Постанова

від 03.07.2018 по справі 918/857/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року Справа № 918/857/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Мельник О.В. , суддя Філіпова Т.Л.

при секретарі судового засідання Першко А.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівниця" на рішення господарського суду Рівненської області від 28 лютого 2018 року в справі №918/857/17 (суддя Бережнюк В.В.)

час та місце ухвалення: 28 лютого 2018 року; м. Рівне, вул. Набережна, 26А; вступна і резолютивна частина проголошена о 12:53 год; повний текст рішення складено 03 березня 2018 року

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівниця"

до приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"

про визнання недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення ОСОБА_1 користування електроенергією

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2;

відповідача - ОСОБА_3.

Заяв про відвід (самовідвід) судді (суддів) та секретаря судового засідання, з підстав, визначених статтями 35-37 ГПК України не надходило. Клопотань про роз'яснення прав та обов'язків, відповідно до статті 205 ГПК України, не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чарівниця" (надалі - Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (надалі - Відповідач) про визнання недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення ОСОБА_1 користування електроенергією.

В обгрунтування позову, Позивач зазначає, що за результатами перевірки дотримання Позивачем вимог ОСОБА_1 користування електричною енергією, Відповідачем складено акт про порушення ПКЕЕ, у якому зазначено, що Позивачем порушено пункт 6.40, 3.2, 3.3 ПКЕЕ, а саме: фіксація індикатором №М7325226 впливу магнітного поля, внаслідок чого було прийнято рішення комісії по розгляду актів про порушення ОСОБА_1 користування електроенергією, оформлене протоколом №82 від 02 жовтня 2017 року, про нарахування Позивачу по пропускній здатності електромережі не облікованої електроенергії, вартість якої становить 303 712 грн 15 коп.. Однак, як вказує Позивач в даній позовній заяві, він заперечує факт встановлення ним будь-якого пристрою, який би впливав на роботу засобу обліку електроенергії та вказав, що Відповідач не проводив експертизу на предмет виявлення факту втручання Позивача у роботу лічильника, з метою зниження показників цього приладу. Крім цього, Позивач зазначає, що при складанні акту про порушення ПКЕЕ не був присутній повноважний представник Позивача, відтак вважає, що є підстави для визнання недійсним вищевказаного рішення.

Рішенням місцевого господарського суду від 28 лютого 2018 року, в задоволенні позову було відмовлено.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції зокрема виходив з того, що проаналізувавши правові норми та зміст складеного представниками Відповідача акту про порушення ПКЕЕ № R 007578 від 14 березня 2017 року, місцевий господарський прийшов до висновку, що даний акт містить всі необхідні відомості та відповідає вимогам чинного законодавства. Разом з тим, в оспорюваному рішенні суд першої інстанції вказав, що здійснений Відповідачем розрахунок обсягу та вартості не облікованої електроенергії відповідає вимогам Методики, з огляду на що комісією по розгляду вищевказаного акту про порушення правомірно здійсненні нарахування Позивачу обсягу не облікованої електричної енергії у кількості 143 486 кВт. год. вартістю 303 712 грн 15 коп..

Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, Позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з підстав, висвітлених в ній, просить суд призначити у даній справі судову почеркознавчу експертизу, рішення місцевого господарського суду скасувати, та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Мотивуючи дану апеляційну скаргу, Позивач звертає увагу апеляційного суду на те, що в акті про порушення від 14 березня 2017 року в пункті 5 у графі "Час роботи струмоприймачів протягом доби", вказано 8 годин, а при визначенні розміру та вартості не облікованої електроенергії приймається 12 годин. З огляду на дане, на думку Позивача, Відповідач використав дані про час роботи струмоприймачів протягом доби при винесенні протоколу №82 інший, ніж зазначено у акті про порушення від 14 березня 2017 року, що є неприпустимим, згідно пункту 2.2 Методики.

Водночас, Позивач також вказав, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, оскільки директор Позивача не підписував акт збереження пломб від 30 вересня 2014 року, дана дія була вчинена невідомою особою. Відтак, як вважає Позивач, якщо вищевказані обставини підтвердились би висновком експерта, то Відповідач не мав би права виносити оскаржуваний акт про порушення.

Крім того, Позивач у поданій апеляційній скарзі також зазначив, що акт про порушення, на думку Позивача, не містить посилання на обставини виявлення впливу магнітного поля на прилад обліку і чи призвів вплив магнітного поля до зміни показів приладу обліку, внаслідок яких відбулось спрацювання індикатора постійного магнітного впливу.

Ухвалою суду від 27 березня 2018 року (том 1; а.с. 174) було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача.

На виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 27 березня 2018 року, від Відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (том 1; а.с. 193-195), в якому Відповідач вказав, що виявлене у Позивача порушення було зафіксоване актом про порушення, при складанні якого директор Позивача ОСОБА_4 відмовився бути присутнім при фіксації порушення та складання акту, а тому акт складався за його відсутності. Як вважає Відповідач, даним актом зафіксоване порушення ПКЕЕ, процедуру складання акту дотримано повністю, а акт є дійсним, належним та допустимим доказом.

Разом з тим, у даному відзиві, Відповідач також зазначив, що він 13 вересня 2017 року направив рекомендованим листом на адресу Позивача повідомлення, згідно із яким Позивач 27 вересня 2017 року запрошувався на розгляд виявленого порушення, яке Позивач отримав 14 вересня 2017 року (що підтверджується відповідним поштовим повідомленням), тобто за 5 робочих днів до дати розгляду порушення. Водночас, як вказує Відповідач, 26 вересня 2017 року Позивачем було надіслано заяву, в якій останній просив перенести дату розгляду з 27 вересня 2017 року на 02 жовтня 2017 року, яку Відповідачем було задоволено. Разом з тим, 02 жовтня 2017 року відбувся розгляд виявленого у Позивача порушення, про що було складено протокол за №82.

Крім того, Відповідач також у даному відзиві звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що 30 вересня 2014 року персоналом Відповідача встановлено на прилад обліку Позивача пломби та індикатори впливу постійного (змінного) магнітного поля, який був підписаний директором Позивача - ОСОБА_4, з чого слідує, на думку Відповідача, що Позивач взяв на відповідальне зберігання сертифікований індикатор, який в подальшому зафіксував вплив на лічильник.

Водночас, як стверджує Відповідач, ним було здійснено розрахунок обсягу та вартості не облікованої електроенергії у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії.

Ухвалою суду від 16 квітня 2018 року дану справу було призначено до розгляду на 25 квітня 2018 року на 15:30 год. (том 1; а.с. 196).

На виконання ухвали суду від 16 квітня 2018 року Відповідачем було надіслано на адресу суду письмові пояснення, щодо клопотання Позивача про проведення почеркознавчої експертизи. Дані пояснення судом долучені до матеріалів справи (том 1; а.с. 200-202).

Суд констатує, що 25 квітня 2018 року від Позивача надійшло клопотання про призначення судово-електротехнічної експертизи в даній справі.

Ухвалою суду від 25 квітня 2018 року, з підстав, висвітлених в ній, розгляд даної справи було відкладено на 07 травня 2018 року.

Разом з тим, суд констатує, що 04 травня 2018 року від Позивача надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи (том 1; а.с. 231-232), в якому Позивач просить суд призначити судову почеркознавчу експертизу.

Крім того, 04 травня 2018 року на адресу суду надійшли пояснення Відповідача (том 1; а.с. 218-220), примірник котрого надісланий іншій стороні (докази на а.с. 221-222, том 1). В даному поясненні Відповідач заперечив проти клопотання Позивача про призначення судової електротехнічної експертизи.

Проте, в судовому засіданні від 07 травня 2018 року представник підтримав виключно клопотання про проведення почеркознавчої експертизи.

В судовому засіданні від 07 травня 2018 року відповідною ухвалою суду, з підстав, висвітлених в ній, було оголошено перерву до 11 травня 2018 року до 14:00 год. та було зобов'язано: Відповідача надати оригінал акту збереження пломб від 30 вересня 2014 року; Позивача надати оригінали документів підписаних ОСОБА_5 в період наближений до дати складання акту збереження пломб від 30 вересня 2014 року; Позивачу забезпечити явку ОСОБА_5, в судове засідання від 11 травня 2018 року (том 1; а.с. 229).

На виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 07 травня 2018 року, Відповідач надіслав на адресу суду 2 примірники оригіналу акту збереження пломб від 30 вересня 2014 року (копії яких знято судом і долучено до матеріалів справи; том 2; а.с. 32-33).

В той же день, 11 травня 2018 року від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи: грошового чеку ЛЄ 2581977; відомостей про виплату грошей №15; відомостей про виплату грошей №13; наказу №5 від 31 липня 2012 року; акту про надання послуг №1109 від 29 листопада 2013 року; акту №014821, акту №11 надання послуг від 28 листопада 2013 року; фінансовий звіт суб'єкта малого підприємства; податкову декларацію з податку на додану вартість; податкову декларацію за 2014 рік; звітність за 2014 рік (копії яких знято судом і долучено до матеріалів справи; том 2; а.с. 31-30).

Водночас, суд констатує, що 10 травня 2018 року Відповідачем було подане ще одне клопотання про призначення почеркознавчої експертизи (том 1; а.с. 231-232), до котрого також додано докази його надіслання Позивачу (том 1; а.с. 233). В даному клопотанні Позивач змінив визначення експертної установи, котрій просить доручити проведення експертизи, та просив її проведення доручити експертам Київської незалежної судово-експертної установи.

Суд констатує, що в судове засідання від 11 травня 2018 року з'явився ОСОБА_5, в якого було відібрано експериментальні зразки підпису (копії яких знято судом і долучено до матеріалів справи; том 2; а.с. 34-42).

Водночас, ухвалою суду від 11 травня 2018 року (том 2; а.с. 46-50), з підстав, висвітлених в ній, у даній справі було призначено почеркознавчу експертизу, проведення якої було доручено Київській незалежній судово-експертній установі, а провадження в справі було зупинено на час проведення вищевказаної експертизи.

Суд констатує, що 18 червня 2018 року від експертної установи на адресу суду було надіслано висновок експерта за №2522 від 01 червня 2018 року (том 2; а.с. 74-90).

Ухвалою суду від 19 червня 2018 року (том 2; а.с. 92) апеляційне провадження у даній справі було поновлено, а справу призначено до розгляду на 03 липня 2018 року на 10:30 год..

Водночас, 27 червня 2018 року від Позивача на адресу суду надійшло клопотання про залишення без розгляду клопотання про призначення судово-електротехнічної експертизи (том 2; а.с. 96-97). Суд апеляційної інстанції, з огляду на подачу уповноваженим представником Позивача даного клопотання, прийшов до висновку про його задоволення.

Крім того, 27 червня 2018 року Позивачем також були надіслані суду письмові пояснення, які судом долучені до матеріалів справи (том 2; а.с. 99-101).

Розпорядженням в.о. керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 03 липня 2018 року в справі, у зв'язку із перебуванням у відрядженні судді (члена колегії) Бучинської Г.Б., та відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та пункту 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Рівненському апеляційному господарському суді, було призначено повторну автоматичну заміну складу колегії суддів.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів, автоматизованою системою документообігу суду внесено зміни до колегії суддів у складі: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л., суддя Мельник О.В..

Ухвалою суду від 03 липня 2018 року (том 2; а.с. 119) апеляційну скаргу Позивача було прийнято до провадження у новому складі суду.

Разом з тим, суд констатує, що ухвалою суду від 03 липня 2018 року (том 2; а.с. 123), з підстав, висвітлених в ній, в даній справі було замінено Позивача - публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" на його правонаступника - приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго".

Окрім того, 03 липня 2018 року Рівненському апеляційному господарському суду від Відповідача надійшла заява про призначення повторної експертизи (том 2; а.с. 121-122).

В судовому засіданні від 03 липня 2018 року представник Відповідача заперечив проти доводів, висвітлених в апеляційній скарзі, з підстав, наведених у відзиві, вважає її безпідставною та необгрунтованою, а тому просить відмовити в її задоволенні, при цьому залишивши рішення місцевого господарського суду без змін. Водночас, представник Відповідача підтримав заяву про проведення в даній справі повторної почеркознавчої експертизи (том 2; а.с. 121122). Дане клопотання Відповідач обгрунтовує тим, що згідно із пунктом 1.6 Інструкції "Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень": у разі коли тексти, що досліджуються і особливо підписи, виконувались на бланках (касові ордери, квитанції, поштові перекази, платіжні відомості), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, що розграфлений відповідно до бланка. Водночас, представник Відповідача також зазначив, що у разі, якщо судом буде дійсно встановлено, що мало місце підроблення підпису ОСОБА_5 на акті збереження пломб від 30 вересня 2014 року, то, як вказав, представник Відповідача, оперативно-господарська санкція однозначно підлягає скасуванню, оскільки Позивач не прийняв індикатор на відповідальне збереження.

В судовому засіданні від 03 липня 2018 року представник Позивача підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі та письмових поясненнях, з підстав, висвітлених в них, просить суд задоволити апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги. Також представник Позивача просив суд судові витрати за розгляд позовної заяви, апеляційної скарги та витрати, пов'язані з проведенням почеркознавчої експертизи у даній справі, покласти на Відповідача.

Разом з тим, представник Позивача заперечив щодо поданої Відповідачем заяви про призначення повторної експертизи, з огляду на її необгрунтованість та безпідставність.

Розглянувши заяву Відповідача щодо призначення в даній справі повторної почеркознавчої експертизи, колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати наступне.

В силу дії приписів частини 2 статті 107 ГПК України: за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необгрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо), за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи, суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Водночас, відповідно до статті 73 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України: суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд апеляційної інстанції констатує, що експертиза, котра проведена по даній справі, проводилася відповідно до Закону України "Про експертизу" та відповідно до Інструкції "Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень". Водночас, підстави для сумнівів у правильності висновку експерта (необгрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) в суду відсутні (зокрема оцінивши цупкість паперу старих бланків, суд констатує їх малу відмінність від паперу, на котрому відбиралися зразки підписів ОСОБА_5 для проведення експертизи (навідміну від поданого разом зі старим баланком, нового бланку); також, приходячи до висновку про відсутність підстав для призначення повторної експертизи, враховуючи існуючий висновок експерта, колегія суду констатує не лише факт відмінності підписів ОСОБА_5 на акті обстеження пломб (том 2; а.с. 32-33) від відібраних судом підписів (том 2; а.с. 34-42), але й на відмінність даного підпису від поданих стороною для експертизи документів з підписами ОСОБА_5 (том 2; а.с. 3-30), а також на відмінність даного підпису від підпису ОСОБА_5 на договорі №003 (том 1; а.с. 8-15)).

Відтак, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що Відповідачем не доведено доцільність призначення повторної почеркознавчої експертизи в справі, а тому апеляційний господарський суд не вбачає підстав для повторного проведення запропонованої судової експертизи.

Заслухавши представників Позивача та Відповідача, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги, письмових пояснень, відзиву та висновок експерта за наслідками проведення почеркознавчої експертизи у справі, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід скасувати та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги. При цьому колегія виходила з наступного.

Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, 26 грудня 2014 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір про постачання електричної енергії за №0003 (надалі - Договір; том 1, а.с. 8-15), відповідно до пункту 1.1 якого Відповідач зобов'язався продавати електричну енергію Позивачу для забезпечення потреб електроустановок Позивача, дозволена потужність яких зазначається в додатку №6 "ОСОБА_3 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", а Позивач зобов'язався оплачувати Відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно пункту 3.1.5 Договору: Відповідач має право доступу до належних Позивачу засобів (систем) обліку електричної енергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.

За умовами пункту 4.2.3 Договору, Позивач сплачує Відповідачу вартість недорахованої електроенергії, розраховану, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, що затверджена постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року за №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за №782/12656 (надалі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій Позивача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Відповідно до пункту 4.2.4 Договору, Позивач не несе відповідальності перед Відповідачем, відповідно до вимог пунктів 4.2.1-4.2.3 цього Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Відповідача або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Пунктом 7.1 Договору визначено, що: облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачем, приєднаних до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.

Договір підписаний уповноваженими представниками Позивача і Відповідача та скріплений відбитками їх печаток.

Суд констатує, що 30 вересня 2014 року Відповідачем встановлено на прилад обліку електроенергії Позивача (на лічильник за заводським номером 0569724) пломби та індикатори впливу змінного або постійного магнітного поля.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься акт збереження пломб від 30 вересня 2014 року (том 1; а.с. 55), в котрому зазначено, що вищевказані пломби та індикатори були отримані на збереження керівником Позивача - ОСОБА_5.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 березня 2017 року уповноваженими представниками Відповідача було проведено перевірку засобів обліку електроенергії на предмет дотримання Позивачем ОСОБА_1 користування електричною енергією та умов Договору.

Під час даної перевірки, Відповідачем було виявлено, що Позивачем порушено пункт 6.40 ОСОБА_1 користування електроенергією, а саме: фіксація індикатором №7325226 впливу магнітного поля.

З огляду на що, про порушення ОСОБА_1 користування електричною енергією представниками Відповідача був складений акт за № R007578 від 14 березня 2017 року (том 1; а.с. 59).

Суд констатує, що як слідує з вищевказаного акту, він підписаний чотирма представниками Відповідача, а керівництво Позивача відмовилося бути присутнім при складенні акту, відмовилося від підпису та отримання копії акту, про що в даному акті наявна відповідна відмітка.

Надалі, 02 жовтня 2017 року відбулося засідання комісії Відповідача по розгляду актів про порушення ОСОБА_1 користування електричною енергією по розгляду акту про порушення за №R007578 від 14 березня 2017 року, за результатами якого прийнято рішення, оформлене протоколом №82, про нарахування Позивачу по пропускній здатності електромережі за період з 12 листопада 2016 року по 14 березня 2017 року, згідно підпункту 2.1 пункту 3 Методики, - 303 712 грн 15 коп. ( том 1; а.с. 63).

Не погодження з прийнятим Відповідачем вищевказаним рішенням, що оформлене протоколом №82 від 14 березня 2017 року, і стало причиною подачі Позивачем позовної заяви.

Рівненський апеляційний господарський суд констатує, що відповідно до частини 1 статті 11ЦК України: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 статті 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з преамбулою Закону України Про електроенергетику , цим Законом визначаються правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулюються відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Частиною четвертою статті 26 Закону України Про електроенергетику встановлено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та ОСОБА_1 користування електричною енергією згідно із законодавством України.

Приписами статті 27 наведеного Закону передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення вимог нормативно-правових актів, порушення ОСОБА_1 користування енергією.

Положення Закону України Про електроенергетику деталізовані, зокрема, нормами ОСОБА_1 користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року за № 28, Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року за №562.

Підпунктом 9 пункту 10.2 ПКЕЕ визначено, що споживач зобов'язаний забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку.

У відповідності до пункту 3.3 ПКЕЕ: відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Згідно із пунктом 6.40 ПКЕЕ: в разі виявлення представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.

Відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ, в разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень ОСОБА_1 або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт про порушення. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих ОСОБА_1 і вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

У відповідності до пункту 2.1 Методики, вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення, зокрема, таких порушень: а) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо); пошкодження або відсутності пломб на приладах обліку, що враховують обсяг електричної енергії, переданої мережами споживача (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному ПКЕЕ), пошкодження зазначених приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку.

Пунктом 4.1 вищевказаної Методики встановлено, що: акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень. У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Відповідно до пункту 4.5 Методики, акт про порушення складається у двох примірниках у присутності споживача або уповноваженого представника споживача в разі виявлення порушень ПКЕЕ. Працівники енергопостачальника перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень та пропозицій.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частинами 1, 2 статті 235 ГК України встановлено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

В силу дії частини 2 статті 237 ГК України: у разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції.

Згідно пункту 6.42 ПКЕЕ: саме на підставі акта про порушення уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачеві. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електричної енергії та/або збитків. Якщо ж споживач не згоден з самим фактом порушення, він має право заявити вимоги щодо скасування відповідного рішення комісії енергопостачальника, яким нараховується сума до сплати.

Виходячи з положень статті 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як вже зазначалося вище в даній судовій постанові, 14 березня 2017 року уповноваженими представниками Відповідача було проведено перевірку засобів обліку електроенергії на предмет дотримання Позивачем ОСОБА_1 користування електричною енергією та умов Договору.

Під час даної перевірки, Відповідачем було виявлено, що Позивачем порушено пункт 6.40 ОСОБА_1 користування електроенергією, а саме: фіксація індикатором №7325226 впливу магнітного поля. З огляду на що, про порушення ОСОБА_1 користування електричною енергією представниками Відповідача був складений акт за№ R007578 від 14 березня 2017 року (том 1; а.с. 59).

Надалі, 02 жовтня 2017 року відбулося засідання комісії Відповідача по розгляду актів про порушення ОСОБА_1 користування електричною енергією по розгляду акту про порушення за №R007578 від 14 березня 2017 року, за результатами якого прийнято рішення, оформлене протоколом №82, про нарахування Позивачу по пропускній здатності електромережі за період з 12 листопада 2016 року по 14 березня 2017 року, згідно підпункту 2.1 пункту 3 Методики, - 303 712 грн 15 коп. ( том 1; а.с. 63).

В той же час, суд ще раз констатує, що в матеріалах справи міститься акт збереження пломб від 30 вересня 2014 року (том 1; а.с. 55), в котрому зазначено, що вищевказані пломби та індикатори були отримані на збереження керівником Позивача - ОСОБА_5.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зокрема виходив з того, що проаналізувавши правові норми та зміст складеного представниками Відповідача акту про порушення ПКЕЕ № R 007578 від 14 березня 2017 року, місцевий господарський прийшов до висновку, що даний акт містить всі необхідні відомості та відповідає вимогам чинного законодавства. Разом з тим, в оспорюваному рішенні суд першої інстанції вказав, що здійснений Відповідачем розрахунок обсягу та вартості не облікованої електроенергії відповідає вимогам Методики, з огляду на що комісією по розгляду вищевказаного акту про порушення правомірно здійсненні нарахування Позивачу обсягу не облікованої електричної енергії у кількості 143 486 кВт. год. вартістю 303 712 грн 15 коп.

В той же час, суд першої інстанції не дослідив факту того, чи дійсно 30 вересня 2014 року акт збереження пломб підписано саме представником Позивача, що в ньому зазначений, а саме ОСОБА_5.

Проте, з огляду на доводи Позивача з цього приводу, апеляційним господарським судом призначено в даній справі судову експертизу, що описано вище в даній судовій постанові.

Відповідно до висновку експерта за №2522 від 01 червня 2018 року (том 2; а.с. 74-90), за наслідками проведеної у даній справі почеркознавчої експертизи, встановленою, що підписи від імені ОСОБА_5 в графі: "Прийняв пломби на відповідальне зберігання представник споживача" у двох примірниках акта збереження пломб Позивача з Відповідачем від 30 вересня 2014 року виконані не ОСОБА_5, а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_5.

Суд констатує, що відповідно до пункту 3.32 ПКЕЕ: при пломбуванні та/або встановленні індикаторів та приладів обліку з вмонтованими індикаторами оформляється акт про пломбування та встановлення індикаторів. В акті про пломбування та встановлення індикаторів мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби та/або індикаторів, сторона, яка їх встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб і індикаторів на них. Акт про пломбування та встановлення індикаторів підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні приладу обліку.

Пунктом 3.3 ПКЕЕ передбачено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Приписами пункту 3.34 ПКЕЕ визначено, що будь-які роботи, пов'язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом.

Отже, відповідно до наведених норм чинного законодавства відповідальність за Методикою застосовується за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, в якому мають бути зазначені місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них.

Як зазначено у листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 02 січня 2018 року за №51/20.3/7-18: у разі, якщо енергопостачальником не було передано індикатор на збереження споживачу у встановленому ПКЕЕ порядку, Відповідач не має підстав для застосування положень Методики для здійснення на підставі акта розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, відповідно до вимог Методики.

Колегія суду (як вже вказувалось вище в даній судовій постанові) оцінюючи даний висновок експерта, акт обстеження пломб від 30 вересня 2014 року (відповідно до приписів статей 86, 104 ГПК України) приходить до також висновку, як і експерт у висновку почеркознавчої експертизи за №2522 від 01 червня 2018 року, що: підписи від імені ОСОБА_5 в графі "Прийняв пломби на зберігання представник споживача" у двох примірниках акту збереження пломб Відповідача з Позивача від 30 вересня 2014 року, виконані не ОСОБА_5, а іншою особою, з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_5.

При цьому, апеляційний господарський суд констатує не лише факт відмінності підписів ОСОБА_5 на згаданому акті збереження пломб від відібраних судом експериментальних підписів, але й факт відмінності даного підпису від поданих стороною для експертизи документів, з вільними підписами ОСОБА_5, а також факт відмінності цього підпису від підпису ОСОБА_5 на Договорі.

Відтак, Рівненський апеляційний господарський суд констатує відсутність у суду мотивів, якими можна було б аргументувати відхилення вищевказаного висновку почеркознавчої експертизи.

З огляду на встановлений факт не підписання ОСОБА_5 акту збереження пломб, суд приходить до висновку, що Відповідачем не було передано індикатор на збереження Позивачу, у встановленому ПКЕЕ порядку.

З урахуванням вищевказаного, на переконання колегії суду, Відповідач не мав правових підстав для застосування Методики для здійснення на підставі акту розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії (відповідно до вимог цієї Методики), та по суті, не мав правової підстави для складання акту, за наслідком котрого, комісія Відповідача прийняла рішення про порушення Позивачем ОСОБА_1 користування електричною енергією, що оформлено протоколом від 02 жовтня 2017 року за №82.

З огляду на усе викладене вище у даному судовому рішенні, колегія суддів вважає, що вимоги Позивача про визнання недійсним рішення комісії Відповідача з розгляду акта про порушення ПКЕЕ за №R007578 від 14 березня 2017 року, оформленого протоколом №82 (про нарахування Позивачу по пропускній здатності електромережі за період з 12 листопада 2016 року по 14 березня 2017 року, - 303 712 грн 15 коп.) підлягають задоволенню шляхом визнання даного рішення комісії недійсним.

Все вищевказане в даній постанові призводить апеляційний господарський суд до висновку про необгрунтованість висновків, викладених в оспорюваному рішенні. З огляду на що, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції від 28 лютого 2018 року та відповідно, зодовольняє апеляційну скаргу.

З огляду на усе вищевказане, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що в силу дії пунктів 1 та 4 частини 1 статті 277 ГПК України є підставою для скасування оспорюваного рішення на підставі пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України.

Судові витрати (в тому числі й пов'язаних з проведенням експертизи), відповідно до приписів статті 129 ГПК України, апеляційний господарський суд покладає на Відповідача (пропорційно розміру задоволених позовних вимог; з огляду на задоволення позову).

Керуючись статтями 129, 269-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівниця" на рішення господарського суду Рівненської області від 28 лютого 2018 року в справі №918/857/17 - задоволити.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 28 лютого 2018 року в справі №918/857/17 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовну заяву задоволити повністю.

4. Визнати недійсним рішення комісії ПАТ "Рівнеобленерго" по розгляду актів про порушення ОСОБА_1 користування електроенергією, оформленого протоколом від 2 жовтня 2017 року за № 82.

5. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (код 05424874; 33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівниця" (код 13981867; 33013, м. Рівне, просп. Миру, 11) 1 600 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви, 2 400 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги, та 9 000 грн 00 коп. судових витрат пов'язаних з проведенням експертизи.

6. Доручити господарському суду Рівненської області видати відповідний наказ.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

8. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

9. Справу №918/857/17 повернути до господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови виготовлено 06 липня 2018 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Філіпова Т.Л.