Рішення

від 04.07.2018 по справі 226/1977/17

ДИМИТРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 226/1977/17

Справа № 226/1977/17

Провадження № 2/226/34/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року м.Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Редько Ж.Є.,

при секретарі Попенко І.І.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Мирноградвугілля , ОСОБА_7 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, ОСОБА_8 профспілкової організації Профспілки працівників вугільної промисловості України відокремленого підрозділу Шахта 5/6 Державного підприємства Мирноградвугілля про встановлення нещасного випадку на виробництві, зобов'язання скласти та видати акти форми Н-5, Н-1,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів Державного підприємства Мирноградвугілля (далі за текстом ДП Мирноградвугілля або підприємство), ОСОБА_7 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі за текстом Фонд), ОСОБА_8 профспілкової організації Профспілки працівників вугільної промисловості України відокремленого підрозділу Шахта 5/6 Державного підприємства Мирноградвугілля (далі за текстом ППВП) про встановлення нещасного випадку на виробництві, зобов'язання скласти та видати акти форми Н-5, Н-1, в обґрунтування якого вказав, що з 01.09.1998 він працював начальником зміни з ОП та ТБ по ППЗ та ПГР шахти ім.Г.М.Димитрова Державного підприємства Красноармійськвугіля (нині відокремлений підрозділ Шахта 5/6 ДП Мирноградвугілля ). 30.11.1998 близько о 08.45 год., працюючи у денну зміну, він пересувався між 2 та 1 поверхами будівлі адміністративно-побутового комбінату підприємства, прямуючи зі свого кабінету до кабінету відділу кадрів за службовою необхідністю, під час чого послизнувся на сходах, впав, вдарившись потиличною частиною голови та лівим стегном, в результаті чого отримав травму. Того ж дня, 30.11.1998 приблизно о 11.00 год. він з приводу отриманої травми звернувся до медичного пункту шахти, де був оглянутий медичним працівником з діагнозом: забита рана потиличної області голови, забій лівого стегна (травма виробнича). Ініціювати розслідування нещасного випадку він не став, оскільки з огляду на свою посаду не бажав соромитися, отримавши травму при таких безглуздих обставинах. 16.01.2005 він звільнився з підприємства у зв'язку з виходом на пенсію. 21.06.2007 він звернувся до директора ВП Шахта Димитрова ДП Красноармійськвугілля , правонаступника підприємства, із заявою про проведення розслідування даного нещасного випадку. Наказом від 06.07.2007 № 119-тб була створена комісія з розслідування нещасного випадку, за результатами якого 27.07.2007 було складено акт форми Н-5, у якому зазначено, що комісія прийшла до висновку про відсутність підтвердження факту травми, про невизнання нещасного випадку з ним таким, що пов'язаний з виробництвом, через що у складанні акту форми Н-1 йому було відмовлено. Останнім часом стан його здоров'я значно погіршився, що, на його думку, пов'язано з травмою, отриманою ним 30.11.1998. Також, він вважає що висновки комісії з розслідування вказаного нещасного випадку не відповідали положенням Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112 (далі Порядок 2004 року), що був чинним на час проведення розслідування, та Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань аварій на виробництві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 (далі Порядок 2011 року), чинному на теперішній час, згідно із якими отримана ним 30.11.1998 травма протягом робочого часу на робочому місці при пересуванні по підприємству під час виконання своїх обов'язків підпадає під визначення нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом. Тому, позивач просить суд визнати нещасний випадок, що стався з ним 30.11.1998 при виконанні ним трудових обов'язків у будівлі адміністративно-побутового комбінату шахти ім.Г.М.Димитрова ДП Красноармійськвугілля , таким, що пов'язаний з виробництвом, та зобов'язати відповідачів утворити комісію з розслідування даного нещасного випадку на виробництві та скласти і видати йому акти за формами Н-5 та Н-1.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, пояснивши, що він розпочав працювати плитовим на шахті № 3-3 біс тресту Красноармійськвугілля у 1957 році, тобто з 17 років, а з 18 років - ГРОВ. Отримав у навчальних пунктах шахт 7 професій, працював на 10 шахтних ІТП посадах. 30.11.1998 він пересувався в АБК шахти ім.Г.М.Димитрова по сходах з другого поверху на перший до відділу кадрів, послизнувся і впав на мокрих сходинах, бо вночі випав сніг, люди з автобусів пройшли до нарядних, було натоптано. Причиною його падіння були погодні умови та його особиста необережність, оскільки не тримався за поручні. Він відразу звернувся до свого керівника - заступника директора шахти ОСОБА_9, присутні були ведучій інженер по травматизму з охорони праці ОСОБА_10 та начальник зміні з охорони праці ОСОБА_11 Оскільки це був день звітності, приходили всі працівники служби охорони праці. ОСОБА_9 послав його до здравпункту шахти, а після надання йому медичної попомоги сказав, щоб він йшов додому та відлежався 2-3 дні, цей випадок не буде виносити на розгляд. 02.12.1998 він вийшов на роботу. Графік вихідних на підприємстві ніколи не виконувався. Був заведений порядок, за яким заступник директора та він мали по одному вихідному на тиждень. Вважає, що скриті нещасні випадки на підприємствах породила радянська система з переводом таких випадків у побутовий травматизм. На комісію, якою був складений акт, він не викликався, не було і свідка ОСОБА_10

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги свого довірителя у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представники відповідача ДП Мирноградвугілля ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі, підтримавши складений ними відзив на позов. В обґрунтування своєї позиції вказали, що доказів, які б підтверджували втрату працездатності ОСОБА_12 внаслідок травми 30.11.1998 хоча б на один робочий день та виникнення необхідності переводу останнього на іншу (легку) роботу не менш як на один робочий день, позивач не надав. Свідків нещасного випадку 30.11.1998 не було ані у 2007 році, ані зараз. Тому комісія правильно відмовила позивачу ОСОБА_1 у видачі акту за формою Н-1 та не встановила факт травми.

Також представники відповідача державного підприємства Мирноградвугілля звернулися до суду із заявою від 22.06.2018 про застосування позовної давності, оскільки акт розслідування нещасного випадку, що стався 30.11.1998, був затверджений 27.07.2007 і отриманий ОСОБА_1 за розпискою 10.08.2007, а останній звернувся до суду 23.10.2017, майже через 10 років.

На підставі ухвали суду від 13.04.2018 за клопотанням представника позивача було здійснено заміну неналежного відповідача ОСОБА_13 управління Держпраці у Донецькій області належним відповідачем ОСОБА_7 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та залучено в якості співвідповідача ОСОБА_8 профспілкову організацію Профспілки працівників вугільної промисловості України відокремленго підрозділу Шахта 5/6 Державного підприємства Мирноградвугілля , представники яких входили до складу комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві (а.с.220-221).

Представник відповідача ОСОБА_7 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримав відзив на позов, відповідно до якого Фонд просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, оскільки позивач не просить суд скасувати акт за формою Н-5 від 27.07.2007, що вказує на відсутність предмету спору і незаконність позовних вимог, поки є чинним акт за формою Н-5 від 27.07.2007. Крім того, згідно довідки від 16.11.2017 ВП Шахта 5/6 ДП Мирноградвугілля позивач продовжував працювати в день травми 30.11.1998 на підприємстві, отримав повну зарплату за місяць та на лікарняному не перебував. У позові зазначено, що позивач не звертався до лікарні для отримання медичної допомоги, фактично від неї відмовився. Отже, у позивача не було втрати працездатності, підставою для чого б було проведення розслідування. Позивач не надав жодних доказів причино-наслідкового зв'язку погіршення стану його здоров`я з травмою на виробництві та доказів погіршення стану його здоров`я. ОСОБА_1 фактично просить провести повторне розслідування нещасного випадку. Також позивачем порушений строк позовної давності у три роки, передбачений ст.257 ЦК України, що є підставою для відмови у позові.

Представник відповідача ОСОБА_8 профспілкової організації працівників вугільної промисловості України ВП Шахта 5/6 ДП Мирноградвугілля ОСОБА_6 надав до суду відзив на позовну заяву, згідно якому позовні вимоги ППВП не визнає у повному обсязі, оскільки наслідки нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 30.11.1998, не призвели до втрати працездатності останнього хоча б на один робочий день чи більше. Звернення позивача до Мирноградської центральної міської лікарні з приводу травми від 30.11.1998 відсутні. Взагалі звернень до лікарні ОСОБА_1 до 2016 року не було.

Заслухавши сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 23.03.1970 перебував у трудових відносинах з шахтою 5/6 ім.Димитрова тресту Красноармійськвугілля (на теперішній час ВП Шахта 5/6 ДП Мирноградвугілля ), працюючи на різних посадах, а з 01.09.1998 - начальником зміни з ОП та ТБ по ППЗ та ПГР, звільнившись з підприємства 16.01.2005 за власним бажанням у зв'язку з переходом на пенсію. З 12.04.2005 по 11.12.2009 позивач працював головним горняком з проведення профілактичних робіт з охорони праці служби з охорони праці та надзвичайних ситуацій ДП Красноармійськвугілля , звідки також звільнився за власним бажанням. Дані обставини підтверджено копією трудової книжки позивача, яка інших записів про працевлашувння позивача після 2009 року нє має (а.с.14-26 т.1).

21.06.2007 позивач ОСОБА_1 звернувся до директора ВП Шахта Димитрова ДП Красноармійськвугілля з заявою про проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ним 30.11.1998 на сходах з приступками з 2-го поверху АБК до відділу кадрів при виконанні службових обов'язків (а.с.27 т.1).

За наказом від 06.07.2006 № 119-тб була створена комісію по розслідуванню прихованого нещасного випадку, який стався 30.11.1998 з начальником зміни відділу охорони праці ОСОБА_1 До складу комісії увійшли представники підприємства, ПРУП ВП Шахта Димитрова , Димитровського ФССНСП (а.с.28, 92 т.1). У судовому засіданні сторони звернули увагу на описку у даті наказу, який фактично було видано 06.07.2007.

У своєму письмовому поясненні від 21.06.2007 ОСОБА_1 вказав, що 30.11.1998 о 08.45 год. він пересувався з другого поверху АБК на перший поверх у відділ кадрів, впав на сходах з приступками, в результаті чого отримав травму голови та лівого стегна. Зранку в той день випав вологий сніг, що послугувало причиною травмування. Він звернувся за допомогою до медичного пункту та оскільки був працівником охорони праці, призупинив розслідування. На даний час у нього проблеми зі здоров'єм, тому він просить провести розслідування та видати акт за формою Н-1 (а.с.29 т.1).

Згідно з письмовим поясненням без дати начальника зміни ОП та ТБ підприємства ОСОБА_11 останній повідомив, що 30.11.1998 до кабінету ОП та ТБ увійшов ОСОБА_1 з розбитою головою (у крові), який розповів, що впав на сходах, йдучи на перший поверх будівлі АБК. У цей час випав сніг. Він пішов подивитися, дійсно на сходах лежав сніг і було мокро. Він запропонував ОСОБА_1 звернутися до здравпункту, але той відмовився через незручність, пов'язану із займаною посадою (а.с.30 т.1).

Відповідно до довідок завідуючої медично-оздоровчої служби підприємства ОСОБА_14 від 21.06.2007 та від 14.11.2017 ОСОБА_1 зареєстрований у журналі травматизму поверхневого здравпункту шахти ім.Димитрова (нині ВП Шахта 5/6 ДП Мирноградвугілля ), час травми 30.11.1998 о 08.45 год., час звернення 30.11.1998 о 11.00 год., діагноз: забита рана потиличної області голови, забій лівого стегна (травма виробнича) (а.с.31, 122, 154 т.1).

Відповідно до довідки ВП Шахта 5/6 ДП Мирноградвугілля від 11.01.2018 хто саме з медичних працівників зробив запис про травмування 30.11.1998 ОСОБА_1 встановити неможливо, оскільки прізвище такої особи не вказано у відповідному журналі (а.с.125, 126 т.1).

За результатами розслідування нещасного випадку, що стався 30.11.1998 о 08.45 год. з начальником зміни з охорони праці ОСОБА_1 на ВП Шахта Димитрова ДП Красноармійськвугілля (на теперішній час ВП Шахта 5/6 ДП Мирноградвугілля - накази від 11.05.2017 № 314, від 16.05.2017 № 132), комісією складено акт за формою Н-5 від 27.07.2007 (а.с.32-33, 93, 94, 156-157 т.1).

Вказаний акт отримано позивачем ОСОБА_1 10.08.2007, що підтверджується розпискою останнього (а.с.155 т.1).

Відповідно до п.6 Акту комісія з розслідування дійшла до висновку, що нею не може бути встановлений факт травми, через що випадок не може бути прийнятий до обліку, як пов'язаний з виробництвом, оскільки втрата працездатності від нещасного випадку, який стався 30.11.1998 з ОСОБА_1, до теперешнього часу не настала, крім того відсутні будь-які інші дані, які б підтверджували факт травми, окрім показів свідків, тому у складенні акту за формою Н-1 ОСОБА_1 відмовлено.

Згідно з листом Димитровської центральної міської лікарні від 27.07.2007 ОСОБА_1 за фактом травми, яка сталася з ним 30.11.1998, до лікарні не звертався (згідно медичної документації) (а.с.153 т.1).

Відповідно до листа Мирноградської центральної міської лікарні від 28.11.2017 ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні з приводу його травмування 30.11.1998 у лікарні не знаходився. У зв'язку із закінчення строків зберігання документів інформацію про амбулаторне звернення ОСОБА_1 до лікаря приймального відділення 30.11.1998 надати неможливо. Ці дані в амбулаторній карті ОСОБА_1 (1982-2016) відсутні. Строк зберігання Журналу реєстрації амбулаторних хворих відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2012 № 578/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.04.2012 за № 571/20884, - п'ять років (а.с.96, 97 т.1).

Відповідно до довідок ВП Шахта 5/6 ДП Мирноградвугілля від 16.11.2017, від 20.12.2017, від 19.01.2018 та табуляграм нарахування заробітної плати позивачу за листопад і грудень 1998 року позивачу ОСОБА_1 у листопаді 1998 року була здійснена оплата за 21 робочий вихід та 2 дня святкових; у грудні 1998 року йому була здійснена оплата за 23 робочі виходи, тобто за повні місяці роботи (а.с.58, 95, 140, 158 т.1).

За даними підприємства ОСОБА_1 30.11.1998 та 01.12.1998 підземних виходів не має; 02.12.1998 зафіксовано спуск позивача у шахту (а.с.123 т.1).

Згідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України 10-466 від 05.02.98 Про норму тривалості робочого часу на 1998 рік кількість робочих днів у листопаді 1998 року склала 21, а у грудні 1998 року - 23.

Згідно з медичною картою амбулаторного хворого ОСОБА_1 16.03.2017 звертався до отоларинголога зі скаргами на зниження слуху, шуму у вухах, головокружіння, які останній пов'язує з травмою на виробництві у 1998 році (забій головного мозку зі слів); встановлено діагноз: хронічна двобічна сенсоневральна туговухість під питанням, рекомендована консультація сурдолога (а.с.162-163т1).

Також ОСОБА_1 16.03.2017 звертався до лікаря невролога та 22.03.2017 - до лікаря-нейрохірурга зі скаргами на головокружіння, головний біль, відсутність слуху на праве вухо, зниження слуху на ліве вухо, зниження зору, зі слів останнього вказані розлади здоров'я стали турбувати його після травми на виробництві у 1998 році (меддокументація відсутня); висновки лікарів: атеросклероз судин головного мозку, гіпертонія, двостороння тугоухість, катаракта. Для вирішення можливого зв'язку з перенесеною у 1998 році ЧМТ рекомендовано додаткове обслідування, що встановлено на підставі виписок з амбулаторної карти позивача (а.с.166-167, 168 т.1).

