ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2018 року
м. Київ
Справа № 924/899/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 (головуючий суддя Демянчук Ю. Г., судді Демидюк О. О., Миханюк М. В.) у справі Господарського суду Хмельницької області за позовом Керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ера" про стягнення 297681,56 грн. збитків за використання земельної ділянки, площею 1,1423 га, яка розташована за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Руська, 5, без правовстановлюючих документів,
Короткий зміст позовних вимог
1. 29.09.2017 керівник Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури (далі - Прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської міської ради (далі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ера" (далі - Відповідач) з позовом про стягнення збитків у розмірі 297681,56 грн. за використання земельної ділянки площею 1,1423 га, розташованої за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Руська, 5, без правовстановлюючих документів.
Позовна заява мотивована тим, що з 07.04.2008 Відповідач є власником будівель і споруд загальною площею 3975,4 кв.м. за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Руська, 5 згідно з відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно. Для обслуговування вказаного майна рішенням сесії міської ради від 16.02.2010 № 43 Відповідачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за вказаною адресою. Станом на час подання позову Відповідач право користування (оренди) вказаною ділянкою відповідно до вимог законодавства не оформив. Після оформлення права власності на будівлі та споруди загальною площею 3975,4 кв.м. за вказаною адресою Відповідач договір оренди земельної ділянки не уклав, орендної плати за договором не сплачував, хоча використовує земельну ділянку до цього часу для обслуговування належних йому об'єктів нерухомого майна. Відповідач своєю протиправною поведінкою, яка полягає у використанні земельної ділянки без правовстановлюючих документів, позбавив власника земельної ділянки права отримувати дохід у розмірі орендної плати, внаслідок чого до місцевого бюджету не надійшли кошти з орендної плати, що є упущеною вигодою та підлягає стягненню з Відповідача у сумі 297671,56 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2. 14.12.2017 Господарський суд Хмельницької області (суддя Димбовський В. В.) вирішив позов задовольнити, стягнути з Відповідача на користь Позивача 297681,56 грн. збитків за використання земельної ділянки площею 1,1423 га, яка розташована за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Руська, 5, без правовстановлюючих документів.
Судове рішення мотивоване тим, що відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Кам'янець-Подільського бюро технічної інвентаризації № 18403432 від 07.04.2008 на підставі рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.03.2008 Відповідач володіє на праві приватної власності об'єктом (реєстраційний номер 22814509) - комплексом, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Руська (вул. Комсомольська), 5, номер запису 1070 в книзі 6ю. Згідно з актом встановлення та узгодження суміжних меж з передачею межових знаків землекористувачу від 12.10.2009, який підписаний представником землекористувача - Відповідачем, начальником управління Держкомзему в м. Кам'янець-Подільському та представником ПП "Пріоритет" (виконавцем завдання на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів) в присутності представників суміжних землевласників (землекористувачів) проведено встановлення та погодження на місцевості меж землекористування Відповідача земельною ділянкою, яка знаходиться у м. Кам'янець-Подільському, вул. Руська, 5, площа якої становить 1,1423 га. Рішенням Кам'янець-Подільської міської ради № 43 від 16.02.2010 Відповідачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 11423,00 кв.м. (1,1423 га) за рахунок земель історико-культурного призначення Кам'янець-Подільської міської ради для реконструкції та обслуговування виробничих приміщень. Рішенням Кам'янець-Подільської міської ради № 84 від 18.12.2012 вирішено продовжити на один рік з дня прийняття цього рішення термін дії дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки. Відповідно до охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини від 04.11.2010, укладеного між Управлінням культури, туризму і курортів Хмельницької обласної державної адміністрації (орган охорони) та Відповідачем, останній взяв на себе зобов'язання з охорони пам'ятки: Пивоварний завод, 19 ст., архітектура та містобудування, національного значення, 06.09.1979. Відповідно до плану земельної ділянки, що фактично використовується Відповідачем, розробленого ТОВ "Кайлас-К" у 2017 площа