Постанова

від 06.12.2018 по справі 810/1120/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/1120/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Щавінський В.Р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кузьменка В.В.;

за участю секретаря: Горяінової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року (розглянута за правилами спрощеного позовного провадженя, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - 29 травня 2018 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоресурс до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2018 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Енергоресурс (далі - позивач, ТОВ Енергоресурс ) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Київській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 26.02.2018 № 0008595201 та від 26.02.2018 №0008565201 в частині зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 56 717, 00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 28 358, 50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про порушення ТОВ Енергоресурс вимог податкового законодавства не відповідають дійсності та не підтверджуються відповідними доказами.

Вважає, що відсутність в Акті перевірки відображення фактичних обставин справи, чіткого обґрунтування вчинених Позивачем порушень законодавства та доказів, які б підтверджували факт вчинення таких порушень Позивачем свідчить, що Акт перевірки є таким, що виданий Відповідачем з порушеннями чинного законодавства.

Зазначає, що ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС не може відповідати за господарську діяльність, що здійснюють його контрагенти.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0008595201 від 26.02.2018.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0008565201 від 26.02.2018 в частині стягнення завищеної суми бюджетного відшкодування у розмірі 56717,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 28358,50 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що ТОВ Енергоресурс зареєстроване рішенням Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 04.04.2001 за №13821200000002127. Місце знаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 90, квартира 26.

Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 10.04.200. за №376522 станом на 11.07.2017 перебуває на обліку в Броварській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Фактичний вид діяльності - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

В період з 19.01.2018 по 01.02.2018 відповідно до наказу № 72 від 18.01.2018, посадовими особами ГУ ДФС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Енергоресурс з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2017 року.

Перевіркою встановлено порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит за травень 2017 у сумі 8333 грн., за липень 2017 у сумі 56717 грн. та завищено від'ємне значення ПДВ у сумі 8583 грн. за травень 2017, у сумі 82 грн. за червень 2017, за липень 2017 у сумі 8333 грн., за вересень 2017 у сумі 13402 грн., за листопад 2017 у сумі 56717 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 57299 грн. за листопад та завищено від'ємне значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 29819 грн., в результаті чого встановлено відсутність права скаржника на отримання бюджетного відшкодування, заявленій у податковій декларації з ПДВ за листопад 2017 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 15.02.2018 № 37/10-36-52-01/31444050 (далі - Акт перевірки).

На підставі вищевказаного Акту відповідачем було винесено:

- податкове повідомлення-рішення №0008595201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 29819,00 грн . у зв'язку з порушеннями п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України;

- податкове повідомлення-рішення №0008565201, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 57299,00 грн. та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 649,50 грн. у зв'язку з порушеннями п.200.4 ст.200 ПК України.

Позивач, не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями від 26.02.2018 №0008595201 та №0008565201 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати їх.

Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані ПК України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Щодо відносин позивача з ДП Аріна ПАТ Монтажник України , колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, контрагент позивача ДП Аріна ПАТ Монтажник України (код за ЄДРПОУ 248811521) користувалось послугами транзитно - конвертаційних груп. Вищевказаний висновок податкового органу обґрунтовується Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 01.08.2016 року по справі № 760/6919-16-к, з її змісту випливає, що ДП Аріна ПАТ Монтажник України , виступаючи разом ще з декількома сотнями підприємств реально діючого сектору економіки користувалось послугами певної транзитно - конвертаційної групи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що наведене судове рішення датоване 01.08.2016, а період, який у ньому розглядається стосується періоду починаючи з 2014 року.

Відносини між ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС та ДП Аріна ПАТ Монтажник України розпочались вже після прийняття вказаного судового рішення. Так, між сторонами було укладено договір підряду (з улаштування інженерних мереж) № 32 від 15.08.2016.

При цьому, з сам договір фактично почав виконуватись лише у березні 2017 року, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, а саме: додаткова угода № 1 до договору підряду № 32 від 15 серпня 2016 року, платіжне доручення № 86 від 28 березня 2017 року та податкова накладна від 28.03.2017 з квитанцією № 1 від 14.04.2017 року про реєстрацію податкової накладної .

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що відносини між ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС та ДП Аріна ПАТ Монтажник України розпочались вже після прийняття вищевказаного судового рішення. Тобто, вищевказане судове рішення не стосується періоду в який ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС та ДП Аріна ПАТ Монтажник України мали господарські відносини. Крім цього, той факт, що ДП Аріна ПАТ Монтажник України є виконавцем підрядних робіт свідчить про безпідставне твердження Відповідача щодо наявності ланцюга постачання.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ НТП Макс і К , колегія суддів зазначає наступне.

