залишив поза увагою, не з'ясувавши пов'язаність справи, яка була предметом апеляційного перегляду, зі справою № 619/3382/14-ц, дійшов неправильного висновку про відсутність необхідності доказування обставин у справі, у зв'язку з чим не перевірив доводи учасників справи щодо висновків суду першої інстанції та дійшов передчасного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

При цьому апеляційний суд правильно зазначив, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Позовна давність виконує кілька функцій, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Частиною першою статті 400 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки недоліки, допущені судом апеляційної інстанції, не можуть бути усунуті при касаційному розгляді справи, судове рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно об'єктивно перевірити обґрунтованість позовних вимог, надати оцінку доводам та поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог та заперечень, як в цілому, так і кожному доказу окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу.

Також варто врахувати, що потреба виправити минулу помилку, допущену державним органом, не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

Керуючись статтями 402, 409, 411, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги заступника прокурора Харківської області та державного підприємства Харківська лісова науково-дослідна станція задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Харківської області від 19 вересня 2016 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Апеляційного суду Харківської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийД. Д. Луспеник СуддіО. В. Білоконь Б. І. Гулько Є. В. Синельников С. Ф. Хопта