Рішення

від 05.07.2018 по справі 813/1327/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1327/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року м. Львів

09 год. 19 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Юрківа Е.Я., розглянув у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_3 до Новороздільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Львівська митниця ДФС, про скасування постанов, -

у с т а н о в и в:

ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Новороздільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Львівська митниця ДФС, про скасування постанов державного виконавця Новороздільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Прусук О.П. про відкриття виконавчого провадження від 14.03.2018 з примусового виконання постанови № 461/5204/16-п, виданої 18.10.2016 Львівською митницею ДФС про стягнення з ОСОБА_3 1599,25 грн. (ВП № 55962576) та постанови № 20447/13-70-20/9/29, виданої 28.10.2016 Львівською митницею ДФС про стягнення з ОСОБА_3 67468,37 грн. (ВП № 55962340).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження, на його переконання суперечать вимогам закону, оскільки позивач не був стороною провадження, за якими 18.10.2016 та 28.10.2016 видано документи про стягнення коштів. Крім того, стягувачем, Львівською митницею ДФС, пропущено трьохмісячний строк пред'явлення таких постанов до виконання. З огляду на викладене, постанови державного виконавця щодо примусового стягнення коштів з позивача за вказаними постановами є такими, які слід скасувати.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.05.2018 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження, і залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Львівську митницю ДФС.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив, позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача щодо вирішення спору покликався на розсуд суду, письмової позиції не надав, зазначив, що виконавець припустився помилки.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавала.

Суд заслухав пояснення учасників судового розгляду, які з'явилися у судове засідання дослідив матеріали справи, доводи позовної заяви, з'ясував обставини справи та встановив таке.

Державним виконавцем Новороздільського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області розглянуто заяву Львівської митниці ДФС та 14.03.2018 винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження, ВП № 55962576 з виконання постанови № 461/5204/16-п про стягнення з ОСОБА_3 1599,25 грн. на користь Львівської митниці ДФС (а.с. 11).

Державним виконавцем Новороздільського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області розглянуто заяву Львівської митниці ДФС та 14.03.2018 винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження, ВП № 55962340 з виконання постанови № 20447/13-70-20/9/29 про стягнення з ОСОБА_3 67468,37 грн. на користь Львівської митниці ДФС (а.с. 12).

Вказані рішення направлено ОСОБА_3 відповідно до супровідних листів від 14.03.2018 за № 94 та № 96 (а.с.13, 14, 15, 16).

Позивач не погоджуючись із постановами про відкриття виконавчого провадження від 14.03.2018, вважаючи їх такими, що підлягають скасуванню, звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Порядок виконання постанов митних органів про накладення адміністративних стягнень за порушення митних правил врегульовано главою 73 МК України.

Відповідно до ст. 534 МК України постанови митних органів про накладення адміністративних стягнень за порушення митних правил є обов'язковими для виконання.

Згідно із ч. 2 ст. 535 МК України митний орган, який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, виконує її самостійно або через державного виконавця.

Давність виконання постанови митного органу про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил визначена ст. 536 МК України.

Так, згідно вказаної статті, не підлягає виконанню постанова митного органу про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Крім цього, відповідно до ст. 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України Про виконавче провадження №1404-19 від 02.06.2016.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження , виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Пунктом 6 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Разом з тим, статтею 12 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Судом встановлено, що не зважаючи на те, що виконавчі документи № 461/5204/16-п та № 20447/13-70-20/9-29, видані 18.10.2016 та 28.10.2018 відповідно, постанови про відкриття провадження, що оскаржуються в межах цієї справи, прийнято державним виконавцем тільки 14.03.2018.

Зі змісту оскаржуваних постанов встановлено, що виконавчий документ - постанова Львівської митниці ДФС № 461/5204/16-п, видана 18.10.2016 набрала законної сили 18.10.2016, а постанова № 20447/13-70-20/9-29, видана 28.10.2016 - 28.10.2016.

Згідно з відомостями автоматизованої системи виконавчих проваджень (https://asvpweb.minjust.gov.ua) за ідентифікатором для доступу, зазначеного в постанові від 14.03.2018 та номером ВП, щодо постанови про відкриття виконавчого провадження, ВП № 55962576 щодо виконання постанови № 461/5204/2016, виданої Львівською митницею ДФС 18.10.2016 встановлено, що виконавчий документ надійшов до державного виконавця 12.03.2018, категорія виконавчого документа: стягнення штрафів у справах про адміністративні правопорушення, підстава для відкриття ВП: заява ("Інформація про виконавче провадження" ).

Згідно з відомостями автоматизованої системи виконавчих проваджень (https://asvpweb.minjust.gov.ua) за ідентифікатором для доступу, зазначеного в постанові від 14.03.2018 та номером ВП, щодо постанови про відкриття виконавчого провадження, ВП № 55962576 щодо виконання постанови № 20447/13-70-20/9-29, виданої Львівською митницею ДФС 28.10.2016 встановлено, що виконавчий документ надійшов до державного виконавця 12.03.2018, категорія виконавчого документа: стягнення штрафів у справах про адміністративні правопорушення, підстава для відкриття ВП: заява ("Інформація про виконавче провадження" ).

В судовому засіданні представником відповідача надано для огляду матеріали зазначених виконавчих проваджень.

Суд наголошує на тому, що в силу вимог ст. 12 Закону України Про виконавче провадження , строк пред'явлення до виконання цих виконавчих документів від 18.10.2016 та 28.10.2016 не переривався, доказів зворотного до матеріалів справи не представлено, а відтак, строк для пред'явлення відповідних документів - три місяці, оскільки стягувачем ц них є державний орган - Львівська митниця ДФС.

З огляду на викладене, Львівською митницею ДФС пропущено строк пред'явлення виконавчих документів до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 КАС України передбачено, що У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково (ч. 1 ст. 245 КАС України). При цьому, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на те, що вказані рішення, постанови від 14.03.2018 про відкриття виконавчих проваджень, ВП № 55962576 та ВП № 55962340 прийняті всупереч вказаним критеріям, відтак є протиправними, а відповідачем не надано ні відзиву на позов, ні письмових доказів на спростування вимог позовної заяви, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають до задоволення шляхом визнання протиправними їх та скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судові витрати у вигляді судового збору, який сплачено позивачем відповідно до квитанції № 50 від 14.05.2018 слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Новороздільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Керуючись статтями 242-246, 268-272, 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження Новороздільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 14.03.2018, ВП № 55962576.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження Новороздільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 14.03.2018, ВП № 55962340.

4. Стягнути на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Новороздільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (81652, Львівська область, м. Новий Розділ, пр. Шевченка, 9; ЄДРПОУ 38686263) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.

5. На виконання вимог ч. 2 ст. 271 КАС України копію судового рішення невідкладно надіслати Львівській митниці ДФС.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення (підписання).

Суддя Качур Р.П.