Так, між ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС та ТОВ НТП Макс і К був укладений договір № 16/06/1 від 16.06.2016 з умовами якого, ТОВ НТП Макс і К виступає й виробником обладнання.

Доказом поставки обладнання на будівельний майданчик ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС є товарно-транспортна накладна від 19.06.2017.

ТОВ НТП Макс і К здійснювався монтаж обладнання, яке зазначене у специфікації до договору № 16/06/1 від 16.06.2016.

Відповідно до висновків відповідача ТОВ НТП Макс і К формувало собі ризиковий кредит. Дані обставини на думку податкового органу відображені в Ухвалі Шевченківського районного суду міста Києва від 19.05.2017 по справі № 761/17009/17.

У вказаній Ухвалі відсутнє будь-яке згадування ТОВ НТП Макс і К , а отже контрагент ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС не має відношення до даного судового рішення.

Факт реального здійснення господарських операції між Позивачем та контрагентом в особі ТОВ НТП Макс і К , підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, вищевикладене свідчить про неправомірні висновки відповідача.

Щодо господарських відносин з ТОВ УКРКРАН ТРАНС КАСКАД (код за ЄДРПОУ 32932438), колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з Акту перевірки, ТОВ УКРКРАН ТРАНС КАСКАД на підставі договору підряду №11/05-17 від 11.05.2017 надав для ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС електромонтажні роботи з влаштування системи електропостачання на загальну суму за період грудень 2016 року, лютий-листопад 2017 року в розмірі 1 260 301, 89 грн., в т.ч. ПДВ 210 050, 31 грн.

Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), встановлено формування ТОВ УКРКРАН ТРАНС КАСКАД податкового кредиту відмінного від реалізації на ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС , а саме придбання засобів гігієни у широкому асортименті (подгузники - трусики huggies pants для девочек 5 (12-17 кг), box, влажные салфетки huggies natural care 2+1, тампоны kotex tampon normal та інші).

Встановлено, що вказаних або подібних засобів гігієни ТОВ УКРКРАН КАСКАД не придбавав, відповідно податковий кредит з ПДВ в поданих ТОВ УКРКРАН ТРАНС КАСКАД податкових деклараціях за 2017 р. та січень 2018 р. по названих операціях відсутній.

Що стосується даних з ЄРПН, то дійсно в листопаді 2017 р. ТОВ МАСТЕР АГРО (ІПН 413817920313) помилково зареєструвало на ТОВ УКРКРАН ТРАНС КАСКАД податкові накладні № 33 від 22.11.2017р. на 108 129, 19 грн., № 34 від 21.11.2017 на 150192,88 грн. та № 35 від 23.11.2017 на 41 678, 64 грн. на буцімто продані ТОВ УКРКРАН ТРАНС КАСКАД названі вище засоби гігієни.

В зв'язку з відсутністю будь-яких господарських операцій з ТОВ УКРКРАН ТРАНС КАСКАД в листопаді 2017 не включило перелічені вище податкові накладні в податковий кредит з ПДВ та відповідну податкову Декларацію з ПДВ, тобто податкового кредиту з ПДВ в ТОВ УКРКРАН ТРАНС КАСКАД по неіснуючій господарській операції з ТОВ МАСТЕР АГРО не було.

В січні 2018 р. ТОВ МАСТЕР АГРО згідно відповідних зареєстрованих в ЄРПН Розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до перелічених вище податкових накладних за номером 556 від 18.01.2018р., №446 від 18.01.2018 та № 447 від 18.01.2018 їх анулював. Вищевказана інформація підтверджується Листом ТОВ УКРКРАН ТРАНС КАСКАД № 11 від 01.03.2018 та відповідними додатками .

Відповідно до ст. 200-1 ПК України:

- суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів зазначає, що твердження відповідача щодо наявності у контрагента ТОВ УКРКРАН ТРАНС КАСКАД ознак ризику є хибним та таким, що не відповідають обставинам справи.

Щодо реальності здійснення господарських операцій з контрагентами, колегія суддів зазначає насутпне.

В матеріалах справи наявні докази, зокрема: договір підряду (з улаштування інженерних мереж) № 32 від 15 серпня 2016 року, додаткова угода № 1 до договору підряду № 32 від 15 серпня 2016 року, платіжне доручення № 86 від 28 березня 2017 року та податкова накладна від 28.03.2017 з квитанцією № 1 від 14.04.2017 року про реєстрацію податкової накладної, Договір № 16/06/2016, товарно-транспортна накладна від 19.06.2017, специфікація до договору № 16/06/2016 від 16.06.2016, які свідчать про реальність здійснення Позивачем господарських операцій з контрагентами .

Відповідно до п.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

В свою чергу, Вищий господарський суд України в Постанові від 23.02.2011 у справі № 55/101-10 зазначив, факт проведення сторонами у справі господарських операцій, що стосуються виконання ними зобов'язань за правочинами, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами. Нормою, запровадженою статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її.

Згідно Постанови Вищого господарського суду від 04.02.2010 у справі № 23/170 , первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Зокрема, до таких документів віднесено товарно-транспортні накладні які є первинними документами, що в свою чергу фіксують факт здійснення господарської операції.

Тобто, факт реального здійснення господарських операції між Позивачем та контрагентом в особі ДП Аріна ПАТ Монтажник України , ТОВ НТП Макс і К , підтверджено наданими позивачем доказами.

Таким чином, позивачем були надані всі необхідні докази, які свідчать про реальний характер здійснення Позивачем господарських операцій з вищевказаними контрагентами, а отже доводи Відповідача є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Крім цього, матеріали на які посилається Відповідач в обґрунтування своєї позиції є таким, що не відповідають принципам адміністративного судочинства щодо належності, допустимості та достовірності доказів.

В постанові від 17.01.2018 у справі №2а/0270/4386/12 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та зобов'язання з податку на додану вартість є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

В постанові Верховного Суду від 18.01.2018 у справі К/9901/2964/18 2а-44807/09/1670 вказано, що первинний документ згідно з цим визначенням має дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Щодо вимоги позивача, що стосується правомірності дотримання акту перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що Акт перевірки, на підставі якого Відповідачем було винесено оскаржувані Податкові повідомлення-рішення, є таким, що складений з порушенням норм чинного законодавства, зокрема Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 (далі - Порядок № 727).

Так, зміст Акта перевірки свідчить про невідповідність його загальної та описової частин вимогам, встановленим у Порядку № 727, адже вони не відображають фактичних обставин справи та не містять чіткого обґрунтування і доказів порушення.

Зокрема, вказаний Акт не містить доказів:

неможливості реального здійснення господарських операцій з урахуванням часу, місцезнаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання умов укладеного договору;

фактичного нездійснення підприємствами - контрагентами підприємницької діяльності саме в період дії договорів, відсутності у них саме в цей період фізичних, технічних та технологічних можливостей для їх виконання;

відсутності у Позивача взаємозв'язку між укладеними договорами та використання результатів робіт у господарській діяльності;

суттєвих недоліків та/або недійсності первинних документів, наданих Позивачем в рамках проведеної документальної позапланової виїзної перевірки, не підтвердження фактичного руху активів внаслідок здійснення господарських операцій;

здійснення спірних господарських операцій Позивачем без належної обачливості або за наявності узгоджених дій з підрядником з метою отримання податкової вигоди.

Отже, зміст Акту перевірки не відображає фактичних обставин справи та не містить чіткого обґрунтування вчинених Позивачем порушень законодавства та доказів, які б підтверджували факт вчинення таких порушень.

Відповідно до пп. 2 п. 4 Розділу III Порядку № 727, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Таким чином, відсутність в Акті перевірки відображення фактичних обставин справи, чіткого обґрунтування вчинених позивачем порушень законодавства та доказів, які б підтверджували факт вчинення таких порушень позивачем свідчить, що Акт перевірки є таким, що виданий відповідачем з порушеннями чинного законодавства.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів зверттає увагу на той факт, що позивач не заперечує проти твердження відповідача, щодо того, що позивачем не було підтверджено суму бюджетного відшкодування в травні 2017 року на суму 250,00 грн., в червні 2017 року на суму 82,00 грн., в вересні 2017 року на суму 250,00 грн., загальна сума з вказані періоди становить 582,00 грн.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області № 0008595201 від 26.02.2018 та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області № 0008565201 від 26.02.2018 (в частині стягнення завищеної суми бюджетного відшкодування у розмірі 56 717,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 28 358,50 грн.) є такими, що винесені з порушенням норм діючого законодавства та підлягають скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 11 грудня 2018 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

В.В. Кузьменко