земельної ділянки, яка фактично використовується Відповідачем складає 0,4782 га. Також у період з 06.07.2017 по 19.09.2017 (земельний податок за липень-вересень 2017 року) та у період з 19.11.2014 по 19.11.2015 (земельний податок за червень-грудень 2014) Відповідач сплачував бюджетні платежі на суму 7213,00 грн. та 8884,43 грн. відповідно. Рішенням Кам'янець-Подільської міської ради № 662 від 29.06.2017 вирішено затвердити акти комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 07.06.2017, в якому зазначено, що розрахункові втрати орендної плати за землю за період з 01.01.2015 по 01.06.2017 складають 297681,56 грн. 10.07.2017 Відповідачу надіслано претензію № 2/02-11-2959, в якій виконком Кам'янець-Подільської міської ради повідомив про вказане рішення та пропонував в місячний термін сплатити зазначену суму коштів. Відповідач добровільно збитки не відшкодував. Неоформлення протягом тривалого часу документів на право користування земельною ділянкою є доведеним фактом, що має місце з вини Відповідача внаслідок його бездіяльності, що свідчить про протиправну поведінку землекористувача та причинний зв'язок між його протиправною поведінкою та збитками.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
3. 01.03.2018 Рівненський апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.12.2017 скасував, прийняв нове рішення: "В позові відмовити.".
Врахувавши встановлені судом першої інстанції обставини справи, апеляційний суд однак зазначив про неврахування судом тієї обставини, що договір не може бути укладеним з огляду на те, що земельна ділянка не набула цивільної оборотоздатності відповідно до частин 1, 4, 9, 10 статті 79-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), отже у діях Відповідача не існує вини як обов'язкової складової цивільного правопорушення без якої неможливо застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків. Відповідач як добросовісний землекористувач сплачував на користь Позивача плату за користування земельною ділянкою, що дорівнювала розміру земельного податку. Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди, який відсутній, тому Відповідач не міг вносити орендну плату. З плану (інвентаризації) земельної ділянки вбачається, що Відповідач використовує земельну ділянку площею 0,4782 га за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Руська, 5, тобто земельну ділянку, яка зайнята будівлями і спорудами, а також частину земельної ділянки, необхідної для їх обслуговування. Відповідач пояснив, що від наміру отримати земельну ділянку площею 1,1423 га у користування відмовився у зв'язку з розташуванням на ній будівель та споруд (фундаментів гаражів та вагової), що не належать товариству, знаходження на ділянці багаторічних насаджень, якими товариство не володіє, наявність прибережної захисної смуги річки Смотрич тощо. Актом від 23.09.2016 члени комісії доручили фінансовому управлінню міської ради спільно з відділом Держгеокадастру в місті у термін до 27.06.2016 надати розрахунки розміру земельних податків та орендної плати за земельну ділянку за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Руська, 5, площею 11000,00 кв.м. для виробничих потреб, що свідчить про невизначеність Позивача у площі земельної ділянки, яку використовує Відповідач. Отже твердження Позивача про використання Відповідачем протягом 2015-2017 років земельної ділянки 11423,78 кв.м. є необґрунтованим. Таким чином всі елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. 30.03.2018 Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.12.2017.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, а саме статей 156, 157 ЗК України, статті 22 ЦК України, статей 224, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 266, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГК України).
6. За змістом статей 206 ЗК України, статті 224 ГК України, статей 156, 157 ЗК України користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушеним. Аналогічна позиція викладена у постанові пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" та у постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі № 703/5377/14-ц.
7. В даному випадку між протиправною поведінкою Відповідача з використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, що є порушенням закону, та заподіяними збитками існує причинний зв'язок, враховуючи також, що Відповідач не вчиняв юридично значимих дій з укладення договору оренди землі, його реєстрації, тобто вжиття усіх залежних від нього заходів для оформлення права землекористування. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 17.02.2016 у справі № 904/5857/14, від 18.05.2016 у справі № 3-194гс16, постанові Вищого господарського суду України від 21.09.2016 у справі № 916/2200/15.
