Постанова

від 03.07.2018 по справі 826/1889/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1889/16 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Кучми А.Ю. та Літвіної Н.М.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 квітня 2018 року (повний текст складено 20 квітня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ Банк Фінанси та Кредит Чернявської О.С., Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ Банк Фінанси та Кредит Валендюка В.С., треті особи публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,-

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ Банк Фінанси та Кредит Чернявської О.С., в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в АТ Банк Фінанси та Кредит за рахунок включення до їх числа ОСОБА_2 за його вкладом в АТ Банк Фінанси та Кредит на рахунку НОМЕР_1 із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню в розмірі 199933,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Банк Фінанси та Кредит за рахунок включення до їх числа ОСОБА_2 за його вкладом в ПАТ Банк Фінанси та Кредит на рахунку НОМЕР_1 із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню в розмірі 199933,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ПАТ Банк Фінанси та Кредит подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що перевірка щодо правомірності проведених транзакцій на даний час триває та позивача не було включено до переліку вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню, тому звернення ОСОБА_2 до суду з даним позовом є передчасним, крім того проведені операції були здійснені з метою отримання коштів, що знаходились на рахунку юридичної особи через фізичних осіб.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що позивач є тією особою, яка не набула права на гарантоване відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, в суді першої інстанції позиція позивача обґрунтовувалась тим, що йому належить законне право на виплату Фондом гарантованих сум відшкодування за його вкладом, оскільки відсутні будь-які обмеження, визначені ч.4 ст.26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав, в суді першої інстанції позиція відповідача обґрунтовувалась тим, що операції по перерахуванню коштів з рахунку юридичної особи ТОВ ВКФ Екран-Сервіс на відкриті у тому ж банку рахунки фізичних осіб, в тому числі і позивача, з призначенням безвідсоткова позика направлені на дроблення коштів та рахунку суб'єкта господарювання та мають на меті незаконне отримання відшкодування коштів клієнта - юридичної особи за рахунок коштів держави в особі Фонду.

В судове засідання з'явився представник апелянта.

Інші учасники справи у судове засідання не з'явились. Про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 06 серпня 2015 року між ПАТ Банк Фінанси та Кредит (банк) та ОСОБА_2 (вкладник) підписано договір-заяву №307230/43876/7-15 про банківський строковий вклад (депозит) Стандарт на 7 місяців в національній валюті (а.с.7 т.1), за умовами якого ОСОБА_2, запропонував банку розмістити вклад, а банк погодився розмістити вклад на вказаних нижче умовах: вкладник вносить грошові кошти в національній валюті на вкладний рахунок НОМЕР_1 у сумі 199933,00 грн. на строк з 06 серпня 2015 року по 06 березня 2016 року, за час користування коштами вкладу протягом наведеного строку банк нараховує і виплачує вкладникові проценти за ставкою 14,50% річних і після закінчення вказаного строку вклад повертається вкладникові.

Відповідно до меморіального ордеру №32899176 від 07 серпня 2015 року (а.с.28 т.1) відбулось поповнення рахунку позивача НОМЕР_1 з призначенням платежу - поповнення депозиту НОМЕР_4.

Згідно з випискою по рахунку за період 16 вересня 2015 року (а.с.8 т.1) на рахунку позивача НОМЕР_1 наявний залишок грошових коштів у розмірі 199933,00 грн.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року №612 Про віднесення публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит до категорії неплатоспроможних , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17 вересня 2015 року прийнято рішення №171 про запровадження строком на три місяці з 18 вересня 2015 року по 17 грудня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ Банк Фінанси та Кредит з делегуванням останній всіх повноважень, визначених ст.ст.37-39 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ Банк Фінанси та Кредит призначено Чернявську О.С.

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ Банк Фінанси та Кредит від 20 жовтня 2015 року №95 тимчасово обмежено здійснення в АТ Банк Фінанси та Кредит під час тимчасової адміністрації банківські операції з виплати коштів вкладникам за рахунками вкладників, перелік яких визначений у додатку до цього наказу, в тому числі і по рахунку позивача.

17 грудня 2015 року Правління Національного банку України прийняло постанову №898 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит , на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18 грудня 2015 року №230 Про початок процедури ліквідації АТ Банк Фінанси та Кредит та делегування повноважень ліквідатора банку .

05 січня 2016 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Фінанси та Кредит із заявою (а.с.9 т.1), в якій просив вказати причину невнесення станом на 23 грудня 2015 року його персональних даних в реєстр вкладників АТ Банк Фінанси та Кредит для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування та внести його у відповідні реєстри.

Листом від 08 лютого 2016 року №3-037120/1786 (а.с.98 т.1) позивача повідомлено, що в рамках ліквідаційної процедури у банку триває перевірка правових підстав розміщення коштів на його рахунку в банку з урахуванням тих обмежень в діяльності банку, які були встановлені Національним банком України під час віднесення банку до категорії проблемних.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що доводи відповідача про нікчемність правочину щодо перерахування грошових коштів з поточного рахунку ТОВ ВКФ Екран-Сервіс на поточний рахунок позивача не знайшли підтвердження під час вирішення справи, отже ОСОБА_2 протиправно не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

За наслідками перегляду постанови суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), метою якого є захист прав і законних інтересів вкладників банку, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків та який визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами.

Відповідно до п.п.3, 4 ч.1 ст.2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом (ч.1 ст.3 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ).

Частиною 1 ст.4 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб визначено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 2 ст.26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачено, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно ч.4 ст.26 зазначеного Закону (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність , - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність , - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України Про банки і банківську діяльність , або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку вкладники набувають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах 200000,00 грн., за винятком вичерпного переліку підстав, передбачених ч.4 ст.26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

В силу вимог ч.ч.1-3, 5, 6 ст.27 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність , - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність , - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність , - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах Урядовий кур'єр або Голос України та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність , - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Пунктами 3, 4 р.3 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), встановлено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Відповідно до п.6 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Таким чином, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку уповноважена особа Фонду формує та подає до Фонду, зокрема, повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.п.4-6 ч.4 ст.26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , проте протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

Наведене спростовує твердження апелянта, що зобов'язання відповідача подати до Фонду додаткову інформацію про вкладника суперечить нормам законодавства України, що регулює спірні правовідносини.

Апелянт зазначає, що кошти на рахунок позивача надійшли з поточного рахунку юридичної особи ТОВ ВКФ Екран-Сервіс , якою фактично було проведено операції з метою отримання коштів, що знаходились на рахунках юридичної особи через фізичних осіб.

Частинами 2, 4 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Згідно ч.3 ст.38 вказаного Закону (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України Про банки і банківську діяльність ; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

В силу вимог ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Колегія суддів зазначає, що умови договору-заяви №307230/43876/7-15 від 06 серпня 2015 року, укладеного між позивачем та банком, не містять обмежень щодо зарахування коштів на рахунок позивача від інших осіб.

З наявної в матеріалах справи виписки по рахунку позивача (а.с.27 т.1) вбачається, що 06 березня 2015 року, 11 березня 2015 року та 26 березня 2015 року на платіжну карту позивача НОМЕР_2, рахунок НОМЕР_3 були зараховані грошові кошти у сумі 80000,00 грн., 70000,00 грн. та 50000,00 грн. відповідно та 06 серпня 2015 року позивачем перераховано грошові кошти у сумі 199933,00 грн. для поповнення депозиту НОМЕР_4

Наявність на рахунку позивача залишку коштів в розмірі 199933,00 грн. станом на 16 вересня 2015 року підтверджується випискою по особовому рахунку позивача (а.с.8 т.1).

Вимогами ст.72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказів на підтвердження наявності підстав, передбачених ч.4 ст.26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , для відмови у відшкодуванні коштів, що знаходяться на рахунку ОСОБА_2, матеріали справи не містять.

Відповідач зазначав, що операції по перерахуванню коштів з рахунку юридичної особи ТОВ ВКФ Екран-Сервіс на відкриті у тому ж банку рахунки фізичних осіб, в тому числі і позивача, з призначенням безвідсоткова позика направлені на дроблення коштів та рахунку суб'єкта господарювання та мають на меті незаконне отримання відшкодування коштів клієнта - юридичної особи за рахунок коштів держави в особі Фонду, що є підставою для визнання відповідного правочину нікчемним згідно п.7 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Умовою застосування п.7 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб при встановленні нікчемності правочину є мета надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством.

Колегія суддів зазначає, що висновок відповідача щодо намагання ТОВ ВКФ Екран-Сервіс отримати грошові кошти за рахунок держави в особі Фонду через фізичних осіб як вкладників, в тому числі і позивача, шляхом укладання договорів про надання безвідсоткової позики, є лише припущенням, та відповідні обставини всупереч ч.2 ст.77 КАС України відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, належними та допустимими доказами не підтверджені.

Одержання позивачем гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами (коштів, які надійшли для вкладника на умовах договору банківського рахунку) за рахунок коштів Фонду в межах 200000,00 грн. прямо встановлена законодавством України, а тому посилання на п.7 ч.3 ст.38 вказаного Закону не є належною підставою для визнання правочину нікчемним.

У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що серед підстав, за якими правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку визнаються нікчемними є, зокрема, здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства та посилається на постанови Національного банку України №34/БТ від 19 січня 2015 року про віднесення ПАТ Банк Фінанси та Кредит до категорії проблемних та №463/БТ від 16 липня 2015 року, якою строк віднесення банку до категорії проблемних продовжено на 30 днів.

Відповідно до п.9 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Колегія суддів зазначає, що наявність постанов Національного банку України від 19 січня 2015 року №34-БТ, якою віднесено ПАТ Банк Фінанси та Кредит до категорії проблемних та встановлено обмеження в діяльності банку і від 16 липня 2015 року №463/БТ про продовження строку віднесення банку до категорії проблемних не можуть впливати на спірні правовідносини, оскільки вказані постанови становлять банківську таємницю, адресуються посадовим особам банку, а не вкладникам (клієнтам банку), позивач не міг знати про її зміст та встановлені обмеження, а тому невиконання посадовими особами банку постанови Національного банку України, навіть якщо таке і мало місце, не є саме по собі підставою для висновку про нікчемність відповідних правочинів та операцій. Негативні наслідки при невиконанні банком рішень Національного банку України щодо обмеження чи припинення операцій настають саме для такого банку, а не для його клієнтів (вкладників), а тому позивач не може нести відповідальність за дії (бездіяльність) фінансової установи та зазнавати на підставі цього негативних наслідків.

ТОВ ВКФ Екран-Сервіс , яким перераховано кошти на картковий рахунок позивача, з якого в подальшому відбулось поповнення депозиту НОМЕР_4, має право вільно розпоряджатися коштами, які є його власністю. Відповідачем не надано доказів, що такі дії щодо перерахунку коштів з власного банківського рахунку на рахунок іншої особи суперечать законодавству або укладеним договорам.

Крім того, ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб доповнено п.9 згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку від 16 липня 2015 року №629-VIII, який набрав чинності 12 серпня 2015 року, тобто після здійснення відповідних транзакцій ТОВ ВКФ Екран-Сервіс на рахунок позивача, а тому у відповідності до закріпленого у Конституції України принципу дії нормативно-правових актів у часі, зазначена норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

За наслідками апеляційного перегляду судом встановлено, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк Фінанси та Кредит рішення (наказ) про визнання договору (транзакцій) нікчемним не приймалось, про таке рішення та підстави його прийняття ОСОБА_5 не повідомлявся, що фактично позбавило позивача, як вкладника в ПАТ Банк Фінанси та Кредит , права на отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в строки, визначені Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України , в якому Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на концепцію, яка вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні.

В розумінні ст.177 ЦК України грошові кошти позивача є об'єктом його майнових прав, а тому ці права відповідно до вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини та ст.41 Конституції України є непорушними до тих пір, поки не буде досягнуто справедливого балансу між порушенням таких прав та суспільним інтересом. Натомість, відповідачем всупереч ч.2 ст.71 КАС України не доведено існування вказаного балансу та відсутність майнових прав позивача на кошти, що розміщені на банківському рахунку.

В апеляційній скарзі апелянт стверджує про правомірність дій Уповноваженої особи спрямованих на перевірку правочинів та обставин, які впливають на рішення про відшкодування коштів за рахунок Фонду. Разом з тим, проведення відповідачем дій з перевірки правочинів не спростовує встановлену судом протиправність не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Крім того, з наведених вище норм законодавства вбачається, що уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , саме протягом дії тимчасової адміністрації.

В той же час, постанова Правління Національного банку України №898 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит було прийнято 17 грудня 2015 року та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №230 Про початок процедури ліквідації АТ Банк Фінанси та Кредит та делегування повноважень ліквідатора банку було прийнято 18 грудня 2015 року, а тому твердження апелянта щодо передчасності заявлених ОСОБА_2 вимог є безпідставним.

Колегія суддів звертає увагу, що не зазначення в резолютивній частині ім'я фізичної особи, яка обіймала посаду уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк Фінанси та Кредит не є підставою для скасування оскаржуваного рішення чи висновку про неможливість його виконання, а тому суд відхиляє відповідні посилання апелянта.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції доходить висновку щодо протиправності не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та наявності підстав для зобов'язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Банк Фінанси та Кредит за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 04 липня 2018 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді А.Ю.Кучма

Н.М.Літвіна