Постанова

від 03.07.2018 по справі 924/59/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року Справа № 924/59/18

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І. Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Левчук І.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третіх осіб:

- Департаменту фінансів Хмельницької обласної адміністрації: не з'явився

- ГУ ДКС України у Хмельницькій області: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, м.Шепетівка Хмельницької області

на рішення господарського суду Хмельницької області, ухваленого 15.05.18р. суддею Заверухою С.В. о 12:02 год. у м.Хмельницькому, повний текст складено 15.05.18р.

у справі № 924/59/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Шепетівського району електричних мереж, м.Шеретівка Хмельницької області

до Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, м.Шепетівка Хмельницької області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департаменту фінансів Хмельницької обласної адміністрації, м.Хмельницький та Головного управління державної казначейської служби України у Хмельницькій області, м.Хмельницький

про стягнення 25230,05 грн. пені, 54458,17 грн. 3% річних та 456628,38 грн. втрат від інфляції

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.05.2018р. у справі №924/59/18 позов Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Шепетівського району електричних мереж до Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департаменту фінансів Хмельницької обласної адміністрації та Головного управління державної казначейської служби України у Хмельницькій області, про стягнення 25230,05грн. пені, 54458,17грн. 3% річних та 456628,38грн. втрат від інфляції - задоволено частково.

Стягнуто з Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на користь Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Шепетівського району електричних мереж 456628,38грн. інфляційних втрат, 54458,17грн. 3% річних, 4320,37 грн. пені, 7731,10 грн. судового збору.

У стягненні 20909,68 грн. пені відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Шепетівське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства, звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити повністю.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та процесуального права;

- вказує, що судом першої інстанції при ухваленні судового рішення не взято до уваги, що розрахунок за спожиту електричну енергію здійснений Шепетівським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 "Про затвердження Порядку перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій";

- зазначає, що запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), визначений Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій (Постанова КМУ №20 від 11.01.2005р.), держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов'язаних з теплопостачанням, водопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг;

- вказує, що перерахування коштів відповідачем відповідно до платіжних доручень, повідомляємо, у 2015 році наше підприємство оплачувало власними коштами частину спожитої електроенергії, яку не покривала держава субвенцією на надання пільг та субсидій. Протягом 2016-2017 років підприємство повністю оплачувало спожиту електричну енергію відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005р.. Щодо сплати електроенергії у 2018 році, повідомляємо, що внаслідок проведеної часткової монетизації пільг та субсидій державою з 01.01.2018р. знову змінено механізм взаєморозрахунків, тому у 2018 році підприємство оплачувало електроенергію з казначейського рахунку, за рахунок коштів, які надійшли як субвенція на відшкодування пільг та субсидій;

- обґрунтовує, що висновок суду першої інстанції про те, що учасниками судового розгляду не надано жодного доказу, які б свідчили, що розрахунки за спожиту відповідачем електричну енергію проведені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 "Про затвердження Порядку перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" є такими, що не відповідає обставинам справи;

- покликається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги на особливості здійснення господарської діяльності у сфері водопостачання та водовідведення і законодавчо обумовлену специфіку взаємовідносин між суб'єктами, що здійснюють господарську діяльність у цій сфері, Шепетівське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства не мало можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків за поставлену електроенергію, у зв'язку з чим вина відповідача з прострочення платежів за спірним договором відсутня, в зв'язку з чим відсутній склад правопорушення і відповідно до ст.217 Господарського кодексу України та ст.614 Цивільного кодексу України позбавляє позивача права застосовувати до боржника заходи відповідальності, передбачені п.4.2.1 договору та у свою чергу тягне за собою відсутність підстав для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України;

- вважає, що Шепетівське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства не може нести відповідальності за те, що позивач після поставки електроенергії підприємству добровільно обрав інші, ніж передбачені договором, порядок та строки оплати йому електроенергії, а саме визначені Порядком перерахування деяких субвенцій з держаного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, договором про організацію взаєморозрахунків та спільних протокольних рішень, на підставі яких і було оплачено поставлену електричної енергії в інші строки, ніж встановлено договором;

- покликається на судову практику Верховного суду розглядаючи аналогічну справу №924/412/17 за позовом ПАТ "Хмельницькобленерго" до КП "Міськтепловоденергія" у своїй постанові від 19.04.2018р., згідно якої суд дійшов висновків, що при розгляді справ щодо застосування у подібних правовідносинах норми ч.2 ст.625 ЦК України та санкцій, передбачених умовами договору, слід зазначити, що необхідною умовою для їх застосування є те, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, який діяв на момент розгляду справи, і, відповідно до якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору. Укладенням договору про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків.

Листом №01-23/924/59/18/2183/18 від 04.06.2018р. матеріали справи було витребувано з господарського суду Хмельницької області.

15.06.2018р. до Рівненського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №924/59/18.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду 20.06.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на рішення господарського суду Хмельницької області від 15.05.2018р. у справі №924/59/18 та справу №924/59/18 призначено до розгляду на 03.07.2018р. об 14:30год..

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, сторони та треті особи наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з'явились, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2014р. між ПАТ "Хмельницькобленерго" в особі Шепетівського району електричних мереж (постачальник) та Шепетівським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №35 (далі - договір), згідно до розділу 1 (предмет договору) якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 2012 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. Точка продажу електричної енергії: згідно схем (додаток № 5). Приєднана потужність у точці підключення становить 1118 кВт.

Постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 5 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами (п.2.2.2 договору).

Відповідно до п.п.2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4 договору, споживач зобов'язується виконувати умови цього договору. Дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки: згідно обсягів постачання електричної енергії (додаток № 1). Оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №№ 10, 3 "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії". Здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 4 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії".

У відповідності до п.3.1.1 договору постачальник має право отримувати від споживачаплату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором.

Згідно п.4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3, 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2014р. договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.4. договору).

Договір про постачання електричної енергії від 05.05.2014р. №35 від підписано сторонами та скріплено відтисками їх печаток.

Також, 05.05.2014р. між сторонами підписано додаток №10 до договору №35 від 05.05.2014р. „Порядок розрахунків", згідно якого, розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем. Споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності: до 10 числа розрахункового періоду 10% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду; до 20 числа розрахункового періоду 40% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду; до 28 числа розрахункового періоду 100% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду.

На виконання умов договору про постачання електричної енергії від 05.05.2014р. №35 ПАТ "Хмельницькобленерго" в особі Шепетівського району електричних мереж виставлялися Шепетівському комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства відповідні рахунки-фактури №35 від 26.01.2017р. за січень 2017 року на суму 599998,30грн., від 27.02.2017р. за лютий 2017р. на суму 499853,95грн., від 27.03.2017р. за березень 2017р. на суму 529954,57грн., від 27.04.2017р. за квітень 2017р. на суму 529948,49грн., від 02.06.2017р. за травень 2017р. на суму 529937,33грн., від 27.06.2017р. за червень 2017р. на суму 99867,36грн., від 26.07.2017р. за липень 2017р. на суму 599626,60грн., від 28.08.2017р. за серпень 2017р. на суму 499767,02грн., від 27.09.2017р. за вересень 2017р. на суму 499934,84грн., від 26.10.2017р. за жовтень 2017р. на суму 518181,80грн., від 27.11.2017р. за листопад 2017р. на суму 433751,02грн., від 27.12.2017р. за грудень 2017р. на суму 549982,12грн., від 01.02.2016р. за січень 2016р. на суму 459762,75грн., від 26.02.2016р. за лютий 2016р. на суму 399857,57грн., від 29.03.2016р. за березень 2016р. на суму 399815,40грн., від 28.04.2016р. за квітень 2016р. на суму 199974,82грн., від 03.06.2016р. за травень 2016р. на суму 249393,77грн., від 29.06.2016р. за червень 2016р. на суму 299746,55грн., від 28.07.2016р. за липень 2016р. на суму 299530,78грн., від 26.08.2016р. за серпень 2016р. на суму 349529,17грн., від 26.09.2016р. за вересень 2016р. на суму 449649,34грн., від 31.10.2016р. за жовтень 2016р. на суму 449998,81грн., від 28.11.2016р. за листопад 2016р. на суму 569659,45грн., від 26.12.2016р. за грудень 2016р. на суму 548931,07грн., від 26.01.2015р. за січень 2015р. на суму 379917,12грн., від 25.02.2015р. за лютий 2015р. на суму 391932,07грн., від 25.03.2015р. за березень 2015р. на суму 326707,53грн., від 24.04.2015р. за квітень 2015р. на суму 338217,37грн., від 25.05.2015р. за травень 2015р. на суму 274306,52грн., від 23.06.2015р. за червень 2015р. на суму 314952,32грн., від 24.07.2015р. за липень 2015р. на суму 476855,59грн., від 26.08.2015р. за серпень 2015р. на суму 315858,68грн., від 24.09.2015р. за вересень 2015р. на суму 99816,47грн., від 23.10.2015р. за жовтень 2015р. на суму 524292,04грн., від 26.11.2015р. за листопад 2015р. на суму 568493,23грн., від 24.12.2015р. за грудень 2015р. на суму 661301,94грн..

Також, Шепетівським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства здійснювалась перерахування коштів ПАТ "Хмельницькобленерго" в особі Шепетівського району електричних мереж платіжними дорученнями: №3 від 05.02.2018р. на суму 410000,00грн., №5 від лютого 2018р. на суму 100000,00грн., №6 від 27.02.2018р. на суму 1773759,48грн., №24 від 13.01.2015р. на суму 10000,00грн., №54 від 23.01.2015р. на суму 35000,00грн., №61 від 26.01.2015р. на суму 10000,00грн., №64 від 28.01.2015р. на суму 129917,12грн., №162 від 25.02.2015р. на суму 200000,00грн., №218 від 13.03.2015р. на суму 10000,00грн., №302 від 31.03.2015р. на суму 30000,00грн., №298 від 31.03.2015р. на суму 104134,00грн., №297 від 31.03.2015р. на суму 40000,00грн., №403 від 40.04.2015р. на суму 100000,00грн., №406 від 30.04.2015р. на суму 20000,00грн., №458 від 28.10.2015р. на суму 62000,00грн., №426 від 30.09.2015р. на суму 54578,02грн., №427 від 29.09.2015р. на суму 45421,98грн., №284 від 30.06.2015р. на суму 170608,09грн., №247 від 05.06.2015р. на суму 50000,00грн., №242 від 29.05.2015р. на суму 29854,47грн., №241 від 29.05.2015р. на суму 35000,00грн., №240 від 29.05.2015р. на суму 40000,00грн., №238 від 27.05.2015р. на суму 60000,00грн., №150 від 12.02.2015р. на суму 10000,00грн., №129 від 16.01.2015р. на суму 5000,00грн., №127 від 14.01.2015р. на суму 5000,00грн..

18.09.2015р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Хмельницькій області, Департаментом фінансів Хмельницької обласної державної адміністрації, Шепетівським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства, Публічним акціонерним товариством "Хмельницькобленерго", Державним підприємством "Енергоринок" та Публічним акціонерним товариством "Центренерго" укладено договір №375Е/174 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 04.06.2015р. №375 згідно якого, предметом даного договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджет місцевим бюджетам, визначеною п.16 ст.14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", відповідно до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015р. №375.

Даним договором врегульовано порядок проведення взаєморозрахунків на суму 891816,38грн..

Відповідно до п-п.2, 3 п.11 вказаного договору про організацію взаєморозрахунків, сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору; перерахувати кошти наступній стороні не пізніше наступного дня піеля нарахування коштів на їх рахунок.

Пунктом 14 договору про організацію взаєморозрахунків передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Сторони засвідчують, що після виконання договору вони не мають одна до одної претензій стосовно предмета договору (п.16 договору про організацію взаєморозрахунків).

Господарським судом Хмельницької області 08.06.2017р. ухвалено рішення у справі №924/414/17 про стягнення з Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства заборгованість в сумі 639551,34грн., яка є заборгованістю за спожиту електричну енергію, що виникла через невідповідність фактичних витрат діючим тарифам на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які діяли на підприємстві в період з 2014-2015 років та наявною заборгованістю по різниці в тарифах, яка станом на 01.01.2016р. становить 2344146,37грн..

08.08.2017р. між ПАТ "Хмельницькобленерго" та Шепетівським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства укладено угоду про реструктуризацію вартості обсягу спожитої електричної енергії №35 на суму 1 723 600,00грн., згідно з умовами даної угоди сторони погодилися, що сплата основного боргу буде проводитися Боржником згідно графіку передбаченого п.2.2 угоди про реструктуризацію.

Також, матеріали справи містять копії спільних протокольних рішень за 2015-2017 роки про організацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, які укладено між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Хмельницькій області, Департаментом фінансів Хмельницької облдержадміністрації, Публічним акціонерним товариством "Хмельницькобленерго", ДП "Енергоринок" за погодженням з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, відповідно до предмету яких, їх укладено відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (Постанова Уряду від 11.01.2005р. №20) та згідно з Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України 03.08.2015р. №493/688.

Відповідно до п.6 укладених спільних протокольних рішень, сторони, що підписали спільне протокольне рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 та Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015р. №493/688, і невиконання своїх зобов'язань за цим спільним протокольним рішенням відповідно до законодавства України.

Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків містять умову, що вони набирають чинності з моменту їх підписання всіма сторонами.

Наявні копії спільних протокольних рішень за 2015-2017 роки про організацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України підписані сторонами та скріплені відтисками їх печаток.

Згідно акту звірки розрахунків за надані послуги з електропостачання між Публічним акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" в особі Шепетівського району електричних мереж та Шепетівським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства станом на 31.12.2017р. заборгованість останнього складає 1991117,34грн. в тому числі: 1163156,35грн. - заборгованість за електроенергію, 229216,30грн. - пеня, 65173,82грн. - 3% річних, 533570,87грн. - інфляційних.

У відповідності до таблиць нарахування та оплати пені, 3% річних, інфляційних позивачем нараховано: 25230,05грн. пені за липень 2017р. - грудень 2017р., 54458,17грн. 3% річних за січень 2015р. - грудень 2017р., 456628,38грн. інфляційних за січень 2015р. - грудень 2017р..

За вказаних обставин, Публічне акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" в особі Шепетівського району електричних мереж звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення 25230,05грн. пені, 54458,17грн. 3% річних та 456628,38грн. втрат від інфляції відповідно до договору про постачання електричної енергії від 05.05.2014р. №35.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Публічне акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" в особі Шепетівського району електричних мереж посилається на несвоєчасне виконання Шепетівським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства зобов'язань за договором від 05.05.2014р. №35 щодо розрахунків за отриману електроенергію, а тому станом на 01.01.2018р. борг перед позивачем становить 1163156,35грн.. У відповідності до п.4.2.1 договору №35, ст.625 ЦК України відповідачу нараховані штрафні санкції у вигляді пені в сумі 25230,05грн., 54458,17грн. 3% річних та 456628,38грн. втрат від інфляції. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 08.06.2017р. у справі № 924/414/17 ухвалено рішення про стягнення з Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства основного боргу за спожиту активну електричну енергію.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 30.01.2018р. відкрито провадження у справі №924/59/18 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 03.04.2018р. залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент фінансів Хмельницької обласної адміністрації та Головне управління державної казначейської служби України у Хмельницькій області.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24.04.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У запереченнях на додаткові пояснення відповідача №372 від 12.04.2018р. позивач заперечує проти доводів відповідача про неможливість своєчасних розрахунків за використану електричну енергію через відсутність субвенцій з державного бюджету. При цьому позивач посилається на п.1.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013р. №14 та висновки постанови Верховного Суду України від 12.12.2011р. №07/238-10. Крім того, вказує, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання. Відповідний висновок узгоджується з позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 15.05.2012р. №11/446, від 26.12.2011р. №9/400, рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р..

Відповідач у відзиві на позов №60 від 15.02.2018р. просить суд у позові відмовити. Також, на обґрунтування заперечень зазначає, що оплату за електричну енергію, поставлену протягом періоду, в якому позивачем нараховано штрафні санкції, підприємством проведено за рахунок власних коштів, коштів загального фонду державного бюджету на підставі спільних протокольних рішень, укладених відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" від 11.01.2005р. №20 та згідно з Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015р. №493/688. Зауважує, що 18.09.2015р. сторонами у справі, Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Департаментом фінансів Хмельницької облдержадміністрації, державним підприємством "Енергоринок", публічним акціонерним товариством "Центренерго" укладено договір №3757/174, предметом якого є організація проведення сторонами розрахунків за субвенцією з Державного бюджету місцевим бюджетам. Таким чином, відповідач вважає, що уклавши даний договір, сторони тим самим змінили порядок і строки проведення розрахунків за договором про реструктуризацію вартості обсягу спожитої електричної енергії (активна енергія) №35 від 08.08.2017р., то в даному випадку відсутні підстави для нарахування відповідачу пені, 3% річних та інфляційних втрат. На підтвердження своїх доводів надав копії листів фінансового управління Шепетівської міської ради про централізоване перерахування коштів за спожиту електричну енергію за період 2015-2017 років, листа №245 від 31.08.2017р. про внесення змін у договір, листа №160 від 02.06.2017р. про внесення змін у договір, угоди про реструктуризацію вартості обсягу спожитої електричної енергії №35 від 08.08.2017р., договору №375Е/174 від 18.09.2015р. про організацію взаєморозрахунків.

Департамент фінансів Хмельницької обласної державної адміністрації, у поясненнях у справі №04.02-35/799 від 23.04.2018р. зазначив, що протягом 2015-2017 років в Хмельницькій області було оформлено та профінансовано спільні протокольні рішення з ПАТ "Хмельницькобленерго" на загальну суму 739013,4 тис. грн., з якої погашена заборгованість КП водопровідно-каналізаційного господарства (м.Шепетівка) за спожиту електроенергію в сумі 15544,3тис.грн..

Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, у поясненнях №13-09/344-2121 від 23.04.2018р. вказало, що Шепетівському комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства відкрито рахунок як одержувачу бюджетних коштів у Шепетівському управлінні Державної казначейської служби України у Хмельницькій області. Головне Управління не вступало у правовідносини з позивачем та відповідачем щодо договору №35 про постачання електричної енергії.

Позивач у запереченнях на пояснення відповідача від 02.04.2018р. №1/109 від 12.04.2018р. просить не брати до уваги заперечення відповідача. В обґрунтування посилається на постанову Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013р. №14 та постанову Верховного Суду України від 12.12.2011р..

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.05.2018р. у справі №924/59/18 позов задоволено частково .

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності до п.1 ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Як встановлено ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ст.714 ЦК України, ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

За приписами ст.1 Закону України "Про електроенергетику", постачання електричної енергії є надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживачами енергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Відповідно до п.1.2 Правил користування електричною енергію, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28 (у редакції Постанови НКРЕ від 17.10.2005р. №910) договором про постачання електричної енергії є домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Електрична енергія (активна) - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару (п.1.2 Правил користування електричною енергію).

Пунктами 8.1 та 10.2 Правил передбачено, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право: 1) на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України; 2) на всі види забезпечення виконання зобов'язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України; 3) на відшкодування у передбаченому законодавством України порядку несплаченої споживачем частини вартості електричної енергії, що постачається йому на рівні екологічної броні електропостачання. Споживач електричної енергії зобов'язаний: 1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 2) оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про електроенергетику", постачанням електричної енергії є надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживачами енергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Отже, невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Частиною 1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Стаття 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як свідчать матеріали справи, що 05.05.2014р. між ПАТ "Хмельницькобленерго" в особі Шепетівського району електричних мереж (постачальник) та Шепетівським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №35, відповідно до розділу 1 (предмет договору) якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 2012 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Позивач на виконання своїх зобов'язань за вищевказаним договором поставив відповідачу електричну енергію за період з січня 2014 по грудень 2017 року на загальну суму 1991117,34грн., що підтверджується рапортами про відпуск електроенергії та рахунками-фактури за вищевказаний період, актом звірки розрахунків, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач свої зобов'язання за вказаним договором щодо оплати за поставлену електричну енергію виконав, однак з порушенням строків внесення плати визначених додатком №10 від 05.05.2014р., що відображено у наданих позивачем розрахунках до позову.

Водночас, матеріали справи свідчать, що у 2015-2017 роки були укладені спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Хмельницькій області, Департаментом фінансів Хмельницької облдержадміністрації, Публічним акціонерним товариством "Хмельницькобленерго", ДП "Енергоринок" за погодженням з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, відповідно до предмету яких, їх укладено відповіднео до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (Постанова Уряду від 11.01.2005р. №20) та згідно з Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України 03.08.2015р. №493/688.

Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 визначено механізм і перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло -, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз" (далі -субвенція) (п.1 Порядку).

Відповідно до п.п.2.1-2.3 зазначеного Порядку постачальники та транспортувальники ресурсів (надавачі товарів, послуг), які виявили бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року № 20 (із змінами), складають щомісяця до 10-го числа з розпорядниками коштів акти звіряння, а у разі проведення відповідних розрахунків з попередньої оплати ресурсів (товарів, послуг) на строк не більше одного місяця постачальники та транспортувальники ресурсів (надавачі товарів, послуг) визначають договірну величину споживання ресурсів (товарів, послуг), про що укладають відповідний договір з розпорядниками коштів. Один примірник акта звіряння або договору надається місцевому фінансовому органу для складання зведеного реєстру актів звіряння або договорів. Зведені реєстри актів звіряння абр договорів підписуються керівниками місцевих фінансових органів і постачальників та транспортувальників ресурсів (надавачів товарів, послуг) та надаються Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, відповідним головним фінансовим управлінням. Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, відповідні фінансові управління узагальнюють отримані дані та подають їх щомісяця до 20-го числа у формі узгоджених з постачальниками та транспортувальниками ресурсів (надавачами товарів, послуг) спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків разом з відповідними реєстрами актів звіряння або договорами за підписами керівників Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, відповідних головних фінансових управлінь та постачальників і транспортувальників ресурсів (надавачів товарів, послуг) Державній казначейській службі України та відповідним головним управлінням Державної казначейської служби України Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - головні управління Державної казначейської служби України). Такі документи подаються окремо щодо кожного постачальника та транспортувальника ресурсів (надавача товарів, послуг), який братиме участь у розрахунках.

Розпорядники коштів за рахунок отриманих субвенцій із загального фонду Державного бюджету України здійснюють розрахунки за природний газ, теплопостачання та електроенергію шляхом перерахування коштів на рахунки постачальників та транспортувальників ресурсів (надавачів товарів, послуг), відкриті в органах Державної казначейської служби України, а у разі проведення розрахунків за електроенергію - на поточні рахунки із спеціальним режимом використання енергопостачальників, відкриті в уповноваженому банку (п.2.7).

З огляду на це, запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (далі - ПЕК), визначений Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій (Постанова КМУ №20 від 11.01.2005р.), держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов'язаних з теплопостачанням, водопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг.

Фактично, визнаючи неможливість розрахунків у цій частині підприємствами-надавачами житлово-комунальних послуг, держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює цим самим характер регулювання відповідних правовідносин, що склались між сторонами на підставі укладених між ними договорів.

Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій. частині зазнають імперативного регулюючого впливу держави, шляхом прийняття, зокрема, Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону про державний бюджет на відповідний рік, нормами яких передбачено виділення субвенцій на фінансування пільг та субсидій, та інших законодавчих актів, на виконання яких, у свою чергу, було прийнято підзаконні нормативні акти і, зокрема, згадану вище Постанову КМУ № 20 від 11.01.2005р..

Отже, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов'язання між сторонами договору в частині, яку держава буде компенсувати за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема, адміністративного (бюджетного), застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачили сторони у договорі відповідні умови, чи навпаки.

Тому, при визначенні обсягу грошових зобов'язань, до яких слід застосовувати норми законодавства, суд повинен виходити з величини компенсації, яку перераховано за рахунок державного бюджету.

Також, слід врахувати, що належними та допустимими доказами, якими підтверджено, що розрахунки за спожиту електричну енергію проведено відповідно до Постанови КМУ №20 від 11.01.2005р. є додані до матеріалів справи листи фінансового управління Шепетівської міської ради, зведені реєстри прогнозних нарахувань пільг та субсидій, копії спільних протокольних рішень за 2015-2017 роки.

Головне управління державної казначейської служби України у Хмельницькій області листом №06.2-16/128-1191 від 05.03.2018р. підтвердило, що протягом січня 2015 по грудень 2017 року ПАТ "Хмельницькобленерго" на виконання постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005р. у 2015 – 2017р.р. були укладені та профінансовані спільні протокольні рішення.

Письмовими позиціями третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору підтверджено, що розрахунки за спожиту електричну енергію проведено відповідно до Постанови КМУ №20 від 11.01.2005р.. Департаментом фінансів Хмельницької обласної державної адміністрації надано до своїх письмових пояснень аналіз фінансування по Шепетівському комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства за 2015-2017 роки по пільгах, субсидіях, яке проводилося на підставі укладених спільних протокольних рішень укладених між ПАТ "Хмельницькобленерго" та іншими учасниками взаєморозрахунків, в якому визначено на яку суму були укладені спільні протокольні рішення з ПАТ "Хмельницькобленерго", та яка сума коштів була перерахована розпорядниками бюджетних коштів на рахунки ПАТ "Хмельницькобленерго" за спожиту Шепетівським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства електричну енергію.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" між сторонами разом з уповноваженими органами виконавчої влади та Державної казначейської служби було укладено спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду державного бюджету №20/23 від 15.01.2015р. 7 137 860,33грн. з них 185 080,07грн. по ШКПВГ; №20/351 від 11.02.2015р. 8 549 419,63грн. з них 191 232,04грн. по ШКПВГ; №20/740 від 12.03.2015р. 5 924 856,28грн. з них 363 313,03грн. по ШКПВГ; №20/1172 від 10.04.2015р. 6 227 505,94грн. з них 186 406,12грн. по ШКПВГ; №20/1660 від 15.05.2015р. 5 808 469,19грн. з них 208 394,49грн. по ШКПВГ; №20/1994 від 12.06.2015р. 4 520 657,65грн. з них 89 421,04грн. по ШКПВГ; №20/2386 від 13.07.2015р. 4 858 365,01грн. з них 387 443,16грн. по ШКПВГ; №20/2775 від 12.08.2015р. 6 313 751,10грн. з них 315 859,37грн. по ШКПВГ; №20/3200 від 11.09.2015р. 7 285 948,47грн. з них 261 852,43грн. по ШКПВГ; №20/3503 від 09.10.2015р. 10 340 273,65грн. з них 277 364,53грн. по ШКПВГ; №20/3891 від 11.11.2015р. 16 122 773,02грн. з них 466 447,26грн. по ШКПВГ; №20/4303 від 10.12.2015р. 20 039 370,88грн. з них 564 939,07грн. по ШКПВГ; №20/4645 від 15.01.2016р. 24 565 506,81грн. з них 460 000,00грн. по ШКПВГ; №20/4872 від 11.02.2016р. 38 191 755,29грн. з них 400 000,00грн. по ШКПВГ; №20/5164 від 14.03.2016р. 16 551 011,46грн. з них 400 000,00грн. по ШКПВГ; №20/5506 від 13.04.2016р. 29 831 566,63грн. з них 200 000,00грн. по ШКПВГ; №20/5683 від 13.05.2016р. 22 815 191,53грн. з них 250 000,00грн. по ШКПВГ; №20/5946 від 13.06.2016р. 14 368 668,78грн. з них 300 000,00грн. по ШКПВГ; №20/6288 від 13.07.2016р. 12 389 646,68грн. з них 300 000,00грн. по ШКПВГ; №20/6611 від 12.08.2016р. 13 464 709,13грн. з них 350 000,00грн. по ШКПВГ; №20/6951 від 15.09.2016р. 12 309 195,06грн. з них 450 000,00грн. по ШКПВГ; №20/7234 від 13.10.2016р. 15 520 953,33грн. з них 450 000,00грн. по ШКПВГ; №20/7623 від 14.11.2016р. 30 573 695,06грн. з них 570 000,00грн. по ШКПВГ; №20/8018 від 12.12.2016р. 40 557 776,17грн. з них 550 000,00грн. по ШКПВГ; №20/8319 від 12.01.2017р. 50 018 677,38грн. з них 600 000,00грн. по ШКПВГ; №20/8700 від 10.02.2017р. 43 458 885,25грн. з них 500 000,00грн. по ШКПВГ; №20/9092 від 13.03.2017р. 41 908 031,09грн. з них 530 000,00грн. по ШКПВГ; №20/9592 від 12.04.2017р. 49 338 795,45грн. з них 530 000,00грн. по ШКПВГ; №20/9814 від 13.05.2017р. 35 648 228,51грн. з них 1 060 000,00грн. по ШКПВГ; №20/10159 від 14.06.2017р. 7 615 468,58грн. з них 42 561,56грн. по ШКПВГ; №20/10513 від 18.07.2017р. 1 099 671,89грн. з них 600 000,00грн. по ШКПВГ; №20/10700 від 15.08.2017р. 12 073 878,42грн. з них 954 000,00грн. по ШКПВГ; №20/11020 від 14.09.2017р. 20 299 057,01грн. з них 600 000,00грн. по ШКПВГ; №20/11314 від 12.10.2017р. 25 263 882,37грн. з них 650 000,00грн. по ШКПВГ; №20/11672 від 13.11.2017р. 33 533 828,07грн. з них 650 000,00грн. по ШКПВГ; №20/12094 від 13.12.2017р. 44 486 053,34грн. з них 650 000,00грн. по ШКПВГ.

Кожне спільне протокольне рішення має номер, дату укладання, суму, на яку воно укладене, що дає змогу його ідентифікувати. Таким чином, вказані вище документи є належними та допустимими доказами, які в своїй сукупності підтверджують, що розрахунки проведені відповідно до Порядку №20 від 11.01.2005р. та договору про організацію взаєморозрахунків. Також, спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків містять умову, що вони набирають чинності з моменту їх підписання всіма сторонами.

Відповідно до п.6 укладених спільних протокольних рішень, Сторони, що підписали спільне протокольне рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 та Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015р. №493/688, і невиконання своїх зобов'язань за цим спільним протокольним рішенням відповідно до законодавства України.

Водночас, спільні протокольні рішення не встановлюють конкретних строків проведення розрахунків між їх учасниками (сторонами).

При цьому, матеріали справи не містять відповідних доказів, які би свідчили про недотримання учасниками протокольних рішень зазначеного порядку розрахунків.

Крім того, позивач не заперечував, що розрахунки за спожиту електроенергію відпущену відповідачу проведені саме відповідно до Порядку №20 від 11.01.2005р..

Також, слід зазначити, що 18.09.2015р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Хмельницькій області, Департаментом фінансів Хмельницької обласної державної адміністрації, Шепетівським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства, Публічним акціонерним товариством "Хмельницькобленерго", Державним підприємством "Енергоринок" та Публічним акціонерним товариством "Центренерго" укладено договір №375Е/174 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 04.06.2015р. №375. Предметом даного договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджет місцевим бюджетам, визначеною пунктом 16 статті 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", відповідно до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання: гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015р. №375. Даним договором врегульовано порядок проведення взаєморозрахунків на суму 891 816,38грн..

Пунктом 14 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Також, за умовами вказаного договору від 18.09.2015р. про організацію взаєморозрахунків передбачалося не тільки надання державою коштів на погашення заборгованості, але також змінювалися строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі договору № 35 від 05.05.2014р..

У відповідності до п-п.2, 3 п.11 договору про організацію взаєморозрахунків сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору; перерахувати кошти наступній стороні не пізніше наступного дня після нарахування коштів на їх рахунок.

Пунктом. 16 зазначеного договору передбачено, що сторони засвідчують, що після виконання договору про організацію взаєморозрахунків вони не мають одна до одної претензій стосовно предмета договору.

Враховуючи вище викладене, слід дійти висновку, що позивач уклавши договір №375Е/174 від 18.09.2015р. про організацію взаємних розрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, склавши з розпорядниками коштів зведені реєстри актів звіряння та підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, у такий спосіб виявив своє бажання здійснити розрахунки відповідно до зазначених вище Порядку перерахування деяких субвенцій з держаного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, та Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, і тим самим погодився із зміною порядку та строків проведення розрахунків за відпущену Шепетівському комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства протягом спірного періоду електричну енергію, а також те, що після виконання договору про організацію взаєморозрахунків сторони не мають одна до одної претензій стосовно предмета договору.

Оскільки розрахунок за спожиту електричну енергію здійснений Шепетівським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства за рахунок коштів, отриманих відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20, та договору від 18.09.2015р. №375Е/174 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 04.06.2015 р. №375, а застосування штрафних санкцій, передбачених договором про постачання електричної енергії, та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, можливе лише у разі порушення відповідачем порядку і строків оплати, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків.

Однак, доказів які б свідчили про порушення відповідачем строків і порядку оплати встановлених вказаним договором про організацією взаєморозрахунків та Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 позивачем не надано.

Підписання сторонами спільних протокольних рішень і виконання їх положень, а також положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 свідчить, що сторони фактично погодились, що оплата наданих послуг за договором підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі спільних протокольних рішень і тим самим сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за електроенергію, надану відповідно до договору.

Тобто, враховуючи спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, сторони узгодили порядок проведення розрахунків, змінивши строки виконання боржником зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі договору, а тому вказані обставини виключають застосування штрафних санкцій у вигляді пені, так само як і нарахування 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання і нарахувань інфляційних втрат на підставі ст.625 ЦК України.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією, яка викладена у постановах Верховного Суду від 19.04.2018р. у справі №924/412/17 та від15.05.2018р. у справі №924/268/17.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для часткового задоволенню позову та стягнення з відповідача на користь позивача 456628,38грн. інфляційних втрат, 54458,17грн. 3% річних, 4320,37грн. пені.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства підлягає задоволенню, в свою чергу, керуючись п.3 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду Хмельницької області від 15.05.2018р. у справі №924/59/18 слід скасувати в частині стягнення з Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на користь Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Шепетівського району електричних мереж 456628,38грн. інфляційних втрат, 54458,17грн. 3% річних, 4320,37грн. пені та 7731,10грн. судового збору, прийнявши в цій частині нове судове рішення, яким в позові відмовити, а в решті рішення залишити без змін.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст.123, 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, м.Шепетівка Хмельницької області задоволити.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 15.05.2018р. у справі №924/59/18 скасувати в частині стягнення з Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, м.Шепетівка Хмельницької області на користь Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Шепетівського району електричних мереж, м.Шеретівка Хмельницької області 456628,38грн. інфляційних втрат, 54458,17грн. 3% річних, 4320,37грн. пені та 7731,10грн. судового збору.

Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким в позові відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Шепетівського району електричних мереж (Хмельницька область, Шепетівський район, м.Шепетівка, вул. Пліщинська, 170, ідентифікаційний код 22764844) на користь Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (Хмельницька обл., м.Шепетівка, вул.Некрасова, 127, ідентифікаційний код 02092503) 11 596грн. 66коп. - витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Хмельницької області.

5. Справу №924/59/18 повернути до господарського суду Хмельницької області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.07.2018р.

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.