Ухвала

від 02.07.2018 по справі 320/4512/18

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 02.07.2018

Справа № 320/4512/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Редько О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи Мелітопольської районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області та ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно за правом представлення,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи Мелітопольської районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області та ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно за правом представлення.

Також від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, згідно якої заявник просить суд: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони Мелітопольській районній державній нотаріальній конторі Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області (вул. Гетьманська, 95, м. Мелітополь. Запорізька область. 72312) вчиняти будь-які нотаріальні дії, що стосуються оформлення свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4, померлої 14 квітня 2016 року та до набрання чинності рішенням у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки площею 4.5974 та. розташованої за адресою Запорізька області Мелітопольський р-н, с/рада Семенівська. кадастровий номер 2323084000:02:002:0001. цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

А обґрунтування своєї заяви заявник вказує, що спірна земельна ділянка без його згоди може бути відчужена на користь будь якої іншої особи і існує досить висока ймовірність того факту, що відповідач може в будь-який момент здійснити відчуження, зазначене може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд приходить до висновку, що заява позивача підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Так, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд /суддя/ має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, суд під час постановлення ухвали про забезпечення позову повинен переконатись в доцільності та обґрунтованості вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення ст.ст. 18,153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідачів, з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року по справі Горнсбі проти Греції зазначено, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. У рішенні зазначається, що гарантовані ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод процесуальні права на справедливий, публічний і швидкий розгляд, передбачає водночас і виконання судових рішень: Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію .

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 Цивільного процесуального кодексу України та до них належать: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупинення митного оформлення товарів чи предметів; арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до частин 5-7 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про що постановити ухвалу, в якій зазначити вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішити питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Відтак, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходу, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку що вимоги заявника в частині заборони Мелітопольській районній державній нотаріальній конторі Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області (вул. Гетьманська, 95, м. Мелітополь. Запорізька область. 72312) вчиняти будь-які нотаріальні дії, що стосуються оформлення свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4, померлої 14 квітня 2016 року підлягає задоволенню.

Поряд із цим, вимоги щодо заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки площею 4.5974 та. розташованої за адресою Запорізька області Мелітопольський р-н, с/рада Семенівська. кадастровий номер 2323084000:02:002:0001. цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва не підлягають задоволенню, оскільки заборона вчиняти будь-які нотаріальні дії, що стосуються оформлення свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4, померлої 14 квітня 2016 року унеможливить іншим особам вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки, а отже ця вимога є процесуально недоцільною.

Відповідно до частин 1, 2 статті 157 Цивільного процесуального кодексу України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись статтями 149- 153 , , 157 , 260 Цивільного процесуального кодексу України , суддя -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи Мелітопольської районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області та ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно за правом представлення - задовольнити частково.

В порядку забезпечення цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи Мелітопольської районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області та ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно за правом представлення заборонити Мелітопольській районній державній нотаріальній конторі Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області (вул. Гетьманська, 95, м. Мелітополь. Запорізька область. 72312) вчиняти будь-які нотаріальні дії, що стосуються оформлення свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4, померлої 14 квітня 2016 року

В іншій частині відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

Строк пред'явлення ухвали до виконання три роки.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України . У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду ОСОБА_5В