Постанова

від 04.07.2018 по справі 818/1217/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 р. Справа № 818/1217/18 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кононенко З.О.

суддів: Калитки О. М. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.04.2018 (суддя В.М. Соколов, 40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 159, повний текст складено 30.04.18) по справі № 818/1217/18

за позовом ОСОБА_1

до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі по тексту - відповідач, Охтирське ОУПФУ), в якому просить:

- визнати протиправними дії щодо відмови у призначенні та виплаті щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% від розміру грошового утримання судді, який не працює на відповідній посаді, з 14 квітня 2017 року;

- зобов'язати зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення довічного грошового утримання судді у відставці: 2 роки 6 днів проходження строкової військової служби в лавах Радянської армії; половину строку навчання в Львівському державному університеті ім. І.Франка 2 роки 4 місяці 14 днів; стаж роботи на посаді помічника Охтирського міжрайонного прокурора 1 рік 11 місяців 15 днів; стаж роботи на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю слідчого управління прокуратури області, м. Суми 7 місяців 5 днів; стаж роботи на посаді прокурора відділу роботи з кадрами прокуратури області, м Суми 27 днів; стаж роботи на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю слідчого управління прокуратури області, м. Суми 2 роки 5 місяців 15 днів; стаж роботи на посаді заступника Охтирського міжрайонного прокурора 1 рік 8 місяців 28 днів; стаж роботи на посаді помічника Охтирського міжрайонного прокурора 1 рік 3 місяці 28 днів;

- зобов'язати зробити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з дня його призначення - 14 квітня 2017 року, виходячи з розміру 90% до суддівської винагороди судді;

- зобов'язати нарахувати та виплатити різницю недоотриманого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 14 квітня 2017 року.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що йому призначено довічне грошове утриманні судді в розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Позивач вважає, що він має право на довічне грошове утриманні судді в розмірі 90%, оскільки у відповідності до Закону України Про судоустрій і статус суддів за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. У позивача ж загальний стаж роботи станом на 13.04.2017 становить 28 років 11 місяців 24 дні.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 рішенням Вищої ради правосуддя від 13.04.2017 за №832/о/15-17 звільнений з посади судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області у зв'язку з поданням заяви про відставку (а.с.13).

Наказом голови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.04.2017 №6-К ОСОБА_1 звільнено з посади судді та відраховано зі штату Охтирського міськрайонного суду Сумської області 13.04.2017 у зв'язку з поданням заяви про відставку (а.с.14).

19.04.2017 позивач звернувся до Охтирського ОУПФУ із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України Про судоустрій і статус суддів .

Згідно протоколу №666 від 27.04.2017 ОСОБА_1 призначено довічне грошове утриманні судді в розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді (а.с.19).

Позивач звернувся до Охтирського ОУПФУ із заявою, в якій просив зарахувати до стажу, що дає право на призначення довічного грошового утримання судді у відставці, строк проходження строкової військової служби в лавах Радянської армії, половину строку навчання в Львівському державному університеті ім. І.Франка, стаж роботи на посаді прокурора, стаж роботи на посаді заступника прокурора та стаж на посаді помічника прокурора; нарахувати та виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 14 квітня 2017 року з розрахунку 90% суддівської винагороди (заробітної плати), як судді у відставці без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням раніше виплачених сум, а також нарахувати та виплатити різницю недоотриманого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 14 квітня 2017 року (а.с.21-22).

Листом №К-9 від 22.01.2018 Охтирське ОУПФУ повідомило позивача про те, що в розрахунок стажу судді не враховується проходження строкової військової служби в лавах Радянської армії, період навчання в Львівському державному університеті ім. І.Франка, період роботи на посаді помічника Охтирського міжрайонного прокурора, період роботи на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю слідчого управління прокуратури області, період роботи на посаді прокурора відділу роботи з кадрами прокуратури області, період роботи на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю слідчого управління прокуратури області, період роботи на посаді заступника Охтирського міжрайонного прокурора, період роботи на посаді помічника Охтирського міжрайонного прокурора, оскільки такі періоди роботи підлягали зарахуванню до стажу судді відповідно до законодавства, яке станом на дату звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці втратило чинність (а.с.23).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку оцінці підлягають поняття "стажу судді, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання" (до якого включаються, у тому числі, строк проходження строкової військової служби в лавах Радянської армії, половину строку навчання в Львівському державному університеті ім. І.Франка, стаж роботи на посаді прокурора, стаж роботи на посаді заступника прокурора та стаж на посаді помічника прокурора) та "роботи на посаді судді", що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 90% суддівської винагороди, в розумінні абзацу 2 пункту 25 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, отже позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 138 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів (далі - Закон № 2453-VI) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

В свою чергу, згідно статті 135 Закону № 2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

При цьому, відповідно до вимог пункту 11 Прикінцевих положень Закону № 2453-VI в редакції від 07.07.2010 судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Згідно із частиною четвертою статті 43 Закону України Про статус суддів від 15.12.1992 № 2862-ХІІ (в редакції, чинній станом на час набрання чинності Законом № 2453-VI в редакції від 07.07.2010) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Водночас, спірні правовідносини урегульовані також постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів (чинна станом на день набрання чинності Законом № 2453-VI), пунктом 3-1 якої було передбачено зарахування до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарного періоду проходження строкової військової служби.

Тобто, законодавством, що діяло на день набрання чинності Законом № 2453-VI, було передбачено зарахування спірних періодів роботи позивача до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, оскільки він був обраний на посаду до набрання чинності цим Законом.

Конституційний суд України в рішенні від 08.06.2016 № 4-рп/2016 визначив, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів.

У зв'язку з ухваленням Рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2016 від 08.06.2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 141 Закону України Про судоустрій і статус суддів та положень пункту 5 розділу ІІІ Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення визнано неконституційними окремі норми статті 141 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

Зокрема, частиною четвертою резолютивної частини Конституційний Суд України вказав наступний порядок виконання рішення: частина третя статті 141 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 07.07.2010 № 2453-VI у редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 № 213-VIII, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Натомість застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 07.07.2010 № 2453-VI до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 № 213-VIII, тобто у редакції Закону України Про забезпечення права на справедливий суд від 12.02.2015 № 192-VIII, а саме: Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90% заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання .

Отже судді, стаж роботи яких на момент набрання чинності Законом України Про забезпечення права на справедливий суд надавав право на певний розмір щомісячного довічного грошового утримання із набуттям чинності вказаним законом право на отримання такого грошового утримання не втрачають.

Таким чином, позивач має право отримувати грошове утримання у відставці в розмірі 90% заробітної плати судді, із урахуванням до стажу його роботи на посаді судді, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання, час проходження ним строкової військової служби та половину строку навчання у вищому учбовому закладі, та без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зауважити, що згідно із частиною першою статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і Законами України.

Відповідно до частини сьомої статті 48 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, яка урегульовує незалежність судді, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та законом гарантій незалежності судді.

Про те, що гарантії незалежності суддів не можуть бути звужені чи скасовані під час прийняття нових законів і внесення змін до чинних, також неодноразово зазначав у своїх рішеннях і Конституційний Суд України, зокрема: № 4-рп/2016 від 08.06.2016, № 3-рп/2013 від 03.06.2013, № 10-рп/2008 від 22.05.2008, № 8-рп/2005 від 11.10.2005.

Також безпідставними є покликання на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів не регламентувала питання суддівського стажу, що дає право на відставку, оскільки така була прийнята на виконання вимог законодавства, у межах повноважень органу та не була визнана нечинною.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що враховуючи вищезазначені рішення Конституційного Суду, не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах положення Закону, які призводять до звуження прав судді, а саме, до зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки такі положення, як і положення Закону, поставлені на розгляд Конституційним Судом, визнані неконституційними та такими, що звужують права судді, шляхом зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Вищенаведене відповідає положенням Європейської хартії про закон Про статус суддів від 10.07.1998 року, згідно яких рівень винагороди судцям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і, таким чином, вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

Наведені положення підтверджуються й міжнародними стандартами у сфері судочинства.

Згідно пункту 54 Рекомендації СМ/Лес (2010)12) від 17.11.2010 року оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв'язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці .

Таким чином, колегія суддів зазначає, що щомісячне довічне грошове утримання є не тільки соціальною виплатою (пенсією), але й конституційною гарантією незалежності судді у відставці, є складовою його правового статусу як діючого судді з урахуванням правомірних законних очікувань на майбутнє щодо захищеного соціального статусу при звільненні його з посади (відставки), яке у своєму розмірі має бути максимально наближеним до рівня грошового утримання судді, який перебуває на відповідній посаді.

Так, п. 1.2 Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року №3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 року за №200/14891, встановлено, що щомісячне довічне утримання призначається з дня, наступного після відрахування судді зі штату суду згідно з наказом, виданим на підставі акту ВРП про звільнення у зв'язку з поданням заяви про відставку, у тому числі, у відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків, та припинення виплати щомісячного грошового утримання працюючому судді, якщо звернення за призначенням щомісячного довічного утримання відбулося не пізніше трьох місяців з дня відрахування судді зі штату суду. У разі звернення пізніше трьох місяців з дня відрахування судді зі штату суду щомісячне довічне утримання призначається з дня звернення.

Крім того, у постанові від 01.07.2014 року в справі №21-244а14 Верховний Суд України висловив правову позицію, відповідно до якої правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається за спеціальними законами, виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.

Таким чином, колегія суддів аналізуючи наведені нормативно-правові акти, дійшла висновку про протиправність відмови Охтирського ОУПФУ, оформленої листом №К-9 від 22.01.2018, щодо неврахування в розрахунок стажу позивача проходження строкової військової служби в лавах Радянської армії, періоду навчання в Львівському державному університеті ім. І.Франка, періоду роботи на посаді помічника Охтирського міжрайонного прокурора, періоду роботи на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю слідчого управління прокуратури області, періоду роботи на посаді прокурора відділу роботи з кадрами прокуратури області, періоду роботи на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю слідчого управління прокуратури області, періоду роботи на посаді заступника Охтирського міжрайонного прокурора, періоду роботи на посаді помічника Охтирського міжрайонного прокурора.

Отже, суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зробив передчасні висновки.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.04.2018 року по справі № 818/1217/18, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Положеннями ст.244 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із ч.ч.1 та 6 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що за змістом статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу підлягають усі здійснені документально підтверджені судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем ОСОБА_1 при подачі адміністративного позову до суду першої інстанції було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією № 12 від 23.03.2018 року (а.с. 4), та при подачі апеляційної скарги було сплачено судовий збір у розмірі 1057, 21 грн., що підтверджується квитанцією № 1 від 22.05.2018 року (а.с. 98)

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу, судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (код ЄДРПОУ 37761543, місцезнаходження - 42700, м. Охтирка, вул. Незалежності,23) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місцезнаходження - 42700, АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову в розмірі 704,80 (сімсот чотири) грн. 80 коп. та апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в розмірі 1057 (одна тисяча п'ятдесят сім) грн. 21 коп.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ст. 245, 246, 250, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.04.2018 по справі № 818/1217/18 скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії щодо відмови у призначенні та виплаті щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% від розміру грошового утримання судді, який не працює на відповідній посаді, з 14 квітня 2017 року.

Зобов'язати зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення довічного грошового утримання судді у відставці: 2 роки 6 днів проходження строкової військової служби в лавах Радянської армії; половину строку навчання в Львівському державному університеті ім. І.Франка 2 роки 4 місяці 14 днів; стаж роботи на посаді помічника Охтирського міжрайонного прокурора 1 рік 11 місяців 15 днів; стаж роботи на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю слідчого управління прокуратури області, м. Суми 7 місяців 5 днів; стаж роботи на посаді прокурора відділу роботи з кадрами прокуратури області, м Суми 27 днів; стаж роботи на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю слідчого управління прокуратури області, м. Суми 2 роки 5 місяців 15 днів; стаж роботи на посаді заступника Охтирського міжрайонного прокурора 1 рік 8 місяців 28 днів; стаж роботи на посаді помічника Охтирського міжрайонного прокурора 1 рік 3 місяці 28 днів.

Зобов'язати зробити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з дня його призначення - 14 квітня 2017 року, виходячи з розміру 90% до суддівської винагороди судді.

Зобов'язати нарахувати та виплатити різницю недоотриманого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 14 квітня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (код ЄДРПОУ 37761543, місцезнаходження - 42700, м. Охтирка, вул. Незалежності,23) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місцезнаходження - 42700, АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову в розмірі 704,80 (сімсот чотири) грн. 80 коп. та апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в розмірі 1057 (одна тисяча п'ятдесят сім) грн. 21 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) О.М. Калитка В.О. Бондар Постанова складена в повному обсязі 06.07.18.