Ухвала

від 26.06.2018 по справі 910/3070/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.06.2018Справа № 910/3070/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю Твінс , м. Київ,

про відвід судді Курдельчука І.Д.

у справі № 910/3070/17

за позовом заступника прокурора міста Києва, м. Київ, в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю Твінс , м. Київ,

про стягнення 43 789 900 грн.,

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Твінс , м. Київ,

до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за зустрічним позовом: заступник прокурора міста Києва, м. Київ,

про визнання недійсним договору від 18.04.2008 № 218,

за участю учасників справи:

прокурора - Чумаченка А.А. (посвідчення № 035414 видане 01.09.2015);

Департаменту - Макеєнко О.Г. (довіреність від 22.12.2017 №050/05-10692);

Товариства - ОСОБА_2 (довіреність від 02.04.2018 № б/н серія СН № 478285; після оголошення перерви у засіданні 26.06.2018 до 17:30 год. довіреність була скасована і особа втратила права представництва відповідача).

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/3070/17 за первісним позовом заступника прокурора міста Києва (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА; далі - Департамент) до товариства з обмеженою відповідальністю Твінс (далі - Товариство) про стягнення: 35 687 880 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції; 2 880 830 грн. заборгованості зі сплати штрафних санкцій (пеня та інфляція) та 5 221 190 грн. пені, а всього 43 789 900 грн. заборгованості за договором від 18.04.2008 № 218 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (далі - Договір); за зустрічним позовом Товариства до Департаменту, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом: заступника прокурора міста Києва, про визнання недійсним Договору з урахуванням додаткової угоди від 04.02.2010 №1 (далі - Додаткова угода № 1) в частині розрахунку обсягу пайової участі (внеску) Товариства у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2018 було закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/3070/17 до судового розгляду по суті на 26.06.2018.

Прокурор у судовому засіданні 26.06.2018 оголосив вступне слово та первісні позовні вимоги підтримав повністю; проти задоволення зустрічного позову заперечив.

Представник позивача у судовому засіданні 26.06.2018 оголосив вступне слово та позовні вимоги підтримав повністю; проти задоволення зустрічного позову заперечив.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.06.2018 оголосив вступне слово та просив у задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов підтримав повністю і просив суд його задовольнити.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.

Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 26.06.2018 під час розгляду справи по суті було оголошено перерву до 26.06.2018 о 17:30год. у зв'язку із обідньою перервою.

26.06.2018 о 16:37 год. Товариство подало суду заяву, в якій повідомило про скасування 26.06.2018 довіреності, виданої 02.04.2018, на ім'я ОСОБА_2.

26.06.2018 о 16:37 год. Товариство подало суду заяву про відвід судді Господарського суду міста Києва Курдельчука І.Д. від справи № 910/3070/17.

Після оголошеної у судовому засіданні 26.06.2018 перерви у судове засідання 17:30год. з'явився ОСОБА_2, який повідомив суд про те, що директор Товариства скасував довіреність, а тому він на даний момент не є представником вказаної юридичної особи.

Суд оголосив про надходження від Товариства о 16:47 год. заяв про скасування довіреності та про відвід судді Господарського суду міста Києва Курдельчука І.Д. від справи № 910/3070/17.

Прокурор та представник Департаменту заперечили проти задоволення заяви про відвід судді.

Заява про відвід мотивована тим, що:

- 24.04.2018 Товариством заявлено клопотання про проведення будівельно-технічної експертизи з метою визначення дійсної проектної площі об'єкта будівництва, проте, експертизу призначено не було, а жодним з учасників спору не спростовано (взагалі не надано пояснення) щодо виявлених розбіжностей проектної документації та Договору, що свідчить про обґрунтованість доводів заявника щодо відсутності у учасників спору спеціальних знань необхідних для вирішення справи;

- в судовому засіданні 26.06.2018 було закінчено з'ясування обставин справи та оголошено перерву до 17:30 год. 26.06.2018, з чого впливає, що спір буде розглянуто без висновку експерта щодо проектної документації;

- згідно статті 38 Господарського процесуального кодексу України, на даній стадії судового розгляду відвід судді може бути заявлений не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про наявність підстав для відводу;

- оскільки, помилка у визначені розміру проектної площі будівництва тягне за собою перерахунок заборгованості, в тому числі штрафних санкцій - будь-який доказ на користь доводів Товариства є ключовим у вирішенні спору;

- таким чином, залишення без уваги питання правильності розрахунку проектної площі будівництва вказує на те, що судом надається перевага позивачу, а також вказує на те, що судовий процес неспрямований на всебічний розгляд спору;

- за наведених обставин у Товариства виникає обґрунтований сумнів в об'єктивності суду.

Частинами першою - третьою статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді у розгляді справи).

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Відповідно до частини третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку (протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання) заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Слід зазначити, що заява про відвід була подана Товариством до суду 26.06.2018 о 16:37 год. після оголошення перерви у судовому засіданні 26.06.2018 до 17:30год.

Разом з тим, під час судового засідання 26.06.2018, яке було відкрито 12:10:18год. повноважний представник заявника жодних клопотань, заяв, у тому числі про відвід судді не подавав та не заявляв.

Крім того, представник Товариства у даному судовому засіданні не підтримав призначення судової експертизи у справі.

Судом у судовому засіданні 26.06.2018 о 12:12:20 год. було оголошено про склад суду та з'ясовано про наявність чи відсутність заяв про відвід.

Повноважний представник заявника о 12:12:28 год. повідомив суд про те, що заяв про відвід немає та довіряє складу суду.

Судове засідання було перервано для дотримання трудової дисципліни о 13:01:22 год. після дослідження судом доказів до 17:30 год.

Приписами частин першої та другої статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Таким чином, подання заяви про відвід після оголошеної перерви в судовому засіданні є по суті спробою Товариства перешкодити прийняттю судом рішення та зловживанням процесуальним правом на відвід.

Крім того, свідченням вчинення дій спрямованих на затягування судового розгляду є також подання заяви про скасування довіреності представника.

Так, директор Товариства підписав заяву про скасування довіреності ОСОБА_2 26.06.2018, яка була подана суду о 16:37год.

Частинами першою - третьою статті 249 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною.

Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

У свою чергу, про скасування довіреності ОСОБА_2 було повідомлено шляхом надсилання електронного листа, який було написано 26.06.2018 о 16:04:09 год.

Разом з тим, незважаючи на відкликання довіреності про, що як вказав сам ОСОБА_2, його повідомив директор Товариства у телефонній розмові, ОСОБА_2 прибув у судове засідання після перерви щоб сповістити про це суд.

Суд дійшов висновку, що подання Товариством заяви про відвід є зловживанням процесуальним правом, спрямованим на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи, а відтак, вказана заява на підставі статті 43 Господарського процесуального кодексу України залишається судом без розгляду.

Відповідно до статті 131 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Згідно із статтею 132 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; штраф.

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 2 частини першої статті 135 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

У випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника (частина третя статті 135 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені судом обставини зловживання Товариством процесуальними правами, з метою спонукання даної особи до добросовісного виконання процесуальних обов'язків та реалізації наданих прав, суд дійшов висновку про необхідність застосування до Товариства заходів процесуального примусу у вигляді стягнення в дохід державного бюджету штрафу у сумі п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням положень частини сьомої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (8 810 грн.).

Згідно із частиною п'ятою статті 135 Господарського процесуального кодексу України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Керуючись статтями 38, 43, 135, 234 та 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Подання заяви товариством з обмеженою відповідальністю Твінс про відвід судді від 26.06.2018 № б/н визнати зловживанням процесуальними правами.

2. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Твінс про відвід судді від 26.06.2018 № б/н залишити без розгляду.

3. Застосувати до товариства з обмеженою відповідальністю Твінс захід процесуального примусу у виді штрафу.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Твінс (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, б. 1-3/2, Літ. А ; ідентифікаційний код 24748170) в дохід державного бюджету України (отримувач коштів: УК у Печерському районі/Печерський район/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31116106026007; код класифікації доходів бюджету: 21081100) штраф у сумі 8 810 (вісім тисяч вісімсот десять) грн.

5. Стягувачем за даною ухвалою є Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5; ідентифікаційний код 26255795).

6. Боржником за даною ухвалою є товариство з обмеженою відповідальністю Твінс (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, б. 1-3/2, Літ. А ; ідентифікаційний код 24748170).

7. Дана ухвала є виконавчим документом відповідно до частини п'ятої статті 135 Господарського процесуального кодексу України.

8. Строк пред'явлення даної ухвали до виконання до 26.09.2018.

Ухвала набрала законної сили 26.06.2018 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва.

Повний текст ухвали підписано 06.07.2018.

Суддя Ігор Данилович Курдельчук