8. Сплата Відповідачем земельного податку не звільняє його від обов'язку належним чином оформити право користування земельною ділянкою (укласти договір оренди землі), оскільки відповідно до статей 269, 270, 288 ПК України, земельний податок та орендна плата не є тотожними поняттями.
9. Зазначення Відповідачем в декларації з плати за землю площі ділянки 3947 кв.м. не спростовує наміру укласти договір оренди на площу 11423 кв.м.
10. Розмір збитків визначено комісією відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284.
11. Всупереч вимогам статей 266, 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийняв усну заяву про уточнення апеляційної скарги в судовому засіданні 01.03.2018 та вийшов за межі вимог апеляційної скарги Відповідача.
Позиція Верховного Суду
12. Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні. За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
З огляду на наведене, враховуючи ту встановлену судами обставину, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надано Відповідачу у 2010 році, а також у 2012 році прийнято рішення, яким подовжено термін дії дозволу на розроблення проекту землеустрою, в той час як Відповідач, всупереч вимогам наведених норм, на час звернення з цим позовом (29.09.2017) не оформив право користування земельною ділянкою, на якій розміщене належне йому нерухоме майно, що не спростовано останнім, висновок апеляційного господарського суду про відсутність вини Відповідача як обов'язкової складової цивільного правопорушення у зв'язку з тим, що земельна ділянка не набула оборотоздатності відповідно до вимог статті 79-1 ЗК України не ґрунтуються на законодавчих приписах.
13. Упущеною вигодою за змістом статті 22 ЦК України, частини 2 статті 224, статті 225 ГК України вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності. Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності. Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, ЗК України. За змістом статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Водночас відповідно до статті 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Згідно зі статтею 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.
Таким чином, користування Відповідачем земельною ділянкою, на якій знаходяться належні йому на праві власності об'єкти нерухомості, без правовстановлюючих документів, позбавило орендодавця можливості одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би одержати, якби його право не було порушено. Тому обґрунтованим є посилання Скаржника (пункт 6) на аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі № 703/5377/14-ц. За наведених обставин Суд вважає безпідставними посилання апеляційного суду на відсутність договору оренди земельної ділянки як підстави нарахування орендної плати, оскільки відсутність такого договору не звільняє від обов'язку оформити відповідне право користування земельною ділянкою та, відповідно, від обов'язку відшкодувати збитки, завдані у зв'язку з використанням земельної ділянки без такого договору. Наведена правова позиція викладена у пункті 12 постанови Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 924/587/17.
14. Суд вважає необґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції, які стосуються недоведення Позивачем використання Відповідачем протягом 2015 - 2017 років земельної ділянки площею 11423,78 кв.м., оскільки, як встановлено судами, саме щодо вказаної площі земельної ділянки Позивачем прийнято рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, обставин щодо звернення Відповідача до Позивача з будь-якими заявами, листами, клопотаннями про зміну площі земельної ділянки ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом не встановлено.
15. За таких обставин висновки апеляційного господарського суду про відсутність у діях Відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди не ґрунтуються на дійсних обставинах справи та наведених нормах закону.
16. Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції підлягає залишенню в силі.
Судові витрати
17. У зв'язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню, судові витрати за розгляд скарги покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області задовольнити.
2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 у справі № 924/899/17 скасувати. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.12.2017 залишити в силі.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ера" (32300, м. Кам'янець-Подільський, вул. Руська, 5, ідентифікаційний код 21311342) на користь Прокуратури Рівненської області (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 52, ідентифікаційний код 02910077) 8930,44 грн. (вісім тисяч дев'ятсот тридцять гривень 44 коп.) судового збору, сплаченого за розгляд касаційної скарги. Доручити Господарському суду Хмельницької області видати наказ.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Пільков
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2018 |
Оприлюднено | 05.07.2018 |
Номер документу | 75110181 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Пільков К.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні