Ухвала

від 27.06.2018 по справі 910/24055/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.06.2018Справа № 910/24055/16

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіабудсервіс"

на дії та бездіяльність державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Фещук (Желтікова) Олени Андріївни та Бабкової Тетяни Ігорівни

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіабудсервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБК Житлобуд"

про стягнення 215 931,24 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

За участю представників сторін:

від позивача (скаржника): Романенко Л.М. за дов.;

від відповідача (боржника): не з'явився;

від органу ДВС: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.04.2017 року у справі № 910/24055/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіабудсервіс" задоволено повністю. стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБК Житлобуд" (03150, місто Київ, вулиця Фізкультури, будинок 30 В, офіс 419; код ЄДРПОУ 38997108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіабудсервіс" (03680, місто Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 8, корпус 59/4; код ЄДРПОУ 32485297) 164 153 (сто шістдесят чотири тисячі сто п'ятдесят три) грн. 21 коп. основного боргу, 51 778 (п'ятдесят одну тисячу сімсот сімдесят вісім) грн. 03 коп. штрафу, 2 274 (дві тисячі двісті сімдесят чотири) грн. 74 коп. витрат по сплаті судового збору; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБК Житлобуд" (03150, місто Київ, вулиця Фізкультури, будинок 30 В, офіс 419; код ЄДРПОУ 38997108) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 964 (дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 23 коп.

16.05.2017 року на примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 24.04.2017 по справі № 910/24055/16 видано наказ.

18.06.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від стягувача надійшла скарга на дії та бездіяльність державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Фещук (Желтікова) Олени Андріївни та Бабкової Тетяни Ігорівни, відповідно до якої просить суд вжити заходів щодо порушення вимог Закону України Про виконавче провадження державними виконавцями Фещук Оленою Андріївною та Бабковою Тетяною Ігорівною.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2018р. розгляд скарги призначено на 27.06.2018 року.

25.06.2018 року через відділ діловодства суду від представника ДВС надішли матеріали виконавчого провадження та клопотання про розгляд справи без участі представника.

У судовому засіданні 27.06.2018 року представник скаржника підтримав подану скаргу.

Представники інших учасників судового процесу в судове засідання не з'явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представників боржника та органу ДВС за наявними у справі доказами.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі статтею 124 Конституції України та статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Відповідно до частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження", який є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби, та регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу ст. 19 названого Закону, сторони виконавчого провадження мають право, між іншим, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.03. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" (далі - постанова № 14) визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Відповідно до п. 2 постанови № 14 стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

Обґрунтовуючи подану скаргу, скаржник зазначає, що державними виконавцями не вжито всіх необхідних заходів щодо примусового виконання рішень та недотримано ефективності, своєчасності та повноти вчинення виконавчих дій, та порушено ч. 7 ст. 26, ч. 3 ст. 13, п.3 ч.2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження".

Судом встановлено, що 21.06.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіабудсервіс" звернулось до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві з заявою № 14 від 14.06.2017 року про відкриття виконавчого провадження.

Як встановлено судом, 23.06.2017 року головним державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лазарєвою А.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №54185741 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 року №910/24055/16.

Згідно статті 18 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 3 ст. 18 вказаного Закону передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додатну вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на яких заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Окрім цього, виконавець також має право: здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; викликати посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавець, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; накладати стягнення у вигляді штрафу на юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від посадових осіб боржників - юридичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження в праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язання за рішенням. Отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Також ст. 52 зазначеного Закону встановлені особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи-підприємця. Зокрема, виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Згідно з пунктом 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

01.03.2018 року винесено вимогу виконавця №54185741/2 до АТ Укрсиббанк про надання інформації про банківські рахунки боржника.

03.03.2018 року головним державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бабковою Т.І. винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень №53239686 та №54185741 у зведене виконавче провадження №55920640.

20.07.2017 року головним державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бабковою Т.І. здійснено запит №29699877 до Державної фіскальної служби України з метою отримання інформації про номери рахунків, відкритих боржником у фінансових установах, на який отримано відповідь № НОМЕР_1 від 21.07.2017 року.

04.05.2018 року винесено вимогу виконавця №54185741/2 до Національного банку України, АТ Укрсиббанк про надання інформації щодо несписання коштів з рахунку боржника та невиконання платіжних вимог державного виконавця.

У виконавчому провадженні №53239686 25.05.2017 року направлено подання до ТОВ "ПБК Житлобуд" про встановлення тимчасового обмеження керівника ТОВ "ПБК Житлобуд" у праві виїзду за межі України; здійснено витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, неодноразово направлено платіжні вимоги про списання коштів з рахунків боржника.

Згідно ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження " від 02.06.2016р. № 1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями тощо.

При цьому, судом під час розгляду скарги стягувача встановлено, що державним виконавцем при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 року №910/24055/16, проведено виконавчі дії, які визначені ДВС як необхідні та достатні з метою виконання рішення Господарського суду м. Києва у справі №910/24055/16, право визначення яких гарантовано державному виконавцю приписами чинного законодавства України.

Отже, не вчинення державним виконавцем інших виконавчих дій за висновками суду не розцінюється як порушення органом державної виконавчої служби Закону України "Про виконавче провадження".

Тобто, не проведення державним виконавцем дій, обов'язок з вчинення яких Законом України "Про виконавче провадження" не встановлений та проведення яких є виключно правом органів Державної виконавчої служби, не може бути підставою для визнання бездіяльності державного виконавця незаконною.

Крім того, судом встановлено, що виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 року №910/24055/16 у зведеному виконавчому провадженні №55920640 на день розгляду скарги триває, а отже виконавчі дії державним виконавцем продовжують вчинятись.

Також, суд зазначає, що предмет скарги повинен бути чітко визначений скаржником у прохальній частині скарги, оскільки резолютивна частина ухвали суду, винесеної за результатом розгляду скарги, по суті, відображає вимоги, викладені у прохальній частині скарги, та повинна викладатися чітко й безумовно.

Таким чином, скаржник повинен обґрунтувати вимоги не лише шляхом зазначення підстав скарги (обставин, на яких скарга ґрунтується, суті порушеного права), а й шляхом зазначення чітких вимог, з якими він звертається до суду та шляхом застосування якого способу захисту суд повинен здійснити захист порушених прав скаржника - тобто, зазначити, які саме дії/бездіяльність державного виконавця скаржник вважає протиправними та в якій формі виразились такі дії (у формі певних актів, рішеннях, тощо).

Однак, суд зазначає, що з прохальної частини скарги не вбачається чіткого предмету скарги, оскільки скаржником не конкретизовано яких саме заходів щодо порушення вимог Закону України Про виконавче провадження державними виконавцями він просить вжити суд.

У зв'язку з викладеним, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіабудсервіс" на дії та бездіяльність державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Фещук (Желтікова) Олени Андріївни та Бабкової Тетяни Ігорівни задоволенню не підлягає.

Згідно з п. 9.13. постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіабудсервіс" на дії та бездіяльність державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Фещук (Желтікова) Олени Андріївни та Бабкової Тетяни Ігорівни та відмовляє в її задоволенні.

Керуючись ст. ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні скрги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіабудсервіс" на дії та бездіяльність державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Фещук (Желтікова) Олени Андріївни та Бабкової Тетяни Ігорівни

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та та може бути оскарження протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання у відповідності до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.07.2017 року.

СуддяМ.Є. Літвінова