Постанова

від 22.06.2018 по справі 816/2359/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: І.С. Шевяков

22 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/2359/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Макаренко Я.М.

суддів: Бартош Н.С. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства Шовкорадгосп "Гоголівський" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.02.2018р., суддя першої інстанції Шевяков І.С., повний текст рішення складено 12.03.2018 р., по справі № 816/2359/17

за позовом Державного підприємства Шовкорадгосп "Гоголівський"

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство Шовкорадгосп "Гоголівський", звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнання протиправними дій щодо відмови у наданні дозволів на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку площею 14,4 га - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки площею 7,8 га - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- зобов`язання розглянути клопотання та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 14,4 га, що знаходиться в межах території Яресківської сільської ради Шишацького району Полтавської області та клопотання про зміну цільового призначення земельної ділянки площею 7,8 га - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в межах території Яресківської сільської ради Шишацького району Полтавської області.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.02.2018р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне дослідження доказів та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає доводи щодо протиправності відмови в наданні дозволів на розробку проекту землеустрою дозволу та на зміну цільового призначення земельної ділянки площею 7,8 га.

В порядку, визначеному ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 23 липня 2017 року позивач звернувся зі заявою до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 14,4 га для подальшого посвідчення права постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення.

До заяви позивач додав графічні матеріали - викопіювання з плану існуючих земель, копій правовстановлюючих документів ДП Шовкорадгосп "Гоголівський" на ці земельні ділянки не надав.

Листом від 01 вересня 2017 року № 8-16-0.3-6679/2-17 Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області відмовило у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки, посилаючись на те, що зазначена земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення, повноважень на розпорядження якої у нього немає.

23 жовтня 2017 року ДП Шовкорадгосп "Гоголівський" повторно звернулось з клопотанням до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 14,4 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Листом від 23 листопада 2017 року № 19-16-0.332-9125/2-17 Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області відмовило у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки, посилаючись на те, що зазначена земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення, повноважень на розпорядження якої у відповідача немає.

Також, 23 липня 2017 року позивач звернувся зі заявою до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 7,8 га (під ставком) на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для подальшого посвідчення права постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення.

До заяви позивач додав графічні матеріали - викопіювання з плану існуючих земель, копій правовстановлюючих документів ДП Шовкорадгосп "Гоголівський" на ці земельні ділянки не надав.

Листом від 01 вересня 2017 року № 8-16-0.3-6677/2-17 Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області відмовило у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення такої земельної ділянки, посилаючись на те, що зазначена земельна ділянка відноситься до земель водного фонду, повноважень на розпорядження якої у відповідача немає.

23 жовтня 2017 року ДП Шовкорадгосп "Гоголівський" повторно звернулось з клопотанням до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про зміну цільового призначення земельної ділянки площею 7,8 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Листом від 23 листопада 2017 року № 19-16-0.332-9124/2-17 Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області відмовило у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення такої земельної ділянки, посилаючись на те, що зазначена земельна ділянка відноситься до земель водного фонду, повноважень на розпорядження якої у відповідача немає.

Позивач, вважаючи, що відповідними рішеннями ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, викладеними у листах від 01 вересня 2017 року № 8-16-0.3-6679/2-17, від 23 листопада 2017 року № 19-16-0.332-9125/2-17, від 01 вересня 2017 року № 8-16-0.3-6677/2-17, від 23 листопада 2017 року № 19-16-0.332-9124/2-17, порушені його права, звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності у відповідача повноважень щодо розпорядження землями, відносно яких позивач звернувся з клопотанням.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами частини 4 статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Тобто, нормами чинного законодавства встановлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів (зокрема, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області) відносяться повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач є землекористувачем угіддями в межах території Яресківської сільської ради Шишацького району Полтавської області.

До складу земель, що знаходяться у користуванні ДП Шовкорадгосп "Гоголівський", включена земельна ділянка загальною площею 14,4 га, з яких 3.5 га -ліс, 6.9 га - лісосмуги, 4.0 га- чагарник, а також земельна ділянка водного фонду під ставком загальною площею 7,8 га.

Позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням про надання дозволів на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку площею 14,4 га та дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки площею 7,8 га.

Між тим, відповідачем зазначені клопотання залишені без розгляду, з тих підстав, що землі, які знаходяться у користуванні позивача, не відносяться до земель сільськогосподарського призначення, а тому Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не має повноважень щодо розпорядження ними.

За змістом статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Так, згідно із статтею 58 Земельного кодексу України землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм тощо належать до земель водного фонду.

Відповідно до наявного в матеріалах справи плану землекористування, земельна ділянка площею 7,8 га. знаходиться під ставком. Таким чином, зазначена ділянка належить до земель водного фонду.

Статтею ст. 22 Земельного кодексу України встановлено, що до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя та несільськогосподарські угіддя. При цьому, віднесення до сільськогосподарського призначення земель, на яких розміщені водні об'єкти вказаною нормою не передбачено.

Таким чином, враховуючи, що ст. 122 ЗК України встановлено повноваження відповідача щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення, до яких не належить земельна ділянка площею 7,8 га- ставок, колегія суддів вважає, що рішення відповідача про залишення без розгляду заяви щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 7,8 га., що знаходиться під ставком, таким, що відповідає приписам ст. 2 КАС України, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Разом з цим, колегія суддів, перевіряючи рішення відповідача про залишення без розгляду заяви позивача про надання дозволу на розробку землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 3.5 га -ліс та 6.9 га - лісосмуги, 4,0 га- чагарник, на відповідність критеріям ст. 2 КАС України, зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що залишення без розгляду відповідачем клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо вказаних ділянок, грунтується на тому, що ці земельні ділянки за цільовим призначенням є землями лісогосподарського призначення, а тому Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не має повноважень щодо розпорядження ними.

Відповідно до ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

Статтею 1 Лісового кодексу України встановлено, що лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

Земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.

Статтею 5 Лісового кодексу України встановлено, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Так, згідно ч. 1 ст. 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Отже, за змістом вказаних норм, до земель лісогосподарського призначення належать лісові ділянки та нелісові землі, в тому числі зайняті сільськогосподарськими угіддями, які надані та використовуються для ведення лісового господарства.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Таким чином, за приписами зазначених норм, віднесення земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення здійснюється за рішенням відповідного уповноваженого органу.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Отже, за змістом вказаної норм, до земель сільськогосподарського призначення відносяться землі, в тому числі вкриті багаторічними насадженнями, полезахисними лісосмугами, які надані для здійснення сільськогосподарської діяльності.

Відповідно до ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України не належать, зокрема, окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Згідно п. в) ч. 2 ст. 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті, зокрема, окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Таким чином, за змістом вказаних норм землі, вкриті чагарниками можуть належати як до земель лісового фонду так і до земель сільськогосподарських угідь, в залежності від їх цільового призначення, яке встановлюється відповідними органами.

Висновки відповідача про відсутність у нього повноважень щодо розпорядження земельними ділянками площею 3.5 га -ліс та 6.9 га - лісосмуги, 4, 0 га - чагарник грунтуються лише на даних наведених в довідці державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями в межах території Яресківської сільської ради Шишацького району Полтавської області ( форма 6-зем), відповідно до якої вказана ділянка це ліси та інші лісовкриті площі, з них 10, 4 га вкриті лісовою (деревною та чагарниковою рослинністю) та 4, 0 га - чагарник.

Відомості щодо саме лісогосподарського призначення цих земель, що є визначальним критерієм для визначення компетенції щодо них, зазначена довідка не містить.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що зазначена довідка не може бути покладена в основу висновків щодо цільового призначення земельних ділянок, оскільки вона є формою статистичної звітності та не відносить землі до тієї чи іншої категорії. Таке повноваження з віднесення земель до певної категорії, відповідно до ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України, належить органам державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.

Отже, належним документом щодо визначеного цільового призначення земельної ділянки є рішення відповідного уповноваженого органу.

Між тим, таке рішення відповідачем не надано та не покладено в основу його рішення.

З матеріалів справи встановлено, що землі, які просить надати позивач входять до складу земель, які знаходились у користуванні Гоголівського держплодолісорозсадника Шишацького району Полтавської області.

Так, в матеріалах справи наявний план землекористування Гоголівського держплодолісорозсадника Шишацького району Полтавської області, складений за матеріалами проектування 1976 року, проект внутрігосподарського землеустрою, затверджений виконкомом Шишацької районної ради депутатів трудящих 13.10.1976 року і переснесено в натуру 29.10.1976 року.

Згідно ст. 4 Земельного кодексу УРСР було встановлено, що віднесення земель до відповідних категорій провадиться органами, що приймають рішення про надання земель у користування, а у випадках, не пов'язаних з наданням земель в користування, - органами, що затверджують проекти землеустрою, якщо інший порядок не передбачений законодавством Союзу РСР та Української РСР.

Тобто, визначати категорію ( цільове призначення) земельної ділянки могли лише компетентні органи шляхом прийняття адміністративно-розпорядчих рішень при передачі земельних ділянок у користування чи у власність, про що зазначає сам відповідач в поясненнях наданих до апеляційної інстанції.

Відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень не з'ясовано, до якого цільового призначення було віднесено земельні ділянки при наданні їх у користування Гоголівського держплодолісорозсадника Шишацького району Полтавської області та не наведено відомостей щодо з'ясування ним цього питання.

Тобто, висновки відповідача щодо лісогосподарського призначення земельних ділянок не грунтуються на належних та допустимих доказах.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення відповідача не відповідає вимогам ст. 2 КАС України, відповідно до якої рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути обгрунтованим та законним.

Відповідачем правомірність свого рішення про залишення без розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки загальною площею 14,4 га, з яких 3.5 га -ліс, 6.9 га - лісосмуги, 4.0 га- чагарник, не доведено, а тому позовні вимоги в частині визнання його протиправним підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову, а саме в частині визнання протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про відмову в розгляді клопотання Державного підприємства Шовкорадгосп "Гоголівський" про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 14,4 га, що знаходиться в межах території Яресківської сільської ради Шишацького району Полтавської області та зобов'язання повторно розглянути зазначене клопотання.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування, оскільки відповідачем по суті заява позивача не розглядалась та рішенні по ній не приймалось.

Враховуючи, що вирішення питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування належить до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, а суд не може перебирати на себе ці повноваження, підстави для задоволення позову в зазначеній частині відсутні.

Відповідно до статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку скасування або зміни судового рішення в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанці та розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, понесені позивачем витрати у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції та переглядом справи у суді апеляційної інстанції, підлягають стягненню з відповідача відповідно до частини задоволених вимог, а саме половини, в розмірі 4000 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Шовкорадгосп "Гоголівський" задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.02.2018р. по справі № 816/2359/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Державного підприємства Шовкорадгосп "Гоголівський" до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про відмову в розгляді клопотання Державного підприємства Шовкорадгосп "Гоголівський" про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 14,4 га, що знаходиться в межах території Яресківської сільської ради Шишацького району Полтавської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання Державного підприємства Шовкорадгосп "Гоголівський" про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 14,4 га, що знаходиться в межах території Яресківської сільської ради Шишацького району Полтавської області.

Стягнути на користь Державного підприємства Шовкорадгосп "Гоголівський" (38030, Полтавська область, Шишацький район, с. Яреськи, вул. Гоголя, 33, Код ЄДРПОУ 00703121) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (36038, м. Полтава, вул. Уютна, 23, код ЄДРПОУ 39767930) суму судового збору в розмірі 4000 грн. (чотири тисячі гривень).

В іншій частині позову Державного підприємства Шовкорадгосп "Гоголівський" -відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді (підпис) (підпис) Н.С. Бартош О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 04.07.2018.