За висновком лікарсько-консультативної комісії від 16.05.2017, який не містить підпису голови ЛКК, ОСОБА_1, який скаржився на зниження слуху, головокружиння, шум у вухах, голові, встановлено діагноз: наслідки черепно-мозкової травми під питанням, (30.10.1998) на виробництві, позивачу рекомендована консультація нейрохірурга (а.с.165-164 т.1).

Відповідно до довідки ДП Мирноградвугілля від 05.06.2018 про кількість підземних виходов заступника директора з охорони праці та техніки безпеки ОСОБА_9 останній 30.11.1998 спускався у шахту, де перебував з 09.00 год. до 13.00 год. (а.с.7 т.2).

Свідок ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, суду пояснила, що 30.11.1998 вона працювала на шахті ім.Димитрова інженером з охорони праці разом з ОСОБА_1 - начальником зміни з охорони праці. Їх столи стояли поруч. Безпосередньо вона підпорядковувалася ОСОБА_9 - заступнику директора з охорони праці. Утрьох вони знаходилися в одному кабінеті на третьому поверсі. Також з ними у кабінеті знаходилося робоче місце начальника зміни ОСОБА_11 ОСОБА_1 приходив на роботу о 06.00 год., оскільки працював з начальниками дільниць, хоча у всіх робочий день за графіком розпочинався з 08.00 год. 30.11.1998 приблизно о 09.00 год. ОСОБА_1, будучи тверезим, з журналом приписів пішов на другий поверх по роботі. Біля 10.00 год. ОСОБА_1 повернувся до кабінету з пошкодженою головою (на голові була подряпина і кров), пояснив, що, коли він спускався з другого поверху на перший до кабінету кадрів, сходи були вологими після миття (їх дійсно мили з 09.00 год. до 10.00 год.), він послизнувся, впав і вдарився головою та ногою. У кабінеті окрім неї знаходилися секретар та ОСОБА_9, який посміявся з цієї події і відправив ОСОБА_1 до травпункту, коли той приблизно через півгодини або годину став скаржитися на біль у потилиці. Коли ОСОБА_1 повернувся, на голові у нього був пластир та зеленка. Трохи попрацювавши, ОСОБА_9 дав ОСОБА_1 три дні відгулів для відновлення здоров'я. Акт з приводу даної події не складався. Вона не пам'ятає, щоб ОСОБА_11 перебував у кабінеті, коли після падіння зайшов ОСОБА_1 На місце події вона не ходила. Коли ОСОБА_1 повернувся на роботу, він трішки хромав.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що вона працює на шахті 5/6 завідуючою медико-оздоровчої служби. Безпосередньо поверхневими травмами займається фельдшер або медсестра. Сам факт звернення ОСОБА_1 30.11.1998 вона не рам'ятає. У журналі поверхневого травматизму записано, що 30.11.1998 начальник зміни ОСОБА_1 звернувся до медпункту о 11.00 год. з приводу травми 30.11.1998 о 08.45 год., обставини якої було записано наступним чином: спускався до відділу кадрів і впав зі сходів першого поверху, попередній діагноз - пришиб, пришиблена рана потиличної області голови, пришиб лівого стегна. Підпис якого медпрацівника стоїть у журналі, вона не може вказати, але це не її підпис. Яка саме надавалася позивачу допомога, у журналі не зазначено. По ОСОБА_1 РПГ не викликалася, направлення по ньому не виписувалось. Остаточний діагноз у журналі відсутній, бо ОСОБА_1 до лікарні не звертався. Отже, у журналі записано тільки попередній діагноз, офіційного немає. Про травму ОСОБА_1 повідомили гірничому диспетчеру за телефоном, даний факт ніде не фіксується. В усній формі ОСОБА_1 могли запропонувати звернутися до травматолога.

