Постанова

від 02.07.2018 по справі 149/1257/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/1257/17

Провадження № 22-ц/772/1282/2018

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач:ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 рокуСправа № 149/1257/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого : Копаничук С.Г.

Суддів: Кучевського П.В., Якименко М.М.

при секретарі Богацькій О.М.

за участю представника позивача ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4

учасники справи:

позивач: ОСОБА_3

відповідач: ТОВ "Щедра Нива"

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Хмільницького міськрайонного суду від 11.04.2018 року, ухваленого о 14 год. 42 хв. в приміщенні Хмільницького міськрайонного суду суддею Волошиним І.А. у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ "Щедра Нива" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки , -

В с т а н о в и л а :

11.05.2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ТОВ "Щедра Нива" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.11.2012 року, укладений між нею та відпоівдачем.

Зазначила, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 3,2340 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району. Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 10.11.2012 року вказана земельна ділянка передана в оренду відповідачу. Оскільки вважає, що даного договору не підписувала та про його існування дізналася лише 13.04.2017 року, просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений 10.11.2012 року між нею та ТОВ Щедра Нива , а також стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 11.04.2018 року клопотання представника ТОВ "Щеда Нива" про застосування строків позовної давності - задоволено. В задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовлено. В задоволені позову ОСОБА_3 до ТОВ "Щедра Нива" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (земельної частки (паю) - відмовлено. Судові витрати залишено за позивачем.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить зазначене рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права, а по справі ухвалити нове рішення яким позов задовольнити. Зазначила, що судом допущено неповне з'ясування обставин ,що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального права. Вважає, що суд дійшов помилкового висновку, про її обізнаність про існування оскаржуваного договору, оскільки вона з 2012 року отримувала від відповідача плату за користування земельною ділянкою. Вказує, що висновком судового експерта № 339-П 20.10.2017 року встановлено, що в оспорюваному договорі оренді землі 10.11.2012 року підпис виконаний не нею, а іншою особою, що свідчить про те, що вона не знала і не могла знати існування оспорюваного договору оренди землі від 10.11.2012 року.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Відповідно до п.п.8,9 Розділу Перехідні положення ЦПК України в редакції Закону № №2147 від 03.10.2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується. Справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, представника заінтересованої особи, перевіривши матеріали справи, рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що останню слід задовольнити

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

Суд першої інстанції встановив, що позивачу згідно з державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 235422, на праві власності належить земельна ділянка площею 3,2340 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки (земельної частки (паю)) від 10.11.2012 року, позивач передала в оренду вищезазначену земельну ділянку відповідачу до 01.12.2022 року.

Згідно довідки ТОВ Щедра Нива № 14 від 24.05.2017 року позивачу протягом 2011 - 2016 р.р. нараховано 23076,85 грн. орендної плати за вищезазначеним договором.

Відповідно до висновку експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 339-П від 20.10.2017 року, підпис в графі орендодавець у договорі оренди земельної ділянки (земельної частки (паю)), що укладений 10.11.2012 року між ОСОБА_3 та ТОВ Щедра Нива з приводу оренди земельної ділянки площею 3, 2340 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстрований у відділі Держкомзему у Хмільницькому районі 17.12.2012 року за № 052480004009879 виконаний не ОСОБА_3.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції хоча і встановив факт непідписання спірного договору позивачкою, виходив з того, що позивачем не доведена поважність пропущення строку звернення до суду за захистом своїх прав.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо пропуску строку позовної давності у зв'язку з наступним.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України дійсним є договір, який відповідає вимогам ст. 203 ЦК України , а сторони при його укладенні в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов.

Вважається, що правочин вчинено у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в документі та підписано сторонами (ст. 207 ЦК ).

Статтями 14 , 20 Закону України Про оренду землі , в редакції чинній на час укладення договору, передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі та підлягає державній реєстрації.

У разі невідповідності волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі, такий правочин, згідно з вимогами ч.1 ст. 215 та ч. 3 ст. 203 ЦК України , є недійсним.

Судом встановлено, що спірний договір підписаний не ОСОБА_3, а іншою особою, тобто за відсутності волевиявлення позивача як орендодавця, а тому цей договір у відповідності до ч. 3 ст. 203 , ч. 1 ст. 215 ЦК України є недійсним.

Зазначене підтверджується висновком експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 339-П від 20.10.2017 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду, що оспорювана угода на підставі ч. 3 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України є недійсною, оскільки на момент вчинення правочину було відсутнє волевиявлення сторони на досягнення згоди з усіх істотних умов договору.

Разом з тим, згідно з ст. 257 , ч. 1 ст. 261 ЦПК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, перебіг строку позовної давності починається не з часу укладення договору оренди чи отримання орендної плати , а з часу, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права або особу що його порушила, бо саме по собі отримання плати не є свідченням обізнаності позивача з порушення його права .

Зміст правочину становлять права та обов'язки ,а оскільки особа договір не підписувала і , відповідно ,не знала про такі права і обов'язки по договору ,строк позовної давності слід рахувати з моменту коли особа довідалася про порушення свого права.

Як вказував позивач, про порушення своїх прав їй стало відомо у 2016 році, та раніше вона не могла довідатись про існування даного договору, оскільки його не підписувала, а з позовом вона звернулася до суду 11.05.2017 року, тобто в межах строку позовної давності.

Доказів, які б спростовували зазначені вказані обставини, матеріали справи не містять.

Посилання відповідача на те, що початок перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати з моменту укладення спірного договору, оскільки позивач отримувала плату за користування землею, не заслуговують на увагу, оскільки суперечить нормам статті 261 ЦК України.

Вказаної правової позиції дотримувався Верховний Суд України у постанові від 22 квітня 2015 року по справі №6-48 цс 15.

Отже, оскільки причини пропуску позивачем строку позовної давності є поважними, вимога позивача про визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а доводи апеляційної скарги щодо необхідності застосування строку давності , підставними .

А тому рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового, яким позов задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Колегія суддів вважає, що відповідно до ст. 141 та ст. 382 ЦПК України судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції та у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції; підлягають нового розподілу між сторонами.

У зв'язку з вищенаведеним, з відповідача на користь позивача слід стягнути 3947,45 грн. судових витрат, які складаються з 1697,21 грн. витрат по оплаті судового збору та 2250,24 грн. по оплаті експертних послуг.

Керуючись ст. 374, 379, 382 ЦПК України,

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду від 11.04.2018 року скасувати.

Позов ОСОБА_3 до ТОВ "Щедра Нива" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (земельної частки (паю)задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (земельної частки (паю), що укладений 10.11.2012 року між ОСОБА_3 таТОВ Щедра Нива с. Клітенка, Хмільницького району, Вінницької області, площею 3,2340 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 0524883100:02:002:0194 та зареєстрований у відділі Держкомзему у Хмільницькому районі 17.12.2012 року за № 052480004009879.

Стягнути з ТОВ Щедра Нива с. Клітенка, Хмільницького району, Вінницької області на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати в сумі 3947,45 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Копаничук С.Г.

Судді: Кучевський П.В.

ОСОБА_5

Згідно з оригіналом:

Суддя: Копаничук С.Г.