Рішення

від 06.07.2018 по справі 805/415/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2018 р. Справа№805/415/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1

до відповідачів:

1. Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області,

2. Димитрівського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області

про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на службі в органах внутрішніх справ, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про:

- визнання протиправним та скасування наказу ГУМВС в області від 06 листопада 2015 року № 378о/с По особовому складу ;

- зобов'язання ГУМВС в області поновити позивача на посаді старшого дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів міліції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області;

- стягнення з ГУМВС в області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 5960,24 грн.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, наказ який оскаржується, прийнятий відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений нормами чинного законодавства.

Зазначає, що перебував у трудових відносинах з ГУМВС в області, а тому до спірних правовідносин слід застосовувати Кодекс законів про працю України.

Вказує, що в порушення вимог ст. 49-2 Кодекс законів про працю України він не був повідомлений про майбутнє скорочення штатів, ніяких документів, що стосуються попередження про майбутнє звільнення, не отримував і з такими документами ознайомлений не був, інші посади йому не пропонувались.

Зазначає, що всупереч приписам ч. 1 ст. 43 Кодекс законів про працю України його звільнили без згоди профспілкового органу.

Наполягає, що при його звільненні порушенні п.п. 9-10 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію , оскільки він виявив бажання проходити службу в Національній поліції, подавши відповідну заяву, звільнити його могли лише за результатами конкурсу або у разі невідповідності вимогам до поліцейських, однак такий конкурс він не проходив, а оспорюваний наказ не містить обґрунтування його невідповідності вимогам до поліцейських.

Враховуючи викладене, просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

В запереченнях на позовну заяву відповідачи вказали на її безпідставність та зазначили, що наказ, який оскаржується прийнятий в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Враховуючи наведене, просять у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою від 22 лютого 2016 року до участі у справі у якості другого відповідача залучений Димитрівський міський відділ ГУМВС України в Донецькій області.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2016 року, яка ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 року залишена без змін, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Димитрівського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на службі в органах внутрішніх справ, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу відмовлено в повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 14.02.2018 року постанова Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2016 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 року скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалюючи постанову Верховний Суд виходив з того, що судами попередніх інстанцій не враховані ті обставини, що позивач звернувся 06.11.2015 року до ГУ МВС України в Донецькій області та просив прийняти його на роботу у Національну поліцію на посаду старшого дільничного інспектора Димитрівського відділення Красноармійського відділу Національної поліції України в Донецькій області та те, що в період з 7 листопада 2015 року до 12 листопада 2015 року виходив на службу і заступав у добові наряди згідно з графіком, тобто, був допущений до отримання зброї та охорони громадського порядку, а рішення мотивовані відсутністю документальних доказів того, що позивач в період з 6 серпня 2015 року по 6 листопада 2015 року виявив бажання скористатися своїм правом на подачу заяви про прийняття на службу до поліції.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали відзиви на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно даних паспорту громадянина України серії НОМЕР_1, виданого Димитрівським МВ УМВС України в Донецькій області 03 листопада 2003 року (том 1, а.с. 4-7).

Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (ідентифікаційний код 08592158) зареєстроване як юридична особа 10 липня 1994 року, про що 30 листопада 2006 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис за номером 1 266 120 0000 022578, з 10 листопада 2015 року ГУМВС України в Донецькій області перебуває в стані припинення, на час судового розгляду запис про державну реєстрацію припинення відповідача 1 як юридичної особи до ЄДР не внесений (том 1, а.с. 30-31).

Димитрівський міський відділ ГУМВС України в Донецькій області (ідентифікаційний код 23312044) зареєстрований як юридична особа 06 листопада 1990 року, про що 17 липня 2006 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис за номером 1 259 120 0000 000312, з 10 листопада 2015 року Димитрівський МВ перебуває в стані припинення. На час судового розгляду запис про державну реєстрацію припинення Димитрівського МВ як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесений (том 1 а.с. 32-34).

ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ, обіймав посаду старшого дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів міліції Димитрівського МВ, згідно Наказу ГУМВС України в Донецькій області від 05 серпня 2013 року № 273о/с По особовому складу , маючи спеціальне звання майор міліції (том 1, а.с. 99-101).

У зв'язку з прийняттям Закону України Про Національну поліцію та з метою дотримання порядку вивільнення працівників 12.08.2015 року ГУМВС України в Донецькій області надало доручення № 6130/Аб Про прийняття Закону України Про Національну поліцію , згідно якого начальників управлінь та самостійних відділів апарату, начальників МУ, МВ, РВ, МУПППМ, командира СБСМ Грифон ГУМВС України в Донецькій області зобов'язані ознайомити підпорядкований склад зі змістом Закону України Про Національну поліцію під особистий підпис, особливу увагу звернути на п.п. 8-11 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону щодо звільнення зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів; про результати виконання доручення доповісти до УКЗ ГУМВС України в Донецькій області (том 1, а.с. 105).

ОСОБА_1 13.08.2015 року під особистий підпис ознайомлений з зазначеним дорученням, про що свідчить підпис у відповідній відомості (запис № 48) (том 1 а.с. 106).

Електронним листом від 04.09.2015 року № 6077 на виконання службової телеграми МВС України від 03.09.2015 року № 32175/Вх ГУМВС України в Донецькій області доручило начальникам управлінь, самостійних відділів апарату ГУМВС України в Донецькій області, Маріупольського УПППМ, УДАІ, командиру СБСМ Грифон , МУ, МВ, РВ провести з особовим складом відповідну роз'яснювальну роботу, а також вжити заходи, передбачені ст.ст. 47, 50 Закону України Про зайнятість населення та ст. 49-2 Кодексу законів про працю України; подати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією підрозділів; скласти списки працівників, які перебувають на штатних посадах у підрозділах, у тому числі тих, які перебувають у відпустках по догляду за дитиною; за бажанням працівників в найкоротші терміни вирішити питання про надання їм відпусток та видачі направлень для проходження обстеження військово-лікарською комісією; про стан запланованих заходів проінформувати УКЗ ГУМВС України в Донецькій області (том 1, а.с. 107).

ОСОБА_1 ознайомлений з зазначеною телеграмою 05 вересня 2015 року (запис № 48) (том 1, а.с. 108).

Як вбачається з заяви ОСОБА_1 від 06.11.2015 року на ім'я начальника Національної поліції ГУМВС України в Донецькій області генералу 3 рангу Аброськіна В.В., ОСОБА_1 просив прийняти його на роботу у Національну поліцію на посаду старшого дільничного інспектора Димитрівського відділення Красноармійського відділу Національної поліції України в Донецькій області (том 1, а.с. 51).

Як вбачається з заяви ОСОБА_1, від 06.11.2015 року на ім'я начальника Красноармійського відділу Національної поліції ГУМВС України в Донецькій області підполковника міліції Гречишкіна Ю.А., ОСОБА_1 просив прийняти його на роботу у Національну поліцію на посаду старшого дільничного інспектора Димитрівського відділення Красноармійського відділу Національної поліції України в Донецькій області (заява подана ОСОБА_1., як майором запасу, отримана Красноармійським відділом поліції 17 листопада 2015 року та зареєстрована за вхідним № 282 (том 1 а.с. 53, 129).

Згідно довідки УКЗ ГУМВС України в Донецькій області від 25 березня 2016 року № 191л/к від ОСОБА_1 до УКЗ ГУМВС України в Донецькій області заява про прийняття на службу до Національної поліції не надходила (том 1 а.с. 164).

Як свідчать довідки Димитрівського МВ від 18 березня 2016 року № 16534 та № 2861/405/05-2016, згідно обліків Журналу вхідної кореспонденції міськвідділу (інв. № 2311 та інв. № 52) в період з 06 серпня по 18 березня 2016 року заява про прийом на службу до Національної поліції України від ОСОБА_1 не надходила (том 1, а.с. 183-184).

Наказом ГУМВС України в Донецькій області від 06 листопада 2015 року № 378о/с По особовому складу згідно з пунктом 9 розділу ХІ Закону України Про Національну поліцію та відповідно до Положення № 114 майор міліції ОСОБА_1 (М-223499), старший дільничний інспектор сектору дільничних інспекторів міліції Димитрівського МВ, звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із постановкою на військовий облік) за п. 64 г (через скорочення штатів) з 06 листопада 2015 року (том 1, а.с. 89-90, 112-113, 182).

З даним наказом ОСОБА_1 ознайомлений під особистий підпис 13 листопада 2015 року (том 1 а.с. 89-90, 112-113).

На підставі наказу ГУМВС України в Донецькій області від 06 листопада 2015 року № 378о/с до дублікату трудової книжки серії НОМЕР_2 внесений запис № 2 про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ (том 1 а.с. 23).

Копію наказу про звільнення та дублікат трудової книжки ОСОБА_1 отримав під особистий підпис 18 листопада 2015 року (том 1, а.с. 91, 92, 115).

Наказом ГУМВС України в Донецькій області від 07 грудня 2015 року № 4о/с лк По особовому складу внесені зміни до наказу ГУМВС України в Донецькій області від 06 листопада 2015 року № 378о/с у частині звільнення майора міліції ОСОБА_1, вирішено вважати вислугу років на 06 листопада 2015 року у календарному обчисленні та для виплати грошової допомоги - 13 років 11 місяців 17 днів (том 1, а.с. 76).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 12 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, до якої відноситься служба в органах внутрішніх справ.

Правовідносини, пов'язані з проходженням та звільненням з публічної служби в органах внутрішніх справ, регулювались Законом України Про міліцію , Законом України Про Національну поліцію , Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114 та іншими нормативно-правовими актами, які були чинними на час спірних взаємовідносин.

Пункт 12 частини першої статті 92 Конституції України визначає, що державна служба, до якої відноситься і служба в органах внутрішніх справ, є єдиною за своїми основами.

З системного аналізу норм законодавства України, які регулюють питання проходження державної служби, вбачається, що, визначаючи загальні засади діяльності та статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, ці норми спрямовані на підвищення ефективності державної служби, добір компетентних і відданих справі кадрів, що досягається, у тому числі, і окремими заходами, а саме - встановленням додаткових, крім передбачених законами, процедур відбору громадян на державну службу та вимог, які висуваються до них, шляхів просування по службі, умов оплати праці державних службовців, підвищений рівень їх відповідальності у разі порушення дисципліни тощо.

Згідно ст. 16 Закону України Про міліцію , чинному на час спірних взаємовідносин, особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

Як зазначалось раніше, позивач у справі проходив службу в органах внутрішніх справ та звільнений з органів внутрішніх справ через скорочення штату.

Суд вважає протиправним наказ ГУ МВС України в Донецькій області про звільнення позивача у запас (із постановленням на військовий облік) за пунктом 64 г (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, з наступних підстав.

Статтею 18 вказаного Закону України Про міліцію , чинному на час спірних взаємовідносин, передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначені Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114.

Згідно п.п. г п. 64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Пунктом 10 Положення № 114 визначено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально- економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Згідно частини 1 та 3 статті 49-2 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, в порушення зазначених норм чинного законодавства позивач був ознайомлений з інформацію про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією підрозділів та інша робота в той же організації не пропонувалась.

Суд вважає необґрунтованим посилання відповідачів на порушення позивачем вимог Закону України Про національну поліцію , з наступних підстав.

Відповідно до пункту 9 розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про національну поліцію працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що замішуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Абзацем 1 пункту 10 розділу XI цього Закону визначено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

На підставі пп. 1 п. 7 розділу XI Закону Кабінету Міністрів України доручено в місячний строк забезпечити створення центрального органу виконавчої клади поліції України та його територіальних органів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 641 Про утворення Національної поліції України утворена Національна поліція України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ.

Відповідно до п. 1 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції та вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ.

Як встановлено судом, підтверджене матеріалами справи та не спростоване відповідачами, позивачем надіслані дві заяви про бажання продовжити службу в органах Національної поліції від 06.11.2015 року на ім'я начальника Національної поліції ГУМВС України в Донецькій області генералу 3 рангу Аброськіна В.В. та від 06.11.2015 року на ім'я начальника Красноармійського відділу Національної поліції ГУМВС України в Донецькій області підполковника міліції Гречишкіна Ю.А.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу від 06.11.2015 року про звільнення ОСОБА_1 у запас (із постановленням на військовий облік) за пунктом 64 г (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів міліції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 24 Положення № 114 у разі незаконного звільнення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді.

Як встановлено судом, на час розгляду справи відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області перебувають в стані припинення, отже, не припинені.

Згідно з правовою позицією Верховного суду України, викладеною у постановах від 28.10.2014 року та від 04.11.2014 року, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) зі працевлаштування працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги про зобов'язання відповідача виплатити позивачу грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 07.11.2015 року до постановлення судового рішення, суд враховує наступне.

За приписами п. 24 Положення № 114 у разі незаконного звільнення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Частиною 2 ст. 235 КЗпП встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 року № 499, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 року за № 205/14896.

Відповідно до п. 1.6 Інструкції № 499 грошове забезпечення рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби.

Для обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу застосовується Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100.

Під час його проведення слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні з використанням даних про середній заробіток, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата.

Згідно довідки Димитрівського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області від 08.06.2018 року № 14529/402/ середньоденне грошове забезпечення позивача складало 144 грн. 65 коп.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 04.09.2014 року № 10196/0/14-14/13 Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік кількість робочих днів у листопаді - 16 днів (після 06.11.2015 року), грудні - 23 дні, всього 39 днів.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 20.07.2015 року № 10846/0/14-15/13 Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік кількість робочих днів у 2016 році становить 251 робочих дні.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 05.08.2016 року № 11535/0/14-16/13 Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік кількість робочих днів у 2017 році становить 249 робочих дні, станом на 18.12.2017 року - 240 робочих днів.

Відповідно до розрахунку норми тривалості робочого часу на 2018 рік кількість робочих днів у 2018 році становить: у січні - 21 робочих дні, у лютому - 20 робочих днів, у березні - 21 робочий день, у квітні - 20 робочих днів, у травні - 21 робочі дні, в червні - 20 робочих днів, у липні станом на день виготовлення рішення - 5 робочих днів, усього - 128 робочих днів.

Таким чином грошове забезпечення за період з 07.11.2015 року по 06.07.2018 року складає 144,65 грн. * (39+251+240+128) = 95179 грн. 70 коп.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення грошового забезпечення такими, що підлягають задоволенню з зобов'язанням відповідача 2 виплатити позивачу суму грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 07.11.2015 року до постановлення судового рішення в розмірі 95179 грн. 70 коп.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України Про міліцію (чинному на час спірних взаємовідносин), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114, Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати , Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Димитрівського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області про визнання протиправним та скасувати наказ ГУМВС в області від 06 листопада 2015 року № 378о/с По особовому складу ; зобов'язання ГУМВС в області поновити позивача на посаді старшого дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів міліції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області; стягнення з ГУМВС в області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.

Наказ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 06.11.2015 року № 378о/с По особовому складу в частині звільнення ОСОБА_1 у запас (із постановленням на військовий облік) за пунктом 64 г (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ - визнати протиправним та скасувати.

ОСОБА_1 поновити на посаді старшого дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів міліції Димитрівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з 07.11.2015 року.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 07.11.2015 року до постановлення судового рішення в сумі 95179 грн. 70 коп.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів міліції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 4411 грн. 88 коп. допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Давиденко Т.В.