За змiстом ст.ст.4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних iнтересiв. Здiйснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та iнтереси фiзичних осiб, права та iнтереси юридичних осiб, державнi та суспiльнi iнтереси у спосiб, визначений законами України.

Згідно за ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до ст.14 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності в редакції, що діяла на час проведення розслідування, нещасним випадком визнається обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обовязків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Вiдповiдно до положень ст.171 КЗпП України, ст.22 Закону України Про охорону працi роботодавець повинен органiзовувати розслiдування нещасних випадків відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

На час виникнення спірних правовідносин з приводу падіння позивача 30.11.1998 діяло Положення про розслідування чи облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 № 623 (далі Положення 1993 року).

На час проведення розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 30.11.1998, діяв Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112 (далі Порядок 2004 року).

На теперішній час проведення розслідування нещасних випадків на виробництві регулюється Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 (далі за текстом Порядок 2011 року).

Відповідно до п.1 Положення 1993 року розслідуванню підлягають травми, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності перевести потерпілого на іншу (легшу роботу) терміном не менше як на один робочий день.

Аналогічні вимоги до розслідування травм містять норми Порядку 2004 року (п.7) та Порядку 2011 року (п.7).

Відповідно до п.17 Положення 1993 року нещасний випадок, про який безпосередньо керівника потерпілого чи власника підприємства своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нього настала не відразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Положенням протягом місяця після одержання заяви потерпілого. Питання про складання акта за формою Н-1 вирішується комісією з розслідування, а у разі незгоди потерпілого з рішенням комісії питання вирішується у порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудови спорів.

Згідно із п.26 Порядку 2004 року та п.23 Порядку 2011 року нещасний випадок, про який своєчасно не повідомлено керівника підприємства чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і

береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку настання нещасного випадку).

Виходчи з аналізу наведених правових норм, можно зробити висновок, що нещасні випадки, про які своєчасно не було повідомлено роботодавця потерпілого та внаслідок яких втрата працездатності настала не одразу, розслідуються і беруться на облік відповідно з Порядком, що діяв на час фактичного повідомлення роботодавця (заернення потерпілого) або настання втрати працездатності. У випадку з позивачем - це Порядок 2004 року.

Заявлені позивачем вимоги фактично зводяться до оспорювання рішення комісії, яке міститься в затвердженому акті за формою Н-5, складеного за наслідками розслідування нещасного випадку, що трапився з ним 30.11.1998, та зобов'язання роботодавця скласти акт за формою Н-1.

За змістом пп.10, 13, 38 Порядку 2004 року роботодавець повинен організовувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов'язаний негайно своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку. Зазначена комісія зобов'язана з'ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом, та скласти акт розслідування нещасного випадку за відповідною формою. У разі незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта за формою Н-5 або формою НПВ, або незгоди з висновком розслідування про обставини та причини нещасного випадку рішення комісії може бути оскаржено до суду.

З досліджених судом доказів встановлено, що позивач ОСОБА_1, перебуваючи на робочому місці у робочий час, пересуваючись по підприємству під час виконання своїх обов'язків, 30.11.1998 о 08.45 год. впав на сходах, що підтверджується відповідними записами у журналі поверхневого травматизму здравпункту шахти ім.Димитрова, поясненнями допитаними у суді свідків, письмовим поясненням ОСОБА_11

Медичним працівником підприємства зафіксовано у наведеному журналі попередній діагноз стосовно ОСОБА_1 у вигляді забитої рани потиличної області голови, забою лівого стегна. За даним фактом падіння позивача розслідування на підприємстві не проводилося, позивач до лікарні не звертався.

Лише у 2007 році за заявою позивача від 21.06.2007 за наказом керівника підприємства була створена комісія з рослідування нещасного випадка, за результатами якого 27.07.2007 складено акт за формою Н-5 щодо відсутності підтвердження факту травми, невизнання нещасного випадку з позивачем, як пов'язаного з виробництвом.

Із заявою до Держпраці про проведення повторного розслідування нещасного випадку позивач не звертався.

Вiдповiдно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести тi обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень, а ч.1 ст.13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справу за зверненням особи, поданим вiдповiдно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог i на пiдставi доказiв, поданих учасниками справи.

З наведених вище Положення та Порядків вбачається, що розслідуванню підлягають травми, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності перевести потерпілого на іншу (легшу роботу) терміном не менше як на один робочий день.

Зафіксована у журналі поверхневого травматизму підприємства травма у позивача до втрати працездатності останнім не призвела. Досліджені у суді докази вказують на те, що позивач до лікарні з приводу падіння на сходах не звертався, даний факт не заперечує і сам позивач. Знаходження позивача у відгулах на два дні відразу після отриманої травми не знайшли свого підтвердження у суді, оскільки ця обставина спростовуються даними підприємства про оплату всіх робочих днів позивачу як у листопаді, так і у грудні 1998 року та спуском позивача у шахту 02.12.1998. Також у своєму письмовому поясненні ОСОБА_11 не повідомляє про невихід на роботу позивача через падіння. До пояснень свідка ОСОБА_10 в частині надання ОСОБА_9 ОСОБА_1 трьох днів відгулів для відновлення здоров'я суд ставиться критично, оскільки ОСОБА_9 згідно наданим суду доказам 30.11.1998 з 09.00 год. здійснив спуск у шахту, де знаходився до 13.00 год., а тому у зазначений свідком час не міг знаходитися у кабінеті та спілкуватися з позивачем.

Окрім цього, суду не надано доказів причинно-наслідкового зв'язку між погіршенням здоров'я позивача як за станом на 2007 рік, так і на теперішній час за отриманою ним травмою 30.11.1998. Так, позивачем пред'явлені докази звернення ним до лікарні у 2017 році (майже через 20 років після події), при цьому записи лікарів з посиланням на травму 30.11.1998 здійснені лише зі слів позивача, з вказівкою на відсутність медичної документації, тобто об'єктивних даних на підтвердження даної обставини. Висновок ЛКК від 16.05.2017 суд не бере до уваги, окільки він не підписаний головою комісії, а зазначений у ньому діагноз не є остаточним, записаний під знаком питання.

З огляду на наведені норми закону та досліджені судом докази підстави для задоволення вимог позивача відсутні, оскільки суду не доведено настання у позивача втрати працездатності від нещасного випадку.

Оскільки недоведення позову є самостійною підставою для відмови у його задоволенні, суд не розглядає заяву сторони у спорі про застосування позовної давності.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.

На підставі ч.1 ст.3 Конституції України, ст.ст.153, 171 КЗпП України, Закону України Про охорону праці , Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності , Положення про розслідування чи облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 № 623, Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112, Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 141, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У позовних вимогах ОСОБА_1, місце проживання якого: 85320, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки якого НОМЕР_1, до державного підприємства Мирноградвугілля , юридична адреса якого: 85320, Донецька область, м.Мирноград, вул.Соборна, 1-а, код ЄДРПОУ 32087941, ОСОБА_7 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, юридична адреса якого: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ , вул.Свободи, б.5, код ЄДРПОУ 41325231 , ОСОБА_8 профспілкової організації Профспілки працівників вугільної промисловості України відокремленого підрозділу Шахта 5/6 Державного підприємства Мирноградвугілля , юридична адреса якого: 85320, Донецька область, м. Мирноград, вул. Гірнича, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 25809518, про визнання нещасного випадку, що стався з ним 30 листопада 1998 року при виконані трудових обов'язків у будівлі адміністративно-побутового комбінату шахти ім.Г.М.Димитрова Державного підприємства Красноармійськвугілля таким, що пов'язаний з виробництвом, та зобов'язання утворити комісію з розслідування нещасного випадку на виробництві та скласти та видати йому акти за формами Н-5, Н-1 стосовно нещасного випадку, що стався з ним 30 листопада 1998 року при виконані трудових обов'язків у будівлі адміністративно-побутового комбінату шахти ім.Г.М.Димитрова Державного підприємства Красноармійськвугілля , відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.07.2018.

Суддя Ж.Є.Редько