Ухвала

від 05.07.2018 по справі 922/4465/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"05" липня 2018 р. Справа № 922/4465/16

Суддя-доповідач ОСОБА_1,

розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Провід Групп", м. Харків, (вх.№1313 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.06.2018, постановлену у приміщенні господарського суду Харківської області суддею Яризько В.О., час проголошення ухвали - не зазначено, дата складання повного тексту ухвали - не зазначено, у справі № 922/4465/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Севан-С", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 01.02.2017 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Севан-С" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута ОСОБА_2

26.04.2018 до суду надійшло клопотання ТОВ "Провід Груп", в якому кредитор, вимоги якого включено до шостої черги задоволення вимог кредиторів, просить суд:

1. Прийняти дане клопотання та розглянути факти порушення законності старшим слідчим з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС ОСОБА_3.

2. Постановити окрему ухвалу стосовно дій старшого слідчого з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС ОСОБА_3, які полягають у неповерненні тимчасово вилучених матеріалів із справи №922/4465/16, яка розглядається у приміщенні господарського суду Харківської області та зобов'язати дану особу повернути тимчасово вилучені матеріали справи.

3. Постановити окрему ухвалу стосовно дій старшого слідчого з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС ОСОБА_3, які полягають у вчиненні даною особою злочинів передбачених статтями 364, 365, 367 Кримінального кодексу України, проведення слідчих дій за відсутністю на те законних повноважень, та направити таке рішення до виконання відповідним правоохоронним органам (Генеральної прокуратури України, Національного антикорупційного бюро України) для вжиття відповідних до чинного законодавства заходів стосовно даної службової особи та притягнення її до відповідальності.

03.05.2018 від кредитора ТОВ "Провід Групп" надійшло клопотання, в якому кредитор просить суд:

- прийняти дане клопотання та розглянути факти порушення законності посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, відповідальних за призначення та проведення податкової перевірки, зокрема начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_4;

- постановити Окрему Ухвалу стосовно дій вчиненими посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, відповідальних за призначення та проведення податкової перевірки, зокрема начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_4, які полягають у не проведенні належним чином податкових перевірок, що призводить до затягування процесу банкрутства підприємства;

- постановити Окрему Ухвалу стосовно дій вчиненими посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, відповідальних за призначення та проведення податкової перевірки, зокрема начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_4, які полягають у вчиненні посадовими особами злочину, передбаченого статтею 367 Кримінального кодексу України та направити таке рішення до виконання відповідним правоохоронним органам для вжиття відповідних до чинного законодавства заходів стосовно даних службових осіб.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.06.2018 залишено без розгляду клопотання ТОВ "Провід Групп" про встановлення факту порушення законності старшого слідчого з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС ОСОБА_3, винесення окремої ухвали та повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства; залишено без розгляду клопотання ТОВ "Провід Групп" про розгляд фактів порушення законності посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, постановлення окремої ухвали стосовно дій, вчинених посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області; відкладено розгляд звіту ліквідатора, розгляд заяви ТОВ "Гарант-УТН" з кредиторськими вимогами до боржника, скарги ГУ ДФС у Харківській області на бездіяльність ліквідатора на 08.08.2018 о 11:00год.

Ухвала суду мотивована тим, що клопотання від 26.04.2018 за своїм змістом є скаргою на дії слідчого, відтак, не підлягає розгляду господарським судом в межах даної справи; кредитор не має повноважень стосовно подання клопотання щодо винесення окремої ухвали відносно ГУ ДФС у Харківській області.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Провід Групп" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Одночасно апелянт звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшла висновку, що додані до апеляційної скарги документи не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду, що становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762, 00грн.

Проте, апелянтом до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду.

Натомість, подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому апелянт просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі №922/4465/16.

Як вказує апелянт, на рахунках ТОВ "Провід Групп" відсутні вільні кошти на сплату судового збору, що підтверджується довідкою про рахунок і залишок коштів №180605SU19070256 від 08.06.2018, згідно якої станом на 08.06.2018 у ПАТ КБ "Приватбанк" залишок коштів на рахунку ТОВ "Провід Групп" №26004050008750 (поточний рахунок) становить 0, 00грн. Також заявник вказує, що підприємство знаходиться у досить важкому фінансовому стані у зв'язку із курсовим коливанням валют, падінням купівельної спроможності населення та погіршення економічної ситуації у країні в цілому, внаслідок чого прибутки підприємства значно скоротилися; окрім цього, ТОВ "Провід Групп" є кредитором по багатьох справах про банкрутство, які перебувають у провадженні господарських судів.

Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, суддя-доповідач дійшла висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення; крім того, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" підлягають застосуванню судом, з урахуванням майнового стану сторони та за визначених цією статтею умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Проте, апелянт не відноситься до категорії осіб, визначених пунктами 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір"; предметом даної справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Крім того, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Надана апелянтом незасвідчена належним чином довідка про рахунок і залишок коштів №180605SU19070256 від 08.06.2018, згідно якої станом на 08.06.2018 у ПАТ КБ "Приватбанк" залишок коштів на рахунку ТОВ "Провід Групп" №26004050008750 (поточний рахунок) становить 0, 00грн, жодним чином не підтверджує викладених заявником у клопотанні доводів щодо відсутності коштів для сплати судового збору.

Довідка не свідчить про відсутність у апелянта інших банківських рахунків із залишком на них коштів; до речі, у клопотанні апелянт вказує про те, що саме на рахунках (а не одному рахунку) у нього відсутні кошти для сплати судового збору, однак, доказів щодо відсутності інших рахунків заявником не надано.

Дана довідка також не свідчить про тяжкий фінансовий стан апелянта.

Поняття "фінансовий стан підприємства" визначено у спільному наказі Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України №49/121 від 26.01.2001, яким затверджено Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації (надалі - Положення).

Пунктом 1.1. Положення визначено, що фінансовий стан підприємства - це сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні й потенційні фінансові можливості підприємства.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 Положення, основним джерелом інформації для фінансового аналізу є фінансова звітність підприємства за два останні календарні роки та за останній звітній період. Фінансовий аналіз підприємства складається з таких етапів: оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни; аналіз фінансових результатів діяльності підприємства; аналіз ліквідності; аналіз ділової активності; аналіз платоспроможності (фінансової стійкості); аналіз рентабельності.

Доказами матеріального становища можуть бути фінансова звітність, в тому числі Форма 1 "Баланс"; співвідношення загального обсягу кредиторської та дебіторської заборгованості - звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма №1-Б); наявність або відсутність грошових коштів на розрахункових рахунках підприємства - Форма 2 "Звіт про рух грошових коштів"; наявність або відсутність основних та оборотних засобів та їх вартість; розмір та вартість інших матеріальних активів підприємства.

Апелянтом не було надано до апеляційного господарського суду належних та допустимих доказів в обґрунтування доводів клопотання про відстрочення сплати судового збору, зокрема, не надано доказів, які б свідчили про важке фінансове становище апелянта, не надано доказів відсутності інших рахунків у апелянта та відсутності на них грошових коштів, як і не обґрунтовано, що станом на момент ухвалення судового рішення у справі №922/4465/16 у апелянта будуть наявні кошти для сплати судового збору.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "МПП "Голуб" проти України" № 6778/05 зауважив, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя.

Суд наголосив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Як зазначено вище, порядок сплати, відстрочення сплати судового збору визначає Закон України "Про судовий збір", яким встановлено ставку за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, а також умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.

У даному випадку апелянт, по-перше, не відноситься до категорії осіб, визначених пунктами 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", яким законом надано право, зокрема, на відстрочення сплати судового збору, а предметом даної справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. По-друге, апелянтом не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про важке фінансове становище апелянта, не надано доказів відсутності інших рахунків у апелянта та відсутності на них грошових коштів, як і не обґрунтовано, що станом на момент ухвалення судового рішення у справі №922/4465/16 у апелянта будуть наявні кошти для сплати судового збору.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У даному випадку, необхідність сплати судового збору є загальною вимогою для всіх суб'єктів, яке визначено Господарським процесуальним кодексом України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відстрочення апелянту сплати судового збору за відсутності визначених законом правових підстав та прийняття до розгляду апеляційної скарги, поданої без дотримання положень Господарського процесуального кодексу України, може бути витлумачено як надання переваги заявнику, що є неприпустимим.

Враховуючи вищевикладене, що відстрочення сплати судового збору є винятковим заходом, що суд має право його застосувати лише в окремих випадках за наявності певних обставин, підтверджених заявником належними та допустимими доказами, суддя-доповідач не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи, що апелянтом не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у встановленому законом порядку та розмірі, а клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору відхилено апеляційним господарським судом як необґрунтоване та таке, що не підлягає задоволенню, зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, відповідно, апеляційну скаргу слід залишити без руху.

Крім того, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Матеріали справи свідчать, що в оскаржуваній ухвалі від 06.06.2018 відсутнє зазначення щодо дати складення повного тексту, тобто строк подання апеляційної скарги на ухвалу суду сплив 18.06.2018 (з урахуванням вихідних днів).

Апелянт звернувся з апеляційною скаргою 21.06.2018, про що свідчить відбиток штампу апеляційного господарського суду на першому аркуші апеляційної скарги (поштовий конверт у матеріалах скарги відсутній), тобто, з пропуском встановленого законом строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду.

Матеріали справи свідчать, що апелянт отримав оскаржувану ухвалу суду 12.06.2018 (т.3 а.с.243).

Відповідно до частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно зі статтею 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Проте, як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, апелянт до суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги не звертається.

Відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням викладеного, що апелянтом не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у встановленому законом порядку і розмірі, а клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору відхилено апеляційним господарським судом як необґрунтоване та таке, що не підлягає задоволенню; крім того, апелянт звернувся до суду апеляційної інстанції з пропуском строку подання апеляційної скарги та не порушує питання про його поновлення, суддя-доповідач ОСОБА_1 дійшла висновку, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків, а саме апелянт має надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у встановленому законом порядку та розмірі, а також обґрунтоване клопотання з викладеними доводами та обставинами щодо пропуску строку подання апеляційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 119, 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Провід Групп" на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.06.2018 у справі №922/4465/16 залишити без руху.

Апелянту усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; докази усунення недоліків мають надійти до Харківського апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, з урахуванням строків поштового перебігу.

Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту; якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач Здоровко Л.М.