Рішення

від 04.07.2018 по справі 225/1681/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/1681/18

Номер провадження: 2/225/620/2018

рішення

і м е н е м У к р а ї н и

04 липня 2018 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Ткач Г.В.,

за участю

секретаря судового засідання - Петрової С.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Військово-цивільна адміністрація м. Торецьк Донецької області, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач ОСОБА_2 має малолітню дитину - сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням виконавчого комітету Дзержинської міської ради від 18.01.2012 року № 19 малолітнього ОСОБА_1 було влаштовано до державного закладу на повне державне забезпечення. Рішенням виконавчого комітету Дзержинської міської ради від 21.03.2012 року № 83 малолітньому ОСОБА_1 було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. За час перебування дитини в державному закладі відповідач ОСОБА_2 не цікавилась долею дитини, матеріально не допомагає, жодного разу не відвідувала сина. 13.11.2017 року відповідач написала заяву, відповідно до якої не заперечує щодо позбавлення її батьківський прав відносно сина ОСОБА_1

На підставі викладеного позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно її малолітньої дитини - сина ОСОБА_1, а також стягнути з відповідача на користь Органу опіки та піклування Військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини від усіх видів її доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу в його відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач до судового засідання не прибула, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 та стягнення аліментів на його утримання.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є матір'ю малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України відомості про батька малолітнього ОСОБА_1 записаний відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не створюють умов отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати, як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Крім того, ч.1 ст. 12 ЗУ " Про охорону дитинства " встановлено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Судом встановлено, що відповідач протягом тривалого часу ухиляється від виконання юридичного обов'язку по вихованню сина ОСОБА_1, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не забезпечує необхідним харчуванням, не спілкується з дитиною, не створює умов отримання нею освіти, матеріально не утримує.

З матеріалів справи вбачається, що малолітній ОСОБА_1 з 17.03.2015 року знаходиться в Харківському обласному спеціалізованому будинку дитини № 1. За час перебування дитини в державному закладі відповідач ОСОБА_2 не цікавилась долею дитини, матеріально не допомагає, жодного разу не відвідувала сина та не має наміру в подальшому займатись його вихованням.

Частина 5 ст. 19 СК України покладає на орган опіки та піклування подати суду письмовий висновок щодо розв'язання спору.

Відповідно до висновку № 85-02/15 від 19.02.2018 року Військово-цивільна адміністрація м. Торецьк Донецької області вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_1.

Доказів, які б свідчили про те, що відповідач в силу певних поважних причин або інших обставин не може здійснювати свої батьківські обов'язки щодо своєї дитини судом не встановлено.

У суду немає підстав вважати, що позбавлення батьківських прав відповідача вплине на інтереси дитини, яка не отримує від своєї матері необхідної уваги та догляду. Крім того, при зміні своєї поведінки та зміні обставин згідно з ст. 169 СК України, відповідач не позбавлена права звернутися до суду із позовом про поновлення батьківських прав.

Проаналізував всі обставини справи, суд доходить висновку, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду та взагалі протягом тривалого часу не спілкується з сином. Зазначені фактори в їх сукупності, суд може розцінювати як ухилення ОСОБА_2 від обов'язків по вихованню дитини, оскільки вона розуміє свою поведінку та не зважаючи на це, продовжує свідомо нехтувати своїми батьківськими обов'язками.

За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_2 необхідно позбавити батьківських прав. Позбавлення її батьківських прав по відношенню до сина є необхідною мірою в інтересах здоров'я та виховання дитини.

Що стосується позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.2 ст.162 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

За положеннями ч. 3 ст.166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Судом встановлено, що відповідач працездатна, має змогу виплачувати аліменти на утримання дитини. За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 182, 183, Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Як зазначено в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3, розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК.

Суд вважає, що слід стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у частковому співвідношенні до її заробітку у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до повноліття дитини.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки як вбачається з матеріалів справи відповідач, будучи матір'ю ухиляється від виконання батьківських обов'язків. Крім того, відповідач відповідно до закону повинна нести обов'язок по утриманню дитини.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 704, 80 грн.

На підставі ст.ст. 162, 164, 165, 166, 180, 182, 183 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10,12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 258, 263, 264, 265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1 батьківських прав відносно малолітньої дитини - сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1 аліменти на користь Органу опіки та піклування Військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області(місцезнаходження: Донецька область, місто Торецьк, вулиця Маяковського, 24а, ідентифікаційний код 41552929) на утримання сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.04.2018 року та продовжувати до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Роз'яснити ОСОБА_2 право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав після зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: