ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" червня 2018 р. м. Київ Справа № 911/653/18
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
господарський суд Київської області
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Цукурова Ю.В., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Понтем.уа»
02088, м. Київ, вул. Євгена Харченка, буд. 55, оф. 53
до Відділу освіти Вишгородської районної державної адміністрації
07300, Київська обл., м. Вишгород, пл. Шевченка, буд. 1
про встановлення факту надання послуг, поширення дії Договору на період фактичного надання послуг, стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з організації харчування від 21.12.2017
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 16.01.2018);
відповідача - не з'явився;
обставини справи:
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.04.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Понтем.уа» до Відділу освіти Вишгородської районної державної адміністрації про встановлення факту надання послуг, поширення дії Договору на період фактичного надання послуг, стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з організації харчування від 21.12.2017 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 6903/18 від 10.04.2018) надійшла заява позивача про усунення недоліків на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 02.04.2018 у справі №911/653/18.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.04.018 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Понтем.уа» до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.05.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір про надання послуг з організації харчування від 21.12.2017 (далі- Договір), за яким у період з 21.12.2017 по 21.12.2017 позивач зобов'язався надати, а відповідач оплатити відповідні послуги, ціна Договору - 199990,00 грн. Послуги за Договором надані, відповідачем прийняті шляхом підписання актів виконаних робіт та на час подання даного позову до суду, повністю оплачені, всього на суму 168286,00 грн. Однак, як стверджує позивач, аналогічні послуги позивач надавав відповідачу також у періоди до та після Договору, проте, щодо цих послуг відповідач відмовився підписати відповідні акти про їх прийняття та не оплатив їх, у зв'язку з чим, позивач, з посиланням на пункт 10.1 Договору, заявляє про поширення дії Договору на послуги, що надані у періоди до та після його укладання та стягнення 4951901,00 грн. заборгованості з оплати послуг відповідно до умов Договору.
Згідно з пунктом 10.1 Договору сторони домовились про можливість поширення дії Договору на відносини, що склалися між сторонами з моменту фактичного надання послуг.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2018 відкладено підготовче засідання до 05.06.2018.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 8277 від 26.04.2018) позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог та заявлено остаточні позовні вимоги, у частині стягнення заборгованості, у розмірі 6166841,00 грн.
Заяву обґрунтовано тим, що з моменту подання позову, позивачем продовжувались надаватись спірні послуги, відтак, розмір боргу з їх оплати зріс.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого провадження.
У зв'язку з відповідністю вимогам статті 46 Господарського процесуального кодексу України збільшення розміру позовних вимог прийнято судом, відтак, у справі розглядається остаточна майнова вимога про стягнення 6166841,00 грн. заборгованості.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 10377/18 від 01.06.2018) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачем підтверджується факт отримання послуг з організації харчування у навчальних закладах від позивача за всі періоди, що зазначені у позовній заяві, проте, позов заперечений тим, що між сторонами не були проведені відповідні тендерні процедури, відтак, у позивача відсутні підстави для оплати цих послуг.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.06.2018 закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті на 26.06.2018.
У судове засідання 26.06.2018 з'явився представник позивача, підтримавши позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26.06.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
За результатами розгляду матеріалів справи, пояснень присутнього у судовому засіданні представника позивача, оголошення стислого змісту відзиву, дослідження доказів та їх оцінки у сукупності, суд -
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань з оплати послуг, що ним отримані від позивача у період: з 01.11.2017 по 30.11.2017 на суму 1910610, 00 грн., з 01.12.2017 по 20.12.2017 на суму 1093205,00 грн., з 01.01.2018 по 28.02.2018 на суму 1948086,00 грн., з 01.03.2018 по 23.03.2018 на суму 1214940,00 грн., тобто, всього на суму 6166841,00 грн.
Узагальнені доводи учасників справи
Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю «Понтем.уа»
1. Між сторонами укладений договір про надання послуг з організації харчування від 21.12.2017.
На виконання умов Договору, позивач надав відповідачу послуги у період з 21.12.2017 по 22.12.2017 на суму 168286,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт, який підписаний уповноваженими представниками з обох боків та скріплений відбитками їх печаток.
За вказані послуги відповідач розрахувався у повному обсязі, на суму 168286,00 грн.
2. Відповідно до пункту 10.1 Договору сторони домовились про можливість поширення дії Договору на відносини, що склалися між сторонами з моменту фактичного надання послуг.
У період з 01.11.2017 по 23.03.2018, без урахування періоду дії Договору, позивачем надано відповідачу кейтерингові послуги з організації гарячого харчування на суму 6166841,00 грн., що підтверджується виставленими позивачем відповідачу актами виконаних робіт, проте, відповідач вказані акти не підписав та не розрахувався за надані послуги.
Відповідач відмовляється підписувати виставлені акти виконаних робіт та сплачувати грошові кошти, позивач вважає, що за пунктом 10.1 Договору дію Договору можна поширити на послуги, що надані поза його межами, встановити факт надання послуг та стягнути їх вартість за умовами Договору.
Аргументи Відділу освіти Вишгородської районної державної адміністрації
1. Відповідач визнає факт надання позивачем послуг з організації харчування у період з 01.11.2017 по 23.03.2018, у тому числі, поза межами періоду дії Договору.
2. Відповідач не визнає заявлені вимоги у частині стягнення заборгованості, оскільки, відповідач є бюджетною, неприбутковою організацією, відповідно до вимог чинного законодавства України не були проведені тендерні процедури для укладення Договору з позивачем на таку суму, відтак, відсутня можливість оплати, про що позивача попередньо було повідомлено.
Норми права, що підлягають застосуванню
Як встановлено судом, між сторонами укладено Договір, що за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Цивільні зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у встановлений строк (термін).
За статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського кодексу України та статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України Про публічні закупівлі цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
Згідно з частиною 7 статті 2 Закону України Про публічні закупівлі забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України Про публічні закупівлі закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
Згідно з частиною 4 статті 36 Закону України Про публічні закупівлі умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.
Частиною 5 Закону України Про публічні закупівлі встановлено, що дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи
1. Між сторонами укладений договір про надання послуг з організації харчування від 21.12.2017.
На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги у період з 21.12.2017 по 22.12.2017 на суму 168286,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт, який підписаний уповноваженими представниками з обох боків та скріплений відбитками печаток.
Згідно з пунктом 4.1. Договору розрахунки за надані послуги здійснюються протягом 30 календарних днів з дати підписання акту.
За вказані послуги відповідач розрахувався у повному обсязі, зазначений факт оплати сторонами визнається та підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 27.12.2017 №233 на суму 168286,00 грн.
2. Крім того, позивачем надано відповідачу послуги з 01.11.2017 по 30.11.2017 на суму 1910610, 00 грн., з 01.12.2017 по 20.12.2017 на суму 1093205,00 грн., з 01.01.2018 по 28.02.2018 на суму 1948086,00 грн., з 01.03.2018 по 23.03.2018 на суму 1214940,00 грн., тобто, всього на суму 6166841,00 грн.
На підтвердження надання цих послуг, до матеріалів справи надано відповідні акти виконаних робіт, що підписані лише з боку позивача, у ході судового розгляду справи, відповідач визнав факт надання цих послуг, судом встановлено, що ці послуги аналогічні послугам, що надані за умовам Договору.
Відповідно до пункту 10.1 Договору сторони домовились про можливість поширення дії Договору на відносини, що склалися між сторонами з моменту фактичного надання послуг.
Однак, відповідач відмовляється підписувати виставлені акти виконаних робіт та сплачувати грошові кошти, у зв'язку з тим, що не було проведено процедури, визначеної Законом України Про публічні закупівлі .
3. Суд звертає увагу на твердження позивача про можливість поширення дії укладеного Договору на період надання послуг у зв'язку з тим, що волевиявленням сторін за спірним договором, погоджено таку можливість, проте, відповідно до статуту Відділу освіти Вишгородської районної державної адміністрації, відповідач є бюджетною, неприбутковою організацією та згідно з пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України Про публічні закупівлі , всі договори, що ним укладаються, ціна яких перевищує 200000,00 грн., повинні укладатися з проведенням процедури, визначеної цим Законом.
Частиною 7 статті 2 Закону України Про публічні закупівлі встановлено, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Відповідно до пункту 3.1. Договору, ціна цього договору становить 199990,00 грн.
За пунктами 10.1, 10.2 Договору, строк дії Договору з 21.12.2017 по 31.12.2017.
4. Судом взято до уваги твердження позивача про фактичне надання послуг з 01.11.2017 по 30.11.2017 на суму 1910610, 00 грн., з 01.12.2017 по 20.12.2017 на суму 1093205,00 грн., з 01.01.2018 по 28.02.2018 на суму 1948086,00 грн., з 01.03.2018 по 23.03.2018 на суму 1214940,00 грн., тобто, всього на суму 6166841,00 грн., цей факт визнається відповідачем, але, враховуючи вимоги Закону України Про публічні закупівлі всі договори, ціна яких перевищує 200000,00 грн., повинні укладатися з проведення процедури, визначеної цим законом.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відносини, які виникли у цій справі, врегульовані законом та не можуть змінюватися волевиявленням сторін.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 910/17882/17.
Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви
Надаючи правову оцінку доказам, що надані суду, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, господарський суд зазначає таке.
1. Між сторонами укладено договір про надання послуг з організації харчування від 21.12.2017. На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги на суму 168286,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт за період з 21.12.2017 по 22.12.2017, який підписаний уповноваженими представниками з обох боків та скріплений відбитками їх печаток. За вказані послуги відповідач розрахувався у повному обсязі, зазначений факт оплати сторонами визнається та підтверджується матеріалами справи. Відтак, Договір повністю виконаний сторонами, строк його дії скінчився.
Відповідно до пункту 10.1 Договору сторони домовились про можливість поширення дії Договору на відносини, що склалися між сторонами з моменту фактичного надання послуг.
2. Позивачем заявлено три позовні вимоги:
1) встановлення факту надання послуг;
2) поширення дії Договору на період фактичного надання послуг;
3) стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з організації харчування від 21.12.2017.
3. Стосовно позовної вимоги про встановлення факту надання послуг, який, як видно з дій відповідача, ним не заперечується, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з частиною 2 статті 45 Господарського процесуального кодексу України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
За частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відтак, звернення з позовною вимогою про встановлення факту, що не оспорюється, не відповідає завданню господарського судочинства та за змістом статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди не розглядають позовні вимоги про встановлення фактів, якщо вони не являються похідними від основних вимог про захист права.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
За позовом, що розглядається у даній справі, відсутні позовні вимоги, наслідком задоволення яких було б встановлення факту надання позивачем відповідачу відповідних кейтерингових послуг.
4. Відносно позовних вимог про поширення дії Договору на період фактичного надання послуг та стягнення заборгованості за фактичні послуги, які не оскаржуються відповідачем з 01.11.2017 по 30.11.2017 на суму 1910610,00 грн., з 01.12.2017 по 20.12.2017 на суму 1093205,00 грн., з 01.01.2018 по 28.02.2018 на суму 1948086,00 грн., з 01.03.2018 по 23.03.2018 на суму 1214940,00 грн., тобто, всього на суму 6166841,00 грн., суд зазначає, що відповідно до статуту Відділу освіти Вишгородської районної державної адміністрації, відповідач є бюджетною, неприбутковою організацією та враховуючи фактичні закупівлі всього на суму 6166841,00 грн., до цих правовідносин має застосовуватись Закон України Про публічні закупівлі .
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України Про публічні закупівлі встановлено, що всі договори, ціна яких перевищує 200000,00 грн., повинні укладатися з проведенням процедури, визначеної цим Законом.
Проведення процедури, визначеної Законом, не здійснено, а за частиною 7 статті 2 Закону України Про публічні закупівлі , замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Як встановлено судом, у правовідносинах, що регулюються Законом України Про публічні закупівлі" встановлені обмеження, що визначені спеціальними нормами, які мають пріоритет у застосуванні перед загальною нормою статті 631 Цивільного кодексу України про те, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, на яку сторони посилались у пункті 10.1. Договору.
Судом взято до уваги пункт 10.1 Договору про можливість поширення дії договору на відносини, що склалися з моменту фактичного надання послуг до укладання договору, але, враховуючи вищенаведені вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відносини, які виникли у цій справі, врегульовані законом та не можуть змінюватися волевиявленням сторін, зокрема, умовами Договору.
Одночасно, за статтею 36 Закону України Про публічні закупівлі можливе продовження дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, однак, за аналізом цієї норми, суд дійшов таких висновків.
За пунктами 10.1, 10.2 Договору, строк дії Договору з 21.12.2017 по 31.12.2017.
Відповідно до статті 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Зважаючи на вказане, продовження дії договору за статтею 36 Закону України Про публічні закупівлі можливе за волевиявленням сторін шляхом укладання додаткової угоди до договору у письмовій формі, з визначенням відповідних істотних умов, зокрема, строку та ціни, за відсутності такого волевиявлення сторін, відсутнє право позивача вимагати такого продовження, відтак, і його судовий захист, крім того, позовної вимоги про внесення змін до Договору не заявлялось.
5. Стосовно позовної вимоги про стягнення заборгованості за Договором, то така заборгованість відсутня, що встановлено у рішенні вище та визнається сторонами, з урахуванням висновків суду про відсутність підстав для поширення дії Договору на відносини сторін, що склалися поза його межами.
З огляду на зазначені висновки суду, позов повністю не підлягає задоволенню.
6. Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача у повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 73, 74, 76-80, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову (вх. № 676/18 від 30.03.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю «Понтем.уа» ( 02088, м. Київ, вул. Євгена Харченка, буд. 55, оф. 53, код ЄДРПОУ 40665499) до Відділу освіти Вишгородської районної державної адміністрації ( 07300, Київська обл., м. Вишгород, пл. Шевченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 02143850) про встановлення факту надання послуг, поширення дії Договору на період фактичного надання послуг, стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з організації харчування від 21.12.2017 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 06.07.2018.
Суддя С.О. Саванчук
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 26.06.2018 |
Оприлюднено | 06.07.2018 |
Номер документу | 75134658 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні