Рішення

від 20.06.2018 по справі 820/444/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 червня 2018 р. № 820/444/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан. В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Абояна І.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НП ТРЕЙДІНГ" (61145, м. Харків, вул. Новгородська,3) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкових повідомлень- рішень ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю НП ТРЕЙДІНГ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, у якому (з урахуванням уточнень) просив суд:

- визнати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2017 року № НОМЕР_1 та податкове повідомлення-рішення від 31.10.2017 року № НОМЕР_2 протиправними;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2017 року № НОМЕР_1 та податкове повідомлення- рішення від 31.10.2017 року № НОМЕР_2;

- стягнути з ГУ ДФС у Харківській області суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 7711,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на виконання Наказу ГУ ДФС у Харківській області від 27.09.2017 р. (№ 5130) Головним управлінням ДФС у Харківській області 06.10.2017 р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НП ТРЕЙДІНГ". За результатами перевірки ГУ ДФС у Харківській області виявлено порушення ТОВ «НП ТРЕЙДІНГ» (податковий номер 39977517) приписів чинного податкового законодавства, складено Акт перевірки від 13.10.2017 р. № 15586/20-40-14-11-11/39977517 та прийняті податкові повідомлення-рішення: від 31.10.2017 року № НОМЕР_1 про донарахування податкових зобов'язань з ПДВ; від 31.10.2017 року № НОМЕР_2 про завищення суми податкового кредиту. Позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у Харківській області, вважає їх безпідставними, незаконними, та такими, що не відповідають дійсності, а податкові повідомлення-рішення - такими, що підлягають скасуванню.

Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги позову підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, в судовому засіданні та поданих письмових запереченнях зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству. Зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, у зв'язку із чим просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю НП ТРЕЙДІНГ" пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 39977517 та перебуває на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Харківській області.

Як свідчать матеріали справи, на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області, відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78., п.79.1 ст.79, п. 82.2 ст.82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-V1 (зі змінами та доповненнями) проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариство з обмеженою відповідальністю НП ТРЕЙДІНГ" (податковий номер 39977517) з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з TOВ "ПОЛІССЯ-2016" (податковий номер 40771310), що містяться в податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2016 року, січень, лютий 2017 року та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт від 13.10.2017 р. № 15586/20-40-14-11-11/39977517 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "НП ТРЕЙДІНГ " (податковий номер 39977517 ) з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з TOВ "ПОЛІССЯ-2016" (податковий номер 40771310), що містяться в податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2016 року, січень, лютий 2017 року (т. 1 а.с. 17-34).

Перевіркою встановлені порушення ТОВ "НП ТРЕЙДІНГ":

- п.187.1 ст. 187. п. 198.5 сг. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань за грудень 2016 року, січень, лютий 2017року у сумі 424096 грн. в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 360 115 гри., в т. ч. у грудні 2016 року на суму ПДВ 117938 грн., у січні 2017 року на суму ПДВ 242157 грн.

- завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на суму 63981 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 13.10.2017 р. № 15586/20-40-14-11-11/39977517 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківської області були винесені податкові повідомлення-рішення від 31.10.2017 року №0002311411, №0002321411.

ТОВ "НП ТРЕЙДІНГ" не погодившись з актом перевірки та винесених на підставі неї податкових повідомлень - рішень оскаржував в адміністративному порядку відповідні податкові повідомлення - рішення шляхом направлення скарги від 31.10.2017 р. до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 15.12.2017 р. № 30229/6/99-99-11-01-02-25 строк розгляду скарги ТОВ «НП ТРЕЙДІНГ" було продовжено до 25.01.2018 (включно). Рішенням про результати розгляду скарги від 10.01.2018 р.. відмовлено у задоволені вимог ТОВ «НП ТРЕЙДІНГ» .

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 13.10.2017 р. № 15586/20-40-14-11-11/39977517, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 08.12.2016 року між позивачем ТОВ «НП Трейдінг» (в якості постачальника) та ТОВ «ПОЛІССЯ-2016» (в якості покупця) було укладено письмовий правочин у формі Договору поставки № 08//12-16СГ від 08.12.2016 року, предметом якого є газ скраплений (СПБТ).

На момент укладення згаданого правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, що підтверджується Довідкою Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Від імені сторін правочин було укладено повноважними особами, а саме від позивача - ОСОБА_3, від контрагента - ОСОБА_4.

Потреба в укладенні згаданого правочину була обумовлена необхідністю здійснення одного із основних видів господарської діяльності позивача (оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами).

В межах згаданого правочину були проведені господарські операції з поставки скрапленого газу та газу вуглеводневого скрапленого паливного СПБТ для комунально-побутового споживання, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами: видатковою накладною № РН-46 від 09.12.2016 р. на суму 339577,00 грн. (в тому числі ПДВ - 56596,17 грн) податковою накладною № 64 від 08.12.2016 р. на загальну суму 349000,0 грн. (в тому числі ПДВ - 58166,67 грн.); видатковою накладною № РН-0000048 від 16.12.2016 р. на суму 356300,0 грн. (в тому числі ПДВ - 59383,33) податковою накладною № 67 від 15.12.2016 р. на загальну суму 358750,0 грн. (в тому числі ПДВ -59791,67 грн.); видатковою накладною № РН-0000008 від 24.01.2017 р. на суму 333317,0 (в тому числі ПДВ - 55552,83) податковою накладною № 11 від 24.01.2017 р. на загальну суму 327402 грн. (в тому числі ПДВ - 54567 грн.); видатковою накладною № РН-0000012 від 25.01.2017 р. на суму 274730,00 грн (в тому числі ПДВ - 45788,33) податковою накладною № 12 від 25.01.2017 р. на загальну суму 274730 грн. (в тому числі ПДВ - 45788,33 грн.); видатковою накладною № РН-0000013 від 25.01.2017 р. на суму 325373 грн. (в тому числі ПДВ - 54228,83 грн.) податковою накладною № 13 від 25.01.2017 р. на загальну суму 325373 грн. (в тому числі ПДВ - 54228,83 грн.); видатковою накладною № РН-0000015 від 26.01.2017 р. на суму 326035,00 грн. (в тому числі ПДВ - 54339,17 грн.) податковою накладною № 15 від 25.01.2017 р. на загальну суму 322725 грн. (в тому числі ПДВ - 53787,5 грн.); видатковою накладною № РН-0000014 від 25.01.2017 р. на суму 334428,5 грн. (в тому числі ПДВ - 55738,08 грн.) податковою накладною № 14 від 26.01.2017 р. на загальну суму 334428,5 грн. (в тому числі ПДВ - 55738,08 грн.); видатковою накладною № РН-0000020 на суму 252168,0 грн. (в тому числі ПДВ - 42028,0 грн.) податковою накладною № 24 від 02.02.2017 р. на загальну суму 252168 грн. (в тому числі ПДВ - 42028 грн.). Розрахунки проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними № 46 від 09.12.2016р., № 48 від 16.12.2016р., № 8 від 24.01.2017р., № 12 від 25.01.2017р., № із від 25.01.2017р., № 14 від 25.01.2017р., № 15 від 26.01.2017р., № 20 від 02.02.2017р.

Від проведення господарських операцій з поставки товару позивачем отримано кошти в розмірі 2 541 928, 50 грн.

Відповідно до п. п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з п. п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88.

Згідно з п. 1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV).

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тоді як визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Оцінивши вищевказані первинні документи за правилами КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Відповідно до пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пункт 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України передбачає, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг визначає ст.188 ПК України.

Так, пункт 188.1 зазначеної статті встановлює, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189цього Кодексу).

У судовому засіданні як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог представник відповідача послався на наявність інформації, в акті перевірки на письмові пояснення засновника, директора та бухгалтера "ТОВ Полісся-2016р." ОСОБА_4 щодо непричетності до господарської діяльності вказаного контрагента тощо.

Суд, зауважує, що вказане не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування показників податкової звітності від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (Постанова ВС від 20 лютого 2018 року у справі №826/6280/13-а, адміністративне провадження № К/9901/2848/18, ЄДРСРУ № 72338874).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене, враховуючи, що встановлені відповідачем за наслідком проведеної перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, суд дійшов висновку, що нараховані податковим органом за дане порушення суми грошового зобов'язання є незаконною, та як наслідок спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю НП ТРЕЙДІНГ" (61145, м. Харків, вул. Новгородська,3) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 31.10.2017 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НП ТРЕЙДІНГ" (61145, м. Харків, вул. Новгородська,3) у розмірі 7711,87 грн. (сім тисяч сімсот одинадцять гривень 87 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 04.07.2018 р.

Суддя Рубан В.В.