Рішення
від 24.05.2018 по справі 810/1120/18
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 року № 810/1120/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В. Р., при секретарі судового засідання Сіренко Ю. П.,за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та представника відповідача - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

ТОВ Енергоресурс звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.02.2018 № НОМЕР_1 та від 26.02.2018 №0008565201 в частині зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 56717,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 28358,50 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 відкрито провадження у справі, визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 19.04.2018.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про порушення ТОВ Енергоресурс вимог податкового законодавства не відповідають дійсності та не підтверджуються відповідними доказами.

Вважає, що відсутність в ОСОБА_4 перевірки відображення фактичних обставин справи, чіткого обґрунтування вчинених Позивачем порушень законодавства та доказів, які б підтверджували факт вчинення таких порушень Позивачем свідчить, що ОСОБА_4 перевірки є таким, що виданий Відповідачем з порушеннями чинного законодавства.

Зазначає, що ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС не може відповідати за господарську діяльність, що здійснюють його контрагенти.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Звертав увагу суду, що в ході перевірки було встановлено порушення Позивачем вимог п. 198.3 п. 198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв'язку з чим завищено податковий кредит за травень 2017 року в розмірі 8333 грн., за липень 2017 року в розмірі 56717 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за травень 2017 в розмірі 8 583 грн., за червень 2017 року в розмірі 82 грн., з а липень 2017 року в розмірі 8333 грн., за вересень 2017 року в розмірі 13402 грн., за листопад 2017 року в розмірі 56717 грн. та зменшено задекларовану суму до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за листопад 2017 року в розмірі 57299 грн. та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 29819 грн. Інших порушень не встановлено.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надавав відповідь на відзив. Просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягать задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Енергоресурс зареєстроване рішенням Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 04.04.2001 за №13821200000002127. Місце знаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 07400, АДРЕСА_1.

Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 10.04.200. за №376522 станом на 11.07.2017 перебуває на обліку в Броварській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Фактичний вид діяльності - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

В період з 19.01.2018 по 01.02.2018 відповідно до наказу № 72 від 18.01.2018, посадовими особами ГУ ДФС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Енергоресурс з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2017 року.

Перевіркою встановлено порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит за травень 2017 у сумі 8333 грн., за липень 2017 у сумі 56717 грн. та завищено від'ємне значення ПДВ у сумі 8583 грн. за травень 2017, у сумі 82 грн. за червень 2017, за липень 2017 у сумі 8333 грн., за вересень 2017 у сумі 13402 грн., за листопад 2017 у сумі 56717 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 57299 грн. за листопад та завищено від'ємне значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 29819 грн., в результаті чого встановлено відсутність права скаржника на отримання бюджетного відшкодування, заявленій у податковій декларації з ПДВ за листопад 2017 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 15.02.2018 № 37/10-36-52-01/31444050 (далі - ОСОБА_4 перевірки).

На підставі вищевказаного ОСОБА_4 було винесено:

- податкове повідомлення-рішення №0008595201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 29819,00 грн . у зв'язку з порушеннями п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України;

- податкове повідомлення-рішення №0008565201, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 57299,00 грн. та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 649,50 грн. у зв'язку з порушеннями п.200.4 ст.200 ПК України.

Позивач, не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями від 26.02.2018 №0008595201 та №0008565201 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати їх.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані ПК України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, контрагент позивача ДП Аріна ПАТ Монтажник України (код за ЄДРПОУ 248811521) користувалось послугами транзитно-конвертаційних груп. Вищевказаний висновок податкового органу обґрунтовується Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 01.08.2016 року по справі № 760/6919-16-к, з її змісту випливає, що ДП Аріна ПАТ Монтажник України , виступаючи разом ще з декількома сотнями підприємств реально діючого сектору економіки користувалось послугами певної транзитно-конвертаційної групи.

Судом встановлено, що наведене судове рішення датоване 01.08.2016, а період, який у ньому розглядається стосується періоду починаючи з 2014 року.

Відносини між ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС та ДП Аріна ПАТ Монтажник України розпочались вже після прийняття вказаного судового рішення. Так, між сторонами було укладено договір підряду (з улаштування інженерних мереж) № 32 від 15.08.2016.

При цьому, з сам договір фактично почав виконуватись лише у березні 2017 року, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, а саме: додаткова угода № 1 до договору підряду № 32 від 15 серпня 2016 року, платіжне доручення № 86 від 28 березня 2017 року та податкова накладна від 28.03.2017 з квитанцією № 1 від 14.04.2017 року про реєстрацію податкової накладної .

Таким чином суд погоджується із твердженням позивача, що відносини між ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС та ДП Аріна ПАТ Монтажник України розпочались вже після прийняття вищевказаного судового рішення. Тобто, вищевказане судове рішення не стосується періоду в який ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС та ДП Аріна ПАТ Монтажник України мали господарські відносини. Крім цього, той факт, що ДП Аріна ПАТ Монтажник України є виконавцем підрядних робіт свідчить про безпідставне твердження Відповідача щодо наявності ланцюга постачання.

Щодо господарських відносин з ТОВ НТП Макс і К судом встановлено що між ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС та ТОВ НТП Макс і К був укладений договір № 16/06/1 від 16.06.2016 з умовами якого, ТОВ НТП Макс і К виступає й виробником обладнання.

Доказом поставки обладнання на будівельний майданчик ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС є товарно-транспортна накладна від 19.06.2017.

ТОВ НТП Макс і К здійснювався монтаж обладнання, яке зазначене у специфікації до договору № 16/06/1 від 16.06.2016.

Відповідно до висновків відповідача ТОВ НТП Макс і К формувало собі ризиковий кредит. Дані обставини на думку податкового органу відображені в Ухвалі Шевченківського районного суду міста Києва від 19.05.2017 по справі № 761/17009/17.

У вказаній Ухвалі відсутнє будь-яке згадування ТОВ НТП Макс і К , а отже контрагент ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС не має відношення до даного судового рішення.

Факт реального здійснення господарських операції між Позивачем та контрагентом в особі ТОВ НТП Макс і К , підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, вищевикладене свідчить про неправомірні висновки відповідача.

Щодо господарських відносин з ТОВ УКРКРАН ТРАНС КАСКАД (код за ЄДРПОУ 32932438) судом встановлено наступне.

Як вбачається з ОСОБА_4 перевірки, ТОВ УКРКРАН ТРАНС КАСКАД на підставі договору підряду №11/05-17 від 11.05.2017 надав для ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС електромонтажні роботи з влаштування системи електропостачання на загальну суму за період грудень 2016 року, лютий-листопад 2017 року в розмірі 1 260 301,89 грн., в т.ч. ПДВ 210 050,31 грн.

Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних (далі-ЄРПН), встановлено формування ТОВ УКРКРАН ТРАНС КАСКАД податкового кредиту відмінного від реалізації на ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС , а саме придбання засобів гігієни у широкому асортименті (подгузники- трусики huggies pants для девочек 5 (12-17 кг), box, влажные салфетки huggies natural care 2+1, тампоны kotex tampon normal та інші).

Судом встановлено, що вказаних або подібних засобів гігієни ТОВ УКРКРАН КАСКАД не придбавав, відповідно податковий кредит з ПДВ в поданих ТОВ УКРКРАН ТРАНС КАСКАД податкових деклараціях за 2017 р. та січень 2018 р. по названих операціях відсутній.

Що стосується даних з ЄРПН, то дійсно в листопаді 2017р. ТОВ МАСТЕР АГРО (ІПН 413817920313) помилково зареєструвало на ТОВ УКРКРАН ТРАНС КАСКАД податкові накладні № 33 від 22.11.2017р. на 108129,19 грн., № 34 від 21.11.2017 на 150192,88 грн. та № 35 від 23.11.2017 на 41678,64 грн. на буцімто продані ТОВ УКРКРАН ТРАНС КАСКАД названі вище засоби гігієни.

В зв'язку з відсутністю будь-яких господарських операцій з ТОВ УКРКРАН ТРАНС КАСКАД в листопаді 2017 не включило перелічені вище податкові накладні в податковий кредит з ПДВ та відповідну податкову Декларацію з ПДВ, тобто податкового кредиту з ПДВ в ТОВ УКРКРАН ТРАНС КАСКАД по неіснуючій господарській операції з ТОВ МАСТЕР АГРО не було.

В січні 2018р. ТОВ МАСТЕР АГРО згідно відповідних зареєстрованих в ЄРПН Розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до перелічених вище податкових накладних за номером 556 від 18.01.2018р., №446 від 18.01.2018 та № 447 від 18.01.2018 їх анулював. Вищевказана інформація підтверджується Листом ТОВ УКРКРАН ТРАНС КАСКАД № 11 від 01.03.2018 та відповідними додатками .

Відповідно до ст. 200-1 ПК України:

- суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Отже, вищевикладене свідчить, що твердження Відповідача щодо наявності у контрагента ТОВ УКРКРАН ТРАНС КАСКАД ознак ризику є хибним та таким, що не відповідають обставинам справи.

Щодо реальності здійснення господарських операцій з контрагентами суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявні докази, зокрема: договір підряду (з улаштування інженерних мереж) № 32 від 15 серпня 2016 року, додаткова угода № 1 до договору підряду № 32 від 15 серпня 2016 року, платіжне доручення № 86 від 28 березня 2017 року та податкова накладна від 28.03.2017 з квитанцією № 1 від 14.04.2017 року про реєстрацію податкової накладної, Договір № 16/06/2016, товарно-транспортна накладна від 19.06.2017, специфікація до договору № 16/06/2016 від 16.06.2016, які свідчать про реальність здійснення Позивачем господарських операцій з контрагентами .

Відповідно до п.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

В свою чергу, Вищий господарський суд України в Постанові від 23.02.2011 у справі № 55/101-10 зазначив, факт проведення сторонами у справі господарських операцій, що стосуються виконання ними зобов'язань за правочинами, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами. Нормою, запровадженою статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її.

Згідно Постанови Вищого господарського суду від 04.02.2010 у справі № 23/170 , первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Зокрема, до таких документів віднесено товарно-транспортні накладні які є первинними документами, що в свою чергу фіксують факт здійснення господарської операції.

Тобто, факт реального здійснення господарських операції між Позивачем та контрагентом в особі ДП Аріна ПАТ Монтажник України , ТОВ НТП Макс і К , підтверджено наданими Позивачем доказами.

Таким чином, Позивачем були надані всі необхідні докази, які свідчать про реальний характер здійснення Позивачем господарських операцій з вищевказаними контрагентами, а отже доводи Відповідача є необгрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Крім цього, матеріали на які посилається Відповідач в обґрунтування своєї позиції є таким, що не відповідають принципам адміністративного судочинства щодо належності, допустимості та достовірності доказів.

В Постанові від 17.01.2018 у справі №2а/0270/4386/12 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та зобов'язання з податку на додану вартість є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

В Постанові Верховного Суду від 18.01.2018 у справі К/9901/2964/18 2а-44807/09/1670 вказано, що первинний документ згідно з цим визначенням має дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 перевірки, на підставі якого Відповідачем було винесено оскаржувані Податкові повідомлення-рішення, є таким, що складений з порушенням норм чинного законодавства, зокрема Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 (далі - Порядок № 727).

Так, зміст ОСОБА_4 перевірки свідчить про невідповідність його загальної та описової частин вимогам, встановленим у Порядку № 727, адже вони не відображають фактичних обставин справи та не містять чіткого обгрунтування і доказів порушення.

Зокрема, вказаний ОСОБА_4 не містить доказів:

неможливості реального здійснення господарських операцій з урахуванням часу, місцезнаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання умов укладеного договору;

фактичного нездійснення підприємствами - контрагентами підприємницької діяльності саме в період дії договорів, відсутності у них саме в цей період фізичних, технічних та технологічних можливостей для їх виконання;

відсутності у Позивача взаємозв'язку між укладеними договорами та використання результатів робіт у господарській діяльності;

суттєвих недоліків та/або недійсності первинних документів, наданих Позивачем в рамках проведеної документальної позапланової виїзної перевірки, не підтвердження фактичного руху активів внаслідок здійснення господарських операцій;

здійснення спірних господарських операцій Позивачем без належної обачливості або за наявності узгоджених дій з підрядником з метою отримання податкової вигоди.

Отже, зміст ОСОБА_4 перевірки не відображає фактичних обставин справи та не містить чіткого обґрунтування вчинених Позивачем порушень законодавства та доказів, які б підтверджували факт вчинення таких порушень.

Відповідно до пп. 2 п. 4 Розділу III Порядку № 727, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Таким чином, відсутність в ОСОБА_4 перевірки відображення фактичних обставин справи, чіткого обґрунтування вчинених Позивачем порушень законодавства та доказів, які б підтверджували факт вчинення таких порушень Позивачем свідчить, що ОСОБА_4 перевірки є таким, що виданий Відповідачем з порушеннями чинного законодавства.

Суд зазначає увагу на той факт, що Позивач не заперечує проти твердження Відповідача, щодо того, що Позивачем не було підтверджено суму бюджетного відшкодування в травні 2017 року на суму 250,00 грн., в червні 2017 року на суму 82,00 грн., в вересні 2017 року на суму 250,00 грн., загальна сума з вказані періоди становить 582,00 грн.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області № НОМЕР_1 від 26.02.2018 та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області № НОМЕР_2 від 26.02.2018 (в частині стягнення завищеної суми бюджетного відшкодування у розмірі 56 717,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 28 358,50 грн.) є такими, що винесені з порушенням норм діючого законодавства та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № НОМЕР_1 від 26.02.2018.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № НОМЕР_2 від 26.02.2018 в частині стягнення завищеної суми бюджетного відшкодування у розмірі 56717,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 28358,50 грн.

4. Стягнути сплачений судовий збір на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс" у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 29 травня 2018 р.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення24.05.2018
Оприлюднено05.07.2018
Номер документу75110843
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —810/1120/18

Ухвала від 02.01.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Постанова від 06.12.2018

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Костюк Любов Олександрівна

Постанова від 06.12.2018

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Костюк Любов Олександрівна

Ухвала від 23.10.2018

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Костюк Любов Олександрівна

Ухвала від 03.09.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Петрик І.Й.

Ухвала від 03.09.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Петрик І.Й.

Ухвала від 03.08.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Лічевецький І.О.

Ухвала від 13.07.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Лічевецький І.О.

Рішення від 24.05.2018

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Щавінський В.Р.

Рішення від 24.05.2018

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Щавінський